Постанова

від 24.09.2014 по справі 808/5085/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року (11 год. 00 хв.) Справа № 808/5085/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобітрансбуд», м. Запоріжжя

про: стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках та за рахунок готівки, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - позивач або ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області) звернулась із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобітрансбуд» (далі - відповідач або ТОВ «Мобітрансбуд»), в якому позивач просить суд стягнути кошти з рахунків платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобітрансбуд» у банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків в сумі податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 671 332,31 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 671 332,31 грн., який виник в результаті несплати ТОВ «Мобітрансбуд» узгоджених грошових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням від 11.02.2014 № 0000312201. Вказує, що дане податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом відповідно до п.п. 54.3.4 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та на підставі обвинувального вироку Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 24.12.2013 у кримінальній справі № 1-250/11, яким засновника та директора ТОВ «Мобітрансбуд» ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків). З метою погашення заборгованості та на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу форми «Ю» від 27.05.2014 № 154-25, яка залишилась без виконання. Враховуючи, що на сьогодні заборгованість відповідача за штрафними санкціями залишається не сплаченою до бюджету, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.09.2014 відкрито провадження в адміністративній справі № 808/5085/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 24.09.2014.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, 24.09.2014 подав через канцелярію суду заяву (вх. № 36347) про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судове засідання 24.09.2014 представник відповідача також не з'явився. Поштова кореспонденція направлена на адресу місцезнаходження відповідача повернулась до суду 16.09.2014 з відміткою відділення поштового зв'язку - «за закінченням терміну зберігання».

Частиною 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи те що, поштова кореспонденція направлялась відповідачу за адресою, яка відповідає реєстраційним відомостям, то згідно вимог ст.ст. 33, 35 КАС України, слід вважати, що останній повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

За приписами ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов до висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.07.2014 № 19024924, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мобітрансбуд» (код ЄДРПОУ 34748907) зареєстроване як юридична особа 22.11.2006, номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - 1 103 120 0000 016352, за адресою: 69037, Запорізька область, м. Запоріжжя, Орджонікідзевський район, пр. Леніна, буд. 170 В, кв. 13.

Статтею 67 Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями) та п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями, далі - Податковий кодекс України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

З матеріалів справи встановлено, що 24.12.2013 Орджонікідзевським районним судом міста Запоріжжя винесено обвинувальний вирок у кримінальній справі № 1-250/11, 1/335/12/2013 у відношенні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (засновника та директора ТОВ «Мобітрансбуд»), яку визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України та призначено їй покарання у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі гривень 00 коп.) грн., із позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності строком на 1 (один) рік.

У зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 Кримінального кодексу України, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності по ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Підпунктом 54.3.4 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

На підставі вироку Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 24.12.2013 у кримінальній справі № 1-250/11, 1/335/12/2013, який набрав законної сили 09.01.2014, та відповідно до п.п. 54.3.4 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, 11.02.2014 ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000312201, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 735 053,75 грн., в тому числі за основним платежем 588 043,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 147 010,75 грн.

Податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 11.02.2014 № 0000312201 направлено відповідачу засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, як вбачається із наданої позивачем копії конверту, поштова кореспонденція повернулась на адресу податкового органу з відміткою відділення поштового зв'язку - «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до приписів п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З урахуванням положень п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, вищезазначене податкове повідомлення-рішення вважається врученим відповідачу належним чином.

Відповідачем не надано суду доказів оскарження податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 11.02.2014 № 0000312201. Отже, грошові зобов'язання, визначені даним податковим повідомленням-рішенням, вважаються узгодженими та підлягають сплаті до бюджету у встановлені законодавством строки.

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України зазначено, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як передбачено п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Оскільки сума грошового зобов'язання, визначена вказаним податковим повідомленням-рішенням, відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена в повному обсязі, то вона набула статусу податкового боргу.

Із наданої позивачем інтегрованої картки платника податків вбачається, що на рахунках ТОВ «Мобітрансбуд» станом на 25.04.2014 була наявна переплата в розмірі 48 502,68 грн.

Таким чином, з урахуванням наявної на рахунках платника податків переплати та часткового погашення відповідачем узгоджених грошових зобов'язань в добровільному порядку, податковий борг ТОВ «Мобітрансбуд» з податку на додану вартість становить 671 251,07 грн.

Крім того, згідно приписів п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п. 131.1 ст. 131 Податкового кодексу України, нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Зокрема, судом з'ясовано, що за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за період з 05.05.2014 по 21.05.2014 відповідачу нараховано пеню в розмірі 81,24 грн.

Отже, беручи до уваги вищезазначене, за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість на загальну суму 671 332,31 грн., в тому числі пеня в розмірі 81,24 грн.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Судом з'ясовано, що ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області сформовано та направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу форми «Ю» від 27.05.2014 № 154-25 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 686 551,07 грн.

Проте, поштова кореспонденція повернулась до податкового органу з відміткою відділення поштового зв'язку - «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується долученою до матеріалів справи копією поштового конверту.

З урахуванням положень п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України вищезазначена податкова вимога вважається врученою відповідачу належним чином.

Наразі, податкова вимога форми «Ю від 27.05.2014 № 154-25 в порядку визначеному ст. 60 Податкового кодексу України позивачем не відкликана, оскільки з моменту її винесення заборгованість відповідача залишається не погашеною, що підтверджується наявною в матеріалах справи інтегрованою карткою платника податків з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та довідкою про заборгованість відповідача.

Згідно пп. 95.1 - 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За приписами п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Під час розгляду справи, відповідачем не було надано суду доказів повного або часткового погашення заборгованості, нормативно та документально обґрунтованих заперечень проти позовних вимог та доказів, які б спростовували доводи позивача.

Згідно наданої позивачем довідки про заборгованість, за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 937 633,31 грн., з яких ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області до стягнення заявлено 671 332,31 грн.

На підставі викладеного, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, а також враховуючи, що всупереч вимогам чинного законодавства, заборгованість відповідача з податку на додану вартість в розмірі 671 332,31 грн. залишається не погашеною до бюджету, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 41, 71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобітрансбуд» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках та за рахунок готівки, - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобітрансбуд» (69037, Запорізька область, м. Запоріжжя, Орджонікідзевський район, пр. Леніна, буд. 170 В, кв. 13, код ЄДРПОУ 34748907), у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, на користь Державного бюджету (одержувач - УК у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), код ЄДРПОУ 38025409, код платежу 14010100, р/р 31118029700007, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 671 332,31 (шістсот сімдесят одна тисяча триста тридцять дві гривні 31 коп.) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко