Постанова

від 09.10.2014 по справі 915/1350/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2014 р.Справа № 915/1350/14

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів С.В. Таран, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання - В.С. Полінецькій,

за участю представників сторін :

від прокуратури: І.О. Коломійчук,

від Київської обласної державної адміністрації: не з'явився,

від Київської обласної ради: не з'явився: не з'явився,

від комунального підприємства Київської облради "Друкар": не з'явився,

від споживчого товариства "Діамед": не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.08.2014р. про повернення позовної заяви без розгляду

№ 915/1350/14

за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, Київської обласної ради та комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар"

до споживчого товариства "Діамед"

про розірвання договору оренди нерухомого майна, зобов'язання повернути майно, стягнення боргу з орендної плати та витрат, пов'язаних з утриманням будинку, в розмірі 25 469,45грн.,

встановив:

Заступник прокурора Київської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, Київської обласної ради, комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар" до споживчого товариства "Діамед" про:

-розірвання договору оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, №32/13 від 01.11.2013р., укладений між споживчим товариством "Діамед" та комунальним підприємством Київської обласної ради "Друкар";

-зобов'язання споживчого товариства "Діамед" повернути комунальному підприємству Київської обласної ради "Друкар" окреме індивідуально визначене майно - адміністративне приміщення площею 68,50кв.м., розміщене в окремо розташованому будинку за адресою: Київська область, Макарівський район, смт.Макарів, вул.Б.Хмельницького, 23/4;

-стягнути із споживчого товариства "Діамед" на користь комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар" 22 296,55грн. заборгованості з оплати орендної плати та 3 172,90грн. заборгованості по відшкодуванню витрат, пов'язаних з утриманням будинку.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.08.2014р. позовну заяву повернуто без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що заступник прокурора Київської області фактично звернувся на захист прав та інтересів комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар", яке за своїми ознаками, виходячи з положень статті 62 Господарського кодексу України, не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади.

Заступник прокурора Київської області, не погодившись з ухвалою суду, звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу скасувати, а справу передати на розгляд до господарського суду Миколаївської області, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що прокурором при зверненні з даним позовом правильно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. В обґрунтування зазначених доводів скаржник послався на те, що виходячи із приписів частини 2 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 327 Цивільного кодексу України, статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконання органами місцевого самоврядування власних повноважень здійснюється, у тому числі через комунальні підприємства. Натомість, як вбачається із статуту комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар", останнє засноване на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст обласного значення. Київська обласна рада є засновником підприємства і від імені та в інтересах зазначених територіальних громад здійснює правомочності з володіння, користування та розпорядження підприємством. В свою чергу, підприємство безпосередньо підпорядковується Київській обласній державній адміністрації. Відповідно до пункту 3.3. договору оренди орендна плата перераховується орендарем у розмірі 100% на розрахунковий рахунок орендодавця, а 50% орендної плати орендодавцем перераховується до обласного бюджету. Тому, на думку прокурора, недотримання відповідачем умов договору оренди завдає шкоди економічним інтересам територіальної громади Київської області, а, відтак, в спірних правовідносинах інтереси держави та позивачів збігаються повністю. Крім того, судом як на підставу повернення позовної заяви неправильно застосовано пункт 1 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, яким передбачено повернення позовної заяви та доданих до неї документів, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Позивачі і відповідач не скористалися своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції, проте про місце, дату і час розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Заслухавши представника прокуратури, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Згідно зі статтею 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави (частина 3 статті 36-1 названого Закону).

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

За приписами частини другої статті 29 Господарського процесуального кодексу України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України) під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися в позовній заяві або іншому процесуальному документі, поданому прокурором або заступником прокурора (абзаци 1, 2 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам").

Із змісту позовної заяви вбачається, що підставою позову є неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, які виникли за договором оренди нерухомого майна №32/13 від 01.11.2013р., укладеним між споживчим товариством "Діамед" та комунальним підприємством Київської обласної ради "Друкар".

У зв'язку з цим заступником прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, Київської обласної ради, комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар" заявлено вимоги про розірвання договору оренди нерухомого майна, зобов'язання повернути комунальному підприємству Київської обласної ради "Друкар" орендоване майно та стягнення на користь комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар" боргу з орендної плати та витрат, пов'язаних з утриманням будинку.

Свої вимоги прокурор обґрунтував тим, що інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", державну політику щодо майна, яке знаходиться у комунальній власності, здійснюють органи місцевого самоврядування.

Згідно із ст. 327 Цивільного кодексу України управління майном, що знаходиться в комунальній власності, здійснюють територіальна громада, створені нею органи місцевого самоврядування.

Статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" управління об'єктами житлово-комунального господарства віднесено до власних повноважень органів місцевого самоуправління. Виконання органами місцевого самоврядування власних повноважень здійснюється у тому числі через комунальні підприємства.

Як вбачається із загальних положень статуту Комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар", воно засноване на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області і є комунальним унітарним підприємством. Київська обласна рада є засновником підприємства та від імені та в інтересах зазначених територіальних громад здійснює правомочності з володіння, користування та розпорядження підприємством.

Згідно із пунктами 1.1, 2.2 договору оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області №32/13 від 01.11.2013р. орендоване майно знаходиться на балансі комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар", а власником цього майна залишається територіальна громада в особі Київської обласної ради.

Отже, неналежне виконання спірного договору оренди майна орендарем, споживчим товариством "Діамед", тягне за собою порушення прав не тільки балансоутримувача комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар", а і власника майна- Київської облради.

За таких обставин колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції є помилковим, а тому апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області слід задовольнити, ухвалу про повернення позовної заяви без розгляду скасувати, позовні матеріали передати на розгляд господарського суду Миколаївської області.

Керуючись ст.ст. 99, 105-106 Господарського процесуального кодексу

України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.08.2014р. про повернення позовної заяви без розгляду №915/1350/14 скасувати, позовні матеріали передати на розгляд господарського суду Миколаївської області.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови підписано 13.10.2014р.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя С.В. Таран

Суддя В.Б. Туренко