ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/1147/14
Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Шляхтицького О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Генічеськ» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 травня 2014 року та ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 30 травня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Генічеськ» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області, начальника Управління інспекційної роботи інспекції Державної архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області - Солошенка Олександра Анатолійовича про визнання протиправними та скасування припису та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності,
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Генічеськ» звернулось до суду з адміністративним позовом до начальника Управління інспекційної роботи інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області Солошенко Олександра Анатолійовича, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Херсонській області про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припису .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Херсонській області 25 березня 2014 року проведено перевірку об'єкта будівництва «Спортивний оздоровчий комплекс» ТОВ «Спортивний клуб «Генічеськ», за результатами якої складено акт перевірки та протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності та в результаті винесено постанову № 7/21-041-15-29 від 26.03.2014 року, якою накладено штраф у розмірі 12 180 грн. 00 коп.
З вказаним приписом та постановою позивач не погоджується, вважає їх нечинними та просить скасувати. Посилається на те, що кафе, яке розташовано на земельній ділянці, але належить на праві власності іншій фізичній особі, тому не увійшло до маси споруд інвентаризації, кафе позивачу не належить. Також вказує, що вбиральня, душ та інші прибудови, збудовано до отримання товариством державного акту на землю.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідачі в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували. Заперечення обґрунтовані тим, що припис та постанову винесено правомірно, оскільки законодавчими актами не передбачено, що наказ на проведення перевірки повинен бути окремо на кожен об'єкт перевірки також відповідно до акту інвентаризації кафе, яке визначено літерою «а» визначено як самочинне будівництво.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 травня 2014 року задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 30 травня 2014 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Генічеськ» решту судового збору за подання адміністративного позову в сумі 1656 грн. 48 коп.
Не погодившись з такими рішеннями Товариство з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Генічеськ» звернулось з апеляційною скаргою на зазначені постанову та ухвалу. Апелянт просить скасувати ухвалу суду від 30.05.2014 року, скасувати постанову суду від 23.05.2014 року та постановити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Згідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Колегія суддів встановила, що 25 березня 2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області проведено позапланову перевірку «Спортивно-оздоровчий комплекс» ТОВ «Спортивний клуб «Генічеськ» по вул. Набережній, 63, с. Генічеська Гірка, Генічеського району Херсонської області, за результатами якої складено акт перевірки та припис № 03/14 від 25.06.2014 року «Про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності» та складено протокол № 10/14 від 25.03.2014 року «Про правопорушення у сфері містобудівної діяльності», згідно якого встановлено, що станом на 25.03.2014 року за адресою: с. Генічеська Гірка, вул. Набережна, 63, без документів дозвільного характеру до 12.03.2011 року виконано будівельні роботи з капітального будівництва, а саме: реконструйовано кафе (літ. А), що виражено прибудовою (прибудова літ. «а», прибудова літ. «а1», вбиральня-душ літ. «Б»), збудовано вбиральні літ. «Г», «Д», «З», «І», «К», «Л», «М», чим порушено ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно за яке передбачено п.2 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». На підставі вказаних документів Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області винесено постанову № 7/21-04-15-29 від 26.03.2014 року «Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», якою накладено штраф на позивача у сумі 12 180 грн. 00 коп.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову в повному обсязі та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Генічеськ» решту судового збору за подання адміністративного позову в сумі 1656 грн. 48 коп.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що припис № 03/14 від 25.06.2014 року «Про усунення порушень законодавства сфері містобудівної діяльності» складено правомірно, відповідно до вимог ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, за результатами позапланової перевірки. Отже, на думку суду першої інстанції, відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції стосовно позивача. Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що твердження позивача ґрунтується на помилковому тлумаченні чинного законодавства.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх помилковими та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства України та приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова суду першої інстанції від 23.05.2014 року та ухвала суду від 30.05.2014 року підлягають скасуванню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, іншими спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Згідно до вимог ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку № 553 встановлено, що Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень. Посадові особи інспекцій мають службові посвідчення встановленого зразка, форма якого затверджується Мінрегіоном, а також особистий штамп із зазначенням номера і найменування інспекції, яку вони представляють. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Згідно до вимог п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є: зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Як було встановлено судом першої інстанції, перевірка проводилась на підставі наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Херсонській області № 02 від 08.01.2014 року «Про підстави проведення планових та позапланових перевірок та оформлення матеріалів за їх результатами» та наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області від 21.03.2014 року № 12-П «Про продовження терміну позапланової перевірки за зверненням ПАТ «Енергопостачальна компанія Херсонобленерго» № 7-21-06-01-07/128-р від 04.03.2014 року.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області видано направлення № 305/Г від 14.03.2014 року на проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Генічеськ» на підставі наказу № 02 від 08.01.2014 року. Отже, наказ прийнято до того моменту, коли звернувся сам заявник - ПАТ «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» (заява зареєстрована 04.03.2014 року). Таким чином, термін позапланової перевірки, який зазначено лише в направлені № 305/Г від 14.03.2014 року, а ні в наказі № 02 від 08.01.2014 року, не може бути продовжений наказом № 12-П від 21.03.2014 року.
На підставі наведеного, колегія судів доходить до висновку про те, що позапланова перевірка була проведена неправомірно.
Крім того, згідно припису № 03/14 від 25.06.2014 року «Про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності» було зобов'язано позивача привести у відповідальність документацію об'єкта будівництва шляхом реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» після закінчення будівельних робіт.
Як було встановлено, у 2009 році за зверненням позивача, Генічеським БТІ було проведено інвентаризацію об'єктів нерухомості на земельній ділянці - с. Генічеська Гірка, вул. Набережна, 63, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Генічеськ» на законних підставах. Так, згідно інвентарної справи, кафе літ. «А» розташовано на цій земельній ділянці, але належить на праві власності іншій фізичній особі, і тому не увійшло до маси споруд інвентаризації. В інвентарній справі відсутні схематичні плани розташування цього кафе. З огляду на те, що зазначене кафе не належить позивачеві, воно не будувалося, в користуванні не перебуває, тому у позивача фактично немає обов'язку, як власника майна, виконувати такий припис та реєструвати декларацію про готовність об'єкту - кафе літ. «А» до експлуатації.
Стосовно прибудов літ. «а», «а1» та вбиральні-душу літ. «Б» колегія суддів зазначає наступне.
Згідно оціночного акту інвентарної справи БТІ вбачається, що прибудови «а» та «а1» були збудовані в 1990 році, тобто до того часу, як ТОВ «Спортивний клуб «Генічеськ» отримало державний акт на право постійного користування земельною ділянкою та стало законним користувачем земельної ділянки та споруд, що були зведені попередніми власниками.
Відповідно до вимог п.9 Розділу 5 «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до 31 грудня 2013 року безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти будівництва, збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж приймають в експлуатацію: індивідуальні (садибні житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, збудовані у період з 05 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року.
Згідно листа Державної реєстраційної служби № 95-04-15-13 від 12.03.2013 року, направленому в регіональні обласні реєстраційні служби роз'яснено, що відповідно до пункту 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24.06.2011 № 91, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 11.07.2011 за № 830/19568 (далі - Порядок), документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації. Такий техпаспорт позивачем наданий та є в матеріалах справи.
Таким чином, на підставі наведеної норми Закону, передбачено, що індивідуальні (садибні житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, прийняттю в експлуатацію не підлягають і можуть бути зареєстровані як об'єкти права власності на підставі технічного паспорту. Отже прибудови літ. «а» та «а1», що збудовані в 1990 році, законодавцем позивача не зобов'язано здавати в експлуатацію, для оформлення права власності на такі об'єкти є спрощена система, тому колегія суддів вважає, що відповідач не має підстав змушувати позивача реєструвати декларацію про готовність об'єкту - прибудов - до експлуатації.
Отже, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що ніяких додаткових дій по реєстрації декларації про готовність об'єкта, про які йдеться в приписі, виконувати немає необхідності.
Крім цього, в п.3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного Комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001 року визначені об'єкти, які не належать до самочинного будівництва, і це, зокрема: індивідуальні (садибні житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, зведення на земельній ділянці тимчасових господарських будівель та споруд, навісів, альтано, тамбурів, терас,веранд, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, воріт, хвірток, відкритих басейнів та із накриттям полегшеної конструкції, погребів, ганків тощо.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, та вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідачі, які є суб'єктами владних повноважень, свою позицію суду не доказали та не обґрунтували її.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 202; 205; 207; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Генічеськ» задовольнити, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 травня 2014 року та ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 30 травня 2014 року скасувати, прийняти у справі нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Генічеськ» у справі №821/1147/14.
Визнати протиправним та скасувати Припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Херсонській області № 03/14 від 25.03.2014 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Херсонській області № 7/21-04-15-29 від 26.03.2014 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.
Головуючий: О.В.Джабурія
Суддя: А.В.Крусян
Суддя: О.І.Шляхтицький
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2014 |
Оприлюднено | 16.10.2014 |
Номер документу | 40889040 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Джабурія О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні