ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14083/13-ц
провадження № 2/753/508/14
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" вересня 2014 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі головуючого судді Дубаса В.А., при секретарі Ридзель О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Тріо-Драйв", ОСОБА_3, треті особи: публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна", ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 у серпні 2013 року звернулась до суду з позовом до відповідачів про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_2 вказувала на те, що 17.08.2012 року о 09 год. 00 хв. на перехресті просп. Григоренка з вул. Ахматової м.Києві сталася дорожньо-транспортна за участю автомобіля «Деу» д.н.з. НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Фіат» д.н.з. НОМЕР_6 під керуванням водія ОСОБА_2, вказана ДТП сталася з вини водія ОСОБА_3 Власником автомобіля «Деу» д.н.з. НОМЕР_5 є ТОВ «Тріо-Драйв», цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ПАТ «СК «Україна» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 28.03.2012 року. Згадана страхова компанія частково сплатила страхове відшкодування позивачці у сумі 8909 грн. 99 коп., хоча вартість відновлювального ремонту згідно наряду замовлення від 28.12.2012 року складає 13442 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, ОСОБА_2 просила суд стягнути з відповідача ТОВ «Тріо-Драйв» різницю між фактичною вартістю завданої матеріальної шкоди та сумою виплаченого страхового відшкодування у сумі 4532 грн. 00 коп., а також позивач просила стягнути з відповідача ОСОБА_3 моральну шкоду завдану внаслідок ДТП у сумі 4000 грн. 00 коп.
Ухвалою суду (яка занесена до журналу судового засідання) від 27.03.2014 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_6 процесуальний статус третьої особи ОСОБА_7 змінено та залученого його до розгляду справи у якості співвідповідача.
Ухвалою суду (яка занесена до журналу судового засідання) від 14.05.2014 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_6 залучено до розгляду справи у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4
Позивач у судове засідання не з'явилась, однак подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.
Відповідачі в судове засідання також не з»явились, однак подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги не визнали у повному обсязі та просили суд відмовити у їх задоволенні.
Треті особи в судове засідання не з»явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи у їх відсутність до суду не надходило.
Суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі даних та доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 17.08.2012 року о 09 год. 00 хв. керуючи автомобілем «Деу» д.н.з. НОМЕР_5 на перехресті просп. Григоренка з вул. Ахматової м.Києві, здійснив проїзд перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, внаслідок чого здійснив зіткнення автомобілем «Фіат» д.н.з. НОМЕР_6 під керуванням водія ОСОБА_2, що призвело до пошкодження двох транспортних засобів.
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 28.09.2012 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляду штрафу (а.с.11).
Встановлено, що власником автомобіля «Деу» д.н.з. НОМЕР_5 з 23.09.2011 року є ОСОБА_4, а не ТОВ «Тріо-Драйв», що підтверджується відповіддю з УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 08.01.2014 року та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 (а.с. 81, 93).
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Деу» д.н.з. НОМЕР_5 була застрахована страхувальником (оскільки у ТОВ «Тріо-Драйв» згаданий автомобіль перебував у оренді) у ПАТ «СК «Україна» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/1207256 від 28.03.2012 року (а.с.8). Період дії полісу охоплює період з 29.03.2012 року по 28.03.2013 року.
Внаслідок винних дій водія автомобіля «Деу» д.н.з. НОМЕР_5 ОСОБА_3 у заначеному ДТП було пошкоджено автомобіль «Фіат» д.н.з. НОМЕР_6, який належить позивачу.
Судом встановлено, що між ОСОБА_3 та ТОВ «Тріо-Драйв» відсутні трудові відносини.
Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку автомобіля «Фіат» д.н.з. НОМЕР_6 від 07.09.2012 року (а.с.30-40), а також наряду замовлення №РН-0002780 від 28.12.2012 року (а.с.7), вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_2 внаслідок ушкодження транспортного засобу у ДТП, становить 13 442 грн. 00 коп., тоді як сума страхового відшкодування сплаченого позивачці ПАТ «СК «Україна» складає 8909 грн. 99 коп., що підтверджується платіжним дорученням №912 від 02.11.2012 року (а.с.9).
Встановлено, що позивачем було доплачено за відновлювальний ремонт автомобіля «Фіат» 4532 грн. 00 коп, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №23 від 16.01.2013 року (а.с.5).
Частиною 1 ст.1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частиною 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування.
Відповідно до вимог ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначений у договорі, страхову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За правилами ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката); страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
У той же час відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, лише у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов»язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Зважаючи на викладені обставини справи та приписи чинного законодавства, виходячи з того, що ліміт відповідальності страховика ПАТ «СК «Україна» за спричинену матеріальну шкоду за вказаним вище полісом складає 50 тис. грн. і є значно вищим від позовних вимог ОСОБА_2 за завдану їй матеріальну шкоду внаслідок ДТП, тому саме зазначена страхова компанія (як страховик), у разі доведення ОСОБА_2 належними та допустими доказами завдання їй матеріальної шкоди у більшому розмірі ніж вона отримала страхове відшкодування повинна цю шкоду відшкодувати шляхом добровільної виплати додаткового страхового відшкодування або за рішенням суду у разі відмови.
Позовна вимога про стягнення з відповідача ОСОБА_3 моральної шкоди підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно зі ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діяти чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із подальшими змінами), заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.
Згідно з п.5 згаданого Пленуму ВСУ відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, а також вини останнього в її заподіянні.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
Позивач моральну шкоду обґрунтовувала тим, що отримала моральні страждання, внаслідок стресу спричиненого пошкодженням її автомобіля, у підтвердження цього надала виписку з амбулаторної картки, окрім того, додаткових душевних страждань вона зазнала у зв'язку з тим, що у момент ДТП у автомобілі «Фіат» знаходився малолітній син позивачки.
Виходячи з засад справедливості, добросовісності та розумності суд вважає за необхідне позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задовольнити у сумі 1500 грн.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги частково ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи частково підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити частково.
Відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 131, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луганська, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь ОСОБА_2 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_4) моральну шкоду у сумі 1500 грн. 00 коп.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь ОСОБА_2 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_4) сплачений судовий збір у сумі 229 грн. 40 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ В.А. ДУБАС
Суд | Дарницький районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2014 |
Оприлюднено | 14.10.2014 |
Номер документу | 40865267 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дарницький районний суд міста Києва
Дубас В. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні