Постанова

від 11.12.2014 по справі 914/2304/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2014 р. Справа № 914/2304/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

Розглянувши апеляційну скаргу від 17.10.14 Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська інвестиційно-будівельна компанія"

на рішення Господарського суду Львівської області

від 09.10.14 у справі № 914/2304/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська інвестиційно-будівельна компанія"

про стягнення заборгованості

За участю представників сторін:

від позивача - Булик І.І. - представник;

від відповідача - не з'явився;

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 914/2304/14 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кузю В.Л.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.14 у склад колегії для розгляду справи №914/2304/14 Господарського суду Львівської області введено суддів - Галушко Н.А. та Орищин Г.В.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.14 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 19.11.14.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду розгляд справи за клопотанням скаржника відкладено на 11.12.14.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.10.14 у справі №914/2304/14 (головуючий суддя Рим Т.Я., судді Король М.Р., Матвіїв Р.І.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Львівська інвестиційно-будівельна компанія" на користь ПАТ"Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1" 107 087,14 грн. боргу, 9 382,59 грн. - 3% річних, 10.006,46 грн. інфляційних втрат, 2 529,51 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові про стягнення суми боргу та штрафних санкцій.

При цьому скаржник посилається на те, що в довідці про вартість виконаних робіт за червень 2011 року та акті приймання виконаних підрядних робіт за червень 2011 року в графі контракт (договір) на підставі якого складено вказані документи, зазначено лише додаткову угоду №2, а відтак, на думку скаржника, позивачем не доведено, що довідка та акт відносяться до договору №28/7-2007.

Крім того, апелянт зазначає, що місцевим господарським судом не встановлено особи, яка підписала зазначені документи (акт та довідку) та чи мала вона права підпису таких документів, а також не наведено розрахунок суми основного боргу, заявленого до стягнення.

18 листопада 2014 року представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з підстав його законності та обґрунтованості.

Відповідач участі свого уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив, причини неявки суду не повідомив. У зв'язку з цим судова колегія зазначає, що ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для реалізації якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи зазначене, а також те, що розгляд справи за клопотанням відповідача вже відкладався, наявних у справі матеріалів достатньо для правильного вирішення даного спору колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності вказаного представника.

У судовому засіданні представник позивач навів свої доводи та міркування з приводу поданої апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 11.12.14 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Львівської області від 09.10.14 у справі № 914/2304/14 - відсутні, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 24.10.07 між ТОВ « Львівська інвестиційно - будівельна компанія» (замовник) та ВАТ «Львівське спеціалізоване будівельно - монтажне управління №1» (підрядник) укладено договір №28/7-2007 на «Багатоквартирний житловий будинок по вул.Ромашковій,1 в м.Львові» (а.с.13-14).

За умовами цього договору підрядник зобов'язується власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи по об'єкту "Багатоквартирний житловий будинок по вулиці Ромашковій в м. Львові, 1", а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи.

Загальна вартість робіт за договором визначена на підставі кошторису та динамічної договірної ціни на момент укладення складає 6 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 20% - 1 000,00 тис. грн.

Згідно з п.3.1 укладеного договору початок робіт: жовтень 2007 року. Закінчення робіт 1 липня 2011 року.

У січня 2011 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору №28/7, згідно з якою у зв'язку із зміною банківських реквізитів субпідрядника вносилася зміни до п.9 договору. Всі інші умови договору, яких не торкалася дана додаткова угода, залишилися без змін (а.с.15).

Також, між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору №28/7 від 24.10.07 (а.с.16), якою частково змінено умови договору, у зв'язку з продовженням будівельних робіт в 2011 році. Зокрема, п.2.1 та п.3.1 викладено в такій редакції: загальна вартість робіт за договором, визначена на підставі кошторису та динамічної договірної ціни, на момент укладення договору складає 6 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 20% - 1 000,00 тис. грн., вартість робіт згідно динамічної договірної ціни, які підлягають виконанню у 2011 році, складає 1 000 000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 20% - 166,667 тис. грн.

Терміни виконання робіт в 2011 році: початок виконання робіт: червень 2011 році. Закінчення робіт: грудень 2011 року. Продовження робіт та їх закінчення буде узгоджено сторонами додатково в залежності від наявного фінансування.

Додаткова угода є невід'ємною частиною договору №28/7 від 24.10.07. Усі інші пункти договору №28/7 від 28.10.07 залишаються без змін.

На виконання умов договору відповідачем виконано роботи, а позивачем прийнято виконані роботи на загальну суму 115 332,24 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт за червень 2011 року форми №КБ - 3 та актом приймання виконаних підрядних робіт за червень 2011 року від 30.06.11 форми №КБ-2в (а.с.17-19). У зазначених документах зазначено найменування будівництва: багатоквартирний житловий будинок по вул. Ромашковій,1 в м. Львові. Скаржник не навів доказів, що саме по даному об'єкту були укладені інші договори з іншими умовами, в тому числі і щодо оплати. Також, скаржником не доведено, що додаткова угода №2 від 02.06.11 стосується іншого договору, ніж від 24.10.07 №28/7

У судовому засіданні 22.12.14 позивачем надано для огляду суду апеляційної інстанції оригінали вказаних документів, які містять оригінальні відтиски печаток підприємств.

Сторонами у справі 20.12.11 підписано акт звірки взаєморозрахунків (а.с.24), згідно якого сума заборгованості ТОВ "Львівська інвестиційно-будівельна компанія" перед ПАТ "Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1 становить 114 587,14 грн.

У подальшому, як вбачається з платіжних доручень №18 від 13.01.12 та від 15.02.12 та виписки з банку за 13.01.12 та за 15.02.12 відповідачем частково оплачено вартість виконаних робіт на суму 7 500,00 грн. (а.с.20 - 22).

4 квітня 2013 року сторонами складено акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 107 087,14 грн.(а.с.23).

Зважаючи на наведене, вартість виконаних, проте не оплачених робіт за умовами договору становить 107,087,14 грн. Доказів оплати відповідачем вартості виконаних робіт у сумі 107,087,14 грн. в матеріалах справи не міститься.

Відповідно до частин першої та другої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема, житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних із місцезнаходженням об'єкта.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено місцевим господарським судом, ПАТ "Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1 належним чином виконувало свої зобов'язання за договором №28/7-2007, що підтверджується документами, наведеними вище, натомість відповідачем не проведено оплату виконаних робіт у 2011 році у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 107,087,14 грн.

Посилання скаржника не те, що в довідці про вартість виконаних робіт за червень 2011 року та акті приймання виконаних підрядних робіт за червень 2011 року в графі контракт (договір), на підставі якого складено вказані документи, зазначено додаткову угоду №2, а не договір №28/7-2007, а також на те, що вказані документи підписані не уповноваженою особою, оцінюються апеляційним господарським судом критично, оскільки відносини між сторонами виникли на підставі договору № №28/7-2007, який підписаний уповноваженими представниками сторін, не оспорений та не визнаний судом не дійсним. Дана обставина не заперечується сторонами у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість робіт, яку мав сплатити замовник, передбачена саме укладеними договором. Додатковою угодою від 02.06.11 №2 уточнено лише обсяг виконаних робіт у 2011 році. Загальна вартість робіт за договором залишилася без змін, а відтак встановлення факту наявності в особи, яка підписала угоду, повноважень щодо вчинення таких дій не має правового значення для розгляду справи. Окрім цього, відповідач не навів жодного доказу щодо того, що роботи, які зазначені в акті виконаних робіт та довідці про вартість виконаних робіт за червень 2011 року не були виконані позивачем. Незаперечення замовником належними доказами факту виконання робіт підрядником, окрім іншого, є однією з підстав задоволення вимоги про оплату.

Зважаючи на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо підставності задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 107,087,14 грн.

Також, судова колегія зазначає, що місцевим господарським судом правомірно не знайдено підстав для застосування строків позовної давності щодо основної суми боргу, та вважає за доцільне зазначити наступне: позовна давність по своїй суті - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст.ст.252,253 ЦК України).

Згідно з ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до п.4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.13 у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Як вбачається з матеріалів справи, довідка (форма №3-КБ) та акт виконаних робіт (форма №2-КБ) складені 30.06.11. Пунктом 5.1 договору передбачено, що оплата за виконані роботи проводиться замовником щомісячно шляхом проміжних платежів у відповідності з підписаною довідкою (форма №3-КБ) та актом виконаних робіт (форма №2-КБ), згідно з фактично виконаним об'ємом робіт протягом 10 днів після їх підписання. Відтак, відповідно до п.5.1 укладеного договору, зі спливом 10 днів після цієї дати, а саме з 11.07.11 позивачу стало відомо про порушення його права, з цього ж дня почався перебіг позовної давності. Позов подано до місцевого господарського суду 01.07.14, тобто до спливу 3-ох річного строку позовної давності.

Крім того, позивачем на підставі пункту 6.1 договору, відповідно до якого за порушення термінів оплати робіт винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочки, нараховано до стягнення з відповідача 8 321,99 грн. пені. Судова колегія вважає, правомірним таке нарахування, проте зазначає, що згідно з ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Таким чином, оскільки правомірним є нарахування пені за період з 11.07.11 по 09.01.12, позов подано до суду 01.07.14, позивачем пропущено позовну давність за вимогами про стягнення пені, а відтак, місцевим господарським судом обґрунтовано відмовлено в задоволенні позову в цій частині.

Разом з цим, судова колегія зазначає, що крім суми основного боргу, судом першої інстанції задоволено позов в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційним господарським судом перевірено правильність проведеної місцевим господарським судом перевірки розрахунку позивачем інфляційних втрат у відповідності до вимог законодавства, та встановлено, що стягненню підлягає 9 382,59 грн. - 3% річних заявлених до стягнення та 10 006,46 грн. перерахованих судом інфляційних втрат. В іншій частині місцевим господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене та оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області чинному законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Судові витрати покласти на скаржника відповідно до вимог ст..ст.49,105 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 09.10.14 у справі № 914/2304/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська інвестиційно-будівельна компанія" - без задоволення.

2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 12.12.14

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.