ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ====================================================================== РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 грудня 2014 року Справа № 915/1350/14 за позовом заступника прокурора Київської області, 01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2 в інтересах держави в особі позивача-1: Київської обласної державної адміністрації, 01196, м. Київ, пл. Лесі Українки, 1 в особі позивача-2: Київської обласної ради, 01196, м. Київ, пл. Лесі Українки, 1 в особі позивача-3: комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар", 02100, м. Київ, вул. Краківська, 6-а до відповідача: споживчого товариства "Діамед", 54015, м. Миколаїв, бульвар Бузький, 18, оф. 203 про розірвання договору оренди нерухомого майна, зобов'язання повернути майно, стягнення боргу в розмірі 25469, 45 грн. по орендній платі та витрат, пов'язаних з утриманням будинку. Суддя Алексєєв А.П. за участю представників: від позивачів представники не з'явилися, від відповідача представник не з'явився. У судовому засіданні прийняв участь прокурор Єрошкін В.В., посвідчення №027154 від 02.07.2014 року Суть спору: 26 серпня 2014 року заступником прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (позивач-1 у справі), Київської обласної ради (позивач-2 у справі) та комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар" (позивач-3 у справі) пред'явлено позов до господарського суду про: 1) розірвання договору оренди нерухомого майна №32/13 від 01.11.2013 року, укладеного між відповідачем та позивачем-3; 2) зобов'язання відповідача повернути позивачу-3 окреме індивідуально визначене майно - адміністративне приміщення площею 68,50 кв. м., яке розташоване за адресою: Київська область, Макарівський район, смт. Макарів, вул. Б. Хмельницького, 23/4; 3) стягнення з відповідача на користь позивача-3 заборгованості по орендній платі в розмірі 22296,55 грн. та заборгованості по відшкодуванню витрат, пов'язаних з утриманням будинку, в розмірі 3172,90 грн., а взагалі на суму 25469,45 грн. Прокурор послався на те, що відповідач, всупереч умовам укладеного договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 01.11.2013 року за № 32/13, порушив свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів за період з 01.01.2014 року по 30.07.2014 року (включно), внаслідок чого станом на 01.08.2014 року виникла заборгованість у спірній сумі. Заборгованість по орендній платі існує більше, ніж за півроку, тому, прокурор вважає, що відповідачем істотно порушуються умови договору невиконанням взятих на себе зобов'язань. Ухвалою від 24.10.2014 року було прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 03.11.2014 року о 09 год. 30 хв. (а.с. 105). Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався з поважних причин. Представники від позивачів та відповідача у судові засідання не з'являлися. Листом-факсом №1088 від 18.11.2014 року, що надійшов через відділ документального забезпечення суду 19.11.2014 року, представник позивача-3 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглянути справу без його участі. 20.11.2014 року суд розпочав розгляд справи по суті. У судовому засіданні 20.11.2014 року суд, дослідивши матеріали справи, для прийняття правильного та обґрунтованого рішення по справі ухвалою витребував від прокурора додаткові докази, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 10.12.2014 року на 09 год. 30 хв. Заявою від 03.12.2014 року №2096, що надійшла через відділ документального забезпечення суду 05.12.2014 року, представник позивача-3 збільшив позовні вимоги в частині стягнення боргу з орендної плати за період з 01.01.2014 року по 31.10.2014 року (включно) до 46894,93 грн. та витрат пов'язаних з утриманням будинку до 6345,80 грн. (а.с. 156 - 160). Крім того, у заяві позивач-3 змінив предмет позову, додатково заявивши вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1167,68 грн. та пені в сумі 6280,06 грн. (а.с. 160-161), так як у первинному позові прокурора про стягнення 3% річних та пені мови не йдеться. Розглянувши зазначену заяву, суд прийняв до розгляду вимоги про збільшення сум основного боргу. Вимоги позивача-3 про стягнення з відповідача 3% річних та пені розгляду у даній справі не підлягають з огляду на те, що вони були заявлені після початку розгляду судом справи по суті, що неможливо з огляду на приписи ч. 4 ст. 22 ГПК України (зміна позивачем предмету або підстав позову допускається до початку розгляду справи по суті). Представники сторін у судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце розгляду спору усі учасники процесу повідомлені належним чином, проте, у судове засідання, яке відбулося 10.12.2014 року, прибув лише прокурор прокуратури міста Миколаєва, який підтримав уточнені позовні вимоги і просив суд задовольнити позов у повному обсязі. Відповідач правом, передбаченим ст. 59 ГПК України, не скористався, відзиву та заперечень по суті позовної заяви не надав, своїм правом направлення представника у судові засідання не скористався. Враховуючи, що ухвали суду були надіслані на адресу відповідача, яка зазначена в позовній заяві, і отримані відповідачем, то суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи (а.с. 111, 118, 182). Неподання відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду спору по суті, тому, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Згідно ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 10.12.2014 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Обставини справи. Матеріалами справи підтверджено, що 01.11.2013 року між позивачем-3 та відповідачем був укладений договір оренди нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 32/13. Відповідно до п.п. 1.1 договору орендодавець (позивач-3 у справі) передав, а орендар (відповідач у справі) прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - адміністративне приміщення, що знаходиться на балансі позивача-3, яке розміщене в окремо розташованому будинку за адресою: Київська область, Макарівський район, смт. Макарів, вул. Б.Хмельницького, 23/4, площею 68,50 кв. м. для розміщення офісного приміщення (п. 1.2 договору). Пунктом 10.1 договору передбачено, що договір був укладений на 365 днів, строком до 31.10.2014 року. Пунктом 2.1 договору передбачено, що відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, зазначений в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі приміщення підписаний сторонами 01.12.2013 року (а.с. 47). Таким чином, згідно ст. 759 ЦК України між сторонами виникли правовідносини щодо оренди нерухомого майна комунальної власності, за яким позивач-3 (орендодавець) передав майно у користування відповідачу (орендареві) за певну плату та на відповідний строк. За умовами додатку 1.1 до договору (а.с. 44) та умовами п.п. 3.1, 3.2, 3.3 укладеного договору, із строком дії протягом 365 днів з дня прийняття об'єкту оренди, орендна плата визначена за результатами конкурсу, становить за перший місяць оренди 3600,36 грн. без ПДВ, враховуючи індекс інфляції за вересень 2013 року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується орендарем (відповідачем у справі) у розмірі 100% на розрахунковий рахунок орендодавця (позивач-3 у справі) щомісячно не пізніше 5 числа на умовах попередньої оплати. Кінцевий розрахунок за кожний місяць оренди проводиться орендарем, після коригування орендної плати на індекс інфляції, згідно виставленого рахунку протягом 3-х днів з дня отримання рахунку. Господарським законодавством передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 283 ГК України). Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч. ч. 1, 3, 4 ст. 286 ГК України). Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду держаного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату. Згідно наданого позивачем-3 розрахунку збільшеної суми боргу, який підтриманий прокурором, заборгованість відповідача по орендній платі за період з 01.01.2014 року по 31.10.2014 року (включно) перед позивачем-3 склала 46894,93 грн. (а.с. 159). Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. З огляду на викладені обставини видно, що позивач-3 виконав умови договору і передав нерухоме майно в оренду відповідачу, проте, відповідач орендну плату не сплачує, тим самим позбавляє позивачів коштів, на які вони розраховували. Відповідач судові не представив доказів належного виконання з його боку обов'язку по своєчасній та повній сплаті орендної плати. Таким чином, позовна вимога по стягненню з відповідача на користь позивача-3 боргу по орендній платі в сумі 46894,93 грн. за період з 01.01.2014 року по 31.10.2014 року (включно) підлягає задоволенню. Крім орендної плати, прокурор та позивачі на підставі п. 5.7 договору просили суд стягнути з відповідача витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна, які не входять до орендної плати, в розмірі 6345,80 грн. Розрахунок боргу міститься у відповідній заяві позивача-3 про збільшення позовних вимог (а.с. 160). Відповідно до п. 5.7 договору до обов'язків орендаря (відповідача) віднесено обов'язок нести витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна, які не входять до орендної плати, та сплачуються орендарем окремо на підставі додатків до договору та виставлених рахунків. Тобто, якщо відповідач згідно п. 3.3 договору сплачує орендну плату самостійно на умовах 100% попередньої оплати, то витрати, які пов'язані з утриманням орендованого майна, відповідач сплачує за умови виставлення позивачем-3 рахунків. У зв'язку із тим, що прокурором не було додано до позовної заяви доказів виставлення (особисте вручення, направлення рекомендованим листом з описом вкладення) відповідачеві рахунків на оплату витрат, пов'язаних з утриманням орендованого майна, суд ухвалою від 20.11.2014 року зобов'язав прокурора надати докази виставлення позивачем-3 рахунків на сплату орендарем витрат, пов'язаних з утриманням орендованого майна. Так, 05.12.2014 року разом з письмовими поясненнями позивач-3 на виконання вимог ухвали суду в якості доказів направлення відповідачу рахунків на оплату витрат, пов'язаних з утриманням орендованого майна, представив судові копії касових чеків про направлення на адресу відповідача поштової кореспонденції (а.с. 151 - 155). Відповідно до ч. 1 ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Частиною 1 ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Заперечень відповідач щодо представлених суду доказів по направленню рахунків позивачем-3 не надав, хоча повідомлявся про дату і місце розгляду справи належним чином. Відповідно до додатку 1.2. до договору оренди розмір витрат, пов'язаних з утриманням будинку на місяць становить 528,82 грн. без ПДВ. Згідно уточненого розрахунку суми боргу по витратам на утримання будинку борг за період з 01.01.2014 року по 01.11.2014 року становить 6345,80 грн. (а.с. 160). З огляду на вищевказані обставини та враховуючи вищенаведені приписи Цивільного (ст. ст. 525, 526) та Господарського кодексів України (ст. 193) суд дійшов висновку про обґрунтованість і цієї позовної вимоги та її задоволення. Частиною 3 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Частиною 1 ст. 782 ЦК України визначено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Згідно чинного законодавства України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 651 ЦК України). Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відповідачем допущені істотні порушення умов укладеного договору оренди нерухомого майна, що є підставою для задоволення позовних вимог прокурора про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути майно. Прокурор звернувся із позовом 26.08.2014 року. Згідно п. 10.1 договору строк його дії встановлюється сторонами до 31.10.2014 року включно. Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Частиною 2 ст. 795 ЦК України визначено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється. За умовами п. 5.12 орендар (відповідач) зобов'язаний у разі припинення або розірвання договору повернути в 7-денний термін орендодавцю або підприємству, вказаному орендодавцем орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря. Відповідач всупереч приписам ч. 1 ст. 33 ГПК України не представив судові доказів (акту приймання-передачі) виконання свого обов'язку передбаченого п. 5.12 договору по поверненню майна. Таким чином, з огляду на вищевикладене договір продовжує діяти на дату прийняття рішення судом по даній справі. Як було зазначено вище судом встановлено з боку відповідача істотне порушення умов договору шляхом несплати орендної плати. Отже, позовні вимоги виходячи з положень ч. 2 ст. 651 ЦК України та ч. 1 ст. 782 ЦК України є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Що стосується судових витрат, то суд приходить до такого, що з відповідача на користь Державного бюджету України необхідно стягнути 1827 грн. за розгляд майнової вимоги по стягненню основного боргу та по 1218 грн. за розгляд немайнових вимог по розірванню договору оренди та зобов'язання повернути майно. Керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, вирішив: 1. Уточнений позов заступника прокурора Київської області - задовольнити повністю. 2. Розірвати укладений між комунальним підприємством Київської обласної ради "Друкар" та споживчим товариством "Діамед" договір оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області від 01.11.2013 року за № 32/13. 3. Зобов'язати споживче товариство "Діамед" повернути комунальному підприємству Київської обласної ради "Друкар" окреме індивідуально визначене майно - адміністративне приміщення площею 68,50 кв. м., яке розташоване за адресою: Київська область, Макарівський район, смт. Макарів, вул. Б. Хмельницького, 23/4. 4. Стягнути з споживчого товариства "Діамед" (54015, м. Миколаїв, бульвар Бузький, 18, офіс 203, ідентифікаційний код 30176704) на користь комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар" (02100, м. Київ, вул. Краківська, 6-а, ідентифікаційний код 02466949) грошові кошти в сумі 53240,73 грн. 5. Стягнути з споживчого товариства "Діамед" (54015, м. Миколаїв, бульвар Бузький, 18, офіс 203, ідентифікаційний код 30176704) на користь Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 4263 грн. 6. Накази видати після набрання рішенням законної сили. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку відповідно до ст. 91, 93 ГПК України. Повний текст рішення складено і підписано 16 грудня 2014 року. Суддя А.П. Алексєєв
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2014 |
Оприлюднено | 17.12.2014 |
Номер документу | 41910207 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Алексєєв А.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні