Рішення

від 08.10.2014 по справі 910/18878/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18878/14 08.10.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ВІКАНТ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перформ»

про стягнення 104 413,70 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Петришина А.М. - довіреність №1046 від 12.05.2014 року;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ВІКАНТ» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перформ» про стягнення 104 413,70 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати вартості отриманого товару згідно умов Договору №53/14 від 27.06.2014 року.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 100 000,00 грн. - основного боргу, 4 013,70 грн. - пені, 400,00 грн. - інфляційних втрат, 2 088,27 грн. - судового збору.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.09.2014 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 08.10.2014 року.

В судове засідання 08.10.2014 року представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на особі на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Провадження у справі порушено ухвалою від 09.09.2014 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08.10.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 08.10.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.06.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ВІКАНТ» (далі по тексту - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перформ» (далі по тексту - покупець, відповідач) укладено Договір №53/14 (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність Покупця металопродукцію (далі - Товар), а Покупець зобов'язується своєчасно прийняти Товар і здійснити його оплату на умовах цього Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору, кількість, асортимент та розгорнута номенклатура Товару, що передається за цим Договором, зазначається у Рахунках - фактурах Постачальника (надалі - Рахунок-фактури), які мають силу Специфікації, або в інших додатках до цього Договору та визначаються у видаткових накладних.

Відповідно п. 3.1. Договору, загальна ціна цього Договору складає загальну вартість переданого Товару, яка зазначена в усіх видаткових накладних.

Згідно з п. 3.2. Договору, діюча ціна на момент відвантаження Товару вказується у Рахунках-фактурах Постачальника та видаткових накладних.

Відповідно до п. 3.5. Договору, передплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у цьому Договорі або у Рахунках-фактурах в розмірі 100% вартості Товару протягом 3-х (трьох) банківських днів від дати Рахунку-фактури.

Пунктом 3.6. Договору, постачальник вправі відвантажити Товар згідно потреб Покупця без отримання попередньої оплати. При цьому Покупець сплачує вартість отриманого товару та доставку протягом 10-ти (десяти) календарних днів з моменту отримання Товару. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника. Такий самий порядок , визначений в пп.3.5., 3.6. Договору, оплати транспортних послуг.

Згідно з п. 4.2. Договору, Покупець зобов'язаний: - прийняттю Товар від Постачальника в строк, що не перевищує 3 дні з дати оплати Рахунку-фактури, направивши відповідний транспортний засіб та уповноваженого представника з довіреністю, виписаної відповідно до вимог чинного законодавства, на склад Постачальника, вказаний в п. 5.1 цього Договору; - здійснити оплату в строки й порядку, передбачені цим Договором.

27.06.2014 року на виконання умов Договору, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар, на підтвердження чого позивач надав суду підписану між сторонами видаткову накладну №13751 від 27.06.2014 року на суму 135 460,00 грн.

Постачальником (позивачем) у повному обсязі і в установлений строк виконані зобов'язання за Договором щодо поставки товару.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар в розмірі 35 460,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №69 від 03.07.2014 року на суму 35 460,00 грн.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти оплати вартості отриманого товару, відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 100 000,00 грн. Суду не надано жодних доказів сплати відповідачем позивачу заборгованості в розмірі 100 000,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, поставив відповідачу товар за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не в повній мірі сплатив на користь позивача вартість отриманого товару, та має перед позивачем заборгованість в розмірі 100 000,00 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 100 000,00 грн. - основного боргу, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 6.3. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 4 013,70 грн.

Згідно з п. 6.3. Договору, у разі порушення строків оплати за Товар та строків приймання Товару, указаних в пункті 3.6. цього Договору Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікова ставка НБУ за кожний день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 4 013,70 грн., нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 400,00 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 400,00 грн. - інфляційних втрат, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перформ» (04071, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЯРОСЛАВСЬКА, будинок 4, ЛІТ."Б", кімната 42, код ЄДРПОУ 38392968) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ВІКАНТ» (01001, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЕСПЛАНАДНА, будинок 34/2, кімната 5, код ЄДРПОУ 31568293) 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. - основного боргу, 4 013 (чотири тисячі тринадцять) грн. 70 коп. - пені, 400 (чотириста) грн. 00 коп. - інфляційних втрат, 2 088 (дві тисячі вісімдесят вісім) грн. 27 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 10.10.2014 року.