Постанова

від 14.10.2014 по справі 1/89

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2014 р. Справа№ 1/89

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Ільєнок Т.В.

Куксова В.В.

секретар судового засідання - Пугачова А.С.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 14.10.2014 року по справі № 1/89 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний дім "Белшина" на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.08.2014 року про зміну способу виконання рішення у справі № 1/89 (суддя Мельник В.І.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Український

торгівельний дім "Белшина"

до товариства з обмеженою відповідальністю

"Ресурс-Інвест"

про стягнення 1 971 885,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний дім "Белшина" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Інвест" про стягнення 1 971 885,13 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 08.04.2011 року позов задоволено, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс - Інвест" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний дім "Белшина" 1 971 885,13 грн. - боргу, 19 718,85 грн. - державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Повернуто з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний дім "Белшина" 2 668,72 грн. - надлишково сплаченого державного мита.

18.07.2014 року позивачем подано через канцелярію суду заяву про зміну способу виконання рішення суду від 08.04.2011 року № 1/89, в якій просив суд змінити спосіб та порядок виконання рішення суду в рахунок погашення боргу звернути стягнення на рухоме майно - цукор-пісок білий (некондиційний), вироблений з тростини, в кількості 1642 тонни, який знаходиться на території приміщень СП "Кирсанівський цукор" ТОВ "Подільські цукроварні" (Вінницька область, смт.Кирсанівка, вул. Новозаводська 1), шляхом надання права ТОВ "Український торгівельний дім "Белшина" укласти договір купівлі-продажу від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс - Інвест" з іншою особою покупцем. Також заявник просив суд, з метою забезпечення збереження рухомого майна (цукор-пісок білий) дозволити ТОВ "УТД "Белшина" примусово вилучити цукор-пісок білий (некондиційний), вироблений з тростини, в кількості 1642 тонни, який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Ресурс - Інвест", знаходиться на території приміщень СП "Кирсанівський цукор" ТОВ "Подільські цукроварні" (Вінницька область, смт.Кирсанівка, вул. Новозаводська 1) та передати його в управління ТОВ "Український торгівельний дім "Белшина" на період його реалізації.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.08.2014 року у справі № 1/89 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний дім "Белшина" про зміну способу виконання рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2011 року у справі № 1/89 задоволено частково. Звернути стягнення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс - Інвест" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний дім "Белшина" за рахунок майна - цукор-пісок білий (некондиційний) вироблений з тростини, який знаходиться за адресою: СП "Кирсанівський цукор" ТОВ "Подільські цукроварні" в межах суми наявної заборгованості у розмірі 1 960 844,25 грн. В решті заявлених вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний дім "Белшина", викладених у заяві про зміну способу виконання рішення суду № 1/89 від 08.04.2011 року - відмовлено.

Не погодившись із винесеною ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний дім "Белшина" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить повністю скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 15.08.2014 року у справі № 1/89 та винести нову, якою звернути стягнення на рухоме майно боржника.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у ухвалі місцевого суду обставинам справи.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний дім "Белшина" на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.08.2014 року по справі № 1/89 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Яковлєва М.Л. (головуючий), Ільєнок Т.В., Куксова В.В.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 року відновлено товариству з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний дім "Белшина" строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.08.2014 року про зміну способу виконання рішення у справі № 1/89 та прийнято її провадження і призначено перегляд ухвали на 14.10.2014 року.

В апеляційній скарзі скаржником порушено питання щодо забезпечення збереження рухомого майна шляхом вилучення цукру-піску білого у ТОВ «Ресурс-Інвест» та передати його в управління ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний дім "Белшина" задоволено. Вжито заходи до забезпечення заяви про зміну способу та порядку виконання рішення по даній справі шляхом вилучення цукру-піску білого (некондиційний), вироблений з тростини, в кількості 1642 тонни, вартістю 201,25 грн. за 1 тонну, який належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «Ресурс-Інвест» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код 32775420), і знаходиться на території приміщень СП «Кирсанівський цукор» ТОВ «Подільські цукроварні» (Вінницька область, смт. Кирсанівка, вул. Новозаводська, 1) та передання його в управління товариства з обмеженою відповідальністю «Український торгівельний дім «Белшина» (14011, м. Чернігів, вул. Щорса, 100, 35237656) на період до його реалізації.

14.10.2014 року від товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс-Інвест» надійшли додаткові документи, які судовою колегією оглянуто та долучено до матеріалів справи.

14.10.2014 року від товариства з обмеженою відповідальністю «Український торгівельний дім «Белшина» надійшла заява про подання доказів з додатковими матеріалами, які судовою колегією оглянуто та долучено до матеріалів справи.

Представник позивача був присутнім в судовому засіданні та надав свої пояснення, в яких підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 15.08.2014 року у справі № 1/89 скасувати та винести нову, якою звернути стягнення на рухоме майно боржника.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний дім "Белшина" про зміну способу виконання рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2011 року у справі № 1/89.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступ представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду міста Києва від 15.08.2014 року по справі № 1/89 - залишається без змін.

Як визначає ст. 106 ГПК України, окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема ухвала про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміни способу та порядку їх виконання (п. 20 ч. 1 ст. 106 ГПК України).

Апеляційні скарги на ухвали місцевого суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення господарського суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду м. Києва від 08.04.2011 року позов задоволено, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс - Інвест" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний дім "Белшина" 1 971 885,13 грн. - боргу, 19 718,85 грн. - державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Повернуто з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний дім "Белшина" 2 668,72 грн. - надлишково сплаченого державного мита.

На виконання зазначеного рішення 03.05.2011 року видано відповідні накази.

У відповідності до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

30.05.2011 року позивач направив на адресу ВДВС Шевченківського РУЮ заяву № 466 про відкриття виконавчого провадження.

Постановою старшого державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гречух О.Я. 06 червня 2011 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу та наданий відповідачу 7-денний строк для добровільного виконання рішення суду.

01.02.2012 року державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Ратушняком С.Ф. винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

08.04.2013 року старшим державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у Києві Загоруйком О.М. винесена постанова про арешт коштів боржника.

Однак, станом на 15.05.2013 року державними виконавцями ВДВС Шевченківського РУЮ у Києві не встановлено майно відповідача, на яке можливо звернути стягнення для задоволення вимог стягувача.

Частина 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» (закон) визначає, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Частиною 1 ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Позивачу стало відомо, що на території Вінницької області знаходиться майно, яке належить відповідачу та на яке може бути звернуто стягнення для задоволення вимог стягувача.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 закону, у разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.

Оскільки, майно боржника знаходиться на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві, а також те, що у відповідача відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення, на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві, державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві Метлушенком В.І. була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, а виконавчий документ направлений до відділу державної виконавчої служби Тульчинського районного управління юстиції.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тульчинського районного управління юстиції Хлопотіним О.В. від 13.08.2013 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва №1/89 від 03.05.2013 року.

28.01.2014 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Калінчуком С.І. винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Вказаною постановою накладений арешт на цукор-пісок білий в кількості 1642 тони, що належить на праві власності відповідачу.

Однак, дане майно відповідача знаходиться під митним режимом переробки на митній території, відповідно до ч. 1 ст. 160 Митного кодексу України, станом на 12.06.2014 року не поміщений в інший митний режим, а тому без сплати митних платежів не може бути об'єктом примусової реалізації в межах виконання виконавчого провадження.

Начальником Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області листом №6043/2/0-14 від 11.07.2014 року, було повідомлено стягувача, що в ході перевірки рахунків відповідача, відкритих в банківських установах, коштів не виявлено. Одночасно, державним виконавцем не виявлено будь-якого зареєстрованого за відповідачем майна, на яке можливо звернути стягнення.

У зв'язку з чим, 18.07.2014 року позивачем подано через канцелярію суду заяву про зміну способу виконання рішення суду від 08.04.2011 року № 1/89, в якій просив суд змінити спосіб та порядок виконання рішення суду в рахунок погашення боргу звернути стягнення на рухоме майно - цукор-пісок білий (некондиційний), вироблений з тростини, в кількості 1642 тонни, який знаходиться на території приміщень СП "Кирсанівський цукор" ТОВ "Подільські цукроварні" (Вінницька область, смт.Кирсанівка, вул. Новозаводська 1), шляхом надання права ТОВ "Український торгівельний дім "Белшина" укласти договір купівлі-продажу від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс - Інвест" з іншою особою покупцем. Також заявник просив суд, з метою забезпечення збереження рухомого майна (цукор-пісок білий) дозволити ТОВ "УТД "Белшина" примусово вилучити цукор-пісок білий (некондиційний), вироблений з тростини, в кількості 1642 тонни, який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Ресурс - Інвест", знаходиться на території приміщень СП "Кирсанівський цукор" ТОВ "Подільські цукроварні" (Вінницька область, смт.Кирсанівка, вул. Новозаводська 1) та передати його в управління ТОВ "Український торгівельний дім "Белшина" на період його реалізації.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.08.2014 року у справі № 1/89 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний дім "Белшина" про зміну способу виконання рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2011 року у справі № 1/89 задоволено частково. Звернуто стягнення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс - Інвест" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний дім "Белшина" за рахунок майна - цукор-пісок білий (некондиційний) вироблений з тростини, який знаходиться за адресою: СП "Кирсанівський цукор" ТОВ "Подільські цукроварні" в межах суми наявної заборгованості у розмірі 1 960 844,25 грн. В решті заявлених вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний дім "Белшина", викладених у заяві про зміну способу виконання рішення суду № 1/89 від 08.04.2011 року - відмовлено.

Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Вирішуючи питання про відстрочку та розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Крім того, вирішуючи питання про розстрочку чи відстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання, на підставі ст. 121 ГПК України, господарські суди повинні встановлювати інтереси обох сторін, оскільки невиконання рішення суду порушують інтереси позивача та також може призвести до негативних наслідків для нього.

Як вбачається з матеріалів справи з моменту набрання рішенням суду законної сили в примусовому порядку державною виконавчою службою було примусово стягнуто з відповідача лише 11 040,88 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №U791149 від 20.06.2013 року, тому зміна способу та порядку виконання рішення суду зі стягнення заборгованості на звернення стягнення на майно відповідача не лише не призведе до порушення прав відповідача, але і надасть можливість позивачу, задовольнити свої вимоги за рахунок майна відповідача

Підпунктом 7.1.3. п. 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Одночасно, п. 7.2. вказаної Постанови встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б зверну стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, оскільки вартість грошових коштів, які відповідач має сплатити позивачу становить 1 971 885,13 грн., що визначено судом в рішенні № 1/89 від 08.04.2011 року, а під час виконання судового рішення, було погашено лише частину заборгованості у розмірі 11 040,88 грн., то на момент подачі заяви про зміну способу виконання рішення суду у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у розмірі 1 960 844,25 грн.

Беручи до уваги той факт, що у відповідача відсутні грошові кошти але в наявності є майно (цукор-пісок білий), то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зміни способу виконання судового рішення № 1/89 від 08.04.2011 року, шляхом звернення стягнення на майно цукор-пісок білий, що знаходиться за адресою: СП "Кирсанівський цукор" ТОВ "Подільські цукроварні" (Вінницька область, смт.Кирсанівка, вул. Новозаводська 1), в межах наявної заборгованості у розмірі 1 960 844,25 грн., з урахуванням часткової сплати боргу.

Щодо інших вимог, викладених у заяві товариства з обмеженою відповідальністю «Український торгівельний дім «Белшина» про зміну способу виконання рішення суду, то вони не підлягають задоволенню, оскільки не можуть бути предметом розгляду у даному провадженні та є компетенцією державної виконавчої служби.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду міста Києва від 15.08.2014 року у справі № 1/89 - залишається без змін.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний дім "Белшина" на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.08.2014 року про зміну способу виконання рішення у справі № 1/89 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 15.08.2014 року у справі № 1/89 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 1/89 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Т.В. Ільєнок

В.В. Куксов