Постанова

від 07.10.2014 по справі 813/5922/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2014 року № 813/5922/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Жовковської Ю.В.

за участю:

представника відповідача - Квасниці Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Електропромсервіс» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Електропромсервіс» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.08.2014 р. № 0002182204, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 85736,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 11.08.2014 р. № б/н, яким визначено суму штрафу у розмірі 1020 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків, викладених в акті перевірки від 25.07.2014 р. № 782/13-50-22-04/31074973, стверджує, що сторони належним чином та в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, дійсність господарських операцій з вказаними контрагентами підтверджується первинними документами, які відповідають вимогам до первинних документів, встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік". Посилання відповідача про порушення товариством вимог податкового законодавства є безпідставними, тому спірні податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

Позивач явки повноваженого представника в сулове засідання не забезпечив. Подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні, суть яких полягає в наступному. Основою формування бухгалтерського, а відтак податкового обліку є господарська операція, яка впливає на стан зобов'язань. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції. Аргументи наведені позивачем не спростовують виявлені порушення податковим органом. Просить у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів до бюджету при здійсненні взаєморозрахунків з ТОВ «Семикс» код ЄДРПОУ 38348306, ПП «Ворк Супорт», код ЄДРПОУ 38326675, ТзОВ «Ерідл» код ЄДРПОУ 38370808 завесь період взаєморозрахунків.

Результати перевірки оформлені актом від 25.07.2014 р. № 782/13-50-22-04/31074973.

Як вбачається з даного акту, податковим органом встановлено порушення :

- п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, не надано посадовими особами органів державної податкової служби документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки;

- п.198.1, п.198.3 та ст.198.6 ст.198 ПК України встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2014 року на загальну суму 68589 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 11.08.2014 р. № 0002182204, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 85736,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 11.08.2014 р. № б/н, яким визначено суму штрафу у розмірі 1020 грн.

В процесі перевірки встановлено, що позивач та його контрагент - ТОВ «Семикс» провели документальне оформлення господарських операцій, які фактично не здійснювались та не мало реального товарного характеру.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПУ України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Як це передбачено п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У розумінні пункту 14.1.36. ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996 від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Позивачем щодо господарських операцій з ТОВ «Семикс» долучено до матеріалів справи документи:

- Договір № 14 від 05.08.2104 року про поставку товару згідно накладних;

- видаткові накладні № 13510 від 28.01.2014 року, № 15018 від 31.01.2014 року, № 4511 від 10.01.2014 року, № 12 від 13.01.2014 року, № 13 від 13.01.2014 року, № 14 від 13.01.2014 року, № 15 від 13.01.2014 року, № 17 від 14.01.2014 року, № 16 від 14.01.2014 року, № 18 від 16.01.2014 року, № 19 від 16.01.2014 року, № 33 від 29.01.2014 року, № 29 від 28.01.2014 року, № 34 від 30.01.2014 року, № 31 від 28.01.2014 року, № 11 від 10.01.2014 року, № 48 від 28.02.2014 року

- податкові накладні № 13510 від 28.01.2014 року, № 15018 від 31.01.2014 року, , № 4511 від 10.01.2014 року, № 12 від 13.01.2014 року, № 13 від 13.01.2014 року, № 14 від 13.01.2014 року, № 15 від 13.01.2014 року, № 17 від 13.01.2014 року, № 18 від 14.01.2014 року, № 20 від 16.01.2014 року, № 21 від 16.01.2014 року, № 30 від 27.01.2014 року, № 29 від 24.01.2014 року, № 36 від 28.01.2014 року, № 11 від 06.01.2014 року, № 37 від 28.01.2014 року, № 14 від 12.02.2014 року

- оборотно-сальдова відомість за січень 2014 року

Як вбачається матеріалів справи, позивачем не надано жодних платіжних документів на підтвердження проведення господарських операцій, не надано також жодних вантажно-супровідних документів, які б підтверджували переміщення товару.

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерством транспорту України від 14.10.1997 року № 363, передбачено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів, Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Позивачем не надано суду товарно-транспортних накладних чи інших документів, які б підтверджували поставку товару, що в сукупності з іншими доказами, суд оцінює як не підтвердження фактичного отримання товарів та свідчить про правильність висновків податкового органу.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та довів правомірність прийнятих ним рішень, позивачем не надано достатньо документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентом, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України слід стягнути з позивача.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Електропромсервіс» (код ЄДРПОУ 31074973) в користь державного бюджету 1644,30 грн. судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кухар Н.А.

Повний текст постанови виготовлено 10.10.2014 року.