Рішення

від 25.09.2014 по справі 917/1403/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

25.09.2014р. Справа № 917/1403/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ інструментів 2009", вул. Першотравнева, буд. 44, м. Кременчук, Полтавська область,39600

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК Житлобуд", вул. Шевченка, 55, кв. 37, м. Кременчук, Полтавська область,39600

про стягнення 40356,35 грн.

суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 40356,35 грн., за договором СІ -2013 від 09.01.2013 року, із яких: основний борг - 21026,00 грн., штрафні санкції - 16610,54 грн., 3% річних - 448 грн., інфляційні витрати - 2270,81 грн.

25.09.2014р. за вх. канцелярії суду надійшла заява ТОВ "Світ інструментів 2009" про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач збільшив розмір штрафних санкцій до 16821,54 грн. Суд подану заяву прийняв та з огляду на обгрунтованість задовольнив.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце проведення судових засідань (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи), відзив на позовну заяву не подав, вимоги ухвали суду від 16.08.2014 року та від 26.08.2014р. не виконав.

З огляду на вищевикладене, а також достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

між товариством з обмеженою відповідальністю «Світ інструментів 2009» (далі - СТОВ «Світ інструментів 2009») та товариством з обмеженою відповідальністю «МЖК Житлобуд» (ТОВ «МЖК Житлобуд») 09 січня 2013р. було укладено договір СІ-2013 (далі - Договір).

Умовами договору визначено, що Постачальник - ТОВ «Світ інструментів 2009» зобов'язується поставити, а Замовник - ТОВ «МЖК Житлобуд» прийняти і розрахуватись за продукцію в асортименті, по ціні, в кількості і терміну поставки згідно письмової заяви.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що загальна сума даного Договору складає загальну суму товару, поставленого відповідно до умов даного Договору і визначається шляхом складання сум товарних партій, визначених в рахунках-фактурах та видаткових накладних.

Розрахунок за електротовари, що постачаються, проводиться у національній валюті, на умові 100 відсоткової передоплати (п.6.1)

Пунктом 6.4. Договору передбачена можливість поставки товару на умовах розстрочення платежу. Рішення про розстрочення приймається Постачальником.

11.07.2013 року ТОВ «Світ інструментів 2009» було видано рахунок № 1188 від 11.07.2013 року на ТОВ «МЖК Житлобуд», згідно договору №СІ-2013 від 09.01.2013 року, згідно якого оплаті підлягали наступні товари:

Перфоратор SDS-plns GBH 4-32 DFR. вартістю 4 195.00 гри. без ПДВ;

Перфоратор SDS-plus GBH 2-28DV L-BOXX, у кількості 2 шт. вартістю 4 910,00 гри.:

Кутова шліфувальна машина GWS 15-125 СІП, вартістю 1836,67 грн.;

Кутова шліфувальна машина GWS 22-230 І,VI. вартістю 2 216.66 грн.;

Акумуляторний шуруповерт Li-Ion GSR 18 V-LI 3.0 Ah, вартістю 4 363,34 грн.

На загальну суму - 17 521. 67 грн., ПДВ - 3 504,33 грн., разом з ПДВ - 21 026,00

15..07.13 року, згідно видаткової накладної №1040 від 15.07.2013 року ТОВ «МЖК Житлобуд» отримало наступні електротовари:

Перфоратор SDS-plus GBH 4-32 DFR, вартістю 4 195,00 грн. без ПДВ;

Перфоратор SDS-plus GBJI 2-28DV L-BOXX, у кількості 2 шт. вартістю 4 910,00 грн.;

Кутова шліфувальна машина GWS 15-125 СІП, вартістю 1836,67 грн.;

Кутова шліфувальна машина GWS 22-230 LVL вартістю 2 216,66 грн.;

Акумуляторний шуруповерт Li- Ion GSR 18 Y-Ll 3.0 Ah, вартістю 4 363,34 грн.

На загальну суму - І 7 521, 67 грн., ПДВ - 3 504,33 грн., разом з ПДВ - 21 026,00

Вказаний товар, з боку ТОВ «МЖК Житлобуд» було отримано ОСОБА_2, згідно довіреності №263 від 15.07.2013 року на отримання від ТОВ «Світ інструментів 2009» цінностей за рахунком № 1188 від 11.07.2013 року.

15.07.2013 року за вихідним номером № 245 ТОВ «МЖК Житлобуд» на адресу ТОВ «Світ інструментів 2009» було направлено гарантійний лист де зазначено, що ТОВ «МЖК Житлобуд» гарантує сплатити ТОВ «Світ інструментів 2009» кошти за товари, згідно рахунку №1188 від 11.07.2013 року на протязі 3-х місяців.

Вказаний термін сплив 16.10.2013 року.

Не отримавши оплату за поставлений товар, 25.11.2013 року за вихідним № СІ-60 ТОВ «Світ інструментів 2009» направило на адресу ТОВ «МЖК Житлобуд» лист-претензію, щодо сплати заборгованості, який залишився проігнорованим.

03.03.2014 року ТОВ «Світ інструментів 2009». за вихідним № СІ-11, направило

ТОВ «МЖК Житлобуд» другий лист-претензію, який також залишився проігнорований.

11.04.2014 року ТОВ «Світ інструментів 2009». за вихідним № СІ-23, було направлено на адресу ТОВ «МЖК Житлобуд» третій лист-претензію, на який також нами не було отримано відповіді. Отже, ТОВ «Світ інструментів 2009» було повністю виконані свої зобов'язання по Договору, щодо поставки електротоварів на загальну суму 21 026 грн.

ТОВ «МЖК Житлобуд», в свою чергу, не виконало взяті зобов'язання, не здійснило оплату отриманих електротоварів, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 21026,00 грн.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно із ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 448,00 грн. 3% річних трьох процентів річнихта інфляційних втрат в розмірі 2 270,81 грн., суд визнає його вірним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 16 821,54 грн. (відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог вх. канцелярії суду №12564 від 25.09.2014р.) штрафних санкцій., оскільки п. 6.2.3 Договору визначено, що Замовник безумовно зобов"язується здійснити оплату за поставлений товар не пізніше останньої дати строку відстрочки платежу. Оплата товару здійснена Замовником після закінчення встановленого терміну враховується як прострочення Замовника з відповідним нарахуванням санкцій. Відповідно до п. 6.4 Договору, Замовник сплачує постачальнику договірні штрафні санкції при простроченні платежів на термін до 30 календаних днів - 30% від суми заборгованості перед Постачальником. Надалі за кожен прострочений календарний місяць сума штрафу буде збільшуватися на 10% від суми заборгованості Замовника перед Постачальником.

Позивачем нараховані відповідачу штрафні санкції за прострочення оплати товару за період з 16.10.2013р. по 16.04.2014р. (180 днів) в розмір 16 821,54 грн.

Отже, при укладені договору сторони дійшли згоди щодо стягнення штрафу у разі невиконання відповідачем умов договору. Положеннями ст. ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 16 821,54 грн., суд визнає його вірним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (наявне в матеріалах справи) та прийняв присягу адвоката України. Відповідно до статті 12 Закону України "Про адвокатуру" оплата послуг адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатом чи адвокатським об'єднанням.

В якості доказів по сплаті вказаних послуг позивачем до матеріалів справи надано копію Договору про надання правової допомоги від 20.06.2014р., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 23.10.2008р., копію квитанції №31/14 від 20.06.2014р. про сплату гонорару в розмірі 6 000,00 грн. за Договором про надання правової допомоги №32 від 20.06.2014р.

Надані суду докази свідчать про фактичне надання послуг адвоката, пов'язаних з веденням даної справи, тому заявлені до стягнення адвокатські витрати на суму 6 000,00 грн., які фактично сплачені позивачем 20.ю06.2014 року, задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України надав належні докази, довів обставини на які він посилався як підставу своїх вимог та обґрунтував які дають підставу суду позов задовольнити повністю.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 4 7 , 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 47 1 , 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК Житлобуд" (вул. Шевченка, 55, кв. 37, м. Кременчук, Полтавська область,39600, 322754580 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ інструментів 2009" ( вул. Першотравнева, буд. 44, м. Кременчук, Полтавська область,39600, код ЄДРПОУ 36345738) за Договором №СІ-2013 від 09.01.2013р. заборгованість в розмірі 40 566,35 грн., з яких основна заборгованість в розмірі 21 026,00 грн., штрафні санкції в розмірі 16 821,54 грн., 3% річних - 448,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 2 270,81 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК Житлобуд" (вул. Шевченка, 55, кв. 37, м. Кременчук, Полтавська область,39600, 322754580 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ інструментів 2009" ( вул. Першотравнева, буд. 44, м. Кременчук, Полтавська область,39600, код ЄДРПОУ 36345738) витрати зі сплати послуг адвоката в розмірі 6 000,00 грн., витрати на сплату судового збору в розмірі 1827,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 02.10.2014р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.