Рішення

від 10.10.2014 по справі 904/3748/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.10.14р. Справа № 904/3748/14

За позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА СТРАХУВАННЯ", м. Київ

до селянського (фермерського) господарства "ФОТОН", с. Вербове, Павлоградський район, Дніпропетровська область

про стягнення 11 953,05 грн.

Суддя Кармазіна Л.П.

Представники:

від позивача - представник не з'явився

від відповідача - Залізко В.С., представник, дов. б/н від 18.06.2014р.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариства "Страхова компанія "АХА СТРАХУВАННЯ" звернулось до господарського суду з позовом до селянського (фермерського) господарства "ФОТОН" про стягнення 11 953,05 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення Закону України "Про страхування", згідно з якими до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2014р. порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 19.06.2014р.

19.06.2014р. представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд розгляд справи відкласти, у зв'язку з необхідністю надання доказів по справі.

Ухвалою господарського суду від 19.06.2014р., враховуючи клопотання відповідача про перенесення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 24.07.2014р.

Розпорядженням від 24.07.14р. № 378, у зв'язку з перебуванням судді Кармазіної Л.П. на лікарняному, справу № 904/374814 передано на розгляд судді Новіковій Р.Г.

Ухвалою господарського суду від 29.07.2014р. справа № 904/3748/14 прийнята до свого провадження суддею Новіковою Р.Г., а розгляд справи призначено на 19.08.2014р.

У зв'язку з поверненням судді Кармазіної Л.П. з лікарняного, на підставі доповідної записки судді Новікової Р.Г. від 14.08.14р. справу №904/3748/14 передано на розгляд судді Кармазіній Л.П.

Ухвалою господарського суду від 18.08.2014р. справу № 904/3748/14 прийнято до свого провадження, а розгляд справи призначено на 19.08.2014р.

19.08.2014р. представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача надав до справи відзив на позовну заяву, проти позову заперечив у повному обсязі, під час судового засідання зазначив, що особа, яка визнана винною у ДТП, відповідно до постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.07.2012р. у справі №429/7532/12 - водій ОСОБА_2 не перебував у трудових відносинах з відповідачем СФГ "ФОТОН", крім того відповідач вказує, що відповідно до довідки державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області від 17.06.2014р. на СФГ "ФОТОН" сільськогосподарська техніка не реєструвалась та з обліку не знімалась. (а.с.71-77)

Ухвалою господарського суду від 19.08.2014р., зобов'язано позивача забезпечити явку в судове засідання ОСОБА_2, розгляд справи відкладено на 02.09.2014р., а ухвалу, додатково, направлено на адресу ОСОБА_2 (АДРЕСА_1).

19.08.2014р. судом здійснено запит про витребування у Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області матеріалів справи №429/7532/12 про адміністративне правопорушення ОСОБА_2. (а.с.82)

02.09.2014р. представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 19.08.2014р. позивачем не виконано, явку громадянина ОСОБА_2 в судове засідання позивачем не забезпечено, про час та місце проведення судового засідання представник позивача повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с.84-85) До канцелярії господарського суду факсимільним зв'язком від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю на даний час виконати ухвалу суду.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог позивача в повному обсязі.

29.08.2014р. у відповідь на запит господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2014р. №904/3748/14/42261/14 до канцелярії суду від Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла витребувана копія матеріалів справи №429/7532/12 про адміністративне правопорушення ОСОБА_2.

В судовому засіданні в присутності представника відповідача судом досліджено копію матеріалів справи №429/7532/12 про адміністративне правопорушення ОСОБА_2.

Ухвалою господарського суду від 02.09.2014р., враховуючи клопотання позивача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 09.10.2014р., повторно зобов'язано позивача забезпечити явку в судове засідання ОСОБА_2, а ухвалу , направлено на адресу ОСОБА_2 (АДРЕСА_1).

09.10.2014р. представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду позивачем не виконано, явку громадянина ОСОБА_2 в судове засідання позивачем не забезпечено, про час та місце проведення судового засідання представник позивача повідомлений належним чином, надіслав на електронну пошту суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог у повному обсязі, просив суд в позові відмовити.

Суд вважає, що позивач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

09.10.2014р. в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) укладено договір страхування наземного транспорту №3597230 від 13.02.2012р. (а.с.9-13)

Відповідно до п. 5 договору, застрахованим транспортним засобом виступає автомобіль Hyundai Accent, реєстраційний номер НОМЕР_1.

08.07.12 року о 09 год. 20 хв. на автодорозі Т-04-08 по вул. Будьоного в с. Троїцьке Павлоградського району мала місце дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю трактора МТЗ 80 без державного номера з причепом «ПТС» під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки Hyundai Accent, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 Внаслідок ДТП пошкоджено транспортні засоби та заподіяна матеріальна шкода.

Відповідно до постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.07.2012 року по справі №429/7532/12 (а.с.16), дорожньо-транспортна пригода сталась з вини ОСОБА_2, який керуючи трактором МТЗ 80 без державного номера з причепом «ПТС» не виконав вимог дорожнього знаку 2.5. «Перевага зустрічного руху», не надав переваги у русі автомобілю Hyundai Accent, реєстраційний номер НОМЕР_2 та скоїв з ним бокове зіткнення, автомобіль Hyundai Accent, реєстраційний номер НОМЕР_2 отримав механічні ушкодження.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.07.2012 року по справі №429/7532/12 ОСОБА_2, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн.

Згідно з розрахунком страхованого відшкодування, сума страхованого відшкодування становить 11953 грн. 65 коп. (а.с.19), про що свідчить наявні в матеріалах справи: ремонтна калькуляція №2012/U/MOD02744 від 24.07.2012 року (а.с.26-27), рахунки на оплату від 24.07.2012р. №123 та №*-00420 від 17.07.2012 року. (а.с.24-25)

З наявних в матеріалах справи акту виконаних робіт №275 від 09.08.2012р., складеного на підставі рахунку №123 та №*-00420 від 17.07.2012 року та відповідно до накладної №63 складеної на підставі рахунку 24.07.2012р. №123, вартість виконаних робіт з ремонту автомобіля складає 15676,55 грн. (а.с. 28-29)

На підставі заяви ОСОБА_4, про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу від 09.07.2012 року (а.с.22-23), страхового акту №2012/U/MOD02743/UIA5688 від 25.07.2012 року та страхового акту №2012/U/MOD02743/UIA5687 від 25.07.2012 року (а.с.17-18), позивач на виконання умов договору страхування наземного транспорту №3597230 від 13.02.2012р., здійснив страхове відшкодування ОСОБА_4 в загальному розмірі 11953 грн.65 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №35405 від 27.07.2012р. на суму 5634,00 грн. (а.с.20) та №35406 від 27.07.2012р. на суму 6319,65 грн. (а.с.21)

Оскільки, як зазначає позивач в позовній заяві, особа, яка визнана винною у ДТП - громадянин ОСОБА_2, перебував з відповідачем у трудових відносинах, та під час дорожньо-транспортної пригоди, громадянин ОСОБА_2 виконував свої трудові обов'язки, позивач звернувся до селянського (фермерського) господарства "ФОТОН", з претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 11953 грн. 65 коп. З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав зазначену претензію 12.06.12р., про що свідчить наявне у справі повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с.32)

Станом на час звернення позивача до господарського суду відповідач на зазначену претензію не відреагував, грошові кошти в порядку регресу не сплатив.

За доводами позивача, в зв'язку з тим, що ДТП сталось з вини водія транспортного засобу трактора МТЗ 80 без державного номера з причепом «ПТС» ОСОБА_2, який керував транспортним засобом ніби то при виконанні своїх трудових обов'язків, у позивача, як страхової компанії, виникло право регресної вимоги до відповідача по справі, як роботодавця ОСОБА_2 і власника автомобіля, що ї є предметом спору.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представника відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, а тому до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтями 1166 та 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, та в разі завдання шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено підстави для подачі регресного позову.

Приписами вказаної правової норми встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у п.. 33.1.2 п.33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Тобто зазначена стаття передбачає наявність у страховика права не пред'явлення регресного позову, а не відсутність цього права.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Ст. 1172 ЦК України передбачає, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їх співробітником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як свідчать матеріали справи, а саме індивідуальні відомості з Пенсійного фонду України, щодо ОСОБА_2, про місце його роботи за звітними періодами з 2000 року по 2003 р. та з 2005 по 2008р., та у 2012 році (а.с.74-76), з яких вбачається, що ОСОБА_2 взагалі не працював у СФГ «Фотон».

Так, судом встановлено, що на момент настання дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 не перебував у трудових відносинах з відповідачем.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до листа Держсільгоспінспекції України в Дніпропетровській області, станом на 17.06.2014р. згідно електронно-облікової системи інспекції відсутня інформація, про реєстрацію сільськогосподарської техніки за СФГ «Фотон», код ЄДРПОУ 30094124. Техніка за вказаним господарством взагалі не реєструвалася та з обліку не знімалася. (а.с. 73)

Позивач просить задовольнити позовні вимоги саме на підставі ст. 1172 ЦК України, якою передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Проте доказів в підтвердження того, що відповідач із водієм ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП перебували у трудових відносинах, позивачем не надано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки, таким чином позивач не позбавлений права вимоги сплати такого відшкодування від особи, яку визнано винною у скоєнні ДТП, відповідно до Постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.07.2012 року по справі №429/7532/12.

За вимогами п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України на стороні, що подала позов лежить зобов'язання доведення тих обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень

Відповідно до ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно з п.2.1.Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Згідно з частиною другою статті 4 3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА СТРАХУВАННЯ" до селянського (фермерського) господарства "ФОТОН" про стягнення 11 953,05 грн. - є необґрунтованими, не підтвердженими належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.П. Кармазіна

Повне рішення складено 10.10.2014р.