Рішення

від 02.10.2014 по справі 910/14847/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14847/14 02.10.14

за позовом публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексні рішення"

про стягнення 2 299 014,84 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Мартян О.В. (за довіреністю)

від відповідача Островський Д.О. (в.о. директора)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Старокиївський банк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексні рішення" про стягнення 2 299 014,84 грн. (1 500 000,00 грн. основного боргу, 466 848,12 грн. відсотків за користування кредитними коштами, 40 602,74 грн. пені за порушення строку повернення кредиту, 41 035,22 грн. пені за порушення строків оплати відсотків за користування кредитними коштами, 75 000,00 грн. штрафу за несвоєчасне повернення кредиту, 175 528,77 грн. штрафу за несвоєчасну сплату відсотків).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору № 34-2011 від 18.11.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/14847/14, розгляд останньої призначено на 12.08.2014 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2014 р. розгляд справи було відкладено на 28.08.2014 р.

28.08.2014 р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання представники сторін не з'явились, вимог ухвал суду не виконали, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2014 р. розгляд справи було відкладено на 18.09.2014 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

02.09.2014 р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просив повернути позивачу позовну заяву без розгляду, оскільки, на думку відповідача, позивачем не дотримано вимог ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

15.09.2014 р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/14847/14 до вирішення пов'язаної з нею справи № 910/18541/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексні рішення" до публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" про визнання кредитного договору № 34-2011 від 18.11.2011 р. недійсним, стягнення за яким є предметом розгляду справи № 910/14847/14.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримав клопотання про повернення позовної заяви без розгляду та зупинення провадження у справі.

Суд відхилив клопотання про повернення позовної заяви без розгляду як необґрунтоване, розгляд клопотання про зупинення провадження у справі судом відкладено на наступне судове засідання.

Крім того, сторони подали спільне клопотання про продовження строку вирішення спору на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, яке судом було задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2014 р. було продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 02.10.2014 р.

29.09.2014 р. через канцелярію від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких останній заперечує проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав усні пояснення та письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що 02.10.2014 р. у справі № 910/18541/14 (до вирішення якої відповідач просив зупинити провадження у справі) було прийнято рішення про відмову у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Комплексні рішення" до публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" про визнання кредитного договору № 34-2011 від 18.11.2011 р. недійсним.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, надав усні пояснення по справі.

Клопотання про зупинення провадження у справі № 910/14847/14 судом відхилене, оскільки на момент розгляду вказаного клопотання було прийнято рішення по справі № 910/18541/14, а тому відсутні підстави для зупинення провадження.

У судовому засіданні 02.10.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

18.11.2011 р. між публічним акціонерним товариством "Старокиївський банк" (далі - кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Комплексні рішення" (далі - позичальник) було укладено кредитний договір № 34-2011 (далі - Договір).

Згідно з п.1.1 Договору кредитор надає кредит на оплату розрахункових документів позичальнику при відсутності грошових коштів на його поточному рахунку, в межах встановленого ліміту кредитування в розмірі 1500000,00 гривень на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності для ведення статутної діяльності, а позичальник зобов'язується використати його у відповідності до цільового призначення та повернути кредитору кредит, відсотки по ньому, а також сплатити інші платежі за надані супутні послуги на умовах та в строк, передбачений цим Договором.

Пунктом 1.2 Договору з урахуванням додаткових угод від 18.05.2012, 19.11.2012 р., 20.05.2013 р. встановлено, що кредит надається позичальнику з кінцевим терміном погашення 19.05.2014 р. (включно) або в інший термін, визначений у заяві клієнта про повне дострокове погашення кредиту або у достроковій вимозі банку відповідно до вимог, визначених Договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 1.3 Договору плата за користування кредитом встановлюється у розмірі 35% річних. Додатковою угодою від 19.11.2012 р. розмір плати за користування кредитом було змінено на 40% річних, а Додатковою угодою від 20.05.20213 р. - 28% річних з 05.06.2013 р.

На виконання умов Договору позивачем було надано відповідачеві кредит на суму 1500000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами № 68 від 18.11.2011 р., № 40 від 21.11.2011 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим у відповідача існує заборгованість.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Сторони в Договорі погодили розмір процентів за користування кредитом, на підставі якого позивачем правомірно обраховано суму заборгованості по сплаті процентів.

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором та надання кредиту на загальну суму 1500000,00 грн., а також існування заборгованості у відповідача по поверненню кредиту у розмірі 1500000,00 грн. та прострочення по сплаті процентів за користування кредитними коштами у розмірі 466848,12 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, враховуючи положення ст. 530 Цивільного кодексу України та приписи п. 1.2 Договору в редакції додаткової угоди від 20.05.2013 р., строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитним коштами на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача заборгованості по кредиту у розмірі 1500000,00 грн. та процентів у розмірі 466848,12 грн. на підставі Договору.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по поверненню суми кредиту у розмірі 40602,74 грн. та сплати процентів за користування кредитними коштами у розмірі 41035,22 грн., штрафу за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 75000,00 грн. та штрафу за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 175528,77 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно зі статтею 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.2 Договору, при порушенні строку повернення кредиту нараховується пеня за кожен день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочки від суми неповерненого кредиту.

Згідно з п. 5.3 Договору, при порушенні строку сплати відсотків згідно п. 3.2 цього договору нараховується пеня за кожен день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочки, від нарахованої суми заборгованості по відсотках.

Дії відповідача є порушенням вимог Договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами Договору, Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

З огляду на вищенаведене, суд погоджується з розрахунком пені за прострочку сплати кредиту в розмірі 40602,74 грн. У той же час, суд здійснив власний розрахунок пені за прострочку сплати процентів, відповідно до якого пеня становить 27552,19 грн. У задоволенні пені у розмірі 13483,03 грн. судом відмовлено.

Відповідно до п. 5.4 Договору при порушенні строків повернення кредиту або сплати відсотків, зазначених в п.п. 1.2, 3.2, позичальник зобов'язується сплатити кредитору за кожний несвоєчасний платіж одноразовий штраф у розмірі 5 (п'ять)% від неповерненої суми кредиту та/або несплаченої суми відсотків. Позичальник зобов'язаний сплатити суму штрафу на рахунок кредитора № 639740100010 у ПАТ «Старокиївський банк», МФО 321477 в десятиденний термін з моменту порушення строку сплати відсотків та/або повернення кредиту.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 75000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволення. За розрахунком суду розмір штрафу за несвоєчасну сплату відсотків становить 23342,41 грн. У задоволенні штрафу у розмірі 152186,37 грн. судом відмовлено.

Відповідно до ч. 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Стосовно розподілу судових витрат суд відзначає наступне.

Частиною 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексні рішення» (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, 9, кв. 40, код 307723248) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» (01033, м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, 6/8, код 19024948) 1500000 (один мільйон п'ятсот тисяч) грн. 00 коп. боргу, 466848 (чотириста шістдесят шість тисяч вісімсот сорок вісім) грн. 12 коп. відсотків за користування кредитними коштами, 40602 (сорок тисяч шістсот дві) грн. 74 коп. пені за порушення строку повернення кредиту, 27552 (двадцять сім тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 19 коп. пені за порушення строку сплати відсотків за користування кредитними коштами, 75000 (сімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп. штрафу за несвоєчасне повернення кредиту, 23342 (двадцять три тисячі триста сорок дві) грн. 40 коп. штрафу за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексні рішення» (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, 9, кв. 40, код 307723248) в дохід Державного бюджету України 42666 (сорок дві тисячі шістсот шістдесят шість) грн. 91 коп. судового збору.

Повне рішення складено 15.10.2014 р.

Суддя О.Г. Удалова