Рішення

від 30.09.2014 по справі 911/3683/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2014 р. Справа № 911/3683/14

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни до Приватного акціонерного товариства "Турисько-оздоровчий комплекс "Судак" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Судак" про стягнення боргу,

представники:

позивача: Гуцул А.Д. (дов. № 10/00-151 від 11.08.2014);

відповідача-1: не з'явились.

відповідача-2: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни до Приватного акціонерного товариства "Турисько-оздоровчий комплекс "Судак" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Судак" про стягнення боргу.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачами своїх зобов'язань за кредитним договором № 1-0058/13/33-KL від 21.06.2013 та договором поруки № 1-0196/13/33-Р від 21.06.2013.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.08.2014 порушено провадження та призначено її до розгляду на 16.09.2014.

Ухвалою від 16.09.2014 розгляд справи було відкладено на 30.09.2014.

В судовому засіданні 30.09.2014 суд заслухав пояснення представника позивача, він підтримав позовні вимоги. Відповідачі в судове засідання не з'явились.

Суд зазначає, що в ухвалах суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи у зв'язку з надходженням до господарського суду Київської області (вх. № 134/14 від 08.04.2014) повідомлення Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" про тимчасове призупинення приймання до пересилання поштових відправлень адресованих одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим, з метою забезпечення процесуальних прав відповідачів та відсутністю визначених законом можливостей у господарського суду, позивачу було запропоновано направити копії ухвал на адреси відповідачів кур'єрською службою доставки та надати суду докази відправки зазначених ухвал. На виконання вказаних вимог позивачем було направлено копії на адресу відповідачів та надано суду накладні № GD368771796WW та № GD368771836WW (містяться в матеріалах справи), що підтверджують факт направлення ухвал на юридичні адреси відповідачів.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 30.09.2014 суд, після виходу з нарадчої кімнати в порядку ст. 82-1 Господарського процесуального кодексу України, проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

21.06.2013 між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» (кредитор) та Приватним акціонерним товариством «Турисько-оздоровчий комплекс «Судак» (позичальник) було укладено кредитний договір № 1-0058/13/33-KL, відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого кредитор, на умовах, визначених цим договором, відкриває відновлювальну кредитну лінію, в рамках якої надає позичальнику кредитні кошти окремими частинами, надалі - вибірки, на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах визначеної цим договором (п. 1.2.) граничної суми коштів (кредитний ліміт), а позичальник зобов'язується вчасно погашати кредитору заборгованість за кредитом, а також сплачувати на користь кредитора проценти та комісії в розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених цим договором. Протягом всього періоду дії цього договору максимальна заборгованість позичальника не може перевищувати кредитний ліміт в сумі 18000000,00 грн.

Кредит надається шляхом перерахування кредитором коштів з відповідного (-их) внутрішньобанківського (-их ) позичкового (-их) рахунків на поточний рахунок позичальника, відкритий у кредитора, в сумі, що буде зазначена в заявці на отримання вибірки, зразок якої наведений в додатку 1 до договору (п. 2.3.1. договору).

За користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти у валюті відповідної вибірки, що нараховуються на суму фактичної заборгованості позичальника за кредитом за фактичний строк існування заборгованості за кредитом з періодичністю, визначеною в п. 3.3. цього договору (п. 3.1. договору).

Пунктом 3.2. договору встановлено розмір процентної ставки: в період з 21.06.2013 по 30.09.2013 (включно) за користування кредитом позичальник сплачує проценти за процентною ставкою 20,00%; починаючи з 01.10.2013 і до кінця строку дії цього договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти за процентною ставкою 19,00%.

При настанні випадку порушення зобов'язань кредитор, на свій розсуд, має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та/або комісій, можливої неустойки (штрафу, пені), відшкодування збитків тощо протягом 7 робочих днів від дати відправлення кредитором відповідного письмового повідомлення (п.п. 7.2., 7.2.1. договору).

Так, відповідно до заявок позичальника, позивачем відповідно до меморіальних ордерів за період із червня 2013 по лютий 2014 було надано кредитні кошти на загальну суму 18098924,71 грн в рамках відновлювальної кредитної лінії, а отже останній належним чином виконав свої договірні зобов'язання (копії заявок та відповідних меморіальних ордерів містяться в матеріалах справи).

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також і відсутність з боку позичальника претензій або повідомлень про порушення банком умов договору.

Приписами статей 175, 173 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статей 1054, 1049, 1048, 1050, 627 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондується з приписами статей 525, 526 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що позичальник неналежним чином виконував свої зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати відсотків, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 12570707,75 грн по погашенню суми кредиту, 1366025,60 грн по погашенню суми нарахованих відсотків.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, 21.06.2013 між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Судак» (поручитель) було укладено договір поруки № 1-0196/13/33-Р, відповідно до п. 1.1. якого поручитель поручається перед кредитором за належне та своєчасне виконання Приватним акціонерним товариством «Турисько-оздоровчий комплекс «Судак» (боржник) у повному обсязі зобов'язань за кредитним договором № 1-0058/13/33-KL від 21.06.2013, а саме: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та випадках, передбачених кредитним договором. У разі порушення боржником забезпечених порукою згідно з договором зобов'язань за кредитним договором поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, а кредитор, відповідно, має право звернутись з вимогою про повне або часткове виконання будь-якого із забезпечених порукою зобов'язань як до боржника та поручителя разом, так і до будь-якого з них окремо.

Відповідно до п. 2.1. договору порука за цим договором забезпечує в повному обсязі виконання всіх платіжних зобов'язань боржника за кредитним договором, а саме: повернення кредиту у сумі 18000000,00 грн; сплату процентів в період з 21.06.2013 по 30.09.2013 (включно) в розмірі 20,00% річних, а починаючи з 01.10.2013 в розмірі 19,00% річних; сплату комісій у розмірі, в строки (терміни) та в порядку, визначених кредитним договором; сплату можливої неустойки (пені, штрафу), визначеної цим договором.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Положеннями ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Отже, у позивача виникло право вимоги до відповідача-2.

Так, позивач звертався до позичальника з вимогами № 5450/32 від 11.08.2014, № 5451/32 від 11.08.2014, № 5452/32 від 11.08.2014, в яких просив погасити суму існуючої заборгованості, та попереджав про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, позивач звертався до поручителя з вимогою № 5453/32 від 11.08.2014 , в якій повідомив про неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором № 1-0058/13/33-KL від 21.06.2013, та просив погасити заборгованість останнього. Копії доказів надсилання вказаних вимог містяться в матеріалах справи.

Вищезазначені вимоги залишені боржником та поручителем без відповіді або задоволення.

Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованою, підтвердженою належними та допустимими доказами, відповідачами не спростованою, вимогу позивача про солідарне стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 суми боргу у розмірі 12570707,75 грн по погашенню суми кредиту, 1366025,60 грн по погашенню суми нарахованих відсотків.

Крім того, у позовній заяві позивач просить солідарно стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 432570,11 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту та 65633,33 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.2. договору за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, несвоєчасну сплату процентів та/або комісій за цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діятиме протягом відповідного порушення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що він є арифметично вірним, а відтак вимога про солідарне стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 432570,11 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту та 65633,33 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідачів.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Солідарно стягнути з Приватного акціонерного товариства "Турисько-оздоровчий комплекс "Судак" (код ЄДРПОУ 02606072) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Судак" (код ЄДРПОУ 32470500) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (код ЄДРПОУ 21574573) 12570707,75 грн боргу по погашенню суми кредиту, 1366025,60 грн боргу по погашенню суми нарахованих відсотків, 432570,11 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту та 65633,33 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків.

3. Солідарно стягнути з Приватного акціонерного товариства "Турисько-оздоровчий комплекс "Судак" (код ЄДРПОУ 02606072) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Судак" (код ЄДРПОУ 32470500) в дохід державного бюджету України 73080,00 грн судового збору.

4. Видати накази.

Суддя А.Ф. Черногуз