Постанова

від 02.10.2014 по справі 813/7301/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 року Справа № 876/14445/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Довгополова О.М.

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2013 р. по справі за позовом Приватного підприємства "Андріокс" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

27.09.2013 року позивач - Приватне підприємство "Андріокс" звернулось до суду із адміністративним позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002751520 від 09.04.2013 року .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте з порушенням норм законодавства, оскільки правильність сплати податку на додану вартість підтверджується усіма необхідними первинними документами, які відповідають вимогам, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а встановлений в акті перевірки відповідачем факт того, що ТзОВ «Стелз ЛТД» з яким ПП «Андріокс» провадило господарську діяльність не мало права на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних, оскільки втратило статус платника податку на додану вартість, не може бути підставою для донарахування суми податкових зобов'язань по сплаті податку на додану вартість ПП «Андріокс», оскільки жодна норма Закону України «Про податок на додану вартість» не передбачає позбавлення права на нарахування податкового кредиту платником податку на додану вартість лише з тієї підстави, що його контрагент, який виписав податкову накладну, не мав права на її виписування.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2013 р. адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0002751520 від 09 квітня 2013 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у судовому засіданні були досліджені представлені позивачем первинні документи, встановлено, що вони оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Такі документи підтверджуюють реальний характер господарських операцій, що відбулись між позивачем та ТзОВ «Стелз ЛТД».

Суд прийшов до висновку, що ПП «Андріокс» провадило господарську діяльність із ТзОВ «Стелз ЛТД» та приймало виписані останнім податкові накладні опираючись на представлені ТзОВ «Стелз ЛТД» свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. За таких обставин посадові особи ПП «Андріокс» не знали і не могли знати про той факт, що свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТзОВ «Стелз ЛТД» є анульованим. До того ж, позивачем регулярно здавалась електронна податкова звітність та вівся реєстр отриманих та виданих податкових накладних, які приймались відповідачем, про що видавались відповідні квитанції. Також відповідачем було прийнято відповідну електронну звітність, у якій було зазначено про проведені господарські операції між ПП «Андріокс» та ТзОВ «Стелз ЛТД» та наведено перелік отриманих від останнього податкових накладних і за період, що перевірявся. Відповідно та обставина, що відповідач, приймаючи податкову звітність та отримуючи реєстр отриманих ПП «Андріокс» від ТзОВ «Стелз ЛТД» податкових накладних жодним чином не відреагував на те, свідоцтво платника ПДВ ТзОВ «Стелз ЛТД» було анульовано ще у 2009 році, доводить відсутність у позивача інформації про те, що ТзОв «Стелз ЛДТ» не мало права виписувати податкові накладні.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зокрема посилається на те, що на час здійснення господарських операцій ПП «Андріокс» із ТзОВ «Стелз ЛТД», останнє не було зареєстроване платником податку на додану вартість, відповідно не мало права на складання податкових накладних. Відтак ПП «Андріокс» в порушення п.п.7.2.4. п. 7.2 ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість» завищило суму податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість за звітні(податкові) періоди з 01.02.2010 року по 31.10.2010 року в сумі 41278,00 грн. у зв'язку з включенням до податкових накладних ТзОВ «Стелз ЛТД».

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні обставини.

Так, ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «Андріокс» з питань підтвердження відображення в податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах із ТзОВ "Стелз ЛТД" за період з 01.02.2010р. по 31.10.2010р., за результатами якої складено Акт від 18.03.2013 р. № 637/15-20/31729661 (а.с.15-19).

У вищевказаному акті перевірки зафіксовано порушення ПП «Андріокс» п.п.7.2.4. п.7.2, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (надалі - ЗУ «Про податок на додану вартість»), в результаті чого встановлено завищення суми податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість за звітні (податкові) періоди з 01.02.2010р. по 31.10.2010р., в сумі 41278,00 грн., що призвело до: заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на загальну суму 41278,00 грн., в тому числі: за лютий 2010 року на суму 3344,00 грн., березень 2010 року на суму 3044,00 грн., квітень 2010 року на суму 4951,00 грн., травень 2010 року на суму 3320,00 грн., червень 2010 року на суму 5153,00 грн., липень 2010 року на суму 451.5,00 грн., серпень 2010 року на суму 4736,00 грн., вересень 2010 року на суму 6314,00 грн. та жовтень 2010 року на суму 5901,00 грн.

За результатами перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.04.2013р. № 0002751520, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 51597,5 грн., з яких за основним платежем нараховано 41278 грн. та штрафними санкціями нараховано 10319,5 грн (а.с.5).

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що ТзОВ «Стелз ЛТД» виписано (оформлено) для ПП «Андріокс» податкові накладні: №01/02 від 01.02.10 ( на суму 20063,59 грн., в тому числі ПДВ 3343,93 грн.). №1/03 від 01.03.10 ( на суму 18265,9 грн., в тому числі ПДВ 3044,32 грн.), №01/04 від 01.04.10 ( на суму 29705,38 грн., в тому числі ПДВ 4950,9 грн.), №05/05 від 05.05.10 ( на суму 19922,05 грн., в тому числі ПДВ 3320,34 гри.), №01/06 від 01.06.10 ( на суму 30919,56 грн., в тому числі ПДВ 5153,26грн.), № « 01/07 від 01.07.10 ( на суму 27085,84 грн., в тому числі ПДВ 4514,31 грн.), №02/08 від 02.08.10 ( на суму 28418,1 грн., в тому числі ПДВ 4736,35 грн.), №01/09 від 01.09.10 ( на суму 37881,58 грн., в тому числі ПДВ 6313,6 грн.), №01/10 від 01.10.10 ( на суму 35404,65 грн., втому числі ПДВ 5900,78 грн.).

Загальна сума податку на додану вартість по контрагенту ТзОВ "Стелз ЛТД", відображена позивачем у загальній сумі податкового кредиту, становить 41277,79 грн. (рядок 17 Декларації з ПДВ за лютий - жовтень 2010 року).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, поданих в електронному вигляді до ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС, що відповідає даним дод. 5 до податкової декларацї з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за лютий - жовтень 2010 року.

Перевіркою встановлено, що ПП "Андріокс" до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за період лютий - жовтень 2010 року включено податкові накладні, отримані від ТзОВ "Стелз ЛТД", якому на момент здійснення господарських операцій анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість (дата анулювання 17.07.2009 року). Відтак податковий орган прийшов до висновку, що ПП «Андріокс» неправомірно завищило суму податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість за вказані звітні періоди, у зв'язку з чим прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, колегія суддів виходить з наступного.

Так, пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на час здійснення операцій) визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України № 168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.2.4. пункту 7.2 ст.7 даного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Не підлягають включенню до податкового кредиту, згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до пункту 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 року № 10, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 січня 2014 р. за № 185/24962, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 3 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 01.03.2000 року № 79 (чинного на час здійснення операцій, надалі-Положення) визначено, що будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку. Індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником податку на додану вартість до моменту анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Пунктом 1 зазначеного Положення передбачено, що реєстр платників податку на додану вартість (далі -Реєстр) - це автоматизована система збору, накопичення та обробки даних про осіб, які згідно із Законом України "Про податок на додану вартість" зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 35 Положення, для інформування платників податку Державна податкова адміністрація України щомісяця у термін до 12 числа місяця оприлюднює на web-сайті Державної податкової адміністрації України (www.sta.gov.ua):

дані з Реєстру із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера, номера Свідоцтва або Спеціального свідоцтва, дати його видачі;

інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку на додану вартість за заявою платника податку або з ініціативи органів державної податкової служби чи рішенням суду, а саме: про анульовані Свідоцтва та Спеціальні свідоцтва платників податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.

Також у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 зазначено, що підлягає встановленню статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприсмців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Беручи до уваги вищенаведені правові норми колегія суддів приходить до висновку, що право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ у покупця товарів (робіт, послуг) виникає у випадку реального здійснення господарських операцій на підставі податкових накладних, виданих продавцем товарів, який зареєстрований платником ПДВ в Реєстрі платників податку на додану вартість.

Оскільки, на час здійснення господарських операцій ТзОВ «Стелз ЛТД» не було зареєстроване платником ПДВ (підтверджується витягом з реєстру анульованих свідоцтв платників ПДВ, відповідно до якого дата анулювання свідоцтва платника ПДВ ТзОВ «Стелз ЛТД» - 17.07.2009), а тому не мало права на складання податкових накладних.

Колегією суддів встановлено, що ПП "Андріокс" під час здійснення господарських операцій не пересвідчилось у наявності у ТзОВ «Стелз ЛТД» права на складання податкових накладних, а тому безпідставно віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ по цих операціях. Інформація про реєстрацію та анулювання реєстрації платників ПДВ є відкритою та містилася на сайті Державної податкової адміністрації України.

Отже, ПП "Андріокс" в порушення п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР завищило суму податкового кредиту в Деклараціях з ПДВ за звітні (податкові) періоди з 01.02.2010р. по 31.10.2010р., в сумі 41278 грн.,у зв'язку з включенням податкових накладних ТзОВ «Стелз ЛТД».

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що податковий орган при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0002751520 від 09.04.2013 року діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та нормами чинного законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає до скасування.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області задовольнити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2013 р. по справі № 813/7301/13-а - скасувати.

У задоволенні позову Приватного підприємства "Андріокс" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

О.М. Довгополов

Постанова складена в повному обсязі 07.10.2014 року.