Ухвала

від 09.10.2014 по справі 922/1856/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"09" жовтня 2014 р.Справа № 922/1856/14

Господарський суд Харківської області у складі:

Головуючий суддя Макаренко О.В.

судді: Суслова В.В., Лавренюк Т.А. .

розглянувши заяву ТОВ "АИСТ ЛТД" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

за позовом ТОВ "БЕБІ-ЛАЙФ ПЛЮС", м. Київ до ТОВ "АИСТ ЛТД", м. Харків про стягнення 3086138,48 грн. за участю представників сторін:

стягувача - Німець А.П., довіреність №110-2014 від 26.05.2014 р.

боржника (заявника) - Білоярець І.С., довіреність б/н від 18.06.2014 р.

Картамишев В.О., довіреність №18 від 18.06.2014 р.

ВСТАНОВИВ:

26.09.2014 р. від боржника - ТОВ "АИСТ ЛТД" надійшла заява в порядку ст. 117 ГПК України про визнання наказу господарського суду Харківської області від 23.09.2014 р. у справі №922/1856/14 таким, що не підлягає виконанню, в якій боржник просить суд:

1. Зупинити стягнення за наказом господарського суду Харківської області від 23.09.2014 р. у справі №922/1856/14 до розгляду заяви ТОВ "АИСТ ЛТД" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

2. Витребувати господарського суду Харківської області від 23.09.2014 р. у справі №922/1856/14 у стягувача, або у державного виконавця.

3. Визнати наказ господарського суду Харківської області від 23.09.2014 р. у справі №922/1856/14 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 29.09.2014 р. дану заяву було прийнято до розгляду в судовому засіданні, розгляд заяви призначено на 07.09.14 р. При цьому суд відмовив у задоволенні клопотання боржника про зупинення стягнення за наказом суду у даній справі до розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, а також відмовив у клопотанні про витребування даного наказу у стягувача або у державного виконавця.

У судовому засіданні 07.10.2014 р. було оголошено перерву до 09.10.2014 р.

Представник стягувача у судовому засіданні та у відзиві на заяву від 09.10.2014 р. вх.№35387 просить суд відмовити у задоволенні заяви боржника - ТОВ "АИСТ ЛТД" про визнання наказу у даній справі таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на той факт, що 30.09.2014 р. стягувач надіслав до ДВС Харківського МУЮ заяву про примусове виконання наказу суду у даній справі. На даний час у стягувача відсутні докази виконання наказу суду у даній справі, а також відсутні докази, які б підтверджували переведення заборгованості за рішенням суду у даній справі, відступлення права вимоги тощо. Крім того, стягувач повідомив суду про те, що рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2014 р. у справі №910/4464/14 на даний час не набрало законної сили.

Представник боржника у судовому засіданні просить суд задовольнити заяву ТОВ "АИСТ ЛТД" про визнання наказу у даній справі таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на той факт, що рішенням господарського суду міста Києва від 21.05.2014 р. у справі №910/4464/14 стягнуто з ТОВ "БЕБІ-ЛАЙФ ПЛЮС" на користь ТОВ "Німецьке дитяче харчування" 6 042 235,75 грн. основного боргу за угодою №3 від 18.05.2011 року, укладеною між ТОВ "БЕБІ-ЛАЙФ ПЛЮС" та ТОВ "Німецьке дитяче харчування", а також стягнуто 73 080,00 грн. судового збору.

07.08.2014 р. між ТОВ "АИСТ ЛТД" (Новий кредитор) та ТОВ "Німецьке дитяче харчування" (Первісний кредитор) укладено договори відступлення права вимоги №01/08-14 та №02/08-14, згідно з п. 1.1. яких Первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно з угодою № 3 від 18.05.2011 р. (далі - Основний Договір), укладеною між Первісним кредитором та Новим кредитором, сплати основної суми боргу за поставлений товар в розмірі 2 551 575,24 грн. та в розмірі 593 887,37 грн., всього: 3 145 462,61 грн., а Новий кредитор набуває таке право вимоги, що належне Первісному кредитору за Основним Договором в розмірі основного боргу, який складає 2 551 575,24 грн.

За приписами ч. 1 ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін (ч. 2 ст. 601 ЦК України).

14.08.2014 р. та 17.09.2014 р. ТОВ "АИСТ ЛТД" надіслало на адресу ТОВ "БЕБІ-ЛАЙФ ПЛЮС" копії вищезазначених угод про відступлення права вимоги від 07.08.2014 р. за №01/08-14, №02/08-14, укладених між ТОВ "АИСТ ЛТД" та ТОВ "Німецьке дитяче харчування", а також заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 13.08.2014 р. вих. №7, 17.09.2014 р. вих. №8.

З огляду на викладені обставини та приписи ч. 1 ст. 601 ЦК України боржник - ТОВ "АИСТ ЛТД" вважає, що зобов'язання ТОВ "АИСТ ЛТД" перед ТОВ "БЕБІ-ЛАЙФ ПЛЮС" у даній справі є виконаними шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Розглянувши заяву боржника (ТОВ "АИСТ ЛТД") про визнання наказу у даній справі таким, що не підлягає виконанню, і додані до неї докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.08.2014 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2014 р., позовні вимоги ТОВ "Бебі-Лайф Плюс" задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "АИСТ ЛТД" на користь ТОВ "БЕБІ-ЛАЙФ ПЛЮС" 2 548 075,24 грн. основного боргу, 185 179,60 грн. пені, 44 377,31 грн. 3% річних, 306 154,72 грн. інфляційних втрат та 61 675,74 судового збору, всього: 3 145 462,61 грн. В частині позовних вимог про стягнення заборгованості за надані послуги в розмірі 3 500,00 грн. провадження у справі припинено. В частині позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 1 735,11 грн. та інфляційних втрат в розмірі 616,50 грн. відмовлено. Дане рішення суду набрало законної сили 11.09.2014 р.

14.08.2014 р. та 17.09.2014 р. ТОВ "АИСТ ЛТД" надіслало на адресу ТОВ "БЕБІ-ЛАЙФ ПЛЮС" копії вищезазначених угод про відступлення права вимоги від 07.08.2014 р. за №01/08-14, №02/08-14, укладених між ТОВ "АИСТ ЛТД" та ТОВ "Німецьке дитяче харчування", а також заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 13.08.2014 р. вих. №7, 17.09.2014 р. вих. №8.

Згідно зі ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення суду у даній справі видано відповідний наказ від 23.09.2014 р.

30.09.2014 р. стягувач у даній справі (ТОВ "БЕБІ-ЛАЙФ ПЛЮС") надіслав до Орджонікідзевського ВДВС ХМУЮ заяву б/н про примусове виконання наказу суду у даній справі.

Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

В силу ст. 11 Закону України "Про судоустрій" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 цього Закону України "Про виконавче провадження". виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу та правосуддя. Право на стягнення заборгованості на користь стягувача підтверджене рішенням, наказом та ухвалою господарського суду, повинно бути реалізоване в процесуальних формах, встановлених Законом України "Про виконавче провадження".

Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання рішення суду може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 601 ЦК України встановлено такий спосіб припинення зобов'язання як зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї з сторін.

Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 203 ГК України.

Згідно з п. 5 ст. 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, угода про зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинена на стадії виконання судового рішення, може бути підставою для укладення між стягувачем і боржником мирової угоди про закінчення виконавчого провадження, яка, у разі затвердження її судом в порядку ч. 4 ст. 121 ГПК України, дає право державному виконавцеві закінчити виконавче провадження винесенням відповідної постанови.

З матеріалів справи вбачається, що наказ господарського суду Харківської області від 23.09.2014 р. у даній справі про стягнення з ТОВ "АИСТ ЛТД" на користь ТОВ "БЕБІ-ЛАЙФ ПЛЮС" 2 548 075,24 грн. основного боргу, 185 179,60 грн. пені, 44 377,31 грн. 3% річних, 306 154,72 грн. інфляційних втрат та 61 675,74 судового збору виданий згідно зі ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, містить резолютивну частину рішення суду у даній справі, яке набрало законної сили та підлягає виконанню виключно у зазначений у наказі спосіб (стягнення грошових коштів) та на користь стягувача. Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постанові від 30.04.2014 р. №925/1288/13).

Беручи до уваги викладене і враховуючи те, що зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання рішення може здійснюватися не інакше, як на підставі та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України і Законом України "Про виконавче провадження" і лише у разі згоди іншої сторони шляхом підписання між сторонами мирової угоди та затвердження її в порядку, визначеному ч. 4 ст. 121 ГПК України, що, в свою чергу дає право державному виконавцю закінчити виконавче провадження винесенням відповідної постанови, суд вважає, що у задоволенні заяви боржника про визнання наказу суду у даній справі таким, що не підлягає виконанню, слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11 Закону України "Про судоустрій", Закону України "Про виконавче провадження", ст. 203 Господарського кодексу України, ст. ст. 599, 610, 602 Цивільного кодексу, ст. ст. 86, 115-117, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ТОВ "АИСТ ЛТД" про визнання наказу господарського суду Харківської області від 23.09.2014 р. у справі №922/1856/14 таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

Головуючий суддя О.В. Макаренко

суддя В.В. Суслова

суддя Т.А. Лавренюк