Постанова

від 02.10.2014 по справі 914/488/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2014 р. Справа № 914/488/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів Кузя В.Л.

Скрипчук О.С.

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області

в інтересах держави в особі Львівського обласного клінічного діагностичного центру

на рішення господарського суду Львівської області від 11.03.2014 р.

у справі №14/488/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Східбудмакс" м.Дніпродзержинськ

до відповідача Львівського обласного клінічного діагностичного центру м. Львів

про визнання частково недійсним п. 1.2 договору від 14.10.2008 р.

за участю представників від:

позивача: Гевяка П.І. - за довіреністю №2/30 від 30.10.2013 р.;

відповідача: Левчука В.І. - за довіреністю б/н від 18.09.2013р.; Пукаляка Р.М. - головного лікаря згідно наказу №901 к від 15.11.2010 р.;

за участю: Макогона Ю.І. - старшого прокурора відділу прокуратури Львівської області згідно посвідчення № 020325,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області (суддя Матвіїв Р.І.) від 11.03.2014 р. у даній справі позов задоволено, визнано частково недійсним п.1.2 договору від 14.10.2008 р. укладеного між ТОВ "Львівбудмакс" та Львівським обласним клінічним діагностичним центром в частині зобов'язання постачальника здійснювати за власний рахунок сервісне обслуговування товару на термін не менше 10 років за місцем монтажу сертифікованим сервісним центром (адреса сервісного центру: Україна, 01135, м. Київ, вул. Андрющенка, 7/19 офіс 21).

Рішення суду загалом мотивовано тим, що матеріалами справи, зокрема тендерною документацією, чітко вказано, що предметом закупівлі є "устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне". За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що предмет тендеру та тендерної пропозиції стосувався лише товарів, а предмет укладеного договору, що є однією з істотних умов, стосується і товарів, і послуг.

На підставі викладеного, судом першої інстанції встановлено, що п. 1.2 договору від 14.10.2008 р. в частині безоплатного сервісного обслуговування позивачем товару протягом строку не менше 10 років, укладено під впливом помилки, оскільки такі істотні, як за ціною, так і за періодом обслуговування додаткові умови, не передбачені тендерною документацією та будь-якими іншими вимогами нормативних документів. Оскільки такий пункт договору в частині судом визнано укладеним внаслідок помилки, його у відповідності до ст.229 ЦК України, оскаржуваним рішенням визнано недійсним.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, прокурором в інтересах держави в особі відповідача - Львівського обласного клінічного діагностичного центру подано апеляційну скаргу у якій просить суд скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції, а провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, оскільки відсутній предмет спору.

Єдиною підставою подання такої апеляційної скарги стало те, що судом першої інстанції під час прийняття рішення не враховано існування іншої, додаткової угоди №1 від 17.10.2008 р. до договору від 14.10.2008 р., якою у п. 1 у аналогічний спосіб урегульовано домовленості що сервісного обслуговування товару за власні кошти ТОВ «Львівбудмакс» на протязі не менше 10 років, що і оспорюваним п.1.2 договору між тими ж сторонами від 14.10.2008 р.

Відповідач у відзиві на позов від 11.07.2014 р. заперечив щодо доводів апеляційної скарги, просив у її задоволенні відмовити, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін. При цьому, звернув увагу на те, що прокурор всупереч вимог ч.3 ст. 36 ГПК України не подав оригінал додаткової угоди № 1 від 17.10.2008 р., не довів будь-якими іншими доказами чи обставинами її існування, оскільки у даному разі таким належним доказом для його оцінки згідно ст. 43 цього ж кодексу, може бути лише оригінал такої угоди.

На виконання ухвали апеляційного суду у даній справі від 18.09.2014 р., заступником начальника відділу СУ ГУМВС України у Львівській області Цибочкіним С.В. надіслано в адресу суду завірені копії окремих документів із кримінального провадження № 120131500010000050 від 09.01.2013 р., зареєстрованого за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст. 366 КК України за фактом розтрати бюджетних коштів службовими особами Львівського обласного клінічного діагностичного центру шляхом зловживання своїм службовим становищем та службового підроблення.

Оригінали надісланих суду копій вказаних вище документів, містяться виключно у матеріалах тендерної документації на основі якої було укладено спірний правочин в частині його п.1.2, і які вилучені правоохоронним органом в межах кримінального провадження у Львівського обласного клінічного діагностичного центру.

Такі докази не є додатковими доказами у розумінні ст. 101 ГПК України, оскільки судом першої інстанції на таку тендерну документацію робилося посилання, проте з невідомих причин, окремі документи із такої документації приєднані до матеріалів справи не були, а також з урахуванням того, що саме апеляційна скарга прокурором була подана на підставі світлокопії додаткової угоди № 1 від 17.10.2008 р., про існуванні якої під час розгляду судом першої інстанції, відомо не було.

Прокурор в судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги а також просив врахувати те, що хоча і відсутній оригінал додаткової угоди №1 від 17.10.2008 р. до договору від 14.10.2008 р., існування якої стало підставою подання апеляційної скарги, проте, світлокопію такої угоди завірену круглою печаткою та підписом головного лікаря Львівського обласного клінічного діагностичного центру ОСОБА_1 отримано слідчим ГУМВС України у Львівській області із матеріалів Держказначейства під час провадження слідчих дій по кримінальній справі.

Представники позивача та відповідача у судових засіданнях апеляційного суду підтримали доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу відповідача і просили оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відповідності до ч.2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. Тому, незважаючи на вимоги прокурора, викладені у апеляційній скарзі, апеляційний суд переглядає правильність прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, загалом.

Враховуючи доводи та заперечення представників сторін, розглядом матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

14.10.2008 р. між ТОВ"Львівбудмакс" м.Пустомити Львівської області (після зміни найменування згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АД № 391169 станом на 06.02.2014 р. - ТОВ "Східбудмакс" м.Дніпропертровськ) (постачальник) в особі директора Васьківа Р.І., що діє на підставі статуту, та Львівським обласним клінічним діагностичним центром м.Львів (замовник) в особі головного лікаря ОСОБА_1, що діє на підставі статуту, укладено договір. (т.1 а.с. 17-19, 63)

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору, постачальник передає у замовника, а замовник приймає та оплачує устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне (надалі по тексту - товар) в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у специфікації № 1 та специфікації № 2, № 3, які є невід'ємними частинами договору, на умовах DDP - м. Львів.

Постачальник за власний рахунок здійснює монтаж товару, навчання персоналу відповідача за двоетапною системою, сервісне обслуговування товару на термін не менше 10 років за місцем монтажу сертифікованим сервісним центром (адреса: м. Київ, вул. Андрющенко, 7/19 офіс 21).

Зазначений договір укладений в результаті участі позивача у відкритих торгах на закупівлю товару - устаткування медичного, хірургічного та ортопедичного. Для участі у відкритих торгах позивач, отримавши тендерну документацію, надав відповідачу тендерну пропозицію вих. № 30/09-2 від 30.09.2008 р., у відповідності до якої погодився виконати вимоги відповідача та договору на умовах поставки визначеного товару: магнітно-резонансний томограф Excelar Vantage (на базі MRT-1503/Q2 Excelar Vantage AGV, товаровиробник Toshiba Medical Systems Corporation, Японія, рік випуску 2008), комп'ютерний томограф TSX 101A Aquilion 32 (товаровиробник Toshiba Medical Systems Corporation, Японія, рік випуску 2007), комп'ютерний томограф TSX 101A Aquilion 32 (товаровиробник Toshiba Medical Systems Corporation, Японія, рік випуску 2007), система діагностична ультразвукова SSA-580A Nemio XG (товаровиробник Toshiba Medical Systems Corporation, Японія, рік випуску 2008) за цінами, визначеними тендерною пропозицією.

За результатами розгляду поданих заяв учасників переможцем відкритих торгів визнано позивача, з яким у подальшому і було укладено зазначений вище договір від 14.10.2008 р.

Порядок проведення відкритих торгів та укладення договору за результатами таких торгів врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України № 274 від 28.03.2008 р. "Про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти".

Як підтверджується тендерною документацією, затвердженою рішенням тендерного комітету від 15.09.2008 р., відповідачем оголошено відкриті торги на закупівлю товару устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне.

У відповідності до п.п. 1.2, 6.2.5 інструкції учасникам торгів, яка є складовою частиною тендерної документації, учасники готують свої тендерні пропозиції відповідності до вимог п.7 даної тендерної документації, та вимог, передбачених даною тендерною документацією.

Спроможність учасника поставити запропоноване обладнання повинна підтверджуватись оригіналом гарантійного листа від виробника (якщо учасник не є виробником товару), або його офіційного представництва в Україні, що підтверджує можливість постачання товару у необхідній кількості, якості та у потрібні терміни, а також наявність сертифікованого сервісного центру.

Згідно ж п. 7.1 , пропозиція, що подається учасником, складається із згоди на основні умови договору.(т.1 а.с. 25-33)

Згідно п.6 основних умов договору, які також є невід'ємною частиною тендерної документації передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору , крім випадків, визначених порядком зміни умов договору про закупівлю, що затверджується уповноваженим органом за погодженням із Мінфіном.(т.1 а.с. 39)

Як вбачається із названих вище умов тендерної документації загалом, будь-які вимоги у ній щодо обов'язковості здійснення сервісного обслуговування товару на термін не менше 10 років за місцем монтажу сертифікованим сервісним центром відсутні, не кажучи уже про те, що ще й за рахунок постачальника.

Проте, хоча і у п.5 медико-технічних вимог, які також складовою і невідємною частиною тендерної документації передбачено, що учасник обов'язково повинен мати можливість проведення післягарантійного обслуговування та супроводження, в тому числі регулярне забезпечення витратними матеріалами на протязі не менше ніж 10 років, але у таких вимогах не йдеться мова про безоплатність чи здійснення сервісного обслуговування за власні кошти. (т.1 а.с.49)

Позивачем надано організатору торгів (відповідачу у справі) тендерну пропозицію за вих. № 30/09-2 від 30.09.2008 р., у додатку до якої «Основні умови договору» відсутні умови щодо здійснення сервісного обслуговування товару на термін не менше 10 років за місцем монтажу сертифікованим сервісним центром за рахунок учасника, проте, у гарантійному листі, який вимагався п. 6.2.5 інструкцією учасникам торгів, позивач додав до тендерної пропозиції гарантійний лист № 30/09-4 від 30.09.2008 р. у якому гарантував проведення післягарантійного обслуговування впродовж не менше 10 років, проте, лише за умови укладання окремої угоди.

Вказаним гарантійним листом, також на виконання зазначеного вище п.6.2.5 інструкції учасникам торгів, позивач зазначив, що сервісне та післягарантійне обслуговування виконуються згідно угоди про співробітництво (копія додається) досвідченими сертифікованими фахівцями сервісного центру, який діє в Україні на базі ЗАТ «Укрмедтехніка» і має ліцензію Державного комітету ядерного регулювання України на право використання джерел іонізуючого випромінення та розташований за адресою: 01135, м. Київ, вул. Г.Андрющенка, 7/9, офіс 21, тобто той сервісний центр і за тією ж адресою, що зазначено у оспорюваному п.1.2 договору від 14.10.2008 р.

Підсумовуючи загалом зазначені вище умови тендерної документації та її окремих вимог, викладених у зазначених вище додатках, судова колегія приходить до висновку, що умовами такої документації хоча і передбачено обов'язковість наявності можливості у учасника тендеру на сервісне обслуговування товару протягом не менше ніж 10 років, проте, безоплатність таких послуг не передбачається, що беззаперечно повинно було б бути істотною умовою правовідносин і регулюватися окремою щодо цього, письмовою угодою, відсутність якої не заперечується сторонами.

Крім цього, навіть якщо і враховувати зобов'язання позивача, взяті на себе у гарантійному листі, то вони також не передбачають безоплатності таких послуг та відсутність власної можливості надавати такі сервісні послуги, оскільки сервісний центр, зазначений у п.1.2 договору від 14.10.2008 р. та гарантійному листі, належить іншому суб'єкту господарювання.

Приймаючи постанову у даній справі, колегією суддів враховується, що у відповідності до п. 66 Тимчасово положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 274 від 28.03.2008 р., чинної на момент виникнення та існування спірних правовідносин, (надалі Тимчасового положення), замовник акцептує тендерну пропозицію, що визнана найкращою за результатами оцінки. З учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та умов акцептованої тендерної пропозиції у строк не раніше ніж через п'ять робочих днів з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам процедур відкритих торгів, двоступеневих торгів і торгів з обмеженою участю про їх результати, але не пізніше ніж через 21 робочий день з дня акцепту.

Пунктом 84 Тимчасового положення визначено, що договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції у порядку, передбаченому цим Тимчасовим положенням. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору, крім випадків, визначених порядком зміни умов договору про закупівлю, що затверджується уповноваженим органом за погодженням з Мінфіном.

Крім цього, вірно звернуто увагу суду першої інстанції на те, що згідно з п-п 10 та 17 п.2 Тимчасового положення надано визначення та розмежовано поняття товари і послуги як предмета закупівлі, зокрема, послугою є будь-яка закупівля, крім товарів та робіт, включаючи підготовку спеціалістів, забезпечення транспортом і зв'язком, освоєння технологій, наукові дослідження, медичне та побутове обслуговування; товаром є продукція будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому, газоподібному стані, включаючи електроенергію, а також послуги, пов'язані з поставкою товарів, якщо їх вартість не перевищує вартості самих товарів.

Матеріалами справи, зокрема, тендерною документацією загалом передбачено, що предметом закупівлі є "устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне", а тому, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про те, що предмет тендеру та тендерної пропозиції стосувався лише товарів, а предмет укладеного договору, що є однією з істотних умов, стосується і товарів, і послуг.

У відповідності до ч.1 ст. 638, ч.1 ст. 691 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Виходячи із змісту названих вище норм цивільного законодавства, а також враховуючи, що за правовою природою договір від 14.10.2008 р. є договором купівлі- продажу, відповідно істотною його умовою є ціна, у даному разі ціна послуги на сервісне обслуговування протягом періоду не менше а ніж 10 років.

Оскільки у відповідності до названого вище п.84 Тимчасового положення умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі, у переліку «Основних умов договору», «Інструкції учасникам торгів» як невід'ємних частин тендерної документації, в цілому у тендерній документації і у усіх невід'ємних додатках до такої відсутня істотна умова щодо безоплатного сервісного обслуговування, тому, передбачаючи у п.1.2 договору від 14.10.2008 р. таку умову, сторони явно, всупереч названому п.84 Тимчасового положення, ч.1 ст. 638, ч.1 ст. 691 ЦК України, вийшли за межі як тендерної документації, так і тендерної пропозиції переможця торгів.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 3 ст. 215, ч.1, 3 ст. 203 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Також, згідно з ч. 1 ст. 229, ст. 217 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Узагальнюючи судову практику у п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 року "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначено, що за змістом статті 229 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, є оспорюваним. Під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною правочину предмета чи інших істотних умов останнього, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що правочин не було б вчинено. Помилка повинна мати істотне значення, зачіпати природу правочину або такі якості його предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням. При цьому істотною вважається така помилка, наслідки якої неможливо усунути або їх усунення вимагає значних витрат від особи, що помилилася, - з урахуванням її майнового становища, характеру діяльності тощо. Обставини, з приводу яких помилилася особа, мають бути наявними на час вчинення правочину. Не вважається помилкою щодо якості продукції (товару, іншого майна) неможливість її використання або утруднення в її використанні, які сталися після виконання хоча б однією зі сторін зобов'язань, що виникли з правочину, і не пов'язані з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка у мотивах правочину (тобто в обставинах, у зв'язку з якими особа вчиняє правочин) або незнання стороною правочину норм законодавства.

Враховуючи названі вище норми цивільного законодавства, висновки узагальненої судової практики, доведені належними та допустимими доказами конкретні обставини у справі, колегія апеляційного суду приходить до висновку, що укладаючи (підписуючи) договір від 14.10.2008 р. в частині формулювання змісту п. 1.2, позивачем допущено помилку щодо істотної його умови не допускаючи при цьому помилки мотивів правочину, тому такий договір в частині повинен бути визнаний недійсним, про що правомірно зроблено висновок і судом першої інстанції.

Що стосується доводів прокурора про необхідність припинення провадження у справі внаслідок наявності іншого договірного зобов'язання яке виникло у позивача на підставі іншого правочину, то апеляційним судом звертається увага на таке.

У відповідності до ст. 36, ч.2 ст. 34, ч.1 ст. 43 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, оскільки ні прокурором, ні сторонами у справі незважаючи на неодноразові вимоги суду оригіналу додаткової угоди №1 від 17.10.2008 р. до договору від 14.10.2008 р. існування якої стало підставою подання апеляційної скарги, не подано, позивачем та відповідачем заперечується факт укладання такої додаткової угоди, судова колегія приходить до висновку про неналежність світлокопії такого доказу, завіреного круглою печаткою та підписом головного лікаря Львівського обласного клінічного діагностичного центру ОСОБА_1 та отриманого слідчим ГУМВС України у Львівській області із матеріалів Держказначейства під час провадження слідчих дій по кримінальній справі.

Враховуючи наведе, апеляційна скарга прокурора є необґрунтованою, не підтвердженою належними доказами, тому підлягає відмові у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції відповідно залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд, ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 11.03.2014 р. у справі № 914/488/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 07.10.2014 р.

Головуючий-суддя О.І. Матущак

судді В.Л. Кузь

О.С.Скрипчук