Ухвала

від 07.10.2014 по справі 826/9176/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9176/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

07 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С,

суддів: Шостака О .О ., Желтобрюх І .Л .

при секретарі: Гімарі Н .В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Укрскло-Трейд» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрскло-Трейд» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001112203 від 11.03.2014р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2014 у задоволені позову - відмовлено.

На вказану постанову представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Святошинському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Укрскло-Трейд" з питання дотримання вимог правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ "Фроус Стат" за період з 01.01.2013 р. по 30.12.2013 р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Укрскло-Трейд»: п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпункту 2.5 пункту 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 131 620,00 грн., в тому числі по періодах: за квітень 2013 року на суму 68 723,00 грн.; за березень 2013 року на суму 62 897,00 грн.

За наслідками перевірки складено акт від 26.02.2014 р. № 78/26-57-22-03-10/38506584 та винесено податкове повідомлення-рішення від 11.03.2014 р. № 0001112203, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 164 525,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 131 620,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 32 905,00 грн.

Розглядаючи апеляційну скаргу колегія суддів звертає увагу на наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Як вбачається з акту перевірки від 26.02.2014 р. № 78/26-57-22-03-10/38506584, пунктом 5 договорів поставки від 01.03.2013 р. №Б-0103/03 та від 29.03.2013 р. № Ст-2903/01, передбачено, що якість товару, який поставляється за цими договорами, має відповідати державним стандартам та технічним умовам, що діють на території України для даного виду товару.

Так, представник позивача зазначає, що склобій це сировина, яка не потребує сертифікації та документів щодо її якості, у зв'язку із чим, до перевірки не було надано сертифікати, посвідчення якості.

Однак, з огляду на те, що умовами договорів поставки від 01.03.2013 р. №Б-0103/03 та від 29.03.2013 р. № Ст-2903/01 передбачено наявність відповідного сертифікату чи посвідчення якості товару, колегія суддів не приймає такі доводи позивача. Крім того, позивачем не було надано суду сертифікатів відповідності ТУ виробництва, ДСТУ, ГОСТ, які б могли підтвердити зазначене.

Зокрема, позивачем не було надано суду специфікацій чи додатків до договорів, які б свідчили про кількість (обсяги) замовлення товару та його постачання, масу (вагу), місце поставки; доказів, які б свідчили про оплату за виконані роботи (придбані товари), транспортування, розвантаження (завантаження), передачу матеріальних цінностей (довіреностей, актів виконаних робіт); наявності власних або залучених трудових ресурсів; доказів розрахунків з контрагентами позивача; доказів, які б свідчили про зберігання придбаного товару.

Отже, відсутність вищенаведених документів робить неможливою ідентифікацію предмету фактичної поставки та його відповідність до предмету договору, реальність зміни майнового стану платника податків, спорудженням основних фондів, придбання відповідної продукції, понесенням інших витрат в процесі здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 48 Закону України «По автомобільний транспорт» від 23.02.2006 р. № 3492-IV автомобільні перевізники повинні мати і пред'являти особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Відповідно до ст. 50 цього Закону для перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається договір відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є найменування та місцезнаходження сторін, найменування та кількість вантажу, його пакування, умови та термін перевезення, місце та час навантаження і розвантаження, вартість перевезення, інші умови узгоджені сторонами.

Як вбачається з наданих позивачем товарно-транспортних накладних, автоперевізником товару є ТОВ «Полі-Тех-Маш», вантажовідправником - ТОВ «Укрскло-Трейд». Натомість доказів укладення договорів перевезення між ТОВ «Полі-Тех-Маш» та ТОВ «Укрскло-Трейд» суду надано не було, зокрема, не надано доказів розрахунків між вказаними сторонами, доказів декларування фінансово-господарських взаємовідносин з підприємством - автоперевізником, що ставить під сумнів факт транспортування та переміщення товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, враховуючи відсутність документів, які б могли достовірно свідчити про товарність господарських операцій між ТОВ "Укрскло-Трейд" та ТОВ "Фроус Стат", колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про непідтвердження реальності проведення господарських операцій, тобто, про відсутність операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування ПДВ.

Крім того, як було встановлено, свідок ОСОБА_2, вказала на свою непричетність до реєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що господарські операції з продажу товарів та надання послуг фактично не мали реального характеру, замовлення та виконання робіт оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Зокрема, із наданих позивачем документів неможливо встановити зв'язок між його господарською діяльністю, придбанням послуг та їх реалізацією, руху активів, а тому позивач не довів, що його дії по формуванню податкового кредиту є правомірними.

Так, наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що в порушення вимог п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, позивачем занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 131 620,00 грн., в тому числі по періодах: за квітень 2013 року на суму 68 723,00 грн.; за березень 2013 року на суму 62 897,00 грн.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Укрскло-Трейд» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: І.Л. Желтобрюх

О.О. Шостак

Ухвалу складено у повному обсязі 10.10.2014.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Шостак О.О.

Желтобрюх І.Л.