Постанова

від 02.10.2014 по справі 927/331/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2014 р. Справа№ 927/331/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Отрюха Б.В.

Михальської Ю.Б.

за участю представників сторін:

від позивача: не з"явився

від відповідача: ОСОБА_2 - адвокат

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на рішення

Господарського суду Чернігівської області

від 07.08.2014р.

у справі № 927/331/14 (суддя Мурашко І.Г.)

позовом Приватного підпримєства "Лідер"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про повернення коштів у сумі 7 072, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2014 № 927/331/14 позов задоволено, з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 стягнуто на користь Приватного підприємства "Лідер" 7072,00 грн. безпідставно отриманих коштів, 1827,00 грн. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для даної справи, що призвело до прийняття неправильного рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що підтвердженням виконання договору послуг №1 від 01.09.2011 є акти надання послуг №ОУ-0000045 від 21.09.2011 р. та №ОУ-0000042 від 12.09.2011 р. за інформаційні та консультаційні послуги, а саме послуги з інформаційно-консультаційного обслуговування програм підприємства: послуги з роботи з базами даних; консультації по бухгалтерському обліку, консультації по складанню первинної документації, оптимізація документообороту, консультації по податковому обліку, з питань інформатизації даних та інші послуги по відновленню програми 1С Бухгалтерія 7.7.

Апелянт звертає увагу суду на те, що згідно платіжних доручень № 823 від 21.09.2011 року на суму 5435,00 грн. та № 804 від 11.09.2011 року на суму 1637,00 грн. (що датоване раніше складення акту надання послуг №ОУ-0000042), тобто позивачем було перераховано кошти в сумі 7072,00 грн. згідно договору №1 від 01.09.2011 року.

На думку апелянта дії позивача свідчить про те, що він своїми конклюдентними діями підтвердив факт наданих послуг відповідачем у належній кількості, належної якості та за погодженою сторонами ціною та здійснив передплату (аванс) та повну оплату послуг згідно умов укладеного договору. Апелянт вважає, що зазначені грошові кошти набуто за наявності укладеного договору послуг № 1 від 01.09.2014, а тому вони не можуть бути витребувані відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.

В судове засідання представник позивача не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 1403701989270, про причини неявки суд не повідомлено.

Вислухавши думку представника відповідача, враховуючи, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обовязковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обовязком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 20.10.2014 року за відсутності представника позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія встановила наступне.

01.09.2011 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 ( виконавець за договором), що діє від свого імені і у власних інтересах, на підставі свідоцтва про реєстрацію суб'єкта номер запису про державну реєстрацію 2 064 017 0000 020512 від 21.09.1995 р. з однієї сторони, та Приватним підприємством "Лідер", в особі заступника директора з економіки ОСОБА_4 ( замовник за договором), що діє на підставі статуту, з іншої сторони, укладено договір послуг № 1.

Відповідно до п.1.1. укладеного договору замовник доручає, приймає та оплачує, а виконавець зобов'язується надавати послуги в сфері інформатизації на умовах, викладених в договорі.

Згідно п.2.2. договору його сума розраховується відповідно до актів наданих послуг, укладених на виконання даного договору.

Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що виконавцем в рамках даного договору можуть надаватись наступні послуги: послуги з роботи з базами даних, послуги з оброблення даних, послуги зі створення програмного забезпечення, ремонт та обслуговування офісної та комп'ютерної техніки, консультації з питань інформатизації, бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно п. 2.5. договору сторони складають акт наданих послуг, де має бути вказано перелік послуг, що був наданий за відповідний період, ціна та вартість послуг.

Пунктом 3.1. укладеного договору сторони погодили, що замовник оплачує послуги виконавця в об'ємі згідно з актом наданих послуг не пізніше 3-х банківських днів з моменту його підписання обома сторонами.

Як вбачається із актів надання послуг №ОУ-0000045 від 21.09.2011 р. та №ОУ-0000042 від 12.09.2011 р. виконавцем було проведено роботи згідно договору № 1 від 01.09.2014, а саме послуги з інформаційно-консультаційного обслуговування програм підприємства: послуги з роботи з базами даних; консультації по бухгалтерському обліку; консультації по складанню первинної документації, оптимізація документообороту; консультації по податковому обліку; з питань інформатизації даних, а замовником прийнято виконані роботи на загальну суму 7072 грн. Зазначені акти підписані від замовника заступником директора з економіки ОСОБА_4, від виконавця ФОП ОСОБА_3 Крім того, в актах зазначено, що послуги виконані в повному обсязі і сторони претензій одна до одної не мають.

Платіжними дорученнями № 823 від 21.09.2011 року на суму 5435,00 грн. та № 804 від 11.09.2011 року на суму 1637,00 грн. (що датоване раніше складення акту надання послуг № ОУ-0000042) замовником було перераховано виконавцю грошові кошти в сумі 7072,00 грн. з зазначенням призначення платежу: оплата за програмне забезпечення згідно договору №1 від 01.09.2011 р. без ПДВ.

14.12.2013 р. позивачем за допомогою засобів поштового зв'язку було направлено на адресу державної реєстрації відповідача вимогу від 10.12.2013 р. вих. № 32 про повернення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 7299,42 грн., яка була отримана відповідачем 17.12.2013 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 14029 00584150 (а.с. 13).

Крім того, позивачем додатково було направлено вимогу від 10.07.2014 р. про повернення грошових коштів в сумі 7072,00 грн., отриманих відповідачем без достатньої правової підставі, що була отримана останнім 14.07.2014 р. ( а.с.125).

У зв»язку із тим, що відповідач грошові кошти за вимогами позивач не повернув, останній звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом про повернення безпідставно отриманих коштів у розмірі 7072,00 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між сторонами не була досягнута домовленість щодо передачі програмного забезпечення за договором № 1 від 01.09.2011 року та фактично таке програмне забезпечення переданим позивачу не було. Крім того, ОСОБА_4 як заступник директора ПП "Лідер" по економіці не була уповноважена вчиняти дії від імені юридичної особи, в тому числі укладати договори. Відсутність відтиску печатки ПП "Лідер" в спірному договорі та актах надання послуг ставить під сумнів, що вказані документи були підписані ОСОБА_4 як посадовою особою позивача. ПП "Лідер" не укладало із відповідачем жодного договору, за яким могло б передаватися програмне забезпечення (у т. ч. договору № 1 від 01.09.2011 р.) та не підписувало з відповідачем жодних актів про передачу програмного забезпечення (у т. ч. актів про надання послуг від 12.09.2011 р. та 21.09.2011 р.), фактично позивач ніяких послуг чи програмного забезпечення від ФОП ОСОБА_3 не отримував.

Господарський суд м.Києва задовольнив позовні вимоги повністю, посилаючись на те, що договір послуг № 1 від 01 вересня 2011 року між ФОП ОСОБА_3 та ПП "Лідер" був дійсно укладений неуповноваженою особою зі сторони позивача. Посилання в договорі на те, що ОСОБА_4 як повноважний представник діє від імені позивача згідно статуту підприємства, спростовується матеріалами справи. Відсутність відтиску печатки ПП "Лідер" на спірному договорі та актах надання послуг, що є прямим порушенням вимог ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, ставить під сумнів, що дії ОСОБА_4 були вчинені як посадовою особою позивача.

Крім того, суд дійшов висновку, що відповідач отримав кошти в сумі 7072,00 грн. за послуги саме з програмного забезпечення згідно договору послуг № 1 від 01.09.2011 року, однак такі послуги отримані позивачем не були, що вбачаєтсья із актів наданих послуг № ОУ-0000042 від 12.09.2011 року та № ОУ-0000045 від 21.09.2011 р. та пояснень сторін.

Колегія не погоджується з висновками місцевого господарського суду виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

01.09.2011 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 ( виконавець за договором та Приватним підприємством "Лідер", в особі заступника директора з економіки ОСОБА_4 ( замовник за договором), що діє на підставі статуту було укладено договір послуг № 1.

Відповідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона зобов'язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Отже, належними доказами виконання робіт є замовлення відповідача на здійснення цих послуг та акт виконаних робіт, оформлений належним чином.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України).

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами ) вимог, які встановленні частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Як вбачається з матеріалі справи, виконавцем було проведено роботи згідно договору № 1 від 01.09.2014, що підтверджується актами надання послуг №ОУ-0000045 від 21.09.2011 р. та №ОУ-0000042 від 12.09.2011 р., а саме надано послуги з інформаційно-консультаційного обслуговування програм підприємства: послуги з роботи з базами даних; консультації по бухгалтерському обліку; консультації по складанню первинної документації, оптимізація документообороту; консультації по податковому обліку; з питань інформатизації даних, а замовником прийнято виконані роботи на загальну суму 7072 грн.

Позивач здійснював оплату виконаних відповідачем робіт відповідно до умов укладеного договору послуг № 1 від 01.09.2011, що підтверджується відповідними виписками платіжними дорученнями № 823 від 21.09.2011 року на суму 5435,00 грн. та № 804 від 11.09.2011 року на суму 1637,00 грн. з зазначенням призначення платежу: оплата за програмне забезпечення згідно договору №1 від 01.09.2011 р. без ПДВ.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Зазначене правовідношення виникає з моменту безпідставного збагачення набувача незалежно від того, знав він чи міг знати про безпідставність набуття майна.

Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї статті застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що у даному випадку майном є грошові кошти, які були отримані відповідачем у зв'язку з їх перерахуванням позивачем на поточний рахунок останнього за договором послуг № 1 від 01.09.2011р., укладеним між сторонами. Зазначений договір є дійсним, у судовому порядку не оскаржений, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог відповідно до положень ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не надано суду належних доказів в обґрунтування позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є правомірними та обґрунтованими, а позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва не відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідача покладаються на позивача згідно ст. 49 ГПК України в зв'язку із задоволенням апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2014р. у справі № 927/331/14 задовольнити.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2014р. у справі № 927/331/14 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Лідер" (14037, м. Чернігів, 2-й пров. Пархоменка, буд. 4, р/р 2600301761071 в Філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", МФО 353649, код ЄДРПОУ 14219587) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (14029, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ПАТ "Діамантбанк", МФО 320854, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1) 913 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду Чернігівської області.

Матеріали справи № 927/331/14 повернути Господарському суду Чернігівської області.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Б.В. Отрюх

Ю.Б. Михальська