Постанова

від 09.10.2014 по справі 910/19578/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2014 року Справа № 910/19578/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Міщенка П.К., суддів:Катеринчук Л.Й., Куровського С.В. розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів м. Києва на ухвалу та на постанову господарського суду м. Києва від 16.06.2014 року Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 року у справі№ 910/19578/13 за заявою доОСОБА_4 Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-реставраційна фірма "Реставрація" провизнання банкрутом Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та міце розгляду справи повідомлені належним чином.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2014 у справі № 910/19578/13 відмовлено у задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про збільшення кредиторських вимог до боржника.

Не погодившись із винесеною ухвалою, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити її заяву про збільшення грошових вимог до боржника на суму 1 020,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 року (головуючий суддя - Гарник Л.Л., судді - Копитова О.С., Пантелієнко В.О.) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишено без задоволення, ухвалу господарського суду міста Києва від 16.06.2014 у справі №910/19578/13 залишено без змін.

У касаційній скарзі, із якою ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів м. Києва звернулась до суду касаційної інстанції, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 року, ухвалу господарського суду м. Києва від 16.06.2014 року, пославшись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву кредитора про збільшення поточних вимог на суму 1020,00 грн.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 4 1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

У відповідності з п. п. 1, 3 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) (Далі - Закон про банкрутство), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Згідно з ч. 3 вказаної статті, відомості про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури підлягають опублікуванню ліквідатором в офіційному друкованому органі.

З моменту публікації відомостей про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури поточні кредитори, вимоги яких виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (у процедурах розпорядження майном, санації та ліквідації) зобов'язані заявити їх ліквідатору та до господарського суду протягом строку ліквідаційної процедури.

Розгляд таких вимог здійснюється за аналогією з порядком розгляду вимог конкурсних кредиторів.

Згідно статті 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, заявлені Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві поточні вимоги у розмірі 1 020,00 грн., які нараховані на підставі податкового повідомлення-рішення від 24.01.2014 № 02821503, є заборгованістю за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) за несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість, яку нараховано податковим органом, після порушення провадження у даній справі ухвалою суду від 04.11.2013 та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновком господарського суду м. Києва, який підтримав апеляційний господарський суд, про залишення без задоволення поданої до суду 05.05.2014 заяви Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві з поточними грошовими вимогами до боржника у сумі 1 020,00 грн., оскільки, відповідно до частини 3 статті 19 Закону про банкрутство, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Доводи касаційної скарги з урахуванням встановлених обставин справи, правильності висновків попередніх судових інстанцій не спростовують.

Разом з тим, як вбачається із мотивувальної частини ухвали господарського суду м. Києва від 16.06.2014 року, судовий розгляд здійснювався щодо заяви Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про збільшення кредиторських вимог до боржника на суму 1 020,00 грн., проте, резолютивна частина наведеної ухвали не містить посилання на розмір зазначеної суми.

Переглядаючи, на підставі ст. 101, ГПК України, наведену ухвалу у апеляційному порядку на зазначені недоліки резолютивної частини оскаржуваної ухвали, колегія суддів апеляційної інстанції уваги не звернула та цієї помилки не виправила, хоча на підставі п. 4 ч. 1 ст. 103 ГПК України, наділена повноваженнями змінити рішення (у даному випадку ухвалу) суду першої інстанції.

За приписами ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції.

У зв'язку із неправильним застосуванням норм 101, 103 ГПК України судом другої інстанції, касаційна інстанція вважає за можливе змінити постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 року у справі №910/19578/13, виклавши її у відповідній редакції.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів м. Києва задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 року у справі №910/19578/13 змінити, виклавши п. 1 резолютивної частини в такій редакції: "Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів м. Києва залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду міста Києва від 16.06.2014 року у справі №910/19578/13 змінити, виклавши резолютивну частину в такій редакції: "У задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про збільшення кредиторських вимог до боржника на суму 1020,00 грн., відмовити."

Головуючий суддя П.К. Міщенко

Судді: Л.Й. Катеринчук

С.В. Куровський