Постанова

від 06.10.2014 по справі 906/771/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2014 року Справа № 906/771/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Гулова А.Г. , суддя Маціщук А.В.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників сторін:

позивача: представник: Марщівська О.П.;

відповідача 1: представник не з'явився

відповідача 2: представник Черниш О.М.;

третьої особи: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Моторс Україна" на рішення господарського суду Житомирської області від 10.07.14р. у справі № 906/771/13 (суддя Маріщенко Л.О.)

за позовом Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави

до відповідача 1: Житомирської районної державної адміністрації

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Моторс Україна"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Глибочицька сільська рада

про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Житомирської райдержадміністрації та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Житомирської області у справі №906/771/13 від 10.07.14р. позовні вимоги заступника прокурора Житомирської області задоволено повністю - визнано недійсним розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації від 29.04.2010р. № 500; визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 771378 від 09.07.2010р. Із відповідачів порівно стягнуто в доход державного бюджету судовий збір.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що при прийнятті розпорядження Житомирською районною державною адміністрацію №500 від 29.04.10р. допущено порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель. Фактично перевищено повноваження у сфері земельних відносин, внаслідок чого прийнято незаконне, на думку і позивача і місцевого суду, розпорядження Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою зміни цільового призначення з ведення особистого селянського господарства площею 2.0000 га ТОВ «Лідер Моторс Україна» на землі іншого комерційного призначення (під будівництво автосалону по продажу вантажних автомобілів, станції технічного обслуговування, офісних та побутових приміщень, готелю, кафе та ліцензійного митного складу) на території Глибочицької сільської ради (далі по тексту даної постанови - розпорядження №500).

Право, посвідчене державними актами, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування, а тому з огляду на приписи частини першої статті 16 ЦК України та статті 152 ЗК України захист прав осіб на земельні ділянки не може здійснюватися лише шляхом визнання відповідного державного акта недійсним, якщо рішення, на підставі якого видано цей державний акт, не визнано недійсним у встановленому порядку.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер Моторс Україна" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 10.07.14р. у справі 906/771/13 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що суд не надав обставинам справи належної оцінки та не врахував їх при винесенні оскаржуваного рішення. Застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002р. №502, у свою чергу призвело до винесення незаконного рішення по справі. Вважає, що визнання недійсним розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації від 29.04.2010р. №500 РДА не являється підставою для автоматичного визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ№771378 від 09.07.2010р.

У судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав, надав пояснення в обґрунтування своєї позиції, навів додаткові аргументи та доводи.

Відповідач 1 не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності ч.2 ст.96 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту. Поряд з цим, надіслав електронною поштою 07.10.2014р. додаткові пояснення від 06.10.2014р., відповідно до яких зазначає, що прокурором помилково застосовано до спірних правовідносин п. 10 Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №502 від 11.04.2002р. так як даний пункт стосується земельних ділянок загальною площею понад 10 га, а оскаржуваним розпорядженням голови Житомирської районної державної адміністрації було змінено цільове призначення земельної ділянки площею 2,000 га.

У судовому засіданні представник органу прокуратури, як представник позивача, заперечила проти апеляційної скарги в усному порядку, вважає доводи апелянта необґрунтованими, рішення суду першої інстанції - правомірним та законним.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 10.07.14р. у даній справі слід скасувати, прийнявши нове рішення, яким позивачу в позові відмовити, виходячи з наступного.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, за договорами купівлі-продажу від 17.03.08р. ТОВ "Лідер Моторс Україна" набуло права власності на земельні ділянки, розташовані на території Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області: площею 10000 м2 кадастровий № 1822082000:01:000:0374 та площею 10000 м2 кадастровий № 1822082000:01:000:0373, за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що стверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 06.05.2008р. (т.1 а.с. 35).

Розпорядженням голови Житомирської районної державної адміністрації № 860 від 05.08.08р. ТОВ "Лідер Моторс Україна" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га, придбаної у власність для ведення особистого селянського господарства, згідно договорів купівлі-продажу ВКІ № 113460, ВКІ № 113458 від 17.03.08р. (державний акт серії ЯГ № 807974) з метою зміни цільового призначення на землі іншого призначення (під будівництво автосалону по продажу вантажних автомобілів, станції технічного обслуговування, офісних та побутових приміщень, готелю, кафе та ліцензійного митного складу) на території Глибочицької сільської ради ( т.1, а.с. 38-39).

На замовлення ТОВ "Лідер Моторс Україна" ПМП "Геоцентр" було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою зміни цільового призначення загальною площею 2,0 га для будівництва за межами населеного пункту автосалону з продажу вантажних автомобілів, станції технічного обслуговування, офісних та побутових приміщень, готелю, кафе та ліцензійного митного складу на території Глибочицької сільської ради Житомирського району. Даний проект відведення земельної ділянки, відповідно до вимог земельного законодавства, погоджений Управлінням Держкомзему у Житомирському районі Житомирської області, Відділом регіонального розвитку містобудування та архітектури Житомирської районної державної адміністрації, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області, Обласною інспекцією з охорони культурної спадщини, Житомирською районною санепідемстанцією Міністерства охорони здоров'я, Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського госпо-дарства.(т.1,арк.справи 13-86).

Розпорядженням голови Житомирської районної державної адміністрації № 500 від 29.04.10р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою зміни цільового призначення з ведення селянського господарства площею 2 га ТОВ "Лідер Моторс Україна" на землі іншого комерційного призначення (під будівництво автосалону, станції технічного обслуговування, офісних та побутових приміщень, готелю, кафе та ліцензійного складу) на території Глибочицької сільської ради (п.1); затверджено розрахунок вартості втрат сільськогосподарського виробництва (п. 2); змінено категорію земельної ділянки площею 2 га ТОВ "Лідер Моторс Україна" з сільськогосподарського призначення на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики та іншого призначення на території Глибочицької сільської ради (т.1, а.с. 10).

09.07.10р. на підставі вказаного розпорядження ТОВ "Лідер Моторс Україна" був виданий Державний акт серії ЯЛ № 771378 на право власності на земельну ділянку площею 2 га, цільове призначення якої - для іншого призначення.(т.1, арк. справи 11).

Як вбачається з позовної заяви, заступник прокурора Житомирської області просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації від 29.04.2010р. №500 та визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №771378 від 09.07.2010; .

Свою позицію заступник прокурора Житомирської області, як позивач, аргументує наступним.

Відповідно до ч.2 ст.20 Земельного кодексу України (в редакції, чинної на час прийняття спірного розпорядження) зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Розпорядження землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, згідно ст.122 Земельного кодексу України (в редакції, чинної на час прийняття спірного розпорядження), належить до компетенції обласних державних адміністрацій.

Крім того, у ч.7 ст.122 Земельного кодексу України (в редакції, чинної на час прийняття спірного розпорядження) зазначено, що Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтями 149, 150 цього Кодексу.

Згідно ч.9 ст.149 Земельного кодексу України (в редакції, чинної на час прийняття спірного розпорядження) Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення.

У відповідності до п.10 Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 №502, якщо зміна цільового призначення стосується земельних ділянок - ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів першої групи площею понад 10 гектарів, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель, що проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України, районна держадміністрація подає проектні матеріали разом із своїм висновком до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної держадміністрації.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна держадміністрація розглядає подані проектні матеріали і готує свій висновок для подання Кабінету Міністрів України для прийняття відповідного рішення.

Відповідно до проекту із землеустрою земельна ділянка площею 2 га відноситься до земель сільськогосподарського призначення по складу угідь -рілля.

За таких обставин, Житомирська районна державна адміністрація перевищила свої повноваження при зміні цільового призначення земельної ділянки ТОВ "Лідер Моторс України".

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, згідно ст. 21 Земельного кодексу, є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Обставини викладені у позовній заяві підтверджуються розпорядженням голови Житомирської райдержадміністрації від 29.04.2010 №500, державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №771378, проектом відведення земельної ділянки, інформацією Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області.

Місцевий господарський суд Житомирської області підтримав таку позицію позивача під час нового розгляду справи.

Рівненський апеляційний господарський суд вважає висновок суду першої інстанції передчасним та таким, що не відповідає обставинам справи.

Щодо повноважень Житомирської районної державної адміністрації по прийняттю розпорядження №500.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Межі повноважень районних державних адміністрацій, їх організацію та порядок діяльності визначено Законом України "Про місцеві державні адміністрації".

За змістом частин 2-3 статті 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

В силу пункту 7 частини 1 статті 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

А відповідно до пункту 2 частини 1 статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація реалізує свої повноваження в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля шляхом розпорядження землями державної власності відповідно до закону (пункт 2 статті 21 в редакції Закону N 1377-IV від 11.12.2003р.).

Законом, який регламентує розпорядження землями, у тому числі і державної власності, є, зокрема, Земельний кодекс України.

Згідно із статтею 17 Земельного кодексу України (ЗКУ) до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить:

а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;

б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель;

в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель;

г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом;

д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст;

е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок;

є) координація діяльності державних органів земельних ресурсів;

ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

А пунктом 12 (абзац 1) розділу Х "Перехідні положення" визначено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Землі України, відповідно за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природо-охоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (ч.1 ст.19 ЗКУ).

Відповідно до частини 1 статті 21 ЗКУ землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Рівненським апеляційним господарським судом, враховуючи рекомендації Вищого господарського суду, викладені ним у постанові від 08 квітня 2014 року, з'ясовано, що за складом угідь - зазначені землі - це рілля та частина земельної ділянки (площа 0,0512 га) на яку пропонується встановити земельний сервітут, та яка має використовуватися для ремонту та обслуговування ЛЕП 110 кВ, ЛЕП 35 кВ, ЛЕП 10 кВ.

Відповідно до частин 1-3 статті 20 ЗКУ віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Закону Кабінетом Міністрів України постановою від 11 квітня 2002 року за № 502 (застосовується в редакції, чинній станом на день прийняття спірного розпорядження) затверджено Порядок зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб (далі по тексту даної постанови - Порядок-502)

У відповідності до п. 2 Порядку-502, зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться за поданням заяви (клопотання) її власника до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, або районної держадміністрації, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту.

Згідно із п. 3 вказаного Порядку-502, сільська, селищна, міська рада або районна держадміністрація розглядає заяву (клопотання) і в разі згоди на зміну цільового призначення земельної ділянки дає дозвіл на підготовку проекту її відведення: складання проекту відведення земельної ділянки, якщо зміні цільового призначення підлягає її частина; перепогодження проекту відведення земельної ділянки з відповідними органами виконавчої влади, якщо зміні цільового призначення підлягає вся земельна ділянка.

Пункт 6 Порядку-502 передбачає, що після погодження (перепогодження) проекту відведення земельної ділянки з відповідними органами замовник подає проектні матеріали відповідно до сільської, селищної, міської ради або до районної держадміністрації для прийняття рішення.

У матеріалах справи наявний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою зміни цільового призначення загальною площею 2,0 га для будівництва за межами населеного пункту автосалону з продажу вантажних автомобілів, станції технічного обслуговування, офісних та побутових приміщень, готелю, кафе та ліцензійного митного складу на території Глибочицької сільської ради Житомирського району. Даний проект відведення земельної ділянки, відповідно до вимог земельного законодавства, погоджений Управлінням Держкомзему у Житомирському районі Житомирської області, Відділом регіонального розвитку містобудування та архітектури Житомирської районної державної адміністрації, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області, Обласною інспекцією з охорони культурної спадщини, Житомирською районною санепідемстанцією Міністерства охорони здоров'я, Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського господарства (а.с.13-86, т.1).

Пунктом 8 Порядку-502 визначено, що районна держадміністрація розглядає подані проектні матеріали та приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного пункту, якщо така зміна пов'язана з наступним використанням цієї ділянки для сільськогосподарських потреб, ведення лісового і водного господарства, будівництва об'єктів, призначених для обслуговування членів територіальних громад району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

Якщо зміна цільового призначення земельної ділянки, яка розташована за межами населеного пункту, передбачає використання ділянок для інших потреб, ніж визначених пунктом 8 цього Порядку-502, районна держадміністрація розглядає проектні матеріали, готує свій висновок з цього питання і подає його разом з матеріалами до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної держадміністрації. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна держадміністрація розглядає матеріали та приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки (п. 9 Порядку-502).

Отже, із змісту норм Земельного кодексу України та Порядку-502 зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002р. №502 вбачається, що зміна цільового призначення земельної ділянки відбувається за волевиявленням власника земельної ділянки, шляхом складання проекту відведення земельної ділянки, з урахуванням нового цільового призначення земельної ділянки, погодження та затвердження складеного проекту відведення з відповідними державними органами.

Як зазначалося вище у даній постанові, позивач є власником земельної ділянки загальною площею 2га на підставі державного акту серії ЯГ №807974, виданого 06.05.2008р. (а.с.35, т.1) із зазначенням у ньому цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства.

Волевиявлення власника землі відобразилося у поданні заяви про зміну цільового призначення земель, яка долучена до проекту землеустрою.

За результатами розгляду проектної документації відповідачем-1 прийнято розпорядження №500.

Із змісту оспорюваного розпорядження вбачається, що воно стосується не лише правовідносин щодо зміни "категорії земельної ділянки площею 2.0000 га ТОВ «Лідер Моторс Україна» з сільськогосподарського призначення на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення на території Глибочицької сільської ради", а ним також затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою зміни цільового призначення з ведення особистого селянського господарства площею 2.0000 га ТОВ «Лідер Моторс Україна» на землі іншого комерційного призначення (під будівництво автосалону, станції технічного обслуговування, офісних та побутових приміщень, готелю, кафе та ліцензійного складу) на території Глибочицької сільської ради та затверджено розрахунок вартості втрат, сільськогосподарського виробництва на земельній ділянці площею 2.000га ТОВ «Лідер Моторс Україна».

Обґрунтовуючи у позовній заяві підстави для скасування розпорядження №500, позивач акцентує увагу лише на порушення порядку зміни цільового призначення земельної ділянки - фактично оскаржуючи лише пункт 3 розпорядження №500.

Жодного обґрунтування, яким нормам матеріального права не відповідають інші пункти оспорюваного розпорядження позивач не наводить.

Разом з тим вважаючи, що Житомирська районна державна адміністрація перевищила свої повноваження при зміні цільового призначення земельної ділянки ТОВ "Лідер Моторс Україна", позивач - заступник прокурора Житомирської області в основу своїх доводів покладає розпорядження №500, державний акт про права власності на земельну ділянку, проект відведення земельної ділянки (які не підтверджують доводів, а навпаки їх спростовують) та інформацію Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області (яка створена після виникнення спірних правовідносин та повноваження якої не мають зворотної дії у часі).

Інформація Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області відображена у листі (вих. №01/2410 від 13.05.13р.) про виконання доручення (а.с.92-94, т.1) органу прокуратури "стосовно проведення перевірки на предмет відповідності вимогам земельного законодавства землевпорядної документації з врахуванням листа 05/3-299вих-13 від 08.05.2013 щодо застосування п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 502".

Зі змісту листа Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області прослідковується, що має місце порушення норм ЗКУ при передачі земельних ділянок із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтями 149, 150 цього Кодексу (ЗКУ). На думку Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області зазначеним нормам не відповідають, та не враховують вимог п.10 Порядку-502, розпорядження Житомирської районної державної адміністрації від 21.02.2012р. № 158, від 29.04.2010р. № 500, від 28.11.2012р. №991, від 11.04.2012р. № 340.

Разом з тим позивач зобов'язаний був би надати як суду першої інстанції так і суду апеляційної інстанції документ, яким зафіксовані такі порушення, зокрема акт перевірки, припис (розпорядження), як того вимагають пункти 6.1, 6.5 Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 23.12.2011р. № 770 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 12 січня 2012 р. за № 34/20347 та обґрунтувати, яким чином повноваження після створення органу поширюються на правовідносини, що виникли на момент прийняття розпорядження №500. Цього позивачем не зроблено.

Поряд з тим, оспорюваним розпорядженням №500 не розглядалися та не фіксувалися правовідносини щодо передачі земельної ділянки із земель державної власності у приватну власність або у користування, що може бути розцінено як порушення норм статей 122, 149, 150 ЗКУ. Зазначені норми матеріального права до оспорюваних правовідносин не мають жодного відношення. Про це ж вказав і Вищий господарський суд України у постанові від 08.04.2014р.

Про те ні місцевий господарський суд під час нового розгляду, ні позивач не звернули уваги на рекомендації суду касаційної інстанції.

За таких обставин доводи та обґрунтування позивача - заступника прокурора Житомирської області не можуть розцінюватися судом апеляційної інстанції переконливими в частині визнання розпорядження №500 у повному обсязі.

Під час нового розгляду позову заступника прокурора Житомирської області суд першої інстанції фактично нівелював процесуальні норми статті 35 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України, зазначивши, що преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовим рішенням (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (т.1 а.с.112 ).

Разом з тим судовим рішенням господарського суду Житомирської області від 10.11.2011р. у справі №6/5007/20/11 за позовом Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі 1) Житомирської обласної державної адміністрації, 2) Головного управління Держкомзему в Житомирській області до відповідача-1 Житомирської районної державної адміністрації, відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Моторс Україна", відповідача-3 Управління Держкомзему у Житомирському районі Житомирської області про визнання незаконним розпорядження від 29.04.10р. №500, визнання недійсною державної реєстрації державного акта на право власності на землю встановлені обставини, які за приписами частини 2 статті 35 ГПК України повторно не доводяться. Рішення господарського суду Житомирської області від 10.11.2011р. у справі №6/5007/20/11 набрало законної сили.

Зокрема, рішенням господарського суду Житомирської області від 10.11.2011р. встановлено, що об'єкт, для будівництва якого оспорюваним розпорядженням №500 здійснено зміну цільового призначення землі, є об'єктом торгівлі (підприємством торгівлі) та, крім того, забезпечить організацію технічного обслуговування та ремонт транспорту населення територіальної громади Житомирського району.

Таким чином, у даному випадку, відповідачем-1 застосовано пункт 8 Порядку-502 у межах компетенції та наданих повноважень, який є визначальним для прийняття рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.

Позивач не оспорює розпорядження №500 з підстав неправомірності застосування пункту 8 Порядку-502 до спірних правовідносин.

У подальшому застосування до даних правовідносин пункту 10 Порядку-502 суперечило пункту 8.

Пунктом 10 Порядку-502 передбачено, якщо зміна цільового призначення стосується земельних ділянок - ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів першої групи площею понад 10 гектарів, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель, що проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України, районна держадміністрація подає проектні матеріали разом із своїм висновком до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної держадміністрації. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна держадміністрація розглядає подані проектні матеріали і готує свій висновок для подання Кабінету Міністрів України для прийняття відповідного рішення.

На це звертає увагу і відповідач-1 у своїх запереченнях, які до уваги прийняті не були.

Помилковим є висновок суду першої інстанції щодо позиції Глибочицької сільської ради (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача) у даній справі, що нібито ніяких документально оформлених домовленостей між сільською радою та відповідачем-2 про будівництво ТОВ "Лідер Моторс Україна" на її території комплексу сервісного обслуговування населення (автосалону з продажу вантажних автомобілів, станції технічного обслуговування, офісних та побутових приміщень, готелю, кафе та ліцензійного митного складу) не було, а тому вказаний комплекс не може вважатись об'єктом, призначеним для обслуговування членів територіальних громад району, як саме: шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо.

У своєму відзиві (а.с.18-19, т.2) третя особа - Глибочицька сільська рада висловлює зовсім іншу точку зору, ніж зроблений висновок місцевим господарським судом.

За таких обставин Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог про незаконність та протиправність розпорядження №500 заступником прокурора Житомирської області , що є підставою для відмови у позові.

Щодо позовних вимог заступника прокурора Житомирської області визнання недійсним державного акта від 09.07.2010р. на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 771378.

Відповідно до ч.1 ст.21 Земельного кодексу України, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, є підставою для визнання такого акта недійсним.

Рівненським апеляційним господарським судом під час нового розгляду позовної заяви не встановлено обставин, які б свідчили про незаконність розпорядження Житомирської районної державної адміністрації від 29.04.10р. № 500.

Саме це розпорядження було покладено в основу видачі оспорюваного державного акта на право власності на землю від 09.07.10р.

Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Разом з тим господарським судам слід враховувати, що право, посвідчене державними актами, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування, а тому з огляду на приписи частини першої статті 16 ЦК України та статті 152 ЗК України захист прав осіб на земельні ділянки не може здійснюватися лише шляхом визнання відповідного державного акта недійсним, якщо рішення, на підставі якого видано цей державний акт, не визнано недійсним у встановленому порядку.

Зазначена позиція висвітлена в п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин.

За цих обставин заступнику прокурора Житомирської області в позовних вимогах про визнання недійсним державного акта від 09.07.2010р. на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 771378 слід відмовити.

Господарський суд Житомирської області неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи, а ті висновки, які викладені у судовому рішенні, що є предметом оскарження, не відповідають обставинам справи.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, є обґрунтованими, оскільки вони відповідають вимогам закону.

Враховуючи наведене, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові заступнику прокурора Житомирської області відмовити.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача 2 товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Моторс Україна" від 25.07.14р. задовольнити.

Рішення господарського суду Житомирської області від 10 липня 2014 року у справі №906/771/13 скасувати. Прийняти нове рішення

В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №906/771/13 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.