Ухвала

від 18.09.2014 по справі 826/3878/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3878/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

18 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Карпушової О.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2014 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поллі-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Поллі-Сервіс» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 0000851702 від 28.10.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2014 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Поллі Сервіс», код за ЄДРПОУ 32912338 дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012.

В ході перевірки відповідачем зокрема, встановлено, що податок на доходи фізичних осіб утримувався позивачем згідно Податкового кодексу України, але при розрахунках з фізичними особами - працівниками підприємства мали місце випадки порушення Податкового кодексу України, а саме не утриманий податок з доходів фізичних осіб з суми у розмірі 20 119,00 грн, у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених документів, що підтверджують витрати у відрядженнях, в тому числі використання авіаквитків та проживання в готелі працівниками підприємства:

ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), поїздка до м. Дубай ОАЄ 20.08.2011 Авансовий звіт відсутній, посадкові талони відсутні, вартість квитка 4 395,00 грн сплачена 07.09.2011 з розрахункового рахунку підприємства ТОВ «Авіа-Експрес» ЄДРПОУ 31282459 згідно рахунку № 2581-9-0 від 26.07.2011;

ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), відрядження до м. Вельдховен Нідерланди 22-24.05.2012, посадкові талони відсутні, вартість квитка 3864,00 грн сплачена 18.05.2012 з розрахункового рахунку підприємства ТОВ «Авіа-Експрес» ЄДРПОУ 31282459 згідно рахунку № 6522-4-0 від 18.05.2012,

ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), поїздка до м. Дубай ОАЄ 20.08.2011 Авансовий звіт відсутній, посадкові талони відсутні, вартість квитка 4 395,00 грн сплачена 07.09.2011 з розрахункового рахунку підприємства ТОВ «Авіа-Експрес» ЄДРПОУ 31282459 згідно рахунку № 2581-9-0 від 26.07.2011;

ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4), відрядження до м. Париж Франція 14-18.11.2011 проживання в готелі «Hotel Point Rjyl», рахунок отриманий з готелю відсутній, вартість проживання 7465,00 грн сплачена 08.11.2011 з розрахункового рахунку підприємства ТОВ «Авіа-Експрес» ЄДРПОУ з 1282459 згідно рахунку № 3779-11-0 від 18.10.2011.

За результатами перевірки позивача, відповідачем складено акт №1148/26-51-22-01/32912338 від 09.10.2013, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, крім іншого:

пп. 164.2.11. п.164.2. ст.164, пп.168.1.1. п.168.1., ст.168, пп. «а» п.176.2. ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в 2012 році, на загальну суму 3 635,96 грн, в тому числі: в 2011 році - 3 329,34 грн, в 2012 році - 791,42 грн.

Не погоджуючись з такими висновками акту перевірки, позивачем у порядку п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України подавалися відповідачу заперечення до акту перевірки, за результатом розгляду яких, висновки акту перевірки № 1148/26-51-22-01/32912338 від 09.10.2013 залишені без змін, а заперечення позивача - без задоволення.

При цьому, у листі ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 24.10.2013 № 4584/10/26-51-22-01 «Про надання відповіді на заперечення до акту планової виїзної перевірки від 09.10.2013 № 1148/26-51-22-01/32912338» зазначено, що в таблиці акту, щодо суми недоплати податку на доходи фізичних осіб, в колонці «Всього» допущена арифметична помилка, виходячи з чого ТОВ «Поллі-Сервіс» допущено порушення вимог податкового законодавства щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету на загальну суму 4 120, 76 грн, в тому числі: в 2011 році - 3 329,34 грн, в 2012 році - 791,42 грн.

У зв'язку з виявленими порушеннями, на підставі акта перевірки № 1148/26-51-22-01/32912338 від 09.10.2013, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000851702 від 28.10.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 4 120,76 грн і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 030,19 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення за правилами ст. 56 Податкового кодексу України оскаржене позивачем в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у м. Києві та Міністерства доходів і зборів України, за результатом чого оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а скарги - без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом позивача № 69 від 10.07.2011 «Про службове відрядження» ОСОБА_2 була направлена у службове відрядження до м. Шарж (Об'єднані Арабські Емірати) строком на 6 (шість днів) з 10 по 15 серпня 2011 року у компанію TRUSTCOR CONSULTING S.A. для участі у міжнародній конференції «Міжнародний досвід трансферу технологій».

Згідно кошторису витрат на відрядження до наказу № 69 від 10.07.2011 «Про службове відрядження», щодо відрядження працівника ОСОБА_2 було виділені кошти у розмірі 25 860,00 грн, з яких: добові - 3 360,00 грн; придбання квитків (авіа) - 10 000,00 грн; проживання в готелі - 10 000,00 грн; інші витрати (таксі, Інтернет, телефон, проїзд, віза тощо) - 2 500,00 грн.

Отримання та використання відповідним працівником авансових коштів на відрядження (добові) у розмірі 3360,00 грн. підтверджується звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 45 від 16.08.2011, копія якого міститься в матеріалах справи.

Вибуття у відрядження 10.08.2011 з території України та прибуття з відрядження 15.08.2011 підтверджується відмітками у закордонному паспорті ОСОБА_2, копія якого міститься в матеріалах справи, а також копією електронного авіаційного квитка з посадковими талонами.

На підтвердження відрядження, ОСОБА_2 складено звіт про відрядження від 16.08.2011.

При цьому, придбання авіаквитків та оплата сервісного збору здійснювалися за рахунок позивача у ТОВ «Авіа-Експрес», що підтверджується накладною № 2581-9-0 від 26.07.2011, виданою ТОВ «Авіа-Експрес» та випискою по особовому рахунку позивача № 26008349 за 07.09.2011, що свідчить про відсутність здійснення фізичною особою - працівником ОСОБА_2 фактичних витрат на придбання авіаквитків та оплату сервісного збору, отже, і про відсутність необхідності відшкодування відповідних витрат працівнику.

Аналогічне мало місце і по відрядженнях інших працівників позивача.

Наказом позивача № 36 від 11.05.2012 «Щодо відрядження» ОСОБА_3 направлений у службове відрядження до м. Велдховен (Королівство Нідерланди) терміном на 3 дні з 22 по 24 травня 2012 року для відвідування компанії ІАІ з метою проведення переговорів щодо стану виконання умов договору.

Згідно кошторису витрат на відрядження до наказу № 36 від 11.05.2012 «Щодо відрядження», ОСОБА_3 були виділені кошти у розмірі 13 100,00 грн, з яких: добові - 2100,00 грн; придбання квитків (авіа, міський транспорт) - 5000,00 грн; проживання в готелі - 2000,00 грн; інші витрати (віза, Інтернет, мобільний зв'язок, таксі) - 4000,00 грн.

Отримання та використання відповідним працівником авансових коштів на відрядження (добові, проживання у готелі) у розмірі 3 837,50 грн підтверджується звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 56 від 29.05.2012, копія якого міститься в матеріалах справи.

Наказом № 37-1 від 23.05.2012 «Про подовження службового відрядження» ОСОБА_3 продовжено термін службового відрядження строком на 4 (чотири дні) з 25 по 28 травня 2012 року.

Згідно кошторису витрат на відрядження до наказу № 37-1 від 23.05.2012 «Про подовження службового відрядження», ОСОБА_3 були виділені додаткові кошти у розмірі 14 800,00 грн, з яких: добові - 2800,00 грн; придбання квитків (авіа, міський транспорт) - 5000,00 грн; проживання в готелі - 3000,00 грн; інші витрати (віза, Інтернет, мобільний зв'язок, таксі) - 4000,00 грн.

На підтвердження проживання у готелі, та, відповідно, для відшкодування витрат на проживання, ОСОБА_3 надано рахунок на суму 173 Євро.

Вибуття у відрядження 22.05.2012 з території України та прибуття з відрядження 28.05.2012 підтверджується відмітками у закордонному паспорті ОСОБА_3, копія якого міститься в матеріалах справи.

На підтвердження відрядження, ОСОБА_3 складено звіт про відрядження від 29.05.2012.

При цьому, придбання авіаквитків та оплата сервісного збору здійснювалися за рахунок позивача у ТОВ «Авіа-Експрес», що підтверджується накладною № 6522-4-0 від 18.05.2012, виданою ТОВ «Авіа-Експрес» та випискою по особовому рахунку позивача № 26008349 за 24.05.2012, що свідчить про відсутність здійснення фізичною особою - працівником ОСОБА_3 фактичних витрат на придбання авіаквитків та оплату сервісного збору, отже, відповідно, відсутність необхідності відшкодування відповідних витрат працівнику.

Наказом позивача № 91 від 09.10.2011 «Про службове відрядження» ОСОБА_4 вибула у службове відрядження до м. Париж (Франція) строком на 5 (п'ять) днів з 14 по 18 листопада 2011 року для участі у виставці Cartes and IDentification 2011.

Згідно кошторису витрат на відрядження до наказу № 91 від 09.10.2011 «Про службове відрядження», ОСОБА_4 були виділені кошти у розмірі 18 300,00 грн, з яких: добові - 3500,00 грн; придбання квитків - 4800,00 грн; проживання в готелі - 8000,00 грн; інші витрати (проїзд) - 2000,00 грн, а також до зарахування на корпоративних рахунок в сумі 5 000,00 грн.

Отримання та використання відповідним працівником авансових коштів на відрядження (добові, авіаквиток, витрати на міський транспорт) у розмірі 8 365,27 грн підтверджується Звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 75 від 21.11.2011, копія якого міститься в матеріалах справи.

Вибуття у відрядження 14.11.2011 з території України та прибуття з відрядження 18.11.2011 підтверджується відмітками у закордонному паспорті ОСОБА_4, копія якого міститься в матеріалах справи.

На підтвердження витрат на купівлю авіаквитків ОСОБА_4 подано відповідні авіаквитки з посадковими талонами.

При цьому, послуги на проживання в готелі були придбані ТОВ «Поллі-Сервіс» у контрагента ТОВ «Авіа-Експрес» та сплачені з розрахункового рахунку на підставі рахунка № 3779-11-0 від 18.10.2011 в сумі вартості проживання 7 200,00 грн та вартості сервісного збору в розмірі 265,00 грн, що свідчить про відсутність здійснення фізичною особою - працівником ОСОБА_4 фактичних витрат на проживання у готелі, отже, відповідно, відсутність необхідності відшкодування відповідних витрат працівнику.

На підтвердження відрядження, ОСОБА_4, складено звіт про відрядження від 21.11.2011.

Наказом позивача № 69 від 10.07.2011 «Про службове відрядження» ОСОБА_3 вибув у службове відрядження до м. Шарж (Об'єднані Арабські Емірати) строком на 6 (шість днів) з 10 по 15 серпня 2011 року у компанію TRUSTCOR CONSULTING S.A. для участі у міжнародній конференції «Міжнародний досвід трансферу технологій».

Згідно кошторису витрат на відрядження до наказу № 69 від 10.07.2011 «Про службове відрядження», щодо відрядження працівника ОСОБА_3 були виділені кошти у розмірі 25 860,00 грн, з яких: добові - 3 360,00 грн; придбання квитків (авіа) - 10 000,00 грн; проживання в готелі - 10 000,00 грн; інші витрати (таксі, Інтернет, телефон, проїзд, віза тощо) - 2 500,00 грн.

Отримання та використання відповідним працівником авансових коштів на відрядження (добові) у розмірі 3 360,00 грн підтверджується Звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 46 від 16.08.2011, копія якого міститься в матеріалах справи.

Вибуття у відрядження 10.08.2011 з території України та прибуття з відрядження 15.08.2011 підтверджується відмітками у закордонному паспорті ОСОБА_3, копія якого міститься в матеріалах справи.

На підтвердження відрядження, ОСОБА_3 складено звіт про відрядження від 16.08.2011.

При цьому, придбання авіаквитків та оплата сервісного збору здійснювалися за рахунок позивача у ТОВ «Авіа-Експрес», що підтверджується накладною № 2581-9-0 від 26.07.2011, виданою ТОВ «Авіа-Експрес» та випискою по особовому рахунку позивача № 26008349 за 07.09.2011, що свідчить про відсутність здійснення фізичною особою - працівником ОСОБА_3 фактичних витрат на придбання авіаквитків та оплату сервісного збору, отже, відповідно, відсутність необхідності відшкодування відповідних витрат працівнику.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що добові на відрядження вищезазначених працівників були визначені кошторисами витрат на відрядження до наказів про їх відрядження, отримання та використання яких підтверджується відповідними звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, що свідчить про їх законне та обґрунтоване видання та використання.

Ані судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції, не встановлено випадків перевищення та/або не підтвердження документально витрат на відрядження працівників.

Всі фактичні витрати працівників на відрядження підтверджені необхідними первинними документами (наказами про відрядження та кошторисами витрат до них, звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, посадковими талонами, накладними на придбання авіаквитків, виписками по рахунку позивача).

Більше того, авіаквитки на відрядження працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також послуги на проживання в готелі ОСОБА_4 придбавалися позивачем у ТОВ «Авіа-Експрес», що підтверджується відповідними первинними документами та свідчить про відсутність здійснення фізичними особами фактичних витрат на придбання авіаквитків, оплату сервісного збору та оплату послуг на проживання у готелі, отже, як підтверджується матеріалами справи, не відшкодовувалися зазначеним працівникам.

Витрати ж на придбання авіаквитків ОСОБА_4 та проживання у готелі ОСОБА_3, підтверджуються, відповідно, наявними посадковими талонами та рахунком з готелю на відповідну суму.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вищезазначені обставини спростовують висновки відповідача про не утримання податку з доходів фізичних осіб у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених документів, що підтверджують витрати у відрядженнях, в тому числі використання авіаквитків та проживання в готелі працівниками підприємства.

Так, колегія суддів доходить аналогічного з судом першої інстанції висновку про протиправність донарахування позивачу суми податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати та застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням форми «Р» від 28.10.2013 року № 0000851702.

У перелічених вище відрядженнях підприємство не мало випадків, передбачених пп. 170.9.1 ст. 170 ПК України, тому позивач не був наділений правами та обов'язками утримувати податок на доходи фізичних осіб.

В даному випадку, у відповідності до пп. 140.1.7 ст. 140 ПК України всі фактичні витрати працівників на відрядження підтверджені первинними документами та коректно обліковані в бухгалтерському та податковому обліку.

Викладеними обставинами спростовується твердження апелянта про порушення позивачем пп. 164.2.11. п. 164.2. ст.164, пп.168.1.1. п.168.1., ст.168, пп. «а» п.176.2. ст.176 Податкового кодексу України.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 23.09.2014.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

ОСОБА_5

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

ОСОБА_5