ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
09 жовтня 2014 р.
Справа № 902/1178/14
за позовом : Управління пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області (23600, Вінницька обл., м. Тульчин, вул. Леніна,51)
до : Управління агропромислового розвитку Тульчинської РДА (23600, Вінницька обл., м. Тульчин, вул. Леніна,65)
про стягнення 83590,15 грн. шкоди
Головуючий суддя Яремчук Ю.О.
При секретарі судового засідання Головаченко Т.В.
За участю представників :
позивача - Лівандовська О.В. (довіреність № 306/06-37/09 від 14.05.14; посвідчення №19 від 05.05.2014);
відповідача - Зубченко Ю.О. (довіреність № б/н від 08.10.14; посвідчення №22 від 01.09.2005)
ВСТАНОВИВ :
Подано позов управлінням пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області до управління агропромислового розвитку Тульчинської РДА про стягнення 83590,15 грн. шкоди.
Ухвалою суду від 12.08.2012 року за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/1178/14 з призначенням судового засідання на 01.09.2014 року.
В зв'язку з ненаданням сторонами витребуваних судом документів ухвалою суду від 01.09.2014 року розгляд справи відкладено на 09.10.2014 року.
В судовому засіданні 09.10.2014 року представник позивача позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на обставини, викладені у поданих до суду запереченнях.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_3, перебуваючи на посаді начальника Управління агропромислового розвитку Тульчинської РДА, зловживаючи своїм службовим становищем, в порушення п.п. 2 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсій" № 865 від 31.05.2000 року, яким передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України пенсія непрацюючим пенсіонерам перераховується на підставі довідок, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено пенсію на момент виникнення права на перерахунок, підписав та видав пенсіонерам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 недостовірні довідки про розмір заробітної плати державних службовців, які працювали в управлінні на момент звернення пенсіонерів, що не відповідають посадам, з яких вищезазначені пенсіонери вийшли на пенсію та у яких відповідно були завищені розміри заробітної плати, що призвело до незаконних витрат з пенсійного фонду України.
Внаслідок видачі начальником управління агропромислового розвитку Тульчинської РДА ОСОБА_3 протягом 2006, 2007 та 2008 роках вищезазначеним пенсіонерам довідок, які містили недостовірну інформацію про розмір заробітної плати, для обчислення пенсії, які не відповідають дійсності та які в послідуючому були подані пенсіонерами до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі, було проведено перерахунок пенсії у завищених розмірах, що стало наслідком переплати протягом періоду з 01.01.2006 року по 01.12.2012 року пенсій пенсіонерам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на загальну суму 83590,15 грн., що станом на 2006-2008 роки складало більше 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в результаті чого державі в особі Пенсійного фонду України у Тульчинському районі заподіяно збитків на вказану суму.
15.10.2012 року вироком Тульчинського районного суду ОСОБА_3 був засуджений та визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 364 ч. 2, ст. 366 ч. 2 КК України. Постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 04.06.2014 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 закрито в зв'язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
ОСОБА_8, обіймаючи з 01.12.2005 року посаду начальника відділу економічного аналізу, фінансово - кредитного забезпечення, ревізійної роботи та соціально - трудових відносин, головного бухгалтера, управління агропромислового розвитку Тульчинської районної державної адміністрації, достовірно знаючи, про те, що пенсіонери ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вийшли на пенсію з посад відповідно головний зоотехнік, головний агроном та головний економіст управління сільського господарства продовольства Тульчинської РДА, підписала та видала протягом 2006, 2007, 2008 років вищезазначеним пенсіонерам довідки, у яких містилась недостовірна інформація щодо займаної посади та відповідного окладу і розміру заробітку.
Вищезазначені довідки були подані пенсіонерами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі для перерахування пенсії. В результаті подання довідок, які містили недостовірну інформацію, щодо посад та їх окладів управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі було проведено перерахунок пенсії у завищених розмірах, що стало наслідком переплати протягом періоду з 01.01.2006 року по 01.12.2012 року пенсій пенсіонерам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на загальну суму 83590,15 грн., що станом на 2006-2008 роки складало більше 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
19.09.2012 року постановою Тульчинського районного суду було звільнено ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 366 ч. 2 КК України та згідно ст. 47 КК України передано на поруки трудовому колективу управління агропромислового розвитку Тульчинської РДА, за умови, що вона протягом 1 (одного) року з дня передачі її на поруки виправдає довіру трудового колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку. Провадження по кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366 ч. 2 КК України закрито.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_3 та ОСОБА_8 нанесли збитки Пенсійному фонду України на суму 83590,15 грн.
Управлінням Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області було надіслано претензію №419/06-37/09 від 18.06.2014 року керівнику управління Агропромислового розвитку Тульчинської РДА, в якій пропонувалось у місячний строк з дня одержання претензії перерахувати 83590,15 грн. на рахунок Пенсійного фонду (а.с. 32-36).
Як вбачається з листа управління Агропромислового розвитку Тульчинської РДА №3-61182 від 15.07.2014 року, дана претензія Управління Пенсійного фонду була відхилена у зв'язку із відсутністю фінансування та з підстав невідповідності чинному законодавству (а.с. 37).
На підтвердження вказаного розміру шкоди позивачем надано акт Ладижинської об'єднаної державної фінансової інспекції від 28.04.2012 року № 04-16/79, копії довідок, виданих відповідачем, протоколи розрахунку переплати пенсій, розрахунок ціни позову.
Непроведення відповідачем відшкодування шкоди в добровільному порядку спонукало позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 ЦК України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів і відшкодовують її.
Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Статтею 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків.
Відшкодування шкоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки - збитків, їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Як встановлено судом, довідки про заробітну плату, посади останнього місця роботи надані відповідачем громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 для подачі до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області, містять недостовірні дані щодо розмірів посадових окладів, надбавок та премій зазначених осіб (завищення вказаних сум), позаяк відповідно до ч. 1 п. 5 Постанови КМУ від 31.05.2000 року № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи.
Таким чином, судом встановлено, що в результаті здійснення позивачем перерахунку пенсій громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на підставі довідок, виданих відповідачем, які містять недостовірні дані про розмір посадового окладу, надбавок та премій для перерахунку пенсії, мав місце факт переплати по пенсіям зазначеним особам на суму 83590,15 грн.
Виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку про протиправність дій Управління агропромислового розвитку Тульчинської РДА, яка полягає у видачі довідок для перерахунку пенсійних виплат всупереч діючого законодавства України, оскільки останні містять недостовірні дані про розмір посадового окладу, надбавок та премій.
Факт заподіяння шкоди визначається наявним в матеріалах справи розрахунком надмірної виплати коштів управлінням Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області за даними, наданими відповідачем (а.с. 78,101), а тому вказані обставини знаходяться в причинному зв'язку між протиправністю дій та результатом таких дій - настанням негативного наслідку - переплати по пенсіям.
З огляду на викладене, суд вважає, що з боку відповідача наявний склад порушення умов пенсійного законодавства, внаслідок чого завдано шкоди державі, від імені якої виступають органи Пенсійного фонду України.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення шкоди, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).
Заперечення відповідача оцінюються судом критично, оскільки не спростовують правомірності та обґрунтованості заявленого позову.
Зокрема, посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування і на приписи Бюджетного кодексу України суд вважає необґрунтованими, оскільки чинним цивільним законодавством (Цивільним кодексом України) не передбачено звільнення юридичних осіб бюджетних установ від цивільної відповідальності за шкоду, завдану винними діями їх працівників із вказаних мотивів.
Враховуючи те, що на момент розгляду спору по суті відповідачем не надано доказів сплати відповідачем матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок видачі недостовірних документів стосовно вищевказаних осіб, то вимоги позивача про відшкодування шкоди внаслідок переплати по пенсіям підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.
При розподілі судового збору судом враховано припис, який міститься в п.4.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" в якому зазначено, що у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору якщо позов залишено без задоволення - судовий збір не стягується; у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.
09.10.2014 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Керуючись ст.ст.4-3,4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління агропромислового розвитку Тульчинської районної державної адміністрації (23600, Вінницька обл., м. Тульчин, вул. Леніна,65; код ЄДРОПУ 00729988) на користь управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області (23600, Вінницька обл., м. Тульчин, вул. Леніна,51; код ЄДРПОУ 24894976) - 83590,15 грн. шкоди.
3. Стягнути з Управління агропромислового розвитку Тульчинської районної державної адміністрації (23600, Вінницька обл., м. Тульчин, вул. Леніна,65; код ЄДРОПУ 00729988) в доход Державного бюджету України 1827,00 грн. відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
4. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 10 жовтня 2014 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2014 |
Оприлюднено | 14.10.2014 |
Номер документу | 40835542 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Яремчук Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні