Постанова

від 30.09.2014 по справі 816/3620/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року м. ПолтаваСправа №816/3620/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представника позивача - Міщенко М.В.,

представника відповідача - Біленко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Швей Спец Сервіс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

15 вересня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Швей Спец Сервіс" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 серпня 2014 року №0003902202/1637.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне збільшення суми грошових зобов'язань за платежем податок на додану вартість.

Підставою прийняття оспорюваного у справі податкового повідомлення-рішення став Акт перевірки від 08 серпня 2014 року №1976/16-03-22-02-12/37895752, складений на підставі проведеної Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області виїзної позапланової перевірки ТОВ "Швей Спец Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Успіх-Калерія" за період березень, квітень 2014 року. За результатами перевірки, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується з висновками податкової інспекції, викладеними у Акті перевірки про заниження податку на додану вартість у сумі 20290,00 грн, вважає їх необґрунтованими та такими, що спростовуються належним виконанням сторонами умов договору і первинними бухгалтерськими документами. Зауважує, що ПП "Успіх-Калерія" на момент здійснення господарських операцій було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мало свідоцтво платника податку на додану вартість. Господарські операції із вказаним контрагентом носили реальний характер та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства. Позивач, не погоджуючись з висновками податкової інспекції викладеними в Акті перевірки, зауважує, що чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

У своїх письмових запереченнях відповідач зазначав, що Кременчуцькою ОДПІ було використано при проведенні перевірки Акт Кременчуцької ОДПІ від 11 липня 2014 року №600/16-03-22-02-12/34957868 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Успіх-Калерія" з платниками податків за період січень, лютий, березень 2014 року.

За висновками зустрічної звірки контролюючим органом встановлено відсутність контрагента позивача за юридичною адресою, у зв'язку з ненадходженням документів неможливо проаналізувати реалізацію товару та його походження.

Також, відповідач зауважував, що надані позивачем товарно-транспортні накладні невірно оформлені, а саме: не заповнені графи: маса навантаження та розвантаження, час прибуття та вибуття та підписи відповідальних осіб, відсутній код автопідприємства, відсутній код підприємства замовника та вантажовідправника. До перевірки не надано подорожні листи вантажного автомобіля, які є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

У зв'язку з вищенаведеним, відповідачем встановлено, що ТОВ "Швей Спец Сервіс" неправомірно включено до складу податкового кредиту суму у розмірі 20290, 00 грн /а.с. 114-115/.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Швей Спец Сервіс" зареєстровано як юридична особа 26 жовтня 2011 року, ідентифікаційний код 37895752, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ №016043, копія якої наявна у матеріалах справи /а.с. 14/.

Судовим розглядом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у період з 28 липня 2014 року по 01 серпня 2014 року Кременчуцькою ОДПІ проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "Швей Спец Сервіс" (код ЄДРПОУ 37895752) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП "Успіх-Калерія"(код ЄДРПОУ 34957868) за період березень, квітень 2014 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 08 серпня 2014 року №1976/16-03-22-02-12/37895752 /а.с. 88-100/, у якому зафіксовано порушення пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 20290,00 грн, у тому числі у березні 2014 року 20290,00 грн.

Відповідно до висновків Акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із тим, що Кременчуцькою ОДПІ було використано при проведенні перевірки Акт Кременчуцької ОДПІ від 11 липня 2014 року №600/16-03-22-02-12/34957868 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Успіх-Калерія" з платниками податків за період січень, лютий, березень 2014 року.

Так, за висновками зустрічної звірки контролюючим органом встановлено відсутність контрагента позивача за юридичною адресою, у зв'язку з ненадходженням документів не можливо проаналізувати реалізацію товару та його походження /а.с. 94-98/.

Крім того, контролюючий орган зазначав, що надані позивачем товарно-транспортні накладні не вірно оформлені, а саме: не заповнені графи: маса навантаження та розвантаження, час прибуття та вибуття та підписи відповідальних осіб, відсутній код автопідприємства, відсутній код підприємства замовника та вантажовідправника. До перевірки не надано подорожні листи вантажного автомобіля, які є документом, без якого перевезення вантажів не допускається /а.с.99/.

На підставі Акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2014 року №0003902202/1637, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 30433,78 грн, у тому числі 20289,18 грн за основним платежем, 10144,60 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /а.с. 102/.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 29 серпня 2014 року №0003902202/1637, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту "а " пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до вимог пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Господарські відносини позивача (Покупець) з ПП "Успіх-Калерія" (Постачальник) ґрунтувалися на підставі договірних відносин з купівлі-продажу тканин та супутніх їм матеріалів.

Так, судом встановлено, що 03 лютого 2014 року між ТОВ "Швей Спец Сервіс" (Покупець) та ПП "Успіх-Калерія" (Постачальник) укладено договір поставки №8 /а.с. 76-78/, згідно розділу 1. умов якого Постачальник зобов'язується передати в погоджені строки (строк) другій стороні - Покупцеві товар (товари), а Покупець зобов'язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму згідно з умовами цього Договору.

Розділом 2. умов Договору передбачено, що ціна товару остаточно узгоджується та вказується Сторонами у видатково-прибутковій накладній на поставку товару.

Відповідно до розділу 3. умов Договору право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту фактичного отримання товару Покупцем та оформлення відповідним чином видатково-прибуткової накладної.

На виконання умов вищезазначеного Договору, а також на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, позивачем залучено до матеріалів справи, а судом досліджено завірені належним чином копії наступних документів:

- податкової накладної від 03 березня 2014 року №1 на загальну суму 27191,00 грн, у тому числі ПДВ 4531,93 грн /а.с. 68/, видаткової накладної від 03 березня 2014 року №РН-0000005 на загальну суму 27191,00 грн, у тому числі ПДВ 4531,93 грн /а.с. 72/, рахунку-фактури від 03 березня 2014 року №СФ-0000007 на загальну суму 27191,00 грн, у тому числі ПДВ 4531,93 грн /а.с. 56/, товарно-транспортної накладної від 03 березня 2014 року №7 /а.с. 66/;

- податкової накладної від 05 березня 2014 року №2 на загальну суму 31355,45 грн, у тому числі ПДВ 5225,91 грн /а.с. 70/, видаткової накладної від 05 березня 2014 року №РН-0000006 на загальну суму 31355,45 грн, у тому числі ПДВ 5225,91 грн /а.с. 75/, рахунку-фактури від 05 березня 2014 року №СФ-0000008 на загальну суму 31355,45 грн, у тому числі ПДВ 5225,91 грн /а.с. 57/, товарно-транспортної накладної від 05 березня 2014 року №8 /а.с. 67/;

- податкової накладної від 12 березня 2014 року №3 на загальну суму 49988,00 грн, у тому числі ПДВ 8331,33 грн /а.с. 71/, видаткової накладної від 12 березня 2014 року №РН-0000007 на загальну суму 49988,00 грн, у тому числі ПДВ 8331,33 грн /а.с. 73/, рахунку-фактури від 12 березня 2014 року №СФ-0000009 на загальну суму 49988,00 грн, у тому числі ПДВ 8331,33 грн /а.с. 58/, товарно-транспортної накладної від 12 березня 2014 року /а.с. 128/;

- податкової накладної від 28 березня 2014 року №4 на загальну суму13200,00 грн, у тому числі ПДВ 2200,00 грн /а.с. 69/, видаткової накладної від 28 березня 2014 року №РН-0000008 на загальну суму13200,00 грн, у тому числі ПДВ 2200,00 грн /а.с. 74/, рахунку-фактури від 28 березня 2014 року №СФ-0000010 на загальну суму13200,00 грн, у тому числі ПДВ 2200,00 грн /а.с. 59/, товарно-транспортної накладної від 28 березня 2014 року №10 /а.с. 65/.

Зазначені податкові накладні оформлені згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ПП "Успіх-Калерія" (код ЄДРПОУ 34957868), яке на момент її видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ, що не заперечується представником відповідача, із Акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Оплата за придбаний товар проведена у повному обсязі, що не заперечується відповідачем та підтверджується наявними у матеріалах справи копіями квитанцій до прибуткового касового ордера /а.с. 60-63/.

Представник позивача зазначив у судовому засіданні 30 вересня 2014 року, що перед укладення угоди з ПП "Успіх-Калерія", позивач перевіряв у базі даних ДПС відомості щодо державної реєстрації контрагента та наявності свідоцтва платника ПДВ, та через інтернет-ресурс переконався у наявності запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про підтвердження відомостей про юридичну особу ПП "Успіх-Калерія".

На підтвердження транспортування придбаного позивачем товару до матеріалів справи залучено копії товарно-транспортних накладних /а.с. 64-67/.

При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи контролюючого органу, що надані позивачем товарно-транспортні накладні невірно оформлені, а саме: не заповнені графи: маса навантаження та розвантаження, час прибуття та вибуття та підписи відповідальних осіб, відсутній код автопідприємства, відсутній код підприємства замовника та вантажовідправника, є підставою для збільшення позивачу суми грошових зобов'язань та нарахування штрафних (фінансових) санкцій, з огляду на наступне.

По-перше, досліджені у судовому засіданні копії товарно-транспортних накладних від 03 березня 2014 року №7 /а.с. 66/, від 28 березня 2014 року №10 /а.с. 65/, від 05 березня 2014 року №8 /а.с. 67/ містять підписи відповідальних осіб, а також інші обов'язкові реквізити, за допомогою яких можливо встановити масу, дату, перевізника, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування вантажу, його кількість тощо.

По-друге, суд зауважує, що незначні недоліки у заповненні бухгалтерських документів, одержаних від виконавця, виявлені податковою інспекцією у результаті перевірки позивача, не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів. Більш того, вони не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до валових витрат та про обґрунтованість рішення податкової інспекції щодо нарахування податкового зобов'язання.

Суд звертає увагу, що товарно-транспортна накладна є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.

Також, суд зазначає, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діючим законодавством передбачена лише одна умова: вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

Крім того, позивачем залучено до матеріалів справи завірену належним чином копію договору від 15 липня 2013 року №1, укладеного між ТОВ "Швей Спец Сервіс" (Замовник) та Карасьовим Г.Г. (Виконавець), яка підтверджує факт перевезення придбаного у ПП "Успіх-Калерія" товару /а.с. 50-55/.

На противагу доводам відповідача про неналежне оформлення товарно-транспортної накладної від 12 березня 2014 року, суд зазначає наступне.

Транспортування придбаного 12 березня 2014 року товару здійснювалося перевізником ПП "Нічний експрес" згідно договору від 01 квітня 2012 року, копія якого залучена до матеріалів справи /а.с. 124-126/, товарно-транспортна накладна даного підприємства, оригінал якої досліджено у судовому засіданні, встановленої форми /а.с. 128/.

Крім того, представником позивача на підтвердження факту здійснення поставки товару 12 березня 2014 року залучено до матеріалів справи завірену належним чином копію Акту-реєстру наданих послуг №30120, зі змісту якої ПП "Нічний експрес" підтверджує факт здійснення транспортних послуг 12 березня 2014 року /а.с. 127/.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність у позивача подорожніх листів під час здійснення перевезення товару, оскільки, у судовому засіданні було встановлено, що перевезення товару здійснювалося водієм та автомобільним транспортом від ПП "Нічний експрес" та Карасьовим Г.Г. згідно договорів надання транспортних послуг. Наявність у водія подорожнього листа є необхідним документом при здійсненні перевезення товару та підтвердження по бухгалтерському обліку кількість витраченого пального водієм для валових витрат. Оскільки водії не перебувають у трудових відносинах з позивачем та автомобільний транспорт, яким здійснювалося перевезення товару не належить іншим особам, тому твердження представника відповідача про те, що у позивача повинні бути у наявності подорожні листи є безпідставним.

Постачання товару відбувалось до пункту розвантаження за адресою вул. Молодіжна, 1/2, м. Кременчук, Полтавська область, де знаходяться нежитлові приміщення, орендовані позивачем на підставі договору найму (оренди) /а.с. 17-22/.

Приймання придбаного у ПП "Успіх-Калерія" товару здійснювалося на підставі довіреностей директором Карасьовим Г.Г., що підтверджуєтьбся залученим до матеріалів справи витягом з журналу реєстрації довіреностей /а.с. 48-49/.

Оприбуткування придбаного у ПП "Успіх-Калерія" товару на складі позивача підтверджується залученою до матеріалів справи оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 за березень 2014 року /а.с. 46-47/.

Із пояснень представників позивача у судовому засіданні встановлено та підтверджено залученими до матеріалів справи копіями Актів списання прямих матеріальних витрат /а.с. 43-45/, що придбані у ПП "Успіх-Калерія" тканини та супутні матеріали були використані для пошиття спецодягу (костюмів, жилетів, халатів, черевиків, чобіт, тощо), та у подальшому реалізовані підприємствам області, що підтверджується наявними у матеріалах справи та дослідженими у судовому засіданні копіями видаткових накладних, довіреностей на отримання товару /а.с. 29-42/.

Відповідачем достовірність записів у первинних документах позивача не заперечуються, відповідність податкових накладних вимогам закону під сумнів не ставляться.

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту /абзац 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України/.

Вимоги вказаних норм діючого законодавства позивачем виконано у повному обсязі, оскільки суми податку, сплачені в ціні придбаних товарів (послуг) підтверджені податковими накладними, обидві сторони угоди володіють належною праводієздатністю, будучи зареєстрованими у встановленому порядку як платники ПДВ.

Сторони у повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, здійснили поставку товарів в обумовлені строки покупцю, сторони один до одного претензій не мають, а отже, договір між ними укладений та виконаний у встановленому законом порядку.

Виконання договору характеризується дотриманням кожною стороною його умов: передачею майна та його оплатою, що підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням документів, які були надані позивачем під час судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що правові наслідки за вищенаведеним договором настали, позивачем та його контрагентом виконані договірні обов'язки, первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому у позивача були всі підстави для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП "Успіх-Калерія".

Таким чином, у ході судового розгляду справи доведено реальність господарських операцій з придбання швейних матеріалів (тканин, ґудзиків, блискавок тощо) у ПП "Успіх-Калерія".

З огляду на вищенаведене, виходячи із системного аналізу норм Кодексу вбачається, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту здійснювати контроль та перевірку за дотриманням усіма постачальниками вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника або через відсутність документального підтвердження сплати податку зазнавати певних негативних матеріальних наслідків у вигляді зменшення донарахування податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за відповідний період.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що наявність у ланцюгу постачання контрагентів, які не знаходяться за місцем реєстрації не свідчить про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту у відповідні періоди за результатами здійснення господарських операцій. Порушення податкового законодавства, у разі їх документального доведення, вчинені контрагентами не є свідченням протиправності дій та порушення податкового законодавства позивачем, оскільки за статтею 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Невиконання контрагентами по ланцюгу постачання своїх зобов'язань має наслідком притягнення до відповідальності саме цих суб'єктів господарювання.

Виконання договору характеризується дотриманням кожною стороною його умов, сторони в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, один до одного претензій не мають, а отже договір між ними укладений та виконаний у встановленому законом порядку.

Незважаючи на проаналізовані вище обставини, визначальним при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення було прийняття до уваги відповідачем даних Акту перевірки Кременчуцької ОДПІ від 11 липня 2014 року №600/16-03-22-02-12/34957868 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Успіх-Калерія" з платниками податків за період січень, лютий, березень 2014 року /а.с. 94-98/, що на думку представника відповідача, є підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту.

Слід зазначити, що Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів.

Реальність господарських операцій позивача з ПП "Успіх-Калерія" підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.

З огляду на викладене контролюючий орган безпідставно та протиправно поставив під сумнів розмір податкового кредиту з ПДВ, задекларований позивачем по взаємовідносинам з ПП "Успіх-Калерія".

Надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо органом доходів і зборів не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Досліджена судом первинна документація відповідає вимогам, установленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, фактичність поставки товарів від ПП "Успіх-Калерія" підтверджена належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, копії яких наявні в матеріалах справи та досліджені судом в ході судового розгляду.

З урахуванням документів, які були надані позивачем під час судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що правові наслідки за вищенаведеним договором настали, позивачем та його контрагентом виконані договірні обов'язки, первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому у позивача були всі підстави для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП "Успіх-Калерія".

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, висновок відповідача про завищення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 20290,00 грн, є безпідставним, оскільки позивачем у процесі судового розгляду доведено правомірність формування податкового кредиту на зазначену суму.

Враховуючи зміст позовних вимог та заперечень сторін, у ході судового розгляду справи було з'ясовано обставини щодо правомірності формування ТОВ "Швей Спец Сервіс" податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2014 року по взаємовідносинам з ПП "Успіх-Калерія".

З огляду на викладене, необґрунтованим є також висновок органу доходів і зборів про застосування до ТОВ "Швей Спец Сервіс"" штрафних (фінансових) санкцій у сумі 10144,60 грн.

Системний аналіз вказаних правових норм та оцінка фактичних обставин справи дають підстави суду дійти висновку, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв з недотриманням приписів закону, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено 10% суми судового збору, що становить 182,70 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

В силу пункту 21 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, отже, сума судового збору пропорційно задоволеної частини позовних вимог (90%) з відповідача до державного бюджету стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Швей Спец Сервіс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 29 серпня 2014 року №0003902202/1637.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Швей Спец Сервіс" (код ЄДРПОУ 37895752) витрати зі сплати судового збору у сумі 182,70 грн /сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 30 вересня 2014 року.

Суддя Л.М. Петрова