Рішення

від 01.02.2007 по справі 4/20-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/20-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

01.02.2007                                                                                   Справа №  4/20-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом    відкритого акціонерного товариства "Джерело"  м. Херсон

до   міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго"  м. Херсон  

про   стягнення   38.782грн.28коп.

за участю представників сторін:

від  позивача - юрист Обуховська Н.С.,

                         головний бухгалтер  Іванов А.А.

від  відповідача -  юрист Лісовець Л.Ю.

                                                  в с т а н о в и в:

          Позивач звернувся з заявою про  стягнення з  відповідача  31.897грн. заборгованості  по орендній платі та вартості використаної води,  наданих послуг  водовідведення  та телефонного  зв'язку за договором суборенди від 11.11.2005року  №18. Крім  того,  позивач просить стягнути 2.833грн.65 коп. пені, 3.094грн.07коп.  втрат  від  інфляції та 956грн.93коп. –3% річних за несвоєчасне  виконання   зобов'язання  по  перерахуванню  грошових  коштів.

          Відповідач позовні вимоги  визнає  частково, обґрунтовуючи  свої  заперечення  тим, що  розрахунок заборгованості по  орендній платі за період  з 18.11.2005року по  30.03.2006року, наданий позивачем до  матеріалів справи,  не  відповідає  дійсності, оскільки  ним 17.03.2006року надіслано позивачу листа про  розірвання договору з 27.03.2006року у зв'язку з  закінченням  опалювального  сезону. За таких  підстав, відповідач вважає, що  безпідставно  нараховано  орендну плату  за повний місяць березень 2006року.

Крім  того, відповідач не  визнає  позовні вимоги в частині нарахованих  позивачем втрат  від  інфляції, 3% річних  та пені, посилаючись  на  ст.5 Закону  України  «Про  реструктуризацію  заборгованості  з  квартирної  плати, плати  за житлово-комунальні послуги, спожиті  газ  та електроенергію»та  положення ст. 614 ЦК України,  оскільки  ним приймалися усі залежні від  нього  заходи  щодо  належного  виконання зобов'язання. Він  також  вважає, що  пеня нарахована позивачем без  врахування вимог  ч.6 ст.232 ГК України та п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України.

Відповідач також  просить  надати   розстрочку  виконання рішення в частині стягнення основного  боргу, посилаючись  на складне  фінансове  становище у зв'язку з  заборгованістю  населення,  боргом за обов'язковими  платежами  до бюджету.

Справа розглядалася з  перервою, яка  відповідно до  ст.77 ГПК України оголошувалася в засіданні  18.01.2007року. Суд  зобов'язав сторони провести  звірку розрахунків, надавши в засідання акт  звірки.

Дослідивши матеріали  справи, заслухавши представників сторін, суд  дійшов до  висновку про  те, що  позовні вимоги підлягають  задоволенню  частково  з  урахуванням  наступного.

Між  сторонами  11.11.2005року укладено  договір  суборенди  №18, згідно з  яким позивач передав в користування відповідача   виробничу котельню загальною площею 630кв.м., яка знаходиться в м.Херсоні по  вул. 9 Східній та теплотрасу  довжиною 1300метрів   відповідно до  додатку №1. Майно  передано з  метою  надання відповідачем послуг  по  опаленню  житлових  будинків.  Доданим до  матеріалів справи  актом  від 18.11.2005 року  підтверджується факт  передачі майна в користування відповідача.

Відповідно до  п.6.1 зазначеного  договору  строк його  дії  сторонами  погоджено  з  моменту підписання  і до  закінчення опалювального  сезону  2005-2006року.

Згідно з  обов'язками, зазначеними в розділі 4 договору суборенди відповідач  зобов'язаний  був  здійснювати  розрахунки  по  орендній платі  платіжними дорученнями  на розрахунковий рахунок  позивача на підставі виставлених ним рахунків із  розрахунку 5.200грн.00коп. з  урахуванням  ПДВ шляхом попередньої  оплати  до  10  числа  поточного місяця. Крім цього, він  зобов'язався сплачувати  вартість  спожитої  води, послуг водовідведення та телефонного  зв'язку  платіжними  дорученнями  на рахунок позивача до  7 числа місяця, наступного  за звітним, виходячи  із  вартості  1 куб.м, яка  зазначена  в протоколі узгодження  договірної  ціни.

Матеріалами  справи  підтверджується,  що відповідач несвоєчасно  здійснював розрахунки за оренду майна, постачання води та надані   позивачем   послуги. Його  заборгованість,  яка  склалася  в період з 18.11.2005року по  30.03.2006року згідно з  розрахунком позивача  по орендних  платежах,  становить 22.885грн.59коп. та за водопостачання і водовідведення  -9.012грн.04коп.

Відповідно до п.п.1,7 ст. 193 Господарського  Кодексу України, ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та  вимог  Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не  встановлене  договором або законом.

Проведеною  сторонами  під  час перерви звіркою  розрахунків та наданими актами звірки  підтверджується, що  відповідач визнає  заборгованість  в сумі 9.012грн.04коп. за водопостачання і водовідведення, але  не  визнає  борг по  орендній платі, стверджуючи, що  його  заборгованість  за період з листопада 2005року по лютий 2006року становить 17.853грн.33коп., а 5.032грн.26коп. за березень  2006 року позивачем нараховані безпідставно, оскільки  листом від 17.03.2006року він  відмовився від  договору суборенди у зв'язку із  закінченням  опалювального  сезону.

Посилання відповідача  спростовуються матеріалами  справи, якими  підтверджується, що  фактично  він  користувався майном котельні в березні 2006року і лише актом від  30.03.2006року  об'єкт  оренди повернув  позивачу, про  що  свідчить  наданий до  матеріалів справи  акт (арк. справи 20), який підписано  представниками  сторін та затверджено  керівниками.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму наймодавець  передає  майно   в користування за плату на певний термін. Відповідно до ч.1 ст.762 ЦК України  відповідач зобов'язаний сплачувати  орендну плату за весь  період  фактичного  користування майном, тобто і за березень 2006року також.

Крім  того, актом від 31.03.2006року №Дж-0000070  підтверджується, що  в березні 2006року позивач надав відповідачу послуги  з водопостачання та водовідведення  на орендовану відповідачем котельню на загальну  суму 45грн.70коп., що  відповідає  вартості послуг  за березень  місяць  2006року в цілому.

Актами  прийому-передачі  робіт за період  оренди з 18.11.2005року по  30.03.2006року також  підтверджується перебування майна в оренді у відповідача і в березні 2006року.

Надіслання відповідачем листа від  17.03.2006року не  свідчить  про розірвання договору оренди з  цього числа чи  з 27.03.2006року, як це зазначено  у відзиві відповідача, оскільки  відповідно до  ч.1 ст. 188 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від  договору та одностороння зміна господарських  договорів не  допускається, якщо  інше  не  встановлено  законом або договором.

З урахуванням  викладеного, відповідач не  надав документального  обгрунтування  правових  підстав та відповідних доказів в розумінні ст. 33 ГПК України, якими б  обґрунтовувалася несплата  орендної  плати  за березень 2006року, тому позовні вимоги про  стягнення основного  боргу в сумі 31.897грн.63 коп.  підлягають  задоволенню.

Крім  того, відповідно до  частини  2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового  зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити   суму боргу з  урахуванням  інфляції  за весь  час прострочення, а також  три  проценти  річних від  простроченої суми, якщо  інший розмір  процентів не  встановлений договором або  законом. З урахуванням  зазначеної  норми вимоги позивача про  стягнення 3.094грн.07коп. втрат від інфляції та 956грн.93коп., що  становить  3% річних  підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на те, що  відповідно до  статті 614 ЦК України  він  несе відповідальність  за прострочку сплати  коштів у вигляді втрат  від  інфляції  та 3% річних  лише  за умови  наявності його  вини  судом відхиляються, оскільки  зазначеною  нормою  встановлена відповідальність  за наявності  вини  особи, якщо  інше  не  встановлено  законом або  договором.  Але законом, а саме, частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не  звільняється від  відповідальності  за неможливість  виконання   ним  грошового  зобов'язання, тобто  законом встановлена відповідальність  і за відсутності вини.

При  розгляді позовних  вимог  в частині стягнення пені суд враховує  положення Закону  України "Про  реструктуризацію  заборгованості з  квартирної  плати, плати  за житлово-комунальні послуги, спожиті газ  та електроенергію" від  20.02.2003року №554-1У, статтею   1 якого  передбачено, що  заборгованість  з  квартирної  плати та плати  за комунальні послуги (водо-тепло-газопостачання, послуги водовідведення, електроенергію, вивезення побутового  сміття та рідких  нечистот) наймачів житлових  будинків та власників житлових  будинків або  квартир, яка  склалася на дату набрання чинності цим Законом перед  надавачами житлово-комунальних  послуг, реструктуризується на термін до  60 місяців залежно  від  суми  боргу та рівня доходів  громадян  на дату реструктуризації.

          Статтею  5 цього Закону встановлено, що  на суму реструктуризованої заборгованості не  нараховується пеня  житлово-комунальним  підприємствам на їхню заборгованість  перед  постачальниками  енергоносіїв, інших  матеріальних  цінностей, що використовуються  для надання послуг.

          Враховуючи те, що  відповідач є  комунальним підприємством,  яке  надає  вищезазначені послуги,  а також те, що  майно  за договором суборенди передавалося йому саме для  надання відповідачем послуг на опалення житлових  будинків, суд  не  вбачає  підстав для стягнення  2.833грн.65коп. пені.

          З урахуванням  викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню  частково, в  частині стягнення 31.897грн.63 коп.  основного  боргу, 3.094грн. 07коп.  втрат  від  інфляції  та 956 грн.93коп.  3% річних, а всього - 35.948грн.63коп.

          Суд враховує те, що  відповідач є  комунальним підприємством, яке  надає  послуги населенню, він  має складне  фінансове  становище у зв'язку з  заборгованістю  населення,  а також  те, що  стягнення  суми  позову  одноразово може призвести  до  додаткових  збитків та поставити  під  загрозу можливість  сплати  відповідачем платежів за газ та послуги по  його  постачанню  під час опалювального  сезону, тому вважає  можливим задовільнити  клопотання відповідача та надати  йому розстрочку виконання рішення строком на 12 місяців зі сплатою  щомісячно до 25 числа  по 3.035грн.51коп.

Витрати  по  сплаті державного  мита відповідно до  ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно  від  суми  задоволених  вимог, а за інформаційно-технічне  забезпечення судового  процесу –на відповідача.

В засіданні за згодою представників сторін оголошувалася  вступна та резолютивна частина рішення.

          На підставі викладеного  та керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82, п. 6 ст. 83, ст. 84-85 ГПК України, суд  -

                                                     в и р і ш и в:

          1. Позовні вимоги задовільнити  частково.

          2. Стягнути з міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго"  м. Херсон  Острівське шосе, 1  р/р 26009310040 в Херсонській філії АБ «Південний» м.Херсон  МФО 352640 код 31653320   на користь   відкритого акціонерного товариства "Джерело"  м. Херсон   вул.9-та Східна  р/р 260044103 в АППБ «Аваль»  м.Київ МФО 380805 код 05396669  -   35.948грн.63коп.  основного боргу,   359грн.49коп.  витрат по сплаті  державного мита  та 118грн.00коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           Наказ   видати  після набрання рішенням   законної сили.

          Надати  розстрочку сплати боргу  строком   на 12 місяців зі сплатою  щомісячно до 25 числа  по 3.035грн.51коп.

          3. В стягненні пені відмовити.

          Суддя                                                                  З.І. Ємленінова

                                                                      Рішення оформлено  відповідно до  

                                                                      ст. 84 ГПК України 06.02.2007року.