Постанова

від 14.10.2014 по справі 826/13904/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 жовтня 2014 року № 826/13904/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Малого приватного підприємства "Гетьман" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Мале Приватне підприємство «Гетьман» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 14 серпня 2014 року № 0003452203 та № 0003462203.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/13904/14, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 24 вересня 2014 року, яке відкладалось на 06 жовтня 2014 року.

У судовому засіданні 06 жовтня 2014 року представник позивача підтримав адміністративній позов, просив його задовольнити. Представника відповідача заперечив проти позову, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Згідно наказу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 11 липня 2014 року № 1215, на підставі статті 75, пункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Малого Приватного підприємства «Гетьман» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «Полісістемс» (код ЄДРПОУ 37561005) за період з 01 лютого 2014 року по 28 лютого 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки № 348/26-57-22-03-10/21635903 від 23 липня 2014 року.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на 189 838,00 грн. в тому числі по періодах: за лютий 2014 року - 173366,00 грн., за березень 2014 року - 16472,00 грн.; завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) на суму 7161,00 грн. за квітень.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14 серпня 2014 року № 0003462203 Малому Приватному підприємству «Гетьман» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 237297,50 грн., в тому числі: за основним платежем - 189838,00 грн., за штрафними санкціями - 47459,50 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14 серпня 2014 року №0003452203 Малому Приватному підприємству «Гетьман» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 7161,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями - рішеннями й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Полісістемс».

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта № 348/26-57-22-03-10/21635903 від 23 липня 2014 року.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Полісістемс», обставини використання придбаних товарів, послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи свідчать, що між Малим Приватним підприємством «Гетьман» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полісістемс» (Постачальник) укладено Договір поставки № 1/2014 від 03 лютого 2014 року, за умовами якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти товари відповідно до замовлень Покупця, а Покупець зобов'язується приймати товари та своєчасно сплачувати їх вартість, на умовах даного Договору.

Пунктом 1.2. Договору Постачальник передає Покупцю товар в асортименті, кількості та по цінам, які будуть зазначені у видаткових накладних, які є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 поставка товару здійснюється товарними партіями. Товарна партія формується Постачальником на підставі узгодженого з Покупцем замовлення.

Покупець здійснює оплату за поставлений Товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, зазначений у даному Договорі (пункт 3.1 Договору).

Матеріали справи містять копії видаткових накладних та рахунків - фактур виписаних у лютому 2014 року, згідно яких позивачем придбавалось у ТОВ «Полісістемс» харчові продукти, детальний перелік яких міститься в видаткових накладних (арк. справи 67-98, том 1).

В свою чергу, ТОВ «Полісістемс» виписало на адресу позивача податкові накладні за лютий 2014 року на загальну суму 1 199 997,84 грн., в тому числі ПДВ - 199999,64 грн.

Позивачем надано копії товарно-транспортних накладних, відповідно до яких товар перевозився автомобільним перевізником «Софіятрансплюс» на замовлення ТОВ «Полісістемс».

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за перевіряємий період в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Полісістемс», у зв'язку з придбанням товарів.

Суд звертає увагу, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції ; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Обґрунтовуючи необхідність придбання продуктів харчування, представником позивача зазначено, що Мале Приватне підприємство «Гетьман» здійснює діяльність по роздрібній торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Мале Приватне підприємство «Гетьман» має відповідні ліцензії на реалізацію тютюновими виробами та алкогольними напоями. Відтак, придбаний товар був реалізований в магазинах, на підтвердження чого позивач надає касові чеки. Позивач має офісні та складські приміщення, на підтвердження чого надано відповідні договори оренди.

Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження вищезазначених доводів, із вказаних вище документів суд не вбачає, що придбані у ТОВ «Полісістемс» товари якимось чином реалізовані покупцям.

Разом з тим, позивачем не надано до перевірки документів на підтвердження факту придбання товарів з метою та в цілях господарської діяльності.

Зокрема, матеріали справи не містять відомостей про місця торгівлі, магазини в яких позивач міг реалізовувати придбаний у ТОВ «Полісістемс» товар.

Також, позивач зазначає, що оплата за товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, проте, матеріали справи не містять відповідних платіжних доручень або виписок по особову рахунку, хоча судом витрбовувались зазначені докази.

Враховуючи навіть придбання товарів харчування, не вбачається можливим встановити, яким чином зазначені товару використовувались позивачем у власній господарській діяльності.

Наявні у матеріалах справи податкові накладні не містять інформації про посаду, прізвище та ініціали особи, яка їх підписала, або іншої інформації, що дала б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операції та наявність у неї відповідних повноважень, а відтак в силу наведених вище правових норм такі документи не є належно оформленими первинними документами для підтвердження факту правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

Досліджуючи надані товарно-транспортні накладні судом встановлено їх невідповідність, а саме: не зазначено дані подорожніх листів; не визначені фактичні адреси пунктів навантаження - розвантаження товару; адреси складських приміщень, які використовувались як пункти навантаження та розвантаження товару, вказано лише місто, а не фактична адреса складу; у ТТН не заповнені графи з відомостями про масу вантажу; відсутній перелік використаних раціональних маршрутів із зазначенням відстані (не наведено кілометраж).

Надані позивачем копії касових чеків не підтверджують реалізацію товару, саме придбаного у ТОВ «Полісістемс», згідно виписаних останнім податкових накладних.

Позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочином придбані товари надані саме цим контрагентом.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу про порушення пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Разом з тим, суд не приймає посилання відповідача на акт ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 25 червня 2014 року № 367/26-53-22-01-15/37561005 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Полісістемс», оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлень-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Малого Приватного підприємства «Гетьман» не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судовий збір, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Законом України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» встановлено у 2014 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - на рівні 1218,00 грн.

Враховуючи розмір майнових вимог, позивачу, в даному випадку, за звернення до адміністративного суду із майновим позовом слід було сплатити 4872,00 грн.

Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 487,20 грн., а тому, враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 4684,80 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Малого Приватного підприємства «Гетьман» відмовити.

2. Стягнути з Малого Приватного підприємства «Гетьман» (код ЄДРПОУ 21635903) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 4684 (чотири тисячі шістсот вісімдесят чотири грн.) 80 коп.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник