ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/14467/14 24.09.14
За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго» до Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-10» простягнення заборгованості Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивача Левченко В.І.- представник від відповідача Бризинська-Колпакова О.О. - представник
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-10» боргу за спожиту теплову енергію у розмірі 333032,76 грн, пені у розмірі 1499,60 грн, 3% річних у розмірі 20107,51 грн та інфляційних втрат у розмірі 28323,33 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/14467/14 та призначено розгляд справи на 06.08.2014.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2014 продовжено строк розгляду спору у справі на 15 днів.
В судовому засіданні 06.08.2014 оголошено перерву до 17.09.2014.
В судовому засіданні 17.09.2014 оголошено перерву до 24.09.2014.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач неналежним чином виконує умови укладеного між сторонами договору №1630384 від 01.09.2002 на постачання теплової енергії у гарячій воді в частині здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за період з 01.09.2011 по 01.06.2014. За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач, крім основного боргу, просить стягнути з відповідача пені, інфляційні втрати та 3% річних.
В судовому засіданні 17.09.2014 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить припинити провадження у справі в частині суми основного боргу у розмірі 51622,30 грн, а також стягнути з відповідача основний борг у розмірі 281410,46 грн, пеню у розмірі 1499,60 грн, 3% річних у розмірі 20107,51 грн та інфляційних втрат у розмірі 28323,33 грн.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Заява позивача про уточнення позовних вимог розцінюється і приймається до розгляду судом як заява про зменшення позовних вимог.
Заявлене позивачем у вищевказаній заяві клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині, суд відхиляє, оскільки вимог про стягнення суми основного боргу (враховуючи заяву, подану 17.09.2014) позивачем до відповідача не заявлено.
Відповідач зазначає, що станом на час розгляду справи заборгованість перед позивачем становить 232554,93 грн та просить розстрочити виплату основного боргу на 18 місяців, а у задоволенні інших вимог відмовити.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
01.09.2002 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом «Молодіжний-10» (абонент) укладено договір № 1630384 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір)
Предметом даного Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором (п. 1.1 Договору).
Відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства «Київенерго», затвердженого загальними зборами акціонерів Акціонерної енергопостачальної організації «Київенерго» (протокол № 2/2013 від 22.04.2013), Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» перейменована у Публічне акціонерне товариство «Київенерго» у відповідності до вимог та положень Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI.
Положеннями п.п. 8.1, 8.4 Договору встановлено, що договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.08.2002. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
Між позивачем та відповідачем укладено додатки до Договору, якими визначено кількість, вартість споживання теплової енергії, тариф, межі балансової належності та терміни сплати споживачем вартості спожитої теплової енергії.
Згідно з п. 2.2.1 Договору енергопостачальна організація зобов'язалась постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.
Відповідно до п.п. 2.3.1, 2.3.2 Договору абонент зобов'язався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення, своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку № 4 до Договору.
Пунктом 2 Додатку № 4 до Договору передбачено, що абонент щомісяця з 12 по 15 числа отримує в районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.
Згідно з п. 3 Додатку № 4 до Договору сплату за вказаними в п. 2 цього Додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Нормами ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
У відповідності до норм ч. 6 та ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На виконання умов Договору за період з 01.09.2011 по 01.06.2014 позивачем було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 759306,55 грн. Факт здійснення позивачем поставки теплової енергії, її обсяги та вартість підтверджується доданими до позовної заяви обліковими картками (табуляграмами), відомостями обліку споживання теплової енергії.
Однак, розрахунки за спожиту теплову енергію відповідачем здійснювалися несвоєчасно, що відповідачем не заперечується. Таким чином, твердження позивача про порушення відповідачем договірних зобов'язань є обґрунтованим.
При зверненні до суду з даним позовом позивачем заявлено до стягнення суму заборгованості у розмірі 333032,76 грн.
В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 281410,46 грн, у зв'язку з погашенням відповідачем основного боргу за спірний період у розмірі 51622,30 грн.
Однак, судом встановлено, що на момент звернення до суду з позовом (15.07.2014) заборгованість відповідача перед позивачем за спірний період становила 302554,93 грн, оскільки позивачем в позовній заяві не були враховані проплати відповідача за січень-лютий 2014 року згідно платіжних доручень № 113 (#136775756) та № 112 (#136775671) від 26.06.2014 на зальну суму 30477,83 грн.
Крім того, під час розгляду справи відповідачем в рахунок погашення заборгованості за Договором за спірний період згідно платіжного доручення № 133 від 18.08.2014 перераховано позивачу кошти у сумі 30000,00 грн з посиланням у призначенні платежу «погашення заборгованості за теплову енергію за 2011-2014 роки згідно договору №1630384», а також згідно платіжного доручення № 144 від 03.09.2014 перераховано позивачу 40000,00 грн з посиланням у призначенні платежу «погашення заборгованості за теплову енергію за 2013-2014 роки згідно договору №1630384».
Проте, як вбачається із заяви про уточнення позовних та доданої до неї довідки про надходження коштів, позивачем зі здійсненої 18.08.2014 проплати у розмірі 30000,00 грн було зараховано в рахунок погашення заборгованості за спірний період лише 21144,47 грн, іншу частину суми у розмірі 8855,53 грн позивачем зараховано в рахунок погашення боргу за період з 01.06.2014 по 01.09.2014.
Однак підстав для здійснення саме такого розподілу і зарахування коштів позивач не навів, нормативно та документально свою позицію не обґрунтував. В той час як відповідач в судовому засіданні наполягав, що сума коштів у розмірі 30000,00 грн згідно платіжного доручення № 133 від 18.08.2014 перерахована ним під час розгляду справи та саме в рахунок погашення заборгованості за спірний період.
Тому суд вважає, що сплачені відповідачем кошти за платіжними дорученнями № 133 від 18.08.2014 та № 144 від 03.09.2014 слід врахувати в погашення заборгованості за період, заявлений позивачем до стягнення, в повному обсязі - в сумі 30000,00 грн та 40000,00 грн відповідно.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Виходячи з викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.09.2011 по 01.06.2014 визнаються судом обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню у розмірі 232554,93 грн.
В частині стягнення з відповідача заборгованості за спірний період у розмірі 48855,53 грн провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1499,60 грн, 3% річних у розмірі 20107,51 грн та інфляційних втрат у розмірі 28323,33 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 3.5 Додатку № 4 до Договору передбачено, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду, енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством.
Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати поставленої теплової енергії, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1499,60 грн є правомірними та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який перевірено судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по оплаті поставленої теплової енергії, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 28323,33 грн та 3% річних у розмірі 20107,51 грн є правомірними та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
У зв'язку з частковим задоволенням позову, судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд відзначає, що судовий збір у зв'язку зі зменшенням позовних вимог на суму 30477,83грн позивачу не повертається та покладається на позивача, оскільки вказана сума була сплачена відповідачем до звернення з даним позовом до суду та при поданні позовної заяви позивачем не врахована.
Оскільки відповідач сплатив частину основного боргу у розмірі 70000,00 грн після звернення позивача до суду з позовом, судовий збір у цій частині покладається на відповідача.
Відповідачем 24.09.2014 подано заяву про розстрочення виконання рішення суду на 18 місяців, у зв'язку з тим, що відповідач є неприбутковою організацією та знаходиться у важкому фінансовому становищі. Аналогічне клопотання заявлено відповідачем і у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарському суду при прийнятті рішення надано право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Враховуючи доводи заяви відповідача, суд вважає за можливе частково задовольнити заяву відповідача про розстрочення виконання рішення та розстрочити виконання рішення 12 місяців рівними платежами.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-10» (02222, м. Київ, просп. Маяковського, 30, ідентифікаційний код 22885163) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 232554 (двісті тридцять дві тисячі п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 93 коп., пеню у розмірі 1499 (одна тисяча чотириста дев'яносто дев'ять) грн 60 коп., інфляційні втрати у розмірі 28323 (двадцять вісім тисяч триста двадцять три) грн 33 коп., 3 % річних у розмірі 20107 (двадцять одна тисяча сто сім) грн 51 коп. та судовий збір у розмірі 6626 (шість тисяч шістсот двадцять шість) грн. 79 коп., розстрочивши виконання рішення на дванадцять місяців місяці шляхом сплати суми заборгованості та судового збору наступним чином:
- до 31 жовтня 2014 року підлягає сплаті 28 163,97 грн;
- до 30 листопада 2014 року підлягає сплаті 28 163,97 грн;
- до 31 грудня 2014 року підлягає сплаті 28 163,97 грн;
- до 31 січня 2015 року підлягає сплаті 28 163,97 грн;
- до 28 лютого 2015 року підлягає сплаті 28 163,97 грн;
- до 31 березня 2015 року підлягає сплаті 28 163,97 грн;
- до 30 квітня 2015 року підлягає сплаті 28 163,97 грн;
- до 31 травня 2015 року підлягає сплаті 28 163,97 грн;
- до 30 червня 2015 року підлягає сплаті 28 163,97 грн;
- до 31 липня 2015 року підлягає сплаті 28 163,97 грн;
- до 31 серпня 2015 року підлягає сплаті 28 163,97 грн;
- до 30 вересня 2015 року підлягає сплаті 28 164,02 грн.
Зобов'язання, визначені даним пунктом рішення, не обмежують Житлово-будівельний кооператив «Молодіжний-10» сплатити на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» всі присуджені до стягнення за даним рішенням суми раніше погоджених строків.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Провадження у справі № 910/14467/14 в частині вимог про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-10» суми основного боргу у розмірі 48855,53 грн припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 07.10.2014.
Суддя Ю.М. Смирнова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2014 |
Оприлюднено | 15.10.2014 |
Номер документу | 40868314 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Смирнова Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні