Постанова

від 30.09.2014 по справі 814/2336/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2014 року Справа № 814/2336/14

м. Миколаїв

10:10

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028 до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСТИЛЬ-М», вул. Космонавтів, 81/15, м. Миколаїв, 54028 про:стягнення податкового боргу в сумі 294 408,85 грн., Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - позивач або ДПІ) звернулась до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСТИЛЬ-М» (надалі - відповідач або Товариство) податкового боргу в сумі 294 408,85 грн.

Представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження (ар. с. 52).

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.08.2014 і повістка від 09.09.2014, що були направлені за юридичною адресою відповідача, повернулась з відміткою поштової установи «за закінченням терміну зберігання» (ар. с. 45-48, 49-51). Частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (частина 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України). Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Відповідач був узятий на облік в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва 27.03.2009 за № 563/2341138, що підтверджується довідкою від 18.07.2014 (ар. с. 8).

ДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2012. В результаті перевірки було складено акт № 1458/22-200/36433846 від 04.07.2013 (надалі - Акт від 04.07.2013, ар. с. 9-14).

Відповідно до висновків Акта від 04.07.2013 ДПІ 08.08.2013 прийняла податкові повідомлення-рішення № 0001622202 (надалі - Рішення 1, ар. с. 16), № 0001632202 (надалі - Рішення 2, ар. с. 17) і № 0001642202 (надалі - Рішення 3, ар. с. 18).

Рішенням 2 ДПІ застосувала штрафні санкції в сумі 170 грн.

Рішенням 3 ДПІ збільшила грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 126 306 грн. і застосувала штрафні санкції в сумі 23 503 грн.

Вказані рішення були оскаржені Товариством в судовому порядку. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.09.2013 у справі № 814/3710/13-а у задоволенні позову Товариства було відмовлено. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 постанова Миколаївського окружного адміністративного суду було залишено без змін (ар. с. 22-24).

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Враховуючи це, грошові зобов'язання, що вказані у Рішеннях, стали 06.02.2014.

Відповідно до розрахунку податкової заборгованості (ар. с. 39-42), ДПІ, на підставі статті 129 Податкового кодексу України, нарахувала пеню в сумі 50986,58 грн.

Як вказано у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк грошового зобов'язання є податковим боргом.

У зв'язку з наявністю переплати загальна сума податкового боргу позивача становить 294 408,85 грн.

Доказів сплати суми податкового боргу Товариство не надало.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Так, позивачем 15.04.2014 була направлена відповідачу податкова вимога № 142-25 (ар. с. 20).

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з рахунків у банку, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСТИЛЬ-М», вул. Космонавтів, 81/15, м. Миколаїв, 54028 (ідентифікаційний код 36433846), податковий борг в сумі 294 408,85 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна