Рішення

від 13.10.2014 по справі 903/832/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 жовтня 2014 р. справа №903/832/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрветпромпостач", м. Бровари

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пісочне", с. Пісочне Ковельського району

про стягнення 7 057 грн. 68 коп.

Суддя Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: Оксенюк Р.А. - директор

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрветпромпостач" звернулось до суду з позовом про стягнення із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пісочне" 7 057,68 грн., в тому числі 5 623,76 грн. заборгованості по оплаті відпущених на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки №419 від 25.06.2012р. липні місяці 2012 року товарно-матеріальних цінностей (ветеринарних препаратів та предметів зооветеринарного догляду для тварин), 426,39 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та не проведення у встановлені строки належних розрахунків по оплаті товарів, 675,28 грн. суми збитків, завданих інфляцією, та 332,25 грн. трьох відсотків річних, нарахованих у зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 09.09.2014р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні.

Ухвалою від 22.09.2014р. у зв'язку з невиконанням сторонами вимог суду (неподання витребуваних документів) розгляд справи відкладався.

У визначений ухвалою суду від 22.09.2014р. день та час позивач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

Натомість у направленому на адресу суду факсимільним зв'язком клопотанні (а.с. 53) ТОВ "Укрветпромпостач" просить здійснити судовий розгляд справи за відсутності свого представника за наявними у ній матеріалами. Також позивач, надаючи суду довідку та банківську виписку про рух коштів на рахунку (а.с. 54, 55), засвідчує, що основна заборгованість станом на 08.10.2014р. у боржника відсутня, сума боргу 5 623,76 грн. була повністю сплачена СгТОВ "Пісочне" 10 квітня 2014 року, товариство "Укрветпромпостач" від стягнення з відповідача пені, інфляційних та процентів річних в загальній сумі 1 433,92 грн. не відмовляється.

Присутній в засіданні суду директор СгТОВ "Пісочне" засвідчив, що отримані від позивача згідно договору поставки №419 від 25.06.2012р. товарно-матеріальні цінності загальною вартістю 5 623,76 грн. були оплачені із пропуском встановлених угодою термінів лише 10 квітня 2014 року згідно платіжного доручення №47 (а.с. 57), станом на день подання позову до суду та на дату порушення судом провадження у справі боргові зобов'язання були відсутні. Також представником відповідача в судовому засіданні було здійснено заяву (а.с. 56) про сплив позовної давності в частині вимог, котрі стосуються стягнення з СгТОВ "Пісочне" на користь позивача 426,39 грн. пені, що, на думку представника, виступає підставою для відмови в задоволенні відповідних позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ: 25 червня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрветпромпостач", м. Бровари (Постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Пісочне", с. Пісочне Ковельського району (Покупець) було укладено договір поставки №419 (а.с. 12) згідно з умовами котрого ТОВ "Укрветпромпостач" було взято на себе зобов'язання щодо передачі (відпуску) у власність відповідача товарів (ветеринарних препаратів та предметів зооветеринарного догляду для тварин) у визначених між сторонами асортименті та кількості, а СгТОВ "Пісочне", в свою чергу, зобов'язання відносно прийняття товару та здійснення його оплати у визначеному угодою порядку.

На виконання умов договору позивачем в липні місяці 2012 року було відпущено, а СгТОВ "Пісочне", прийнято ветеринарних препаратів та предметів зооветеринарного догляду для тварин загальною вартістю 5 623,76 грн., в тому числі: згідно видаткової накладної №В-001627 від 04.07.2012р. на суму 2 308,70 грн. та згідно видаткової накладної №В-001646 від 06.07.2012р. на суму 3 315,06 грн.

Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. (з наступними змінами та доповненнями), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після їх закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Судом встановлено, що зазначені вище видаткові накладні на відпуск ТОВ "Укрветпромпостач" відповідачу товару та його отримання СгТОВ "Пісочне" підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені відтисками печаток господарюючих суб'єктів, містять в собі всі визначені чинним законодавством обов'язкові реквізити, в повному об'ємі відображають зміст та обсяги здійснених сторонами на їх підставах, згідно умов підписаного договору поставки №419 від 25.06.2012р. господарських операцій.

Крім того відпуск позивачем та отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей підтверджується також долученими до матеріалів справи (а.с. 13, 15) довіреностями №153 від 04.07.2012р. та №156 від 04.07.2012р., виписаними СгТОВ "Пісочне" на ім'я ОСОБА_2 для отримання зазначеною особою від ТОВ "Укрветпромпостач" ветеринарних препаратів.

Пунктом 5.3 договору поставки від 25.06.2012р. було визначено обов'язок Покупця здійснити оплату отриманих товарів шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника впродовж 14 календарних днів від дати поставки продукції.

Виходячи з викладених умов угоди суд вважає, що СгТОВ "Пісочне" зобов'язувалось оплатити отримані товарно-матеріальні цінності у наступні строки:

- товари, відпущені згідно видаткової накладної №В-001627 від 04.07.2012р. на суму 2 308,70 грн.: у період з 04.07.2012р. по 17.07.2012р., боргові зобов'язання виникають з 18.07.2012р.;

- товари, відпущені згідно видаткової накладної №В-001646 від 06.07.2012р. на суму 3 315,06 грн.: у період з 06.07.2012р. по 19.07.2012р., боргові зобов'язання виникають з 20.07.2012р.

Проте, СгТОВ "Пісочне" взяті на себе згідно договору №419 від 25.06.2012р. зобов'язання в частині проведення розрахунків по оплаті відпущених товарів (у порядку, строки та розмірах, визначених угодою) не виконало, їх вартість не оплатило у зв'язку з чим заборгувало ТОВ "Укрветпромпостач" 5 623,76 грн.

Непроведення відповідачем належних розрахунків з позивачем виступило підставою для його звернення до господарського суду з позовом про примусове стягнення суми існуючої заборгованості -позовну заяву без дати та номеру було направлено ТОВ "Укрветпромпостач" на адресу господарського суду Волинської області поштовим зв'язком 03 вересня 2014 року (конверт кореспонденції - а.с. 44) та зареєстровано службою діловодства суду 08.09.2014р.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом зауважується, що в даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між ними договір поставки №419 від 25.06.2012р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В судовому засіданні господарським судом було з'ясовано, що позовну заяву про стягнення з боржника на користь кредитора 5 623,76 грн. основної заборгованості товариством "Укрветпромпостач" було подано до суду у той час, коли сума боргу була відсутня, тобто мало місце припинення зобов'язання шляхом його виконання, проведеним боржником належним чином.

Зазначене, зокрема, вбачається з того, що отримані від позивача згідно договору поставки №419 від 25.06.2012р. товарно-матеріальні цінності загальною вартістю 5 623,76 грн. були оплачені СгТОВ "Пісочне" 10 квітня 2014 року згідно платіжного доручення №47 (а.с. 57).

Визначена обставина випливає також із направленої ТОВ "Укрветпромпостач" до суду довідки та банківської виписки про рух коштів на рахунку (а.с. 54, 55), письмової заяви директора СгТОВ "Пісочне" від 13.10.2014р. (а.с. 56).

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, відпуск позивачем на виконання його умов відповідачу ветеринарних препаратів, їх отримання СгТОВ "Пісочне" та проведення при цьому всіх належних розрахунків (платежів) з пропуском встановленого угодою строку, суд прийшов до висновку про безпідставність пред'явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення суми заборгованості 5 623,76 грн., відсутність у ТОВ "Укрветпромпостач" правових підстав для звернення з відповідним позовом до суду 03 вересня 2014 року та необхідність припинення провадження у справі в цій частині вимог на підставі п. 1 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

У відповідності до положень статей 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В даному випадку пунктом 6.2 договору №419 від 25.06.2012р. сторонами було визначено, що у випадку невиконання Покупцем зобов'язань щодо оплати за отриманий товар у встановлений термін, він сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день прострочення від неоплаченої суми за кожен день такої затримки, починаючи з дня отримання товарів.

Отже, сторони у п. 6.2 договору №419 від 25.06.2012р. визначили можливість нарахування штрафних санкцій у вигляді пені за невиконання Покупцем умов договору щодо строків оплати вартості товару. Зазначений договір недійсним чи зміненим, зокрема, в частині п. 6.2 не визнавався. Відповідач обов'язок щодо своєчасної оплати товару не виконав, тому сплата пені є його договірним зобов'язанням.

При зверненні позивача до суду з відповідним позовом, товариством "Укрветпромпостач" до розміру позовних вимог було включено вимоги стосовно стягнення на його користь з боржника 426,39 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та не проведення у встановлені строки належних розрахунків по оплаті товарів (в тому числі 175,04 грн. пені за період з 18.07.2012р. по 18.01.2013р. із зобов'язань за видатковою накладною №В-001627 від 04.07.2012р. та 251,35 грн. пені за період з 20.07.2012р. по 20.01.2013р. із зобов'язань за видатковою накладною №В-001646 від 06.07.2012р.)

Розглянувши позовні вимоги ТОВ "Укрветпромпостач" стосовно стягнення на його користь з відповідача 426,39 грн. пені, перевіривши методику її нарахування, суд встановив, що вказану санкцію позивачем нараховано з врахуванням умов укладеного між сторонами договору в частині порядку та строків здійснення обов'язкових платежів, дати виникнення тієї чи іншої суми боргу, а також положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ст. 232 Господарського кодексу України. Наведені позивачем розрахунки суми пені, а відтак і відповідні вимоги, судом визнаються арифметично вірними та обґрунтованими.

Поруч з цим судом встановлено, що при зверненні до суду з позовом про стягнення суми пені 426,39 грн. позивачем було пропущено встановлені законодавством (ст. 258 Цивільного кодексу України) спеціальні (скорочені) строки позовної давності.

Судом засвідчується, що в силу положень ст. 258 ЦК України, періодів нарахувань штрафних санкцій, товариство "Укрветпромпостач" вправі було звернутись до суду з позовом про стягнення з боржника пені нарахованої за період з 18-20.07.2012р. по 18-20.01.2013р. у певний річний строк з моменту нарахування тієї чи іншої суми санкцій з граничним зверненням такого звернення до суду в строк до 18-20.01.2013р., що останнім не було здійснено.

Відповідно до ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин суд задовольняє заяву відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності та відмовляє у задоволенні позовних вимог ТОВ "Укрветпромпостач" в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 426,39 грн.

Також при зверненні позивача до суду з відповідним позовом, товариством "Укрветпромпостач" до розміру позовних вимог було включено вимоги стосовно стягнення на його користь з боржника:

- 675,28 грн. суми збитків, завданих інфляцією (в тому числі 277,22 грн. інфляційних за період з 18.07.2012р. по 07.07.2014р. із зобов'язань за видатковою накладною №В-001627 від 04.07.2012р. та 398,06 грн. інфляційних за період з 20.07.2012р. по 07.07.2014р. із зобов'язань за видатковою накладною №В-001646 від 06.07.2012р.),

- 332,25 грн. трьох відсотків річних (в тому числі 136,62 грн. відсотків за період з 18.07.2012р. по 07.07.2014р. із зобов'язань за видатковою накладною №В-001627 від 04.07.2012р. та 195,63 грн. відсотків за період з 20.07.2012р. по 07.07.2014р. із зобов'язань за видатковою накладною №В-001646 від 06.07.2012р.)

Розглянувши відповідні вимоги, суд вважає, що останні є підставними частково. З врахуванням дати проведення боржником усіх належних та остаточних розрахунків із кредитором (10 квітня 2014 року), обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, будуть вимоги ТОВ "Укрветпромпостач" щодо стягнення з відповідача сум інфляційних та процентів річних, нарахованих з початкової дати виникнення тієї чи іншої суми боргу по дату проведення розрахунків.

Відтак, з огляду на викладене, з СгТОВ "Пісочне" на користь ТОВ "Укрветпромпостач" підлягає до стягнення:

- 192,65 грн. суми збитків, завданих інфляцією (в тому числі 79,09 грн. інфляційних за період з 18.07.2012р. по 09.04.2014р. із зобов'язань за видатковою накладною №В-001627 від 04.07.2012р. та 113,56 грн. інфляційних за період з 20.07.2012р. по 09.04.2014р. із зобов'язань за видатковою накладною №В-001646 від 06.07.2012р.),

- 291,12 грн. трьох відсотків річних (в тому числі 119,74 грн. відсотків за період з 18.07.2012р. по 09.04.2014р. із зобов'язань за видатковою накладною №В-001627 від 04.07.2012р. та 171,38 грн. відсотків за період з 20.07.2012р. по 09.04.2014р. із зобов'язань за видатковою накладною №В-001646 від 06.07.2012р.)

При цьому судом враховано, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані з поданням позовної заяви та розглядом справи в суді (сплата судового збору), що поніс позивач, слід відшкодувати йому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок СгТОВ "Пісочне" (пропорційно розміру підставних та задоволених судом позовних вимог).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 230-232, 235, 236 Господарського кодексу України, ст.ст. 258, 267, 509, 525, 526, 527, 546, 549, 599, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пісочне" (Волинська область, Ковельський район, с. Пісочне, код ЄДРПОУ 03736919) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрветпромпостач" (Київська область, м. Бровари, вул. Будьонного, 23а , код ЄДРПОУ 31033523) 192,65 грн. суми збитків, завданих інфляцією, та 291,12 грн. трьох процентів річних, а всього 483,77 грн., 125,24 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення 5 623,76 грн. заборгованості припинити.

4. В частині стягнення 426,39 грн. пені, 482,63 грн. суми збитків, завданих інфляцією, та 41,13 грн. трьох процентів річних в позові відмовити.

Суддя В. А. Войціховський

Повне рішення

складено

13.10.2014р.