Рішення

від 11.07.2014 по справі 544/751/14-ц

ПИРЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/751/14-ц

№ пров. 2/544/253/2014

Номер рядка звіту 22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 липня 2014 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді - Ощинської Ю.О.,

за участі секретаря - Тютюнник А.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача Фермерського господарства «Берегове» - Ступніка В.С.,

представника відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 - адвоката ОСОБА_15,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Пирятин цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Давидівський дар» до Фермерського господарства «Берегове», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про визнання недійсними договорів оренди та зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Давидівський дар» про визнання недійсним договору оренди землі,

у с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Давидівський дар» (далі - ТОВ «Давидівський дар») 09.04.2014 звернулось до суду з позовом до Фермерського господарства «Берегове» (далі - ФГ «Берегове»), ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про визнання недійсними договорів оренди. У позові вказали, що 01.07.2013 між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ФГ «Берегове» с. Давидівка на підставі державного акту на право приватної власності на землю було укладено договори оренди землі та передано останнім в довгострокове платне володіння і користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 8 років. Вказані земельні ділянки розташовані на території Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області. Проте, позивач рахує, що вказані договори не мають юридичної сили оскільки заключні із порушенням вимог цивільного законодавства та Закону України «Про оренду землі». Так відповідачами у 2008 році було заключено письмовий договір оренди земельних ділянок з ТОВ «Давидівський дар» та зареєстровано у Відділі Держкомагенства у Пирятинському районі. Укладені договори ні за згодою сторін, ні у судовому порядку до цього часу не розривалися. Таким чином, рахують, що укладені договори з ТОВ «Давидівський дар» мають юридичну силу до 2018 року. розрахунки по орендній платі ТОВ «Давидівський дар» проведено вчасно і у повному обсязі.

22.05.2014 від ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 нідійшов зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Давидівський дар» про визнання недійсним договору оренди землі.

Представник позивача за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом у судовому засідання підтримав вимоги ТОВ «Давидівський дар» у повному обсязі, з підстав викладених у позові. Просив у задоволенні зустрічного прозову відмовити.

Представник ФГ «Берегове» проти первісного позову заперечував, пояснив суду, що укладені господарством із законними власниками земельних ділянок не підлягають визнанню недійсними, оскільки право оренди набуто у встановленому законодавством порядку, а права орендаря відповідно до норм закону «Про оренду землі» захищаються нарівні з правами власника. При державній реєстрації речових прав оренди державний реєстратор здійснював перевірку документів, наданих сторонами договору оренди, з'ясовував відсутність обмежень щодо укладення договорів та, не виявивши передбачених законом підстав для відмови у проведенні державної реєстрації речових прав оренди, здійснив таку реєстрацію. ТОВ «Давидівський дар» дій державного реєстратора не оскаржувало, реєстрація є чинною, договори мають виконуватись. Зауважив, що ФГ «Берегове» не мало обов'язку перед укладенням договорів здобувати інформацію щодо наявності інших договорів оренди та їх чинності. Дійсно, голова господарства ОСОБА_17 знав про факт укладення в 2008 році таких договорів, оскільки на той час був директором ТОВ «Давидівський дар». Проте, сторони за договором вільні в своїх правах щодо його припинення за взаємною згодою чи в іншому передбаченому законом порядку, а відтак, станом на час укладення договорів з ФГ «Берегове» договори з ТОВ «Давидівський дар» могли бути припиненими. Представник ФГ «Берегове» також зазначив, що ОСОБА_17 не працює в товаристві протягом кількох років, а отже, не має інформації щодо чинності договорів. За таких умов ФГ «Берегове» є добросовісним набувачем права оренди, підстав для визнання договорів оренди недійсними немає, просив у задоволенні первісного позову відмовити.

Представник відповідачів за первісним позовом та представник позивачів за зустрічним позовом ОСОБА_15 у судовому засідання пояснив, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про визнання недійсними договорів оренди. У позові вказали, що 01.07.2013 між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 успадкували земельні ділянки та є їх законними власниками, мають правовстановлюючі документи та вправі розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Власники земельних ділянок неодноразово, в тому числі письмово, попереджували ТОВ «Давидівський дар» про припинення договорів оренди, останнє своїх заперечень проти цього власникам не надавало. Вважаючи договори припиненими, власники передали своє майно у оренду іншій особі, при цьому у встановленому законом порядку була проведена державна реєстрація речових прав оренди, що також свідчить про відсутність перешкод для укладення нових договорів. Просив у задоволенні первісного позову відмовити. В рамках розгляду зустрічного позову представник позивачів позовні вимоги підтримав, пояснив, що між ними та відповідачем - ТОВ «Давидівський дар» у 2008 році було укладено договори оренди землі строком на 10 років. Проте, вказані договори, всупереч нормам Закону України «Про оренду землі», не містять істотної умови щодо збереження стану об'єкта оренди.

Відзначив, що це є суттєвим порушенням прав власників майна (земельних ділянок), оскільки орендодавці безпосередньо зацікавлені в тому, щоб стан їх майна за час користування (під час користування) ним іншою особою як мінімум не погіршився, що вимагає погодження сторонами правил користування земельною ділянкою в частині збереження стану об'єкта оренди й зазначення відповідних умов у договорі.

Наголосив, що земельним законодавством та, власне, договором, передбачене право орендаря зводити будівлі і споруди (в тому числі водогосподарські споруди та меліоративні системи), закладати багаторічні насадження, що може потягти за собою необхідність заходів по рекультивації, тощо, а отже, прямо впливати на стан збереження земельної ділянки.

Підкреслив, що належна регламентація в договорі умов збереження стану об'єкта оренди є чи не найважливішою складовою договору, оскільки відсутність таких умов фактично позбавляє орендодавця права контролю за станом майна як в процесі її використання, так і при закінченні такого використання. За таких умов об'єкт оренди може бути суттєво погіршено, особливо з врахуванням статусу майна - землі, якість якої характеризується головно біологічними показниками .

Навів приклад належного визначення в договорі умов збереження стану об'єкту оренди, процитувавши умови договорів, укладених між позивачами за зустрічним позовом та ФГ «Берегове», розділом якого «Умови використання та збереження земельної ділянки» (п.19 договору) детально регламентовано такі умови. В оспорюваних же договорах відповідний розділ взагалі не заповнено, при цьому також договори не мають передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі» невід'ємних частин, окрім акту приймання-передачі, який також є сумнівним, оскільки підписаний до державної реєстрації договору. Послався також на матеріали журналу «Вісник Верховного Суду України», які містять підтвердження його позиції саме щодо істотної умови про збереження стану об'єкта оренди.

Додатково пояснив, що факт порушення прав позивачів за зустрічним позовом підтверджується тим, що орендар, користуючись фактичною безконтрольністю з боку орендодавців, які були позбавлені належним чином впливати на збереження стану земельної ділянки через відсутність в договорі відповідної умови, суттєво погіршив стан ґрунтів.

Зазначив, що відповідач за зустрічним позовом вирощував на земельних ділянках, які належать позивачам за зустрічним позовом, протягом часу оренди (зокрема в 2012-2014 роках) соняшник, сою та ріпак. При цьому п.15 договору передбачено, що земельна ділянка передана в оренду для вирощування зернових протягом часу оренди, або ж до внесення відповідних змін до договору. Названі ж культури відносяться до олійних, істотно виснажують землю, знижують якісні характеристики ґрунтів. Таким чином, відсутність в договорі саме умови про збереження стану об'єкта оренди безпосередньо призвела до порушення прав позивачів., про що вони дізнались у 2014 році. Це порушення є самостійною підставою для розірвання договору, але водночас чітко ілюструє порушення прав орендодавців внаслідок відсутності в договорах передбачених законом істотних умов.

Просив зустрічний позов задовольнити, визнавши договори оренди, укладені між позивачами за зустрічним позовом та ТОВ «Давидівський дар», недійсними. У задоволенні первісного позову відмовити.

Наголошував, що в договорі є умова, відповідно до якої після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, а відтак це означає, що умови збереження стану об'єкта оренди в договорі є.

Факт вирощування не зернових культур, всупереч умовам договору, не спростували.

Суд, заслухавши пояснення представників ТОВ «Давидівський дар» - позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом, представника фізичних осіб - відповідачів за первісним позовом/позивачів за зустрічним позовом, представника ФГ «Берегове» - відповідача за первісним позовом, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, приходить до висновку, що у задоволенні первісного позову необхідно відмовити, а зустрічний позов слід задовольнити в повному обсязі з огляду на наступне.

Судом встановлено, що фізичні особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10. ОСОБА_11, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_14 уклали з фермерським господарством «Берегове» договори оренди землі щодо земельних ділянок, отриманих ними в порядку спадкування.

Як убачається з реєстраційних справ, наданих до суду державною реєстраційною службою Пирятинського районного управління юстиції Полтавської області, вказані особи зареєстрували своє право власності на земельні ділянки. Відповідні речові права оренди, які виникли на підставі договорів, укладених з ФГ «Берегове», також зареєстровані в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме, в розрізі орендодавців (відповідачів):

ОСОБА_4 - індексний номер рішення № 4802905 від 07.08.2013;

ОСОБА_5 - індексний номер рішення № 5170829 від 21.08.2013;

ОСОБА_6 - індексний номер рішення № 5219866 від 22.08.2013;

ОСОБА_7 - індексний номер рішення № 5222337 від 22.08.2013;

ОСОБА_8 - індексний номер рішення № 5754407 від 11.09.2013;

ОСОБА_9 - індексний номер рішення № 6027135 від 19.09.2013;

ОСОБА_10 - індексний номер рішення № 7395837 від 30.10.2013;

ОСОБА_10 - індексний номер рішення № 10449443 від 30.01.2014;

ОСОБА_11 - індексний номер рішення № 7519874 від 01.11.2013;

ОСОБА_11 - індексний номер рішення № 7517353 від 01.11.2013;

ОСОБА_18 - індексний номер рішення № 5585677 від 04.09.2013;

ОСОБА_19 - індексний номер рішення № 5597688 від 05.09.2013;

ОСОБА_14 - індексний номер рішення №10449527 від 30.01.2014.

Згідно п.п. 1, 2 ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться після прийняття і перевірки документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, і встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень. Відповідно до п. 12 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого Постановою КМУ №703 від 22.06.2011, під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно, їх обтяженнями. Відповідно до п.п. 26,27 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого Постановою КМУ №703 від 22.06.2011, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: 1 ) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат.

Позивач не надав до суду доказів скасування відповідних рішень державного реєстратора, а також доказів щодо оскарження ним таких рішень у встановленому законом порядку.

В рамках розгляду зустрічних позовних вимог підтверджено, що між громадянами ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_10, які є спадкодавцями позивачів за зустрічним позовом, було укладено договори оренди з ТОВ «Давидівський дар». Вказані договори не містять істотної умови щодо збереження стану об'єкта оренди - відповідний пункт (п.17) договорів взагалі не заповнено. Крім того, відповідачем за зустрічним позовом не надано до суду передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі» невід'ємних частин.

Суд уважає, що відсутність такої істотної умови є порушенням права позивачів за зустрічним позовом, оскільки орендодавці безпосередньо зацікавлені в тому, щоб стан їх майна за час користування ним іншою особою як мінімум не погіршився, що вимагає погодження сторонами правил користування земельною ділянкою в частині збереження стану об'єкта оренди й зазначення відповідних умов у договорі. Варто визнати слушними аргументи представника позивачів, що саме стан земельної ділянки (зокрема, як об'єкту, що має біологічні показники) є його визначальною якісною характеристикою, а відсутність в договорах умови про його збереження перешкоджає також і праву орендодавців на відповідний контроль. Відтак, суд має точку зору, що відсутність деяких інших істотних умов договору, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», може тлумачитись як формальний дефект договору, але не порушувати прав сторони, тоді як відсутність саме умови про збереження стану об'єкта оренди в сукупності з підтвердженням факту порушення умов договору безпосередньо порушує права орендодавця.

Аналогічну правову позицію зайняв Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 25 грудня 2013 року при розгляді цивільних справ №6-94цс 13 та №6-78цс 13, предметом яких був спір про визнання недійсним договору оренди з підстав відсутності у договорі істотних умов договору. При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок про те, однією з обов'язкових умов визнання договору недійсним є порушення у зв'язку із його укладенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається лише на формальне порушення закону у суду немає правових підстав для задоволення позову і визнання правочину недійсним.

Суд зважає на те, що матеріалами справи підтверджено факт порушення договорів відповідачем за зустрічним позовом в частині вирощування сільськогосподарських культур, не передбачених договорами. При цьому з договорів вбачається, що сторони чітко сформулювали спільне волевиявлення, яке відповідає інтересам власників земельних ділянок - вирощувати лише зернові культури протягом часу оренди (10 років).

Суд критично оцінює доводи представника відповідача по зустрічному позову ТОВ «Давидівськи дар» в частині наявності в договорі умов повернення земельної ділянки, які, з точки зору останнього, регулюють стан збереження об'єкту оренди, оскільки законом встановлено самостійні, окремі істотні умови договору (умови збереження стану об'єкта оренди та умови повернення земельної ділянки орендодавцеві), правовий зміст яких не є тотожним.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час укладення та реєстрації договору оренди) істотними умовами договору оренди землі є:

- об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

- умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

- умови збереження стану об'єкта оренди;

- умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

- існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

- визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

- відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є:

- план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- акт приймання-передачі об'єкта оренди;

- проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

За таких обставин суд вбачає підстави для задоволення зустрічного позову в повному обсязі.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України за № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

За положеннями ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3,5,6 ст.203 цього Кодексу .

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових правовідносин.

За змістом вказаних процесуальних норм, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, і саме вони є підставою для звернення особи за захистом із застосуванням відповідного способу захисту.

Аналогічні роз'яснення містить п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Відповідно до ст.236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Відповідно до ч.2 ст.123 Цивільного процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Таким чином, задоволення зустрічного позову - визнання недійсними договорів оренди, укладених між ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_10 та ТОВ «Давидівський дар» з моменту їх вчинення, виключає повністю задоволення первісного позову.

За відсутності правовідносин оренди з вказаними громадянами (та їх спадкоємцями) ТОВ «Давидівський дар» не може бути визнано особою, права якої є порушеними, що є підставою для відмови в його позові.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,4,84,109,123,214,215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Давидівський дар» до Фермерського господарства «Берегове», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про визнання недійсними договорів оренди - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Давидівський дар» про визнання недійсним договору оренди землі - задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним договір оренди землі б/н від 18.02.2008, укладений між ОСОБА_16 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Давидівський дар» щодо земельної ділянки площею 3,5672 га., яка знаходиться в адміністративних межах Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області та має кадастровий номер 5323882200:00:027:0010.

Визнати недійсним договір оренди землі б/н від 18.02.2008, укладений між ОСОБА_27 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Давидівський дар» щодо земельної ділянки площею 3,8694 га., яка знаходиться в адміністративних межах Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області та має кадастровий номер 5323882200:00:030:0035.

Визнати недійсним договір оренди землі б/н від 18.02.2008, укладений між ОСОБА_28 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Давидівський дар» щодо земельної ділянки площею 3,5672 га., яка знаходиться в адміністративних межах Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області та має кадастровий номер 5323882200:00:027:0013.

Визнати недійсним договір оренди землі б/н від 18.02.2008, укладений між ОСОБА_27 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Давидівський дар» щодо земельної ділянки площею 3,4733 га., яка знаходиться в адміністративних межах Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області та має кадастровий номер 5323882200:00:019:0006.

Визнати недійсним договір оренди землі б/н від 18.02.2008, укладений між ОСОБА_24 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Давидівський дар» щодо земельної ділянки площею 3,5686 га., яка знаходиться в адміністративних межах Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області та має кадастровий номер 5323882200:00:006:0035.

Визнати недійсним договір оренди землі б/н від 18.02.2008, укладений між ОСОБА_25 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Давидівський дар» щодо земельної ділянки площею 3,57 га., яка знаходиться в адміністративних межах Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області та має кадастровий номер 5323882200:00:002:0026.

Визнати недійсним договір оренди землі б/н від 18.02.2008, укладений між ОСОБА_23 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Давидівський дар» щодо земельної ділянки площею 3,5966 га., яка знаходиться в адміністративних межах Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області та має кадастровий номер 5323882200:00:008:0029.

Визнати недійсним договір оренди землі б/н від 18.02.2008, укладений між ОСОБА_22 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Давидівський дар» щодо земельної ділянки площею 3,5867 га., яка знаходиться в адміністративних межах Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області та має кадастровий номер 5323882200:00:008:0014.

Визнати недійсним договір оренди землі б/н від 18.02.2008, укладений між ОСОБА_21 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Давидівський дар» щодо земельної ділянки площею 3,6011 га., яка знаходиться в адміністративних межах Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області та має кадастровий номер 5323882200:00:005:0003.

Визнати недійсним договір оренди землі б/н від 18.02.2008, укладений між ОСОБА_29 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Давидівський дар» щодо земельної ділянки площею 3,5324 га., яка знаходиться в адміністративних межах Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області та має кадастровий номер 5323882200:00:003:0008.

Визнати недійсним договір оренди землі б/н від 18.02.2008, укладений між ОСОБА_30 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Давидівський дар» щодо земельної ділянки площею 3,601 га., яка знаходиться в адміністративних межах Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області та має кадастровий номер 5323882200:00:005:0026.

Визнати недійсним договір оренди землі б/н від 18.02.2008, укладений між ОСОБА_26 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Давидівський дар» щодо земельної ділянки площею 3,5700 га., яка знаходиться в адміністративних межах Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області та має кадастровий номер 5323882200:00:002:0004.

Стягти з Товариства з обмеженою відповідальністю «Давидівський дар», юридична адреса с. Давидівка, Пирятинського району, Полтавської області, ЄДРПОУ 33166730, ІПН 331667316233, р/р 26007001309790 в ПАТ «АКТАБАНК», МФО 307394, на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, сплачений останніми судовий збір за розгляд справи у сумі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок та витрати на правову допомогу у сумі 1000 (одна тисяча) гривень, кожному.

Стягти з Товариства з обмеженою відповідальністю «Давидівський дар», юридична адреса с. Давидівка, Пирятинського району, Полтавської області, ЄДРПОУ 33166730, ІПН 331667316233, р/р 26007001309790 в ПАТ «АКТАБАНК», МФО 307394, на користь ОСОБА_11, ОСОБА_16, сплачений останніми судовий збір за розгляд справи у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок та витрати на правову допомогу у сумі 2000 (дві тисячі) гривень, кожному.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя -