Рішення

від 13.10.2014 по справі 922/3818/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2014 р.Справа № 922/3818/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства Дослідного господарства "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України, с. Кутузівка; до Комунального підприємства "Еліткомунсервіс", с. Радгоспне; про стягнення 141.005,43 грн. за участю представників:

позивача - Полуляхов Д.О., довіреність б/н від 11.03.2014р.;

відповідача - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Дослідного господарства "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України 05.09.2014 року звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Еліткомунсервіс" про стягнення заборгованості у розмірі 142.586,50грн. з ПДВ, яка складається з суми основного боргу - 132.296,00грн., пені - 7.616,50грн. та 3% річних - 1.092,93грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог № 32609 від 19.09.2014р., прийнятої ухвалою суду від 23.09.2014р.)

В обгрунтування позову вказує на неналежне виконання відповідачем зобов"язань за договором про відпуск і споживання води від 12.02.2014р. № 25, в частині повної та своєчасної оплати послуг позивача з водопостачання, в зв"язку із чим, окрім суми основного боргу, нараховані пеня, на підставі п.4.6. договору, та 3% річні, на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України; в якості правових підстав позову вказує на норми ст.ст. 251-258, 549, 610-612, 625, 692, 712 ЦК України та ст.ст. 22, 193, 231, 232, 265 ГК України.

Представник позивача у судовому засіданні 13.10.2014р. позов підтримав повністю та наполягає на його задоволенні.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, відзив на позов та докази на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі не надав, доказів вручення судових ухвал відповідачу в матеріалах справи не міститься, копії ухвал суду про порушення провадження у справі та від 23.09.2014 р. до суду не повернулися.

Поштову кореспонденцію суд скеровував на юридичну адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та Витягу з ЄДРЮО та ФОП, що співпадають, - 62408, Харківська область, Харківський район, селище Радгоспне, вул. Шкільна, 19.

За змістом ст. 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. (Вказаної позиції дотримується Вищий господарський суд України у Постанові від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, суд установив наступне.

12.02.2014 р. між Державним підприємством "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (постачальник) та Комунальним підприємством "Еліткомунсервіс" (абонент) було укладено договір № 25 про відпуск і споживання води (договір, а.с. 19-24).

Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобов'язався відпускати абоненту питну воду, яка повинна відповідати вимогам держстандарту, а абонент зобов'язався своєчасно оплачувати її у строки і на умовах, встановленим цим договором.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2014 р.

Згідно з п.п. 4.2., 4.3. договору тарифи на воду на момент укладення договору складають 3,00 грн. за 1 м. куб, з урахуванням ПДВ. У випадку зміни у законодавчому порядку тарифів, що діють на момент укладення договору, оплата абонентом наданих йому послуг водопостачання здійснюється за новими, встановленими законодавчо тарифами, з моменту їхнього вводу, без яких-небудь додаткових погоджень з абонентом їх розмірів. При цьому інші умови договору не змінюються. Постачальник письмово повідомляє відповідача про зміну тарифів.

У відповідності до п.п. 4.4., 4.5., 4.6. договору до початку розрахункового періоду абонент не пізніше 20 числа розрахункового місяця здійснює передплату в розмірі оплати за попередній місяць. Підставою для остаточного розрахунку абонентом за спожиту в поточному місяці воду, є рахунок-фактура постачальника. Рахунок-фактура постачальника є обов'язковою до приймання абонентом, порядок доставки якої може здійснюватися у наступні способи: доставка нарочним або представником постачальника, доставка рекомендованою поштою, одержанням представником абонента після прибуття до постачальника, іншими способами. Абонент зобов'язаний здійснити остаточну оплату за спожиту воду протягом трьох банківських днів від дня пред'явлення йому рахунку-фактури постачальника.

Абонент зобов'язався своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за воду відповідно до встановлених договором тарифів водопостачання (п. 5.2.2. договору).

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу питну воду, на загальну суму 140.796,00 грн. що підтверджується наданими разом із позовною заявою актами, підписаними повноважними представниками сторін і скріпленими їх печатками №67 від 20.02.2014р. на суму 20.103,00грн., №122 від 20.03.2014року на суму 17.436,00, №289 від 20.04.2014р. на суму 20.622,00грн., №290 від 20.05.2014р. на суму 19.758,00грн., б/н від 20.06.2014р. на суму 21.222,00грн., №368 від 21.07.2014р. на суму 20.220,00грн., б/н від 20.08.2014р. на суму 21.435,00грн. (а.с. 29-35, відповідні рахунки-фактури до цих актів також підписані сторонами та скріплені печатками сторін, а.с. 36-42).

Проте, відповідач свої зобов'язання, щодо своєчасного розрахунку за надані за договором послуги, не виконав в повному обсязі - сплативши лише 8.500,00грн. (а.с. 43-45), внаслідок чого його заборгованість перед позивачем станом на 05.09.2014р. склала 132.296,00грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

За вимогами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому ст.ст. 32, 33 ГПК України порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, не надав суду доказів сплати позивачу грошових коштів в сумі 132.296,00грн., - позов цій частині підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних в сумі 1.092,93 грн. заявлені позивачем обґрунтовано, доведені матеріалами справи, вірно нараховані (розрахунок а.с. 69) та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 4.6. Договору при несплаті або частковій несплаті рахунку-фактури абоненту нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплати за кожний прострочений день до погашення заборгованості відповідно до законодавства. Оплату пені абонент здійснює самостійно. Сплата пені не позбавляє постачальника права на відшкодування збитків, заподіяних невиконанням або неналежним виконанням абонентом своїх зобов'язань.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору (п.4.6.), з урахуванням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч.2 ст.343 Господарського кодексу України, у вигляді сплати пені, що становить 7.616,50 грн. (розрахунок а.с. 68).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог, в зв"язку із чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 2.820,11 грн. судового збору.

Водночас, оскільки згідно п. 4 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, - сплачений позивачем судовий збір у розмірі 31,62 грн., сплачений платіжним дорученням № 1616 від 04.09.2014р. (а.с. 16), підлягає поверненню з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст..ст. 525, 526, ч.1 ст.530, 610, 611, 629, 625, 712 ЦК України, п. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 22, 33-35, 43, 47-49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Еліткомунсервіс» Кулиничівської селищної ради (код ЄДРПОУ - 38975016, юридична адреса - 62408, Харківська область, Харківський район, селище Радгоспне, вул.. Шкільна, 19) на користь Державного підприємства «Дослідне господарство «Кутузівка» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України» (код ЄДРПОУ - 05460427, юридична та фактична адреси - 62405, Харківська область, Харківський район, селище Куту зівка, вул. Шкільна, буд. 6, р/р 2600811539 в ПАТ «Мега-банк», м. Харків, МФО 351629) заборгованість у розмірі - 141.005,43 (сто сорок одна тисяча п"ять гривень 43 коп.) гривень з ПДВ, яка складається з суми основного боргу - 132.296,00 гривень, пеня - 7.616,50 гривень та 3% річних - 1.092,93 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Еліткомунсервіс» Кулиничівської селищної ради (код ЄДРПОУ - 38975016, юридична адреса - 62408, Харківська область, Харківський район, селище Радгоспне, вул.. Шкільна, 19) на користь Державного підприємства «Дослідне господарство «Кутузівка» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України» (код ЄДРПОУ - 05460427, юридична та фактична адреси - 62405, Харківська область, Харківський район, селище Куту зівка, вул. Шкільна, буд. 6, р/р 2600811539 в ПАТ «Мега-банк», м. Харків, МФО 351629) - 2.820,11 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Видати Державному підприємству «Дослідне господарство «Кутузівка» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України» (код ЄДРПОУ - 05460427, юридична та фактична адреси - 62405, Харківська область, Харківський район, селище Куту зівка, вул. Шкільна, буд. 6, р/р 2600811539 в ПАТ «Мега-банк», м. Харків, МФО 351629) ухвалу про повернення з Державного бюджету України 31,62 грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 1616 від 04.09.2014р.

Повне рішення складено 14.10.2014 р.

Суддя О.В. Бринцев