Ухвала

від 01.09.2014 по справі 2а/0470/2869/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2014 року м. Київ К/800/37788/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2013

та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2012

у справі № 2а/0470/2869/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фісаковський елеватор»

до 1. Державної податкової інспекції у Оріхівському районі Запорізької області,

2. Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фісаковський елеватор» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оріхівському районі Запорізької області № 0000751502 від 21.12.2011.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2012 залучено до участі у справі Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якості другого відповідача.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2012, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2013, позов задоволено, скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач-2 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Фісаковський елеватор» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ «Строй-капітал» за період з 01.04 по 30.04.2010, складено акт № 383/15-34513027 від 12.12.2011, в якому зафіксовано порушення: абз. 3 п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України , в результаті чого завищено податковий кредит по податку на додану вартість за квітень 2010 року на загальну суму ПДВ 82 037 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 21.12.2011 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000751502 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 102 546,25 грн., у т.ч.: 82 037 грн. основного платежу та 20 509,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Матеріалами справи встановлено, що 01.04.2010 між ТОВ «Фісаковський елеватор» (замовник) та ТОВ «Строй-капітал» (виконавець) укладено договір про надання послуг № 0104-0001, за умовами якого виконавець надає позивачу послуги по зачищенню зерноскладів замовника.

30.04.2010 між сторонами за договором було складено акт приймання-передачі передбачених вищезазначеним договором робіт на загальну суму 492 224,64 грн., у тому числі ПДВ - 82 037,41 грн., та виконавцем робіт було видано на загальну вартість робіт податкову накладну № 8599 від 30.04.2010, а позивач суму ПДВ за ці роботи включив до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду - квітень 2010 року, декларація була подана позивачем до ДПІ у Оріхівському районі Запорізької області.

В червні 2011 року позивачем було виявлено, що у декларації за квітень 2010 року (додаток № 5) невірно зазначено ідентифікаційний номер його контрагента - ТОВ «Строй-капітал», тому позивач самостійно виправив помилку та подав 05.07.2011 до Державної податкової інспекції у Оріхівському районі Запорізької області уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань за квітень 2010 року та відповідний додаток № 5.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу

Відповідно до пп. «а» п. 198.1. ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 зазначеного Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу . У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу . У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до положень ст. 102 зазначеного Кодексу строк давності визначено 1095 днів.

Отже, позивачем суму податку на додану вартість за податковою накладною, виписаною ТОВ «Строй-капітал» правомірно включено до складу податкового кредиту за квітень 2010 року з дотриманням законодавчо визначеного строку.

Зважаючи на вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача-2 - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2013 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний