Ухвала

від 14.10.2014 по справі 525/506/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/506/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/3181/14

Головуючий у 1-й інстанції Білецька В. І.

Доповідач Триголов В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді : Триголова В.М.,

суддів : Бондаревської С.М., Дорош А.І.

при секретарі: Коваль А.А.,

з участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 08 вересня 2014 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Великобагачанський комбікормовий завод", треті особи - відділ Держземагенства Великобагачанського району, Полтавськарегіональна філія Центру Державного земельного кадастру, про визнання недійсним договору оренди землі,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 08 вересня 2014 року відмовлено ОСОБА_2 у визнанні недійсним договору оренди землі, укладеному між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Великобагачанський комбікормовий завод" 27 листопада 2007 року строком на п'ять років та зареєстрованого у відділі Держкомзему Великобагачанського району Полтавської області 29.12.2007 року №040755100298 та додаткової угоди від 18 травня 2011 року про продовження дії договору оренди до грудня 2017 року, яка зареєстрована у Великобагачанському відділі Полтавської регіональної філії Центру ДЗК 03.06.2011 року №532020004000716.

З рішенням суду не погодився позивач ОСОБА_2, який його оскаржив, просив скасувати і ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити. Вважає, що рішення суду прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 мала на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ. №075475, виданого Великобагачанською РДА Полтавської області 19.01.2005 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №01055100773 кадастровий номер 5320284700:00:001:0210 земельну ділянку площею 3,4117 га.

Згідно договору оренди землі, даний договір укладено 27 листопада 2007 року між орендодавцем - ОСОБА_3 та орендарем - ТОВ "Великобагачанський комбікормовий завод" стосовно вищезазначеної земельної ділянки, терміном на 5 років. У договорі обумовлені всі істотні умови, він підписаний обома сторонами та має відмітку про здійснення його державної реєстрації у відділі Держкомзему Великобагачанського району Полтавської області 29 грудня 2007 року за № 040755100298.

Даний договір виконувався належним чином, так як орендодавець ніяких претензій до відповідача ТОВ "Великобагачанський комбікормовий завод" не мала. Орендну плату отримував син - ОСОБА_4, у якого проживала ОСОБА_3, яка мала похилий вік та незадовільний стан здоров'я, тому сама не мала можливості отримувати орендну плату.

18.05.2011 року між ОСОБА_3 та "Великобагачанський комбікормовий завод" було укладено додаткову угоду про продовження дії договору оренди до грудня 2017 року. В додатковій угоді був змінений п.8 про продовження терміну дії договору до грудня 2017 року та п.9 про те, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 4,2% на суму 2216,17 грн. Ця угода є невід'ємною частиною договору оренди.

Дана угода була підписана ОСОБА_2 на прохання та за згодою ОСОБА_3 За життя, протягом 2011-2013 років, остання отримувала орендну плату і не ставила питання про розірвання договору.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. На підставі заповіту померлої спадщину прийняв її син- ОСОБА_2, отримавши у нотаріуса свідоцтво про право власності наприватизовану земельну ділянку, площею 3,4117 га.

В подальшоу спадкоємець ОСОБА_2, згідно діючого договору отримував орендну плату, також претензій до відповідача щодо виконання умов договору оренди землі та додаткової угоди не мав.

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що сторонами були додержані вимоги ст. 15 Закону України «Про оренду землі» та вимоги ст. 203 ЦК України при укладенні договору.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України: Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У ст. 6 Закону України «Про оренду землі» вказано, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбаченого Земельним Кодексом України, Цивільним кодексом України та іншими Законами України і договорами оренди землі.

Враховуючи викладене, а також те, що спірний договір оренди землі від 27 листопада 2007 року був укладений з додержанням вимог ст. 15 Закону України «Про оренду землі» та вимоги ст. 203 ЦК України, пройшов відповідну державну реєстрацію, волевиявлення ОСОБА_3 було спрямоване саме на укладення договору оренди належної їй земельної ділянки, що підтверджується підписанням нею договору оренди, додаткова угода до договору була підписана її сином ОСОБА_2 за життя орендодавця та з її згоди, отриманням орендної плати; за життя ОСОБА_3 договір оренди не оспорювала, порядок державної реєстрації договору не був порушеним, окрім того, суду не надано жодних доказів того, що відповідачем умови договору якимось чином порушувались, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди землі.

Як встановила колегія суддів, такий висновок місцевого суду є вірним, оскільки суд дійшов його після повного, всебічного та об'єктивного з'ясування фактичних обставин справи, прав та обов'язків сторін в даних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 08 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя: В.М. Триголов

Судді: С.М. Бондаревська

А.І. Дорош