Постанова

від 25.09.2014 по справі 804/10401/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2014 р. Справа № 804/10401/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василівни при секретаріТалаш Д.В. за участю: предстаника позивача представника відповідача Шурміль С.С. Копань А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айварис» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУМ у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005982204 від 11.07.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Айварис» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУМ у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.07.2014 року № 0005982204, яким ТОВ «Айварис» збільшено суму грошового зобов'язання ПДВ у розмірі 105 977,50 грн. в т.ч. 84 782,00 грн. основного платежу та 21 195,50 грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування позову зазначено, що податковий орган провів перевірку позивача, однак висновки викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що спірне повідомлення-рішення, прийняте на підставі акту перевірки є необґрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, що має наслідком його неправомірність та є підставою для скасування, оскільки господарські операції були реально здійснені.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що виявлені у ході перевірки порушення належним чином відображені в Акті і є достатньою підставою для прийняття рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Айварис» як платник податків перебуває на обліку в Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції ГУМ у Дніпропетровській області та є платником податку на додану вартість.

На підставі наказу Дніпропетровської ОДПІ від 20.06.2014 №444 та відповідно п.п.78.1.1, п. 78.1. ст. 78 та ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, головним державним інспектор-ревізором відділу планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту Троненко Юлією Сергіївною проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «АЙВАРИС» код за ЄДРПОУ 36910638 (в подальшому ТОВ «АЙВАРИС») з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Відродження- Дніпро» (код за ЄДРПОУ 38199048) та ТОВ « Інтервенто» (код за ЄДРПОУ 36910638) за січень 2014р.

За наслідками перевірки складено Акт від 26.06.2014 року №381/22-04/36910638 (далі - Акт перевірки), згідно висновків якого встановлено порушення: п.198.3, п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 -VІ, в результаті чого завищено податковий кредит за січень 2014 року всього на 84 782 грн.. На акт перевірки наданні заперечення, згідно статті 86 Податкового кодексу України та відповідачем надана відповідь про належність висновків акту.

На підставі висновків Акту перевірки Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція ГУМ у Дніпропетровській області прийняла податкове повідомлення-рішення від 11.07.2014 року №0005982204, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПДВ у розмірі 105 977,50 грн. в т.ч. 84782,00грн. основного платежу та 21 195,50 грн. штрафних санкцій.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Згідно із Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства від 22.12.2010 року за №984 Акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункти 4-6 Порядку №984 від 22.12.2010 року).

В Акті документальної перевірки зазначено, що для проведення перевірки по господарських відносинах з ТОВ «Відродження-Дніпро» (код за ЄДРПОУ 38199048) та ТОВ «Інтервентом (код за ЄДРПОУ 36910638) за січень 2014 року суб'єктом господарювання були надані такі первинні документи: Договір про надання послуг №1309 від 01.09.2013 р.; Договір про надання маркетингових послуг №01/09/13 від 01.09.2013 р.: Договір про надання послуг мерчендайзингу №М/02 від 01.02.2013р.: Договір про надання послуг №09/13 від 01.09.2013р.; Договір про надання послуг №130901 від 01.09.2013; Оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками; Оборотно-сальдова відомість по рахунку 10 основні засоби; податкові накладні; Акти виконаних робіт; інше.

Також, при проведенні перевірка використано інформацію Баз даних ОДПС, а саме База даних «Системи обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». АІС «Реєстр платників податків». АІС «Податки», АІС «Податковий Блок», АС "Співставлення Реєстру га Єдиного реєстру податкових накладних".

Так, 01.09.2013 року між ТОВ «АЙВАРИС» та ТОВ «Інтервенто» було укладено Договір про надання послуг №1309, відповідно до якого Виконавець (ТОВ «Інтервенто») зобов'язується за завданням Замовника (ТОВ «АЙВАРИС») протягом визначеного в Договорі строку надавати за плату наступні послуги - прибирання офісних та складських приміщень, а Замовник зобов'язується оплачувати наданні послуги.

Позивачем наданні первинні документи на підтвердження господарської операції, а саме: Акт приймання-передачі наданих послуг №310139 від 31.01.2014 року, податкова накладна №310139 від 31.01.2014 року.

При цьому, у періоді, що перевірявся ТОВ «Айваріс» використовував у своїй діяльності орендовані приміщення згідно договору оренди №5180/1-12 від 01.08.2012 року за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Автопаркова, 5, про що також зазначено в акту перевірки.

Як зазначено представником позивача, послуги з прибирання орендованих приміщень за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Автопаркова, 5 перестали надаватись на підставі наказу директора ТОВ «Айварис» від 24.02.2014 року №7, у зв'язку із складним економічним становищем підприємства.

В тому числі, 01.02.2013 року між ТОВ «Відродження-Дніпро» та ТОВ «АЙВАРИС» було укладено Договір про надання послуг мерчендайзинга №М/02, відповідно до якого Виконавець (ТОВ «Відродження-Дніпро») надає Замовнику (ТОВ «АЙВАРИС») послуги мерчендайзинга по торговым точкам (ГГ) формата самообслуговування. Під послугами мерчендайзінга сторони розуміють наступне: Проведення робіт на ТТ: виставлення товару згідно з наданими стандартам і планнограмі. Контроль якості (цілісності циніків, заміна їх у разі потреби. Виконавець в ТТ, в яких це можливо, здійснюється розширення площадки) і представленості продукції Заявника, а також застосовує інші всі можливі дії. Виконавець повідомляє Замовника про проблеми з продукцією (не товарний вигляд та інше).

01 вересня 2013 року між ТОВ «Відродження-Дніпро» (Виконавець) та ТОВ «АЙВАРИС» (Замовник) було укладено Договір про надання послуг відповідно до умов якого, Замовник доручає Виконавцеві, а Виконавець зобов'язується надати останньому послуги з розробки рекламної компанії товарів та товарних знаків Замовника, згідно додатку №1 від 01.09.2013 року. Надання послуг оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг.

01 вересня 2013 року між ТОВ «Відродження-Дніпро» (Виконавець) та ТОВ «АЙВАРИС» (Замовник) було укладено Договір про надання маркетингових послуг відповідно до умов якого, Замовник доручає Виконавцеві, а Виконавець зобов'язується надати останньому послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять Замовника та які визначені договором.

Відповідно до умов вищезазначених договорів виписано податкові накладні та акти виконаних робіт, перелік яких зазначено в акті перевірки.

Сума податку на додану вартість по податкових накладних включена до податкового кредиту за січень 2014 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за січень 2014 року.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, згідно платіжних доручень, що зазначені в акті.

До суду надано накази видані на підставі отриманих послуг від ТОВ «Відродження Дніпро», а саме про контроль за якістю продукції, про проведення маркетингових заходів, в тому числі докази виготовлення наклейок продукції, що містяться в матеріалах справи.

Висновок відповідача про нереальність укладення угоди ґрунтується на Акті перевірки ТОВ «Відродження-Дніпро» №893/04-61-22-2/38199048 від 16.04.2014 року та Акті перевірки ТОВ « Інтервенто» №894/04-61-22-4/38198809 від 16.04.2014 року з питань дотримання вимог податкового законодавства.

Так, згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (стаття 44 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зауваження до форми і змісту податкових накладних в акті перевірки відсутні.

Згідно з приписами підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Податкового кодексу України.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

На момент вчинення господарських операцій контрагенти позивача були належним чином зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали відповідні свідоцтва.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Слід зазначити, що відповідно до статті 44 Податкового кодексу України, позивачем було надано первині документи, які мали б бути враховані відповідачем при прийнятті оскаржуваного акту індивідуальної дії.

Крім того, суд зазначає, що в акті перевірки позивача відповідач не вказав первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, які підтверджують наявність фактів порушень ним податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на органи ДПС, а посилається на акт іншого податкового органу, який не є первинним документом.

Акт перевірки ТОВ «Відродження-Дніпро» №893/04-61-22-2/38199048 від 16.04.2014 року та Акт перевірки ТОВ «Інтервенто» №894/04-61-22-4/38198809 від 16.04.2014 року з питань дотримання вимог податкового законодавства стосується взаємовідносин з іншим контрагентом, а саме ТОВ «АВИСТ».

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.11 р. «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Щодо посилання відповідача на вид діяльності контрагентів позивача, слід зазначити, що поряд з основним видом діяльності ТОВ «Відродження-Дніпро» зазначено код КВЕД 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування та щодо ТОВ «Інтервенто» зазначено код КВЕД 82.99 надання інших комерційних послуг.

Таким чином, позивачем наданні первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції. На час укладання та виконання спірних угод сторони були у належному порядку зареєстровані платниками ПДВ та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців. Також податковим органом не доведено належними та допустимими доказами, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та те, що договори укладено без мети настання реальних наслідків, судових рішень щодо визнання угод недійсними до суду не надано, висновки акту перевірки по ланцюгу постачання не є належним доказом укладення позивачем не реальних угод, в тому числі судом не встановлено наявність обвинувального вироку суду щодо позивача та його контрагентів, а отже доводи податкового органу ґрунтуються лише на припущеннях, що не є підставою для визнання угод недійсними.

Основним висновком у рішенні від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" №3991/03 Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності. Рішення Європейського суду від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України" п.38.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, з урахуванням доказів у їх сукупності, суд приходить висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність винесення податкового повідомлення-рішення, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ч. 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 211,95 гривень, що підтверджується платіжним дорученням, що міститься в матеріалах справи, підлягає компенсації з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Айварис» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУМ у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005982204 від 11.07.2014 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005982204 від 11.07.2014 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Айварис» (код ЄДРПОУ 36910638) судові витрати у розмірі 211 (двісті одинадцять) гривень 95 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено згідно частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя Н.В. Боженко