Постанова

від 07.10.2014 по справі 810/5687/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2014 року місто Київ № 810/5687/14

13.11

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Шевченко А.В., за участю секретаря судового засідання Гузіка М.І., представників

позивача: - Сич Є.Ю., відповідача: - Яровий А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Юніком Авто» доДержавної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніком Авто», звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 27.08.2014 № 0001962201 прийняте з порушенням норм матеріального права, є таким, що суперечать нормам чинного законодавства України та підлягає скасуванню.

В призначений день та час у судове засідання з'явився представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніком Авто» є юридичною особою, код за ЄДРПОУ: 31663318.

З матеріалів справи встановлено, що 01.08.2014 ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт від 01.08.2014 № 391/22-03/31663318 «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніком Авто» (код за ЄДРПОУ 31663318) з питань дотримання вимог податкового законодавства з ТОВ «Вербена-Н» (код за ЄДРПОУ 38150277) за січень 2014 року».

Перевіркою встановлено та в Акті зафіксовано наступні порушення вимог податкового законодавства:

- пункт 185.1 статті 185 та пункт 188.1 статті 188, пункти 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункти 200.1, 200.2 статті 200, Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету (р. 25 Декларації) за січень 2014 року на загальну суму 156 193, 00 гривень.

На підставі Акта перевірки від 01.08.2014 № 391/22-03/31663318, ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області було винесено податкове повідомлення рішення від 27.08.2014 № 0001962201 за платежем по ПДВ на суму грошового зобов'язання за основним платежем - 156 193, 00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - 39 048, 00 гривень.

Позивач, не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд його скасувати, що і є предметом даного позову.

З огляду на те, що відповідач донарахував податкові зобов'язання виходячи з висновку про нереальність (фіктивність) правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом ТОВ «Вербена-Н», судом досліджено дане питання та встановлено наступне.

Зі змісту Акта перевірки вбачається, що в ході відпрацювання встановлено, що ТОВ «Юніком Авто» (код за ЄДРПОУ 38150277) за перевіряємий період перебувало в господарських відносинах з ТОВ «Вербена-Н» (код за ЄДРПОУ 38150277) за січень 2014 року.

По даним взаємовідносинам рахуються розбіжності у складі податкового кредиту ТОВ «Юніком Авто» (код за ЄДРПОУ 38150277) за рахунок встановлення по ТОВ «Вербена-Н» (код за ЄДРПОУ 38150277) ознак фіктивності та як наслідок нереальності здійснення зазначених фінансово-господарських відносин.

Від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві отримано акт від 03.04.2014 № 1016/26-55-22-07/38150277 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вербена-Н» (код за ЄДРПОУ 38150277) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень 2014 року - лютий 2014 року, акт від 03.04.2014 № 1011/26-55-22-07/37265968 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сібол» (код за ЄДРПОУ 37265968) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень 2014 року - лютий 2014 року та акт від 09.04.2014 № 1114/26-55-22-08/38150285 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Цикломен-Н» (код за ЄДРПОУ 38150285) при здійсненні фінансово-господарських відносин із платниками податків за лютий 2013 року - лютий 2014 року, яким встановлено нереальність здійснення фінансово-господарських операцій та ознаки «фіктивності», з огляду на наступне.

Згідно висновку про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міністерства доходів і зборів України, в якому зазначено, що за місцезнаходженням платника податків не встановлено, направлено запит за № 1024/7/26-55-07-03 від 24.03.2014 до ОУ ГУ Міндоходів у Запорізькій області для проведення заходів із перевірки фактичного місцезнаходження підприємства. Директор та засновник гр. ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, але фактично не проживає, на даний час тривають заходи по встановленню фактичного місцезнаходження в тому числі і співзасновника гр. ОСОБА_4, який за місцем реєстрації не проживає. Проведеним аналізом податкової звітності та аналітичної довідки встановлено, що на підприємстві відсутні основні засоби, технологічне обладнання та інші виробничі потужності для здійснення фінансово-господарської діяльності. СУ ФР ГУ Міндоходів у місті Києві проводиться досудове розслідування по матеріалам, які внесені до ЄРДР під № 32014100000000051 за фактом незаконного нарахування податкового кредиту з ПДВ у зв'язку з нібито здійсненними фінансово-господарськими операціями з реально діючими СПД підприємствами, що містять ознаки фіктивних в тому числі і ТОВ «Вербена-Н», що призвело до несплати податків в особливо великих розмірах. Проведеними заходами встановити реальність здійснення господарських операцій не представилось можливим.

Оперативним управлінням ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві надано висновок про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міністерства доходів і зборів України, в якому зазначено, що ТОВ «Сібол» перереєстровано до міста Запоріжжя та має стан платника 3 - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру). Направлено запит № 1029/7/26-55-07-03 від 24.03.2014 до ОУ ГУ Міндоходів у Запорізькій області, з метою встановлення фактичного місцезнаходження ТОВ «Сібол».

Керівником, головним бухгалтером та засновником в одній особі ТОВ «Сібол» є гр. ОСОБА_3 (НОМЕР_2), ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1. Під час виїзду встановлено, що гр.. ОСОБА_3 за вказаною адресою не проживає, мати останнього, що мешкає за даною адресою повідомила, що місцезнаходження ОСОБА_3 їй не відоме, з ним не спілкується більше одного року. На підприємстві працює одна особа, заробітна плата невідома, основні засоби відсутні

СУ ФР ГУ Міндоходів у місті Києві проводиться досудове розслідування по матеріалам, які внесені до ЄРДР під № 32014100000000051 за фактом незаконного нарахування податкового кредиту з ПДВ у зв'язку з нібито здійсненними фінансово-господарськими операціями з реально діючими СГД підприємствами, що містять ознаки фіктивних в тому числі і ТОВ «Сібол», що призвело до несплати податків в особливо великих розмірах.

Від ОУ ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві службовою запискою № 1186/26-55-07-03 від 28.03.2014, надійшов висновок спеціаліста № 144 від 28.03.2014 Науково-дослідного експертно-криміналістичного центра Головного управління МВС України в Київській області. Даний висновок проведений старшим експертом сектору № 2 відділу ТКЗР ОВС НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області Онашко Наталією Василівною, яка має вишу юридичну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення судово-почеркознавчої експертизи за спеціальністю 1.1 «Дослідження почерку та підписів» (свідоцтво № 394, видане ЕКК МВС України 29.09.2006, свідоцтво про підтвердження кваліфікації судового експерта від 14.12.2011 № 679, видане ЕКК МВС України) стаж експертної роботи з 2011 року, на підставі постанови від 27.03.2014 про призначення судово-почеркознавчої експертизи, винесеної старшим слідчим 2-го відділу КР СУ ФР Головного управління Міндоходів у місті Києві, лейтенантом податкової міліції Мірошниковим Є.М., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014100000000051 від 21.03.2014.

При проведенні експертизи були поставлені питання - однією чи різними особами виконані підписи від імені директора ТОВ «Цикломен-Н» ОСОБА_3 в статуті ТОВ «Цикломен-Н» за 2012 рік та наступних документах:

Реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про юридичну особу, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.03.2014;

Довіреність ТОВ «Цикломен-Н» від імені ОСОБА_3 від 16.02.2014;

Реєстраційна картка на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 23.12.2013;

Реєстраційна картка на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 12.12.2013;

Відповідно до висновку, підпис від імені ОСОБА_3 в статуті ТОВ «Цикломен-Н» за 2012 рік, виконані однією особою, підписи від імені ОСОБА_3 в реєстраційній картці про внесення змін до відомостей про юридичну особу, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.03.2014, в довіреності ТОВ «Цикломен-Н» від імені ОСОБА_3 від 16.02.2014, в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 23.12.2013, в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 12.12.2013, виконані другою особою.

Так, незаконна діяльність вказаного механізму, який направлений на ухилення від сплати податків живого сектору економіки, суттєво впливає на недотримання державного бюджету України податків - виражених в несплаті податку на додану вартість, що в край є негативним явищем для економіки держави.

Враховуючи вищевикладене, операції ТОВ «Юніком Авто» (код за ЄДРПОУ 31663318) здійснені за січень 2014 року з ТОВ «Вербена-Н» (код за ЄДРПОУ 38150277), не є господарською діяльністю підприємств, в розумінні підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України (зі змінами та доповненнями), господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Таким чином, взаємовідносини між ТОВ «Юніком Авто» (код за ЄДРПОУ 31663318) та ТОВ «Вербена-Н» (код за ЄДРПОУ 38150277) за січень 2014 року, мають ознаки нереальності їх здійснення.

З урахуванням вищенаведеного, з'ясовано, що операції здійснені ТОВ «Вербена-Н» (код за ЄДРПОУ 38150277) за січень 2014 року із ТОВ «Юніком Авто» (код за ЄДРПОУ 31663318), не мали реального товарного характеру, не виявлено відповідних офісних, виробничих та/або складських приміщень, не встановлено наявність трудових ресурсів для здійснення будь-якого виду діяльності, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності, але не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів господарювання.

Оскільки вищезазначеним не підтверджено здійснення ТОВ «Вербена-Ц» (код за ЄДРПОУ 38150277) за січень 2014 року, операцій з виконання робіт/послуг контрагентам- покупцям та продавцям, то ТОВ «Юніком Авто» (код за ЄДРПОУ 31663318) не здійснювало операцій з придбання робіт/послуг у ТОВ «Вербена-Н» (код за ЄДРПОУ 38150277) за січень 2014 року.

З такими висновками відповідача суд не погоджується з огляду на наступні обставини.

03.01.2013 між ТОВ «Юніком Авто» (Покупець) та ТОВ «Вербена-Н» (Продавець) був укладений Договір поставки № В03012013, за яким останній зобов'язувався поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язувався прийняти та оплатити його.

24.07.2013 було укладено додаткову угоду до вищезазначеного договору щодо зміни пункту 14 Договору поставки (Адреси та банківські реквізити сторін).

Асортимент, кількість та ціна товару, які передбачені умовами договору, визначається в накладних.

На виконання умов вищевказаного договору, згідно замовлень, копії яких наявні в матеріалах справи, сторонами протягом тривалого періоду, в тому числі і в січні 2014 року, проводились господарські операції з поставки товару, що підтверджується доданими копіями видаткових накладних із зазначенням кількості, асортименту, одиниць виміру та ціни товару, що поставляється. Дані накладні підписані представниками сторін та скріплені печатками організацій.

ТМЦ отримані керівником підприємства згідно довіреностей, копії яких наявні в матеріалах справи.

На підтвердження факту фізичного переміщення придбаних ТМЦ, позивачем були надані відповідні товарно-транспортні накладні.

Фактичні розрахунки за вказаними господарськими операціями підтверджуються відповідними банківськими виписками, завіреними печатками банка.

За наслідками проведених поставок, постачальником - ТОВ «Вербена-Н» були виписані позивачу відповідні податкові накладні, що за своєю формою відповідають вимогам, встановленим статтею 201 Податкового кодексу України.

Реальність проведення відповідних господарських операцій підтверджується також наявністю у позивача складського приміщення площею 1600, 00 кв. м., яке останній орендує на підставі Договору оренди № 1-04129 від 01.04.2012, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідач в Акті перевірки також вказав, що якщо платником податків здійснюються операції без мети реального настання правових наслідків, але з метою формування податкового кредиту та, як наслідок, несплата податків, то такі дії призводять до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

З матеріалів справи не вбачається, що на час укладання та виконання правочинів, контрагенти позивача не були зареєстровані юридичними особами та не були платниками податку на додану вартість.

Також, в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані суду будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб як позивача так і його контрагента ТОВ «Вербена-Н».

Суд виходить з того, що факт здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Вербена-Н» підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: договором та додатковою угодою, податковими накладними, видатковими накладними, оборотно-сальдовими відомостями, банківськими виписками тощо.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, в частині правомірності формування податкового кредиту, слід зазначити наступне.

Поняття платників податку на додану вартість, об'єктів, бази та ставки оподаткування, переліку неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування, внесення та відшкодування податку на додану вартість регламентується розділом V Податкового кодексу України .

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються, зокрема, в окремих рядках місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Позивачем надано суду всі первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання товарів. При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Надані представниками позивача докази, у сукупності з доказами, приєднаними до матеріалів справи свідчать про дійсність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Вербена-Н».

Вирішуючи питання про реальність придбання у ТОВ «Вербена-Н» товарів з метою подальшого використання у власній господарській діяльності, суд виходить з наступного.

Отримані позивачем у ТОВ «Вербена-Н» товари в подальшому були використані у власній господарській діяльності позивача.

Основними видами діяльності ТОВ «Юніком Авто» за КВЕД є: Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (основний) (Код КВЕД 45.20); Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (Код КВЕД 45.31); Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (Код КВЕД 45.32) та інше.

Враховуючи зазначене, придбані ТМЦ (запасні частини до автомобілів) безпосередньо були призначені для використання їх у власній господарській діяльності.

Зокрема, придбані запчастини були використані при проведенні ремонтних робіт автомобілів, що підтверджується копіями нарядів-замовлень на виконання робіт з технічного обслуговування і ремонту автомобілів.

Таким чином, придбаний позивачем у ТОВ «Вербена-Н» товар (автозапчастини) відповідає виду економічної діяльності позивача та був використаний у власній господарській діяльності.

З огляду на зазначене, беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, висновок податкового органу про відсутність реального характеру правочинів, укладеного між позивачем та ТОВ «Вербена-Н», суд вважає безпідставним та таким, що ґрунтується виключно на припущеннях посадових осіб податкового органу.

Таким чином, на момент укладання правочину та його виконання позивачем та його контрагентом ТОВ «Вербена-Н» було дотримано усіх вимог чинного законодавства.

Слід відмітити, що податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Із системного аналізу положень Податкового кодексу України, вбачається висновок, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

В матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії первинних бухгалтерських документів, які дають змогу вважати про реальність здійснення господарської діяльності позивача та його контрагента.

Відтак, у ході судового розгляду справи позивачем спростовано висновки відповідача щодо нереальності та фіктивності операцій, шляхом надання належних та допустимих доказів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій за вказаним договором.

Згідно первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідні періоди, що відображено у податкових деклараціях.

Судом на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановлено, що факт придбання позивачем товарів документально підтверджується. Твердження податкового органу про відсутність факту придбання товарів під час судового розгляду справи не були доведені, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для висновку суду щодо реальності господарської операції.

Відтак, висновки податкового органу про завищення податкового кредиту з підстав визнання спірних правочинів нереальними, є безпідставними.

Окремо суд зауважує, що відповідачем право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності контрагента, що суперечить приписам податкового законодавства. Так, якщо такий контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження господарських операцій, то це може тягнути відповідальність та негативні наслідки саме щодо дій цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для донарахування сум податкового зобов'язання позивачеві. На переконання суду, своїми рішеннями відповідачем встановлено для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим Податковим кодексом України та суперечить вимогам статті 19 Конституції України. Тобто, фактично позивачу у вину поставлено неправомірну господарську діяльність його контрагента.

Також, суд вважає за необхідне відмітити, що з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що у справі № 826/10307/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вербена-М» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії 18.07.2014 суддею Окружного адміністративного суду міста Києва було постановлено ухвалу про забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою судді заборонено Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві вносити відповідні зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України в частині відображення інформації, викладеної в Акті від 3 квітня 2014 року № 1016/26-55-22-07/38150277 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вербена-Н» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 1 січня 2014 року по 28 лютого 2014 року.

Заборонено Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві вчиняти певні дії, а саме: використовувати факти, викладені в акті від 3 квітня 2014 року № 1016/26-55-22-07/38150277 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вербена-Н» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 1 січня 2014 року по 28 лютого 2014 року, в якості достовірної інформації про виявлені порушення вимог податкового та іншого законодавства при проведенні перевірок контрагентів Товариства з обмеженою відповідальністю «Вербена-Н» за ланцюгами придбання та продажу товарів.

Заходи забезпечення адміністративного позову скасовані лише 10.09.2014 постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/10307/14.

Отже, станом на 01.08.2014 - день складення Акта перевірки позивача, так і станом на 21.07.2014 - день прийняття наказу про проведення позапланової перевірки позивача взагалі існувала ухвала про забезпечення адміністративного позову, а тому підстави для призначення, а тим більше для проведення перевірки були відсутні.

Судом враховано при розв'язанні відповідних спорів принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до вказаної норми суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Судом було запропоновано особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Відповідач жодних доказів на спростування тверджень позивача суду не представив.

При розгляді даної справи належних та допустимих доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди та доказів того, що безпосередній контрагент позивача не здійснював господарську діяльність, правочини укладені без мети настання реальних наслідків, відповідачем суду не надано.

Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідачем всупереч нормам чинного законодавства прийняте оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення, оскільки судом встановлено правомірність формування податкового кредиту, виходячи з реальності укладеного правочину, а, отже, доводи відповідача про завищення податкового кредиту і нарахування за такі порушення штрафних санкції є необґрунтованими.

У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України та є підставами для скасування податкового повідомлення-рішення, а тому, адміністративний позов підлягає задоволенню.

В силу пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій та винесення відповідних рішень.

Суд, всебічно та об'єктивно дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 27.08.2014 № 0001962201.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніком Авто» понесені ним судові витрати в сумі 390 (триста дев'яноста) гривень 48 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10 жовтня 2014 р.