Рішення

від 06.10.2014 по справі 926/1190/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2014 р. Справа № 926/1190/14

За позовом Приватного підприємства "Віта-Арго"

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Свіженька-Мілк"

про стягнення боргу - 856910,63 грн.

Суддя І.В. Марущак

Представники:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Жмінка І.В., довіреність від 01.04.2014 року.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство "Віта-Арго" звернулось з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Свіженька-Мілк" в якому просить стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Свіженька-Мілк" (код ЄДРПОУ 32469212, місцезнаходження: 80700, Львівська обл., Золочівський р-н, м. Золочів, вул. Промислова, буд. 4) за неналежне виконання договору №29/09/11 від 29 вересня 2011 року загальну суму боргу в розмірі - 856910,63 грн, в тому числі суму основного боргу в розмірі 560408,49 грн., суми на яку збільшилась заборгованість в наслідок коливання курсу 256106,67 грн. та 40395,47 грн.-3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору №29/09/11 від 29 вересня 2011 р. позивачем відповідачу поставлено товари загальною вартістю 2139144,60 грн.

Відповідачем оплата за виконані роботи не проведена за що йому нарахована пеня та 3% річних.

Провадження у справі порушено ухвалою від 07.08.2014 р. Ухвалами розгляд справи неодноразово відкладався. Ухвалою від 09.09.2014 р. прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог в якій позивач просить: стягнути Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Свіженька-Мілк" за неналежне виконання договору №29/09/11 від 29 вересня 2011 року загальну суму боргу в розмірі - 954866,98 грн., в тому числі суму основного боргу в розмірі 912905,43 грн., 41961,55 грн.-3 % річних.

Позивачем збільшено на 96390,27 грн. розмір основного боргу із врахуванням курсової різниці на день подання заяви про збільшення позовних вимог та на 1566,08 грн. 3% річних, (у зв'язку із збільшенням періоду нарахування за період розгляду справи).

Також, ухвалою від 09.09.2014 року розгляд справи відкладено на 02.10.2014 р. та зобов'язано відповідача надати відзив на позов та докази в його обґрунтування, довідку про включення до ЄДРПОУ.

В судовому засіданні 02.10.2014 р. представники позивача збільшені позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідач надав суду відзив на позов, з викладеними позовними вимогами не погоджується та просить відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

В судовому засіданні 02.10.2014 р. оголошено перерву розгляду справи до 06.10.2014 р. 11 год. 00 хв.

Позивач явку своїх представників в судове засідання 06.10.2014 року не забезпечив, витребуваних документів не надав.

Представник відповідач надав суду письмові пояснення та у відзиві на позов просить відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

29 вересня 2011 року ПП "Віта-Арго" (продавець) уклало з СТОВ "Свіженька-Мілк" (покупець) договір №29/09/11.

Відповідно до пункту 1.1 договору №29/09/11 від 29 вересня 2011 року, продавець (позивач) зобов'язується поставити та передати у власність покупцеві (відповідач) товари - далі по тексту іменовані як Товари, а також виконати необхідні роботи по монтажу, установці й пуско - наладці Товарів, навчання обслуговуючого персоналу в обсязі 36 (тридцять шість) робочих годин - далі по тексту іменовані як Роботи, а покупець зобов'язується прийняти Товари та Роботи, і оплатити їх на умовах даного договору.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 ЦК).

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України: «Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.»

Відповідно до п.1.2 договору №29/09/11 від 29 вересня 2011 року, асортимент і кількість товарів, а також перелік Робіт зазначені в Додатках №1-№2 до даного договору, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно додатків №1-№2 (специфікацій) до договору №29/09/11 від 29 вересня 2011 року, погоджена сторонами вартість Товару становила 2 139 144,59 грн. (в тому числі 1 215 299,18 грн. згідно додатку №1 та 923 845,41 грн. згідно додатку №2), а вартість Робіт відповідно до додатку №1 складала 101 234,43 грн.(84362,02 грн. без ПДВ)

Дослідивши умови договору №29/09/11 від 29 вересня 2011 року, суд прийшов до висновку, що в ньому об'єднано два види цивільно-правових договорів, а саме договір купівлі-продажу (та поставки як його різновиду) та договір підряду.

Умови оплати послуг за договором №29/09/11 від 29 вересня 2011 року визначені розділом 3, згідно з яким:

« 3.1. Оплата за даним договором виконується банківським переведенням на рахунок Продавця, в українських гривнях, на наступних умовах:

3.1.1. Передоплата в розмірі 20% вартості договору, що становить 448 075 грн. 80 кой. (чотириста сорок вісім тисяч сімдесят п'ять грн. 80 коп.) перераховується протягом 7 банківських днів з моменту підписання даного договору;

3.1.2. Платіж в розмірі 30% вартості договору, що становить 672 113 гри. 70 коп. (шістсот сімдесят дві тисячі сто тринадцять грн. 70 коп.). перераховується протягом 7 банківських днів після письмового повідомлення про готовність обладнання до відвантаження зі складу в Німеччині.

3.1.3. Платіж в розмірі 40% вартості договору, що становить 896 151 грн. 61 коп.( вісімсот дев'яносто шість тисяч сто п'ятдесят одна грн. 61 коп.) перераховується" протягом 7 банківських днів після письмового повідомлення про готовність обладнання до відвантаження зі складу в Києві .

3.1.4. Платіж в розмірі 10% вартості договору, що становить 224 037 гри. 90 коп.( двісті двадцять чотири тисячі тридцять сім грн. 90 коп.) перераховується протягом 7 банківських днів після здачі обладнання в експлуатацію та підписання Акту про виконану роботу .».

На виконання зобов'язань щодо поставки товару, позивач здійснив поставку товару на загальну суму 2 139 144,60 грн., в тому числі:

- згідно видаткової накладної №РН-0000039 від 28 лютого 2012 року було поставлено товар на загальну суму 1 215 299,18 грн.,

- згідно видаткової накладної №РН-0000040 від 29 лютого 2012 року було поставлено товар на загальну суму 923 845,42 грн.

Прийняття товару по вище вказаних накладних здійснив директор СТОВ "Свіженька-Мілк" - ОСОБА_2, що підтверджується довіреністю від 27.02.2012р. на бланку серія ААД №037228.

Посилання відповідача на те, що накладні та довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей не мають сили доказовості і не можуть бути належним доказом в підтвердження передачі матеріальних цінностей відповідачу, спростовуються наступним.

Судом в судових засіданнях досліджено оригінали видаткових накладних №РН-0000039 від 28.02.2012 року на суму 1215299 грн.18 коп., №РН-0000040 від 29.02.2012 року на суму 923845 грн.42 коп. та довіреності від 27.02.2012р. на бланку серія ААД №037228.

Дані документи відповідають ознакам первинних бухгалтерських документів які наводяться у ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. №88 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за №168/704.

У видаткових накладних №РН-0000039 від 28.02.2012 року на суму 1215299 грн.18 коп., №РН-0000040 від 29.02.2012 року на суму 923845 грн.42 коп. зазначено дані осіб, які їх підписали, а саме із боку відповідача товари отримав ОСОБА_2 за довіреністю ААД №037228 від 27.02.2012р. також на даних накладних міститься відбиток печатки відповідача.

Згідно довіреності від 27.02.2012р. на бланку серія ААД №037228 ОСОБА_2 був директором СТОВ "Свіженька-Мілк".

Доказів в підтвердження того, що даною посадовою особою директором ОСОБА_2 не підписувались дані накладні відповідачем не надано.

В довіреності від 27.02.2012р. на бланку серія ААД №037228 зазначено, що вона видана на отримання обладнання згідно угоди №29/09/11 на суму 2139145 грн. Довіреність дійсна до 10.03.2012 р. Сума отримання товару відповідає сумі поставленого обладнання згідно видаткових накладних №РН-0000039 від 28.02.2012 року на суму 1215299 грн.18 коп., №РН-0000040 від 29.02.2012 року на суму 923845 грн.42 коп.

Асортимент та сума обладнання поставленого згідно видаткових накладних №РН-0000039 від 28.02.2012 року на суму 1215299 грн.18 коп., №РН-0000040 від 29.02.2012 року на суму 923845 грн.42 коп. відповідає обладнанню зазначеному в додатках №1 та №2 (специфікаціях) до договору №29/09/11 від 29 вересня 2011 року.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Платежі передбачені п.п.3.1.1 та п.п.3.1.2 п.3.1. договору №29/09/11 від 29 вересня 2011 року, відповідач оплатив повністю, що підтверджується банківськими виписками від 11.10.2011р. та від 15.02.2012р.

Проте, оплату платежу передбаченого п.п.3.1.3 та п.3.1. договору №29/09/11 від 29 вересня 2011 року, відповідач, здійснив частково на суму 458 546 грн. 61 коп., що підтверджується банківською випискою від 16.02.2012р., відповідно не оплаченою по даному пункту договору залишилась сума 437605 грн.

Проаналізувавши умови пункту 3.1. договору №29/09/11 від 29 вересня 2011 року, суд прийшов до висновку, що платежі передбачені підпунктами п.п.3.1.1, п.п.3.1.2 та п.п.3.1.3 договору №29/09/11 від 29 вересня 2011 року, є передоплатою за поставлений товар, а платіж зазначений в п.п.3.1.4. передбачає оплату залишку вартості обладнання після поставки, оскільки неможливо здати обладнання в експлуатацію та підписати акт про виконану роботу не поставивши обладнання.

Також, платіж зазначений в п.п.3.1.4. в розмірі 10% вартості договору, що становить 224 037 гри. 90 коп. включає в себе 122803,47 грн. вартість обладнання, та 101234,43 грн. (84362,02 грн. з ПДВ додаток 1 до договору) вартість робіт (монтаж, установка обладнання, пуско-наладка та навчання персоналу).

Умовами п.п.3.1.3 передбачено, що оплата по ньому проводиться протягом 7 банківських днів після письмового повідомлення про готовність обладнання до відвантаження зі складу в Києві.

Позивач не надав доказів письмового повідомлення відповідача про готовність обладнання до відвантаження зі складу в Києві.

Відповідно до умов розділу 4 договору №29/09/11 від 29 вересня 2011 року:

« 4.1. Товари поставляються Продавцем, протягом - 14 календарних тижнів з дня отримання повної суми передоплати, згідно п. 3.1.1 даного Договору, на розрахунковий рахунок Продавця; При цьому у випадку затримки Покупцем платежу згідно п. 3.1.2. даного Договору, термін поставки Товарів збільшується на час затримки платежу .

4.2. Постачання Товарів підтверджується "Видатковою Накладною" Продавця.

4.3. Продавець зобов'язаний повідомити Покупця в письмовому виді (факс) про готовність Товарів до відвантаження .».

Відповідно позивач не дочекавшись попередньої оплати від відповідача в повному обсязі відповідно до пункту 3.1.3 поставив відповідачу обладнання.

Згідно ч.1 ст.693 ЦК України: « 1. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.».

Відповідно до ч.3 та 4 ст. 538 ЦК України:

« 3. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

4. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.».

Оскільки позивачем не здійснювалося письмового повідомлення відповідача про готовність обладнання до відвантаження зі складу в Києві, а таке повідомлення можливе лише логічно до поставки обладнання відповідачу яке відбулося згідно видаткових накладних №РН-0000039 від 28.02.2012 року на суму 1215299 грн.18 коп., №РН-0000040 від 29.02.2012 року на суму 923845 грн.42 коп. Також в ситуації відсутності такого письмового повідомлення не можливо буде встановити настання права вимоги в позивача по залишку на погашеної частини третього платежу в сумі 437605 грн. згідно п.п.3.1.4. договору №29/09/11 від 29 вересня 2011 року, суд вирішив до даного платежу застосувати ч.1 ст. 692 ЦК України, згідно якої: «покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару».

Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України, яка є спеціальною нормою по відношенню до ст.. 530 ЦК України .

Отже право вимоги в позивача по залишку на погашеної частини третього платежу в сумі 437605 грн. згідно п.п.3.1.4. договору №29/09/11 від 29 вересня 2011 року виникло 01.03.2012 року, тобто після підписання видаткових накладних №РН-0000039 від 28.02.2012 року, №РН-0000040 від 29.02.2012 року.

Щодо стягнення суми 122803,47 грн. вартості обладнання, що є частиною четвертого платежу передбаченого пунктом 3.1.4. договору №29/09/11 від 29 вересня 2011 року, суд вирішив відмовити, оскільки.

Як зазначалось вище, суд прийшов до висновку, що платіж зазначений в п.п.3.1.4. в розмірі 10% вартості договору, що становить 224 037 гри. 90 коп. включає в себе 122803,47 грн. вартість обладнання, та 101234,43 грн. (84362,02 грн. з ПДВ додаток 1 до договору) вартість робіт (монтаж, установка обладнання, пуско-наладка та навчання персоналу).

Розділом 5 договору №29/09/11 від 29 вересня 2011 року передбачено:

« 5.1. На умовах даного Договору, Продавець бере на себе зобов'язання за власний рахунок провести наступні роботи:

- контроль за проведенням Покупцем передмонтажної підготовки приміщень;

- проведення монтажу та встановлення обладнання, що зазначене в Додатках №1-№3 спеціалістами Продавця;

- пуско-наладка обладнання;

- навчання обслуговуючого персоналу Покупця по експлуатації обладнання.

5.2. Монтаж, установка обладнання, пуско-наладка та навчання персоналу Продавець зобов'язується виконати в термін до 28 робочих днів з моменту готовності приміщень до монтажу обладнання .».

Відповідач не надав доказів повідомлення позивача про готовність приміщень до монтажу обладнання. Подані представником відповідача письмові пояснення бувшого директора СТОВ "Свіженька-Мілк" ОСОБА_2, що ним повідомлялося позивача про готовність приміщень до монтажу обладнання не можуть слугувати належним доказом в підтвердження даних обставин. Адже пунктом 9.5 договору №29/09/11 від 29 вересня 2011 року передбачено: «У разі порушення термінів монтажу з вини Продавця, Покупець має право зменшити розмір платежу, передбаченого п. 3.1.4. Договору, на 0,5 % суми зазначеного платежу за кожен день прострочення.».

Доказів здачі обладнання в експлуатацію та підписання Акту про виконану роботу, сторонами не надано, а також представниками сторін в судових засіданнях зазначалося, що монтаж обладнання позивачем не здійснювався. Представники позивача зазначали, що позивачем не здійснювався монтаж обладнання, оскільки відповідачем не повідомлялось про готовність приміщення до монтажу обладнання та тому, що відповідачем не виконано повністю зобов'язання по сплаті третього платежу згідно п.п. 3.1.3. Договору.

Оскільки строк дії договору не закінчився з аналізу пунктів 11.6 та 7.1 договору №29/09/11 від 29 вересня 2011 року, якими передбачено: « 11.6. Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін та діє протягом гарантійного строку, встановленого пунктом 7.1. даного Договору.

7.1. Гарантійний строк складає 12 календарних місяців із дати здачі обладнання в експлуатацію та підписання Акту про виконану роботу.».

А, також сторонами та позивачем не вживалися заходів (не надано доказів звернення), щодо відмови від його виконання частково або в повному обсязі, щодо монтажу обладнання чи розірвання договору №29/09/11 від 29 вересня 2011 року, суд прийшов до висновку, що сторонами (чи позивачем) відповідно до ч.3 ст. 538 ЦК України зупинено виконання свого обов'язку.

Оплата четвертого платежу передбаченого пунктом 3.1.4. договору №29/09/11 від 29 вересня 2011 року перераховується протягом 7 банківських днів після здачі обладнання в експлуатацію та підписання Акту про виконану роботу .

Отже ч.1 ст. 692 ЦК України, щодо стягнення частини четвертого платежу передбаченого пунктом 3.1.4. договору №29/09/11 від 29 вересня 2011 року не застосовується, оскільки договором встановлений інший строк оплати товару.

Позивачем також не надано доказів звернення до відповідача віз претензією, щодо сплати даної заборгованості, відповідно не має і підстав застосування ч.2 ст. 530 ЦК України.

Відповідно суд вирішив відмовити в задоволення позовних вимог, щодо стягнення суми 122803,47 грн., оскільки у позивача не настало право вимоги на дану суму.

Статтею 33 ГПК України передбачено що, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідачем не надано доказів повного чи часткового погашення заборгованості.

З наведеного вище випливає, що позов підлягає частковому задоволенню, щодо стягнення суми боргу в сумі 437605 грн.

Відповідно до ч.2 ст.524 ЦК України, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

У відповідності до ч.2 ст.533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що піддягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як вбачається із змісту п.2.2 Договору, загальна сума договору змінюється пропорційно зміні курсу ЄВРО відносно гривні, за курсом НБУ, встановленого на день поступлення коштів на розрахунковий рахунок Продавця. На день підписання Договору курс зафіксовано як 10,87 грн. за 1 ЄВРО.

Оскільки добровільної сплати та поступлення коштів на розрахунковий рахунок Продавця не відбулося по погашення 437605 грн. та здійснюється примусове стягнення даних сум суд виріши застосувати курсу ЄВРО відносно гривні на момент прийняття рішення, а саме станом на 06.10.2014р. офіційний курс гривні до ЄВРО становить: 100 ЄВРО =1633,65 грн. (згідно даних офіціального сайту НБУ).

Також у зв'язку із відмовою у стягненні 122803,47 грн. суд здійснює коригування у зв'язку із зміною курсу ЄВРО на суму 437605грн.

Таким чином, з огляду на зменшення курсу гривні відносно ЄВРО. порівняно з курсом, зафіксованим в п.2.2 Договору, сума основного боргу, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 657675,63 грн. (437605грн. : 10,87 * 16,3365). Відповідно позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в даній частині.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивач просить стягнути із відповідача 3% річних в сумі 41 961,55 грн. за період з 01.03.2012 р. по 28.08.2014 р. (з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог).

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено: «Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».

Також у зв'язку із відмовою у стягненні 122803,47 грн. суд здійснив розрахунок 3% річних на суму 437605грн. та вирішив стягнути 3% річних в сумі 32766,42 грн. за період з 01.03.2012 р. по 28.08.2014 р. (розрахунок виготовлений судом міститься в матеріалах справи). Відповідно позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Свіженька-Мілк» (59452, Чернівецька область, Заставнівський район, с. Горішні Шерівці, вул. Задубрівська, буд. 2, код ЄДРПОУ 36752260) на користь приватного підприємства «Віта-Агро» (80700, Львівська область, Золочівський район, м. Золочів, вул. Промислова, буд. 4, код ЄДРПОУ 32469212) 657675,63 грн. - сума основного боргу, 32766,42 грн. - 3% річних, 13809,04 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. З набранням рішенням законної сили видати наказ.

За згодою представника відповідача в судовому засіданні 06.10.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 13.10.2014 року.

Суддя І.В. Марущак