Постанова

від 05.12.2014 по справі 917/1403/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2014 р. Справа № 917/1403/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Івакіна В.О., суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю представників:

позивача - Остахов В.П. за дорученням від 20.06.2014 року

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3626П/1-32) на рішення господарського суду Полтавської області від 25 вересня 2014 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ інструментів 2009", м. Кременчук, Полтавська область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК Житлобуд", м. Кременчук, Полтавська область,

про стягнення 40356,35 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 25 вересня 2014 року (суддя Іваницький О.Т.) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "МЖК Житлобуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ інструментів 2009" заборгованість за Договором №СІ-2013 від 09.01.2013 року в розмірі 40 566,35 грн., з яких основна заборгованість в розмірі 21 026,00 грн., штрафні санкції в розмірі 16 821,54 грн., 3% річних - 448,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 2 270,81 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК Житлобуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ інструментів 2009" витрати зі сплати послуг адвоката в розмірі 6 000,00 грн., витрати на сплату судового збору в розмірі 1827,00 грн.

Відповідач, ТОВ "МЖК Житлобуд", подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 25 вересня 2014 року скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що нарахування договірних штрафних санкцій позивачем відбувалось після закінчення дії договору, яким ці санкції передбачені, що є неправомірним. Також вказує на те, що розмір нарахування пені має бути обрахований з урахуванням обмеження розміру подвійною обліковою ставкою Національного банку України. Крім того, відповідач вважає, що сума гонорару за послуги адвоката по даній справі завищена.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства. Вказує на те, що сторони у договірному порядку погодили розмір та порядок сплати штрафних санкцій за прострочення поставленого товару. Просить рішення господарського суду Полтавської області від 25 вересня 2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином про що в матеріалах справи є зворотнє повідомлення про вручення ухвали суду.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у справі відповідно до ст.75 ГПК України без участі представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Полтавської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 09 січня 2013 року між ТОВ "Світ інструментів 2009" (постачальник) та ТОВ "МЖК Житлобуд" (замовник) укладено Договір СІ-2013 (а.с.9,10).

Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити, а Замовник прийняти і розрахуватись за продукцію в асортименті, по ціні, в кількості і терміну поставки згідно письмової заяви.

Згідно з п.1.2 Договору визначено, що загальна сума даного Договору складає загальну суму товару, поставленого відповідно до умов даного Договору і визначається шляхом складання сум товарних партій, визначених в рахунках-фактурах та видаткових накладних.

У п.6.1 Договору сторони передбачили, що розрахунок за електротовари, що постачаються, проводиться у національній валюті, на умові 100 відсоткової передоплати.

Відповідно до п. 6.4. Договору передбачена можливість отримувати товар на умовах відстрочення платежу на підставі аналізу Постачальника та залежить від своєчасності виконання замовником своїх зобов'язань по оплаті товару та обсягів придбаного Замовником товару за останні 6 місяців.

Згідно з п.6.5.3. Договору Замовник безумовно зобов'язується здійснити оплату за поставлений товар не пізніше останнього строку відстрочки платежу.

З Рахунку на оплату № 1188 від 11.07.2013 року вбачається, що ТОВ "Світ інструментів 2009" поставлено ТОВ "МЖК Житлобуд" відповідно до Договору №СІ-2013 від 09.01.2013 року наступні товари: Перфоратор SDS-plns GBH 4-32 DFR. вартістю 4 195.00 гри. без ПДВ; Перфоратор SDS-plus GBH 2-28DV L-BOXX, у кількості 2 шт. вартістю 4 910,00 гри.; Кутова шліфувальна машина GWS 15-125 СІП, вартістю 1836,67 грн.; Кутова шліфувальна машина GWS 22-230 І,VI. вартістю 2 216.66 грн.; Акумуляторний шуруповерт Li-Ion GSR 18 V-LI 3.0 Ah, вартістю 4 363,34 грн. На загальну суму - 17 521. 67 грн., ПДВ - 3 504,33 грн., разом з ПДВ - 21 026,00 грн. (а.с. 11).

З Видаткової накладної №1040 від 15.07.2013 року також вбачається, що ТОВ "МЖК Житлобуд" отримало наступні електротовари: Перфоратор SDS-plus GBH 4-32 DFR, вартістю 4 195,00 грн. без ПДВ; Перфоратор SDS-plus GBJI 2-28DV L-BOXX, у кількості 2 шт. вартістю 4 910,00 грн.; Кутова шліфувальна машина GWS 15-125 СІП, вартістю 1836,67 грн.; Кутова шліфувальна машина GWS 22-230 LVL вартістю 2 216,66 грн.; Акумуляторний шуруповерт Li- Ion GSR 18 Y-Ll 3.0 Ah, вартістю 4 363,34 грн. На загальну суму - І 7 521, 67 грн., ПДВ - 3 504,33 грн., разом з ПДВ - 21 026,00 грн. (а.с.12).

Вказаний товар отримано представником ТОВ "МЖК Житлобуд" Ярмольським Ю.Ю. на підставі Довіреності №263 від 15.07.2013 року, виданої на отримання від ТОВ "Світ інструментів 2009" цінностей за рахунком № 1188 від 11.07.2013 року (а.с.13).

У апеляційній скарзі відповідач не заперечує, що у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем, в порушення умов Договору він не оплатив вартість отриманого товару, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 21026,00 грн. (а.с. 101).

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи та наявним в матеріалах справи документам, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Вказані норми чинного законодавства передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України зазначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "МЖК Житлобуд" 15.07.2013 року на адресу ТОВ "Світ інструментів 2009" направлено Гарантійний лист № 245, в якому зазначено, що ТОВ "МЖК Житлобуд" гарантує сплатити ТОВ "Світ інструментів 2009" кошти за товари згідно рахунку №1188 від 11.07.2013 року на протязі 3-х місяців, тобто до 16.10.2013 року (а.с.14).

З Листа-претензії № СІ-60 від 25.11.2013 року вбачається, що позивач просив відповідача згідно Гарантійного листа № 245 сплатити заборгованість в розмірі 21026,00 грн. та повідомив, що у разі несплати він буде змушений звернутись за допомогою до юриста (а.с.15).

З матеріалів справи вбачається, що позивач направляв на адресу відповідача що дві претензії № СІ-11 від 03.03.2014 року та № СІ-23 від 11.04.2014 року, які теж залишені без відповіді та задоволення (а.с.16,17).

У апеляційній скарзі відповідач вказує на те, заборгованість не сплачена у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем підприємства.

Приймаючи до уваги, що відповідач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів сплати заборгованості за Договором СІ-2013, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу у розмірі 21 026 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача 16 821,54 грн. штрафних санкцій.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що п. 6.2.3 Договору визначено, що Замовник безумовно зобов"язується здійснити оплату за поставлений товар не пізніше останньої дати строку відстрочки платежу. Оплата товару здійснена Замовником після закінчення встановленого терміну враховується як прострочення Замовника з відповідним нарахуванням санкцій (а.с.9,10).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 6.4 Договору, Замовник сплачує постачальнику договірні штрафні санкції при простроченні платежів на термін до 30 календаних днів - 30% від суми заборгованості перед Постачальником. Надалі за кожен прострочений календарний місяць сума штрафу буде збільшуватися на 10% від суми заборгованості Замовника перед Постачальником.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при укладені Договору сторони дійшли згоди щодо стягнення штрафу у разі невиконання відповідачем умов договору.

Відповідач помилково посилається на те, що розрахунок заявленої до стягнення суми не відповідає діючому законодавству з наступних підстав.

Положеннями ст. ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданого позивачем Розрахунку вбачається, що Позивачем відповідно до умов Договору та норм чинного законодавства нараховані відповідачу штрафні санкції за період з 16.10.2013 року по 16.04.2014 року (180 днів) в розмірі 16 821,54 грн. (а.с.81,82).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в розмірі 16 821,54 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 448,00 грн. та інфляційних втрати в розмірі 2 270,81 грн. колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок (а.с.81) колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 448,00 грн. та інфляційних втрат в розмірі 2 270,81 грн.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі та те, що нарахування договірних штрафних санкцій позивачем відбувалось після закінчення дії договору, яким ці санкції передбачені, що є неправомірним, колегія суддів сприймає критично, оскільки п.9.1 Договору передбачено, що цей Договір діє до 31 грудня 2013 року і дата закінчення Договору не є підставою для його розірвання і в даному випадку він діє до повного виконання сторонами предмету Договору.

Що стосується посилань відповідача на те, що розмір нарахування пені має бути обрахований з урахуванням обмеження розміру подвійною обліковою ставкою Національного банку України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач не звертався до суду з вимогою про стягнення з відповідача пені, а заявлені до стягнення - штрафні санкції.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати зі сплати послуг адвоката в розмірі 6 000,00 грн.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

У ст. 2 Закону України "Про адвокатуру" зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (наявне в матеріалах справи) та прийняв присягу адвоката України.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про адвокатуру" оплата послуг адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатом чи адвокатським об'єднанням.

В якості доказів по сплаті вказаних послуг позивачем до матеріалів справи надано копію Договору про надання правової допомоги від 20.06.2014 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Остахова В.П. № 626 від 23.10.2008р., копію квитанції №31/14 від 20.06.2014р. про сплату гонорару в розмірі 6 000,00 грн. за Договором про надання правової допомоги №32 від 20.06.2014 р.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у першому Листі-претензії № СІ-60 від 25.11.2013 року позивач попереджав відповідача про те, що у разі несплати заборгованості він буде змушений звернутись за допомогою до юриста (а.с.15).

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що надані суду докази свідчать про фактичне надання послуг адвоката, пов'язаних з веденням даної справи, у зв'язку з чим також обґрунтовано задоволені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача адвокатські витрати у розмірі 6 000,00 грн.

Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи відповідача про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає статтям 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційних скаргах не вбачається.

За таких обставин, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Полтавської області від 25 вересня 2014 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 25 вересня 2014 року у справі № 917/1403/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили

Повна постанова складена 05.12.2014 року.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Медуниця О.Є.