ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2014 р. Справа № 804/11669/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Ніколайчук С.В.
при секретарі судового засідання Бринза О.В.;
за участю:
представник позивача Скворцова В.О.;
представник відповідача Копань А.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКТА-СЕРВІС" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
04.08.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАКТА-СЕРВІС" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо прийняття повідомлення-рішення форми «Р» від 11.07.14р. №0002992205, які були винесені на підставі акту №2248/220/32861671 від 26.06.14р.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 11 липня 2014 року №0002992205 прийняте Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на суму 81667,00гривень та штрафних (фінансових) санкцій на суму 40834,00грн., загалом на суму 122501,00 грн. (сто двадцять дві тисячі п'ятсот одна гривня 00 копійок);
- судові витрати по справі стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКТА-СЕРВІС» (п/р 26008619940560 а ПАТ «Промінвестбанк», м. Київ, МФО 300012, ЕДРПОУ 00039002).
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що дії Лівобережної ОДПІ щодо прийняття оспорюваного рішення є неправомірним, оскільки позивач не порушував, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та у податкового органу відсутні підстави та повноваження щодо визнання недійсними (нікчемними) договорів укладених позивачем з його контрагентом ТОВ «Дніпротрейдсервіс», адже угоди з контрагентом позивача в судовому порядку недійсними податковою інспекцією не визнавались та податковій інспекції не надано повноваження встановлювати нікчемність правочинів в актах перевірки; висновки акту зроблені лише на припущеннях, оскільки факт реальності здійснення позивачем господарських операцій за угодою, укладеною з ТОВ Дніпротрейдсервіс», підтверджено у ході перевірки первинними бухгалтерськими документами, які включають зміни в структурі активів позивача; висновок податкового органу, що оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились зроблено з інформації комп'ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби та акту перевірки цього контрагента, згідно з якими відсутні докази фактичного отримання продукції. Оскільки право підприємства на формування податкового кредиту не залежить від податкового обліку (стану місцезнаходження) контрагентів та сплати ним податку до бюджету, позивач вважає, що ним було сформовано ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних відповідно до вимог Податкового кодексу України.
Ухвалою суду від 07.09.2014р. відкрито провадження по справі №804/11669/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 26.08.2014р.
22.07.2014р. в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд адміністративний позов задоволити в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, мотивуючи тим, що в наданих до перевірки та суду акті здачі-прийому робіт (надання послуг) від 28.02.13р. №ОУ-2802/1 відсутні встановлені законодавством обов'язкові реквізити, а саме: відсутні дані, які дали б змогу ідентифікувати осіб, які підписували акт та не зазначено його місце складання, також, особистий підпису особи від виконавця ТОВ «Дніпротрейдсервіс» в акті не ідентичний підпис директора ТОВ «Дніпротрейдсервіс», який міститься в договорі надання маркетингових послуг №050213 від 05.02.2013р. та податкових накладних. Також, до перевірки не надано документів підтверджуючих транспортування заквасок для кисломолочних продуктів або будь-яких інших документів, які б підтверджували фактичне транспортування товару. П. 4.2.1 договору встановлено, що передача товару оформляється документами, що підтверджують відповідність якості товару вимогам законодавства, проте, а ні до перевірки, а ні до суду позивач не надав доказів, що підтверджують якість заквасок для кисломолочних продуктів. Наявність вказаних обставин, на думку відповідача, є підставою для встановлення факту нереальності здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання, встановлено безтоварність таких операцій та юридичну дефектність первинних документів, складених від імені ТОВ «Дніпротрейдсервіс» на адресу ТОВ «ЛАКТА-СЕРВІС», що є наслідком порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, занижено податок на додану вартість у лютому 2013 року на суму 81667грн. Таким чином, Лівобережною ОДПІ обґрунтовано та правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення.
Заслухавши представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:
повноваження, компетенція контролюючих органів, обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України. Органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: загальність оподаткування; рівність усіх платників перед законом; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку; фіскальна достатність; соціальна справедливість; економічність оподаткування; нейтральність оподаткування; стабільність; рівномірність та зручність сплати; єдиний підхід до встановлення податків та зборів. Зазначені принципи спрямовані на недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації.
З 23.06.2014 року по 24.06.2014року Лівобережною ОДПІ на підставі п.73.5 ст.73 ПК України згідно наказу від 06.06.2014р. №398, фахівцем Лівобережної ОДПІ проведена зустрічна звірка ТОВ «ЛАКТА-СЕРВІС» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з ТОВ «Дніпротрейдсервіс» за період лютий 2013 року, їх реальності та повноти відображення обліку, по результатам якої складений акт №2248/2205/32861671 від 26.06.2014р., яким зафіксовано наступні порушення:
- не реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «ЛАКТА-СЕРВІС», а саме встановлено відсутність оподаткування та неможливості реального здійснення ТОВ «ЛАКТА-СЕРВІС» операцій по ланцюгу з постачальником ТОВ «Дніпротрейдсервіс» за період лютий 2013 року;
- не реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «ЛАКТА-СЕРВС», а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ «ЛАКСТА-СЕРВІС» операцій по ланцюгу: ТОВ «Дніпротрейдсервіс»- ТОВ «ЛАКТА-СЕРВІС» - контрагенти-покупці згідно таблиці на загальну суму ПДВ 4277,40 грн.: ПАТ «Лактіс», ПАТ «Обухівський Молочній Завод», ТОВ «ТИТАН», ВАТ «Літинський Молочний Завод», ПАТ «Деражнянський Молочний Завод», ВАТ «Криммолоко»;
- порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.10 за №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість у лютому 2013 року на суму 81667грн.
На підставі акту перевірки податковим органом 11.07.2014року винесено податкове повідомлення-рішення №0002992205, яким позивачу нарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму у розмірі 122501,00грн., з якої 81667,00грн. за основним платежем та штрафні санкції у розмірі 40834,00грн.
Як вбачається з акту перевірки, перевірку позивача було проведено з урахуванням акту перевірки від 18.11.13р. №335/223/38113594, складеного фахівцями ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, стосовно підприємства ТОВ «Дніпротрейдсервіс», та інформації баз даних ОДПС, а саме: БД «Бест-Звіт», АІС РПП, Єдиний реєстр податкових накладних, АС «Податковий блок», а також декларації з податку на додану вартість та копій первинних документів, згідно яких встановлено, що одним з постачальників ТОВ «ЛАКТА-СЕРВІС» (код 32861671) за лютий 2013 року є підприємство ТОВ «Дніпротрейдсервіс» (код 38113594).
Так, у період, який перевірявся, позивач мав господарські відносини з ТОВ «Дніпротрейдсервіс» згідно договору поставки товару №010213 від 01.02.13р. та договору надання маркетингових послуг №050213 від 05.02.13р.
Відповідно до договору підприємством ТОВ «Дніпротрейдсервіс» у лютому 2013 року виписано податкові та видаткові накладні, розрахунки за договором проводились у безготівкові формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.
На підтвердження виконання вищезазначених договорів позивачем до суду надано: копії цих договів; копії первинних бухгалтерських документів, що підтверджують господарські операції з придбання товарів у ТОВ «Дніпротрейдсервіс»: податкові накладні: №823 від 28.02.13р., №3 від 01.02.13р., №4 від 01.02.13р.видаткові накладні: №3 від 01.02.13р., №4 від 01.02.13р; оборотно-сальдові відомості та платіжні доручення №886 від 05.03.2013р. та №832 від 05.02.13р., рахунки фактури №3 від 01.02.13р., №4 від 01.02.13р., а також акт виконаних робіт №ОУ-28021 від 28.02.13р. та звіт маркетингового дослідження.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, врегульовано статтею 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), підпунктом "а" п.198.1 якої передбачено право на віднесення сум податку з ПДВ до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до пункту 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996-XIV від 16.07.1999 року підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З аналізу наявних у справі первинних документів, які також досліджувались під час перевірки, що підтверджується актом перевірки, за господарськими операціями позивача з вищенаведеним контрагентом вбачається, що вони складені у відповідності до законодавства України.
Стосовно твердження відповідача про те, що ТОВ «ЛАКТА-СЕРВІС» не надало документів підтверджуючих транспортування товару, то слід зазначити, що відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Суд погоджується з доводами позивача щодо того, що матеріалами справи підтверджується, що обсяг, кількість та габарити отриманих від ТОВ «Дніпротрейдсервіс» та реалізованих іншим контрагентам позивача товарно-матеріальних цінностей є незначними, тому їх транспортування та зберігання не потребували використання окремих транспортних засобів та окремих складських приміщень.
Податковий орган посилається на те, що позивач не надав всіх необхідних документів в ході перевірки, а саме: п. 4.2.1 договору встановлено, що передача товару оформляється документами, що підтверджують відповідність якості товару вимогам законодавства, проте, а ні до перевірки, а ні до суду позивач не надав доказів, що підтверджують якість заквасок для кисломолочних продуктів. Однак, суд дійшов до висновку, що наданих під час перевірки первинних документів є достатньо для віднесення позивачем спірних сум ПДВ до податкового кредиту, а сертифікат якості товару не є обов'язковим документом для підтвердження реальності здійснення господарських операцій.
Суд також відхиляє доводи відповідача щодо того, що в акті здачі-прийому робіт (надання послуг) від 28.02.13р. №ОУ-2802/1 відсутні встановлені законодавством обов'язкові реквізити, а саме: відсутні дані, які дали б змогу ідентифікувати осіб, які підписували акт та не зазначено його місце складання, також, особистий підпис особи від виконавця ТОВ «Дніпротрейдсервіс» в акті не ідентичний підпису директора ТОВ «Дніпротрейдсервіс», який міститься в договорі надання маркетингових послуг №050213 від 05.02.2013р. та податкових накладних, з огляду на те, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце, відсутність почеркознавчої експертизи спірного підпису спростовує твердження про не ідентичність підпису директора ТОВ «Дніпротрейдсервіс».
Як на час укладення правочинів позивача із ТОВ «Дніпротрейдсервіс», так і під час їх виконання, сторони були належним чином зареєстрованими в ЄДРПОУ та були платниками податку на додану вартість; ні установчі документи контрагентів позивача, ні їх свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість не визнані в установленому порядку недійсними. Вказане відповідачем не спростоване.
На підтвердження використання придбаного товару позичальником у ТОВ «Дніпротрейдсервіс», а саме реалізацію товару іншим контрагентом були надані наступні документи:
- постачання товару ВАТ «Криммолоко» ( договір №38 від 10.03.11р., податкова накладна №20 від 13.02.14р., видаткова накладна № 00-0000114 від 13.02.13р., довіреність на отримання товару №78 від 13.02.13р., оборотно-сальдова відомість, платіжне доручення 1120 від 12.03.14р., №1137 від 27.02.13р., №1149 від 12.02.13р., №1114 від 12.02.13.,
- постачання товару ПАТ «Дераженський молочний завод» (договір №65 від 06.07.11р., податкова накладна №19 від 12.02.14р., видаткова накладна № 00-0000113 від 12.02.13р., довіреність на отримання товару №68 від 12.02.13р., оборотно-сальдова відомість, платіжне доручення № 507 від 26.02.14р.
- постачання товару ПрАТ «Літинський молочний завод» (договір №91 від 01.11.11р., податкова накладна №17 від 12.02.14р., видаткова накладна № 00-0000111 від 12.02.13р., оборотно-сальдова відомість, платіжне доручення № 512 від 12.02.14р.,
- постачання товару ТОВ «Титан» (договір №31 від 10.02.11р., податкова накладна №26 від 12.02.13р., видаткова накладна № 00-0000120 від 15.02.13р., довіреність на отримання товару №0072 від 15.02.13р., оборотно-сальдова відомість, платіжне доручення № 470 від 25.02.13р„ №5715 від 26.03.13р.
- постачання товару ВАТ «Лактіс»» (договір №250111 від 25.01.11р., податкова накладна №43 від 22.02.14р., видаткова накладна № 00-0000145 від 15.02.13р., довіреність на отримання товару №103 від 14.02.13р., оборотно-сальдова відомість, платіжне доручення № 642 від 20.03.13р., №703 від 27.03.13р., №776 від 01.04.13р., №813 від 02.04.13., №824 від 03.04.13р., № 832 від 04.04.13р.
- постачання товару ПрАТ «Обухівський молочний завод»» (договір №50 від 12.04.11р., податкова накладна №60 від 28.02.14р., видаткова накладна № 00-0000169 від 28.02.13р., довіреність на отримання товару №763852 від 28.02.13р., податкова накладна №37 від 20.02.13р., видаткова накладна № 00-0000135 від 20.02.13р., довіреність на отримання товару №714461 від 20.02.13р., оборотно-сальдова відомість, платіжне доручення № 598 від 28.02.13р., №516 від 21.02.13р.
Позивач транспортував реалізований товар контрагентам послугами перевізниками, про що свідчать наступні документи: акт виконаних робіт №НП/3 -0003870, № НП/3-0005140 від 28.02.13р., № НП/3- 0004569 від 26.02.13р. на перевезення та рахунок -фактуру №НП/3 -0003870 з ТОВ «Нова пошта» від 19.02.13р.; акт виконаних робіт на перевезення з ПІК «ААЗ Трейдінг Ко» від 31.12.2012р. за надання послуг у період за грудень 2012р.; заявка на перевезення багажу від 15.02.1 Зр., догові р №3164 (Авто Люкс).
Всі ці документи були надані та використовувались під час здійснення перевірки податковим органом, проте відповідачем жодного зауваження щодо невідповідності документального відображення вищезазначених господарських взаємовідносин діючим нормам податкового законодавства, не визначено.
Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції:
Проте, відповідачем в акті по кожному контрагенту зазначено, у позивача відсутні первинні документи (оборотно - сальдова відомість, видаткова накладна та інші документи), що підтверджують реальність господарської операції.
Таким чином, позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що господарські операції мали реальний характер, а придбаний товар використовувався в господарській діяльності позивача, однак, відповідачем при винесені спірного податкового повідомлення-рішення зазначене не було прийнято до уваги.
Необхідно зазначити, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість навіть наявність порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.
При дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Суд звертає увагу на те, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, у яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення у звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку із самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону. Акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.
Враховуючи наведене, Лівобережна ОДПІ не могла використовувати як безперечний доказ акт перевірки контрагента ТОВ «Дніпротрейдсервіс», складеного фахівцями ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 18.11.13р. №335/223/38113594 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Дніпротрейдсервіс» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин за період з 06.03.10 по 30.09.13р.», яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій постачальники - ТОВ «Дніпротрейдсервіс» - покупці за період 06.03.14р. по 30.09.13р.
Програмне забезпечення (інформаційні бази ДПІ) до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься. Крім того, абсолютно справедливо підкреслюється, що такі дані не є також належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платника податків - позивача, та доказом несплати ним податку, якщо спірний період податковим органом перевірено з урахуванням всіх первинних документів та документів податкової звітності.
Таким чином, використання Лівобережною ОДПІ інформації комп'ютерних баз: БД «Бест-Звіт», АІС РПП, Єдиний реєстр податкових накладних, АС «Податковий блок», не є належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Межі юридичної відповідальності кожного платника податку, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.
Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав належних доказів та не довів обґрунтованості визначення податкового зобов'язання та правомірності дій щодо прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, в свою чергу позивач, про що свідчать матеріали справи, належним чином виконав свої договірні зобов'язання та оплатив вартість поставленого товару, тому у суду є підстави вважати дії Лівобережної ОДПІ неправомірними, а прийняте податкове повідомлення-рішення від 11 липня 2014 року №0002992205 незаконним та такими, що підлягає скасуванню.
Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтвердженні судові витрати з державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 158-163, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКТА-СЕРВІС" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задоволити.
Визнати неправомірними дії Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо прийняття повідомлення-рішення форми «Р» від 11.07.14р. №0002992205, які були винесені на підставі акту №2248/220/32861671 від 26.06.14р.;
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 11 липня 2014 року №0002992205 прийняте Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на суму 81667,00гривень та штрафних (фінансових) санкцій на суму 40834,00грн., загалом на суму 122501,00 грн. (сто двадцять дві тисячі п'ятсот одна гривня 00 копійок);
Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКТА-СЕРВІС» (п/р 26008619940560 а ПАТ «Промінвестбанк», м. Київ, МФО 300012, ЕДРПОУ 00039002) судові витрати в сумі 73грн.08коп. ( сімдесят три грн. 08коп.) сплаченого згідно платіжного доручення від 04.08.2014р. за №1238 та судові витрати в сумі 245 грн. 00 коп. згідно платіжного доручення від 04.08.14р. №1239.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.
Повний текст постанови складено 10 вересня 2014 року
Суддя С.В. Ніколайчук
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.09.2014 |
Оприлюднено | 16.10.2014 |
Номер документу | 40873075 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Головко О.В.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Головко О.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ніколайчук Світлана Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ніколайчук Світлана Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні