Ухвала

від 09.10.2014 по справі 826/8880/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8880/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

09 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Масколенко Д.Е.

пр-к відповідача Диба Ю.Д.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАВІТАЛЬ» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАВІТАЛЬ» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.06.2014 року №77026552208 -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АКВАВІТАЛЬ» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.06.2014 року №77026552208.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій , вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалене рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквавіталь» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс», ТОВ «Компанія Грифон Консалт», ТОВ «Тероль» за період діяльності з 01 червня 2011 року по 31 березня 2013 року.

За результатами перевірки складено Акт від 29 квітня 2013 року № 423/22.8/31110650, в якому зафіксовано порушення позивачем:

- статті 134, підпункту 138.1.1, 138.1. пункту 138.1. статті 138, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України за період з 01 червня 2011 року по 31 березня 2013 року, в результаті чого ТОВ «Аквавіталь» занижено податок на прибуток на суму 317 386,00 грн.;

- пункту 185.1. статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Аквавіталь» завищено податковий кредит в деклараціях з податку на додану вартість в загальній сумі 275716,00 грн.

При цьому податковий орган при здійсненні перевірки використовував інформацію про господарську діяльність контрагентів позивача, викладену в актах № 4851/22-8/3506/241 від 13 листопада 2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мембрана Техно-Гмпульс» (код ЄДРПОУ 35060241) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01 січня 2009 року по 31 жовтня 2012 року», № 1835/22-4/36678727 від 13 червня 2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альфакем Україна», код ЄДРПОУ 36678727 щодо підтвердження господарських відносин з платникам податків ПП «Тонкар» (код ЄДРПОУ 35851404) за період з 01 листопада 2011 року по 30 квітня 2012 року». Зокрема, про відсутність вказаних товариств за місцезнаходженням, не встановлено факту передачі товару (робіт, послуг) від контрагента Продавця на користь контрагента - покупця; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності. На підставі чого, зроблено висновок про те, що правочини, укладені з вказаними контрагентами, не спричинили реального настання правових наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05.06.2014 року № 77026552208, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 325946,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 311613,00 грн., за штрафними санкціями - 14333,00 грн.

Оскаржуючи правомірність прийнятих податковим органом рішень, позивач вказує на безпідставність тверджень відповідача щодо нікчемності укладених угод, оскільки на час їх укладення контрагенти були належним чином зареєстрованими як суб'єкти господарювання та платники податку на додану вартість, а твердження відповідача про відсутність поставок товару - є припущення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності прийнятих рішень, оскільки позивачем не надано доказів фактичного виконання контрагентами спірних операцій та як наслідок, безпідставності формування спірних сум витрат.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 Кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.14.1.27. п.14.1. ст.14 Кодексу, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Стаття 138 розділу ІІІ ПК України передбачає, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Кодексу, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Отже, наявність законодавчо визначених обставин для формування валових витрат, зокрема податкових накладних, виписаних платником податку, є обов'язковою, для визнання правомірності формування таких за умови, якщо відомості в таких документах відповідають дійсності, і якщо господарські операції мали реальний характер та придбані товари (роботи, послуги) використовувалися в господарській діяльності платника податку.

Таким чином, для вирішення справи по суті суд першої інстанції правомірно вирішував питання дослідження реальності здійснених між позивачем та його контрагентом господарських операцій.

Так, судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Аквавіталь» (Покупець) та ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс» (Продавець) укладено Договір купівлі - продажу № 1106/1 від 01 червня 2011 року.

Крім того, між ТОВ «Аквавіталь» («Покупець») та ТОВ «Альфакем Україна» («Продавець») укладено договір купівлі-продажу № 0212-1 від 02 грудня 2011 року.

На підтвердження реальності господарських операцій та на вимогу суду першої інстанції позивачем не надано жодних документів первісного бухгалтерського обліку та не зазначено причин неможливості їх подання.

Отже, відсутність документів первісного бухгалтерського обліку (в тому числі: видаткових накладних, оборотно-сальдових відомостей, товарно-транспортних накладних, доказів навантаження-розвантаження товару, тощо) не дає можливості стверджувати про реальність здійснення господарських операцій за договорами укладеними між позивачем та контрагентами.

На підставі викладеного, суд першої інстанції вірно вважав, що висновки податкового органу про безтоварність господарських операції між позивачем та його контрагентом є обґрунтованими, а прийняте податкове повідомлення-рішення правомірним.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАВІТАЛЬ» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 10.10.2014 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.