Рішення

від 09.10.2014 по справі 914/2304/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2014 р. Справа № 914/2304/14

За позовом: публічного акціонерного товариства "Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1", м. Львів, до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська інвестиційно-будівельна компанія", м. Львів. про: стягнення заборгованості. Головуючий суддя Рим Т.Я. Суддя Король М.Р. Суддя Матвіїв Р.І. За участю представників: позивача:Булик І.І. - представник за довіреністю, відповідача:Шпирка Н.В. - довіреність від 01.07.2014 р. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов публічного акціонерного товариства "Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1" до товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська інвестиційно-будівельна компанія" про стягнення заборгованості. Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.07.2014 р. провадження у справі порушено, справу призначено до розгляду на 23.07.2014 р. Рух справи відображено у попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору №28/7-2007 від 24.10.2007 р. не оплатив у повному обсязі вартості виконаних робіт, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 107.087,14 грн. Крім того, відповідачу нараховано 8.321,99 грн. пені, 9.382,59грн. - 3% річних, 10.708,71 грн. інфляційних втрат.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з наступних підстав. Позивач не надав доказів того, що довідка про вартість виконаних робіт та акт стосуються укладеного договору. Додаткову угоду №02 від 02.06.2011 р., на яку покликається позивач в акті виконаних робіт, не підписана директором підприємства Марченко М.І. В платіжних дорученнях про часткову оплату суми боргу зазначено призначення платежу за іншими актами виконаних робіт (за лютий 2011 року, за жовтень 2011 року). Крім того, просить застосувати позовну давність до позовних вимог про стягнення боргу та неустойки.

Відповідачем подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої поставити питання автентичності підпису керівника відповідача на актах виконаних робіт та додатку №2 до договору.

Позивач заперечив щодо поданого клопотання про зупинення провадження у справі та призначення експертизи, оскільки таку вважає спрямованою на затягування строків вирішення спору.

Суд відхиляє подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі та призначення судової експертизи, оскільки суд вбачає підстави для розгляду справи по суті, а висновки експертизи не вплинути на правову кваліфікацію відносин, які виникли між сторонами. Крім того, суд бере до уваги визнання відповідачем факту знаходження на спірних документах автентичної печатки підприємства.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі був укладений договір №28/7-2007 (далі - Договір). За умовами цього Договору підрядник (позивач у справі) зобов'язується власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи по об'єкту "Багатоквартирний житловий будинок по вулиці Ромашковій в м. Львові, 1", а замовник (відповідач у справі) зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи.

На виконання умов Договору відповідачем виконано роботи, а позивачем прийнято виконані роботи на загальну суму 115.332,24 грн., про що свідчать довідка про вартість виконаних робіт за червень 2011 року та акт приймання виконаних підрядних робіт за червень 2011 року від 30.06.2011 р., які долучено до матеріалів справи.

Відповідачем частково оплачено вартість виконаних робіт, про що свідчать платіжні доручення та банківські виписки, долучені до матеріалів справи.

Вартість виконаних проте не оплачених робіт за умовами Договору становить 107.087,14 грн. Сторонами погоджено стан взаємних розрахунків, про що складено відповідний акт від 04.04.2013 р. Згідно з цим актом заборгованість відповідача перед позивачем становить 107.087,14 грн.

Доказів оплати вартості виконаних робіт у сумі 107.087,14 грн. станом на день прийняття рішення відповідачем суду не представлено.

При ухваленні рішення суд керувався таким.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу виконання робіт на підставі Договору підряду в силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин першої та другої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 5.1 Договору передбачено, що оплата за виконані роботи проводиться замовником щомісячно шляхом проміжних платежів, у відповідності з підписаною довідкою (форма №3-КБ) та актом виконаних робіт (форма №2-КБ), згідно з фактично виконаним об'ємом робіт на протязі 10 днів після підписання.

В силу статті 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд відхиляє заперечення відповідача, як необґрунтовані, оскільки в судовому порядку Договір та додаткову угоду №2 від 02.06.2011 р. не визнано недійсними, відповідачем не заперечується факт належного виконання робіт, здійснені проплати вчинені на виконання умов Договору, текст додаткової угоди №2 та актів виконаних робіт скріплено печаткою підприємства.

При цьому суд відхиляє відповідачу у задоволенні клопотання про застування позовної давності до позовних вимог про стягнення суми боргу. При цьому суд враховує те, що з часу виникнення обов'язку оплати (11.07.2011 р.) до часу подання позову про стягнення заборгованості (01.07.2014 року) минуло менше 3 років.

Отже судом встановлено, що підрядником виконано зобов'язання за умовами Договору, а замовником їх прийнято. Кореспондуючий обов'язок з оплати виконаних робіт замовник не виконав у повному обсязі. Таким чином, вимоги позивача про стягнення основного боргу у сумі 107.087,14 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до пункту 6.1 Договору за порушення термінів оплати робіт винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочки. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 8.321,99 грн. пені є обґрунтованими.

Разом з тим, суд бере до уваги заяву відповідача про застосування позовної давності. Зокрема, статтею 258 Цивільного кодексу України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Таким чином, оскільки правомірним є нарахування пені за період з 11.07.2011 року по 09.01.2012 року, позов подано до суду 01.07.2014 року, позивачем пропущено позовну давність за вимогами про стягнення пені, що є підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 9.382,59 - 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

В частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат судом здійснено перерахунок позовних вимог таким чином:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 11.07.2011 - 31.05.2014 107087.14 1.093 10006.46 117093.60 За таких обставин вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат є обґрунтованими частково, у сумі 10.006,46 грн. В іншій частині суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Крім того, судом встановлено, що позивач оплатив судовий збір у розмірі 3.704,80 грн., хоч повинен був сплатити 2.710,00 грн. судового збору. З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне повернути зайво сплачений судовий збір у розмірі 994,80 грн.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська інвестиційно-будівельна компанія" (адреса: вулиця Конюшинна, будинок 14, Залізничний район, місто Львів, Львівська область, 79040; ідентифікаційний код 33667162 ) на користь публічного акціонерного товариства "Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1" (адреса: вулиця Конюшинна, будинок 14, місто Львів,, Львівська область, 79040; ідентифікаційний код 03335511 ) 107.087,14 грн. боргу, 9.382,59 грн. - 3% річних, 10.006,46 грн. інфляційних втрат, 2.529,51 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Повернути публічному акціонерному товариству "Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1" (адреса: вулиця Конюшинна, будинок 14, місто Львів,, Львівська область, 79040; ідентифікаційний код 03335511 ) судовий збір у сумі 994,80 грн., зайво сплачений відповідно до платіжного доручення №157 від 30.05.2014 р.

Повне рішення складено 14.10.2014 р.

Суддя Рим Т.Я.

Суддя Король М.Р.

Суддя Матвіїв Р.І.