Рішення

від 04.08.2014 по справі 921/547/14-г/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" серпня 2014 р.Справа № 921/547/14-г/10

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Півторака М.Є.

За участю секретаря судового засідання Клим Т.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" м. Теребовля, вул. Шевченка, 171,Тернопільської області (поштова адреса: м. Львів, а/с10880) ;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд" м. Тернопіль, вул. Шептицького, 1, Тернопільської області

про стягнення заборгованості в сумі 87368,49 грн..

За участю представників :

Позивача: Конащук О.О..- представника, довіреність від №172 від 02.06.14 року ;

Відповідача: не прибув ;

У судовому засіданні представнику позивача роз'яснено процесуальні права та обов'язки відповідно до статей 20,22 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи :

До господарського суду Тернопільської області звернулося з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" м. Теребовля ( надалі - позивач ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд" м. Тернопіль ( надалі - відповідач ) про стягнення заборгованості в сумі 77 180,09 грн., з яких 70625,17 грн. основного боргу , 1724,03 грн. 3% річних , 4830,89 грн. інфляційні втрати ; відшкодування витрат по сплаті судового збору просить покласти на відповідача .

В обґрунтування заявлених вимог позивач надав суду Договір № РЕ/ТН/0061/12 поставки товарів від 23 листопада 2012 року ; видаткові накладні ; довіреності на отримання матеріальних цінностей ; інші документи, які знаходяться в матеріалах справи.

Посилається на приписи статті 265 Господарського кодексу України , статей 625, 692, 712 ЦК України.

Ухвалою господарського суду від 03 червня 2014 року порушено провадження у справі № 921/547/14-г/10 та призначено судове засідання о 10 год. 20 червня 2014 року за участю представників сторін .

Ухвала про призначення судового засідання була направлена сторонам за адресами вказаними у позовній заяві рекомендованою кореспонденцією.

В судове засідання 20.06.2014 року представник відповідача не прибув , причини неявки свого представника в судове засідання не повідомив ; клопотань щодо розгляду справи без участі його представника не подав , а тому розгляд справи було відкладено до 14 год. 15 хв. 08 липня 2014 року .

У судове засідання 08.07.2014 року представник відповідача не прибув , а подав до суду клопотання ( вх. № 12804 від 08.07.2014 року ) про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника ( Булахтіна Г.І. ) , оскільки він представляє інтереси Товариства у Гусятинському районному суді 08.07.2014 року в підтвердження чого надав копію повістки про виклик в суд .

Ухвалою господарського суду від 08.07.2014 року розгляд справи було повторно відкладено до 14 год. 10 хв. 22.07.2014 року в порядку статті 77 ГПК України згідно клопотання відповідача .

18 липня 2014 року від ТзОВ " Ферозіт " м. Теребовля поступила заява № 226 від 16.07.2014 року ( вх. № 13528 ) про збільшення позовних вимог і Товариство просить стягнути з відповідача на його користь 87269,81 грн. з яких : 70625,17 грн. основного боргу ; 5079,37 грн. пені ; 3083,99 грн. 3% річних ; 8481,28 грн. інфляційні втрати .

22 липня 2014 року відповідач у справі Товариство з обмеженою відповідальністю " Техно-Буд " м. Тернопіль надав суду письмовий відзив ( вх. № 13678 ) , у якому вказує , що не визнає позовних вимог повністю, вважає їх необґрунтованими та такими , що не підлягає до задоволення з підстав, викладених у відзиві .

У судове засідання 22.07.2014 року представники сторін прибули ; суд перейшов до розгляду позову по суті та заслухав пояснення представників сторін : представник позивача підтримав заявлені вимоги повністю з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог ; представник відповідача заперечив повністю позовні вимоги.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 15 годин 30 хвилин 04 серпня 2014 року .

31 липня 2014 року від ТзОВ " Ферозіт " м. Теребовля поступила заява № 240 від 29.07.2014 року ( вх. № 14242 ) про збільшення позовних вимог і Товариство просить стягнути з відповідача на його користь 87368,49 грн. з яких : 70625,17 грн. основного боргу ; 5079,37 грн. пені ; 3182,67 грн. 3% річних ; 8481,28 грн. інфляційні втрати .

Згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках , передбачених статтею цього кодексу в цій частині , відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог .

Господарським судом прийнято до розгляду заяву ТзОВ " Ферозіт " м. Теребовля як таку , що відповідає вимогам статті 22 ГПК України .

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 04.08.2014 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши зібрані по справі докази, господарський суд встановив наступне:

Згідно ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).

Стаття 16 Цивільного Кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина друга п. 1 ст. 16 ЦК України).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ферозіт", місцезнаходження якого м. Теребовля вул. Шевченка ,171 є юридичною особою, яке зареєстроване в установленому законом порядку та включене до ЄДРПОУ , ідентифікаційний код 37961273 , що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 692178, виданої Державним реєстратором Губіцьким А.О. , а тому наділене правом на звернення до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 54 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись з позовом до господарського суду, позивач самостійно визначає в позові предмет позову та його підстави, тобто, ті обставини, якими він обґрунтовує поданий позов; розглядаючи справу, господарський суд не може вийти за межі зазначених у позові предмету та підстав, за винятком випадків, прямо передбачених процесуальним законодавством.

Товариство з обмеженою відповідальністю " Ферозіт " м. Теребовля визначило предметом позову стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю " Техно-Буд " м. Тернопіль боргу в загальній сумі 87368,49 грн. ( з врахуванням заяви № 240 від 29.07.2014 року ).

Вказавши відповідачем у справі Товариство з обмеженою відповідальністю " Техно-Буд " м. Тернопіль Товариство з обмеженою відповідальністю " Ферозіт " м. Теребовля вважає, що вказана юридична особа порушила її права.

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).

За змістом приписів статей 205 та 206 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Позивач вважає, що між ним і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним и використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В зв'язку з цим, з посиланням на ст. 692 ЦК України, зазначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

У судовому засіданні встановлено, що 23.11.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю " Ферозіт " м. Теребовля ( Постачальник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю " Техно-Буд " м. Тернопіль (Покупець ) було укладено Договір № РЕ/ТН/0061/12 поставки товарів згідно умов якого Постачальник зобов'язується постачати і передавати у власність " Покупцю будівельні матеріали ( товар ) для використання у господарській діяльності , а Покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору ( п. 1.1. Договору ).

Асортимент товару , його кількість , дати та поставки і ціна визначаються згідно видаткових накладних. Ціни на кожну наступну поставку встановлюється в накладних ( п. 1.2. Договору ).

Згідно п. 1.3. Договору Накладні мають силу протоколу узгодження ціни і є підставою для проведення розрахунків між Сторонами , вони мають також силу додатків до даного договору і є його невід'ємною частиною.

Пунктом 2.2. договору сторони погодили , що Покупець подає заявку на поставку товару у письмовій формі або за допомогою факсимільного зв'язку чи засобів електронного зв'язку.

Відповідно до пункту 4.1. договору форма оплати : передоплата в розмірі __ відсотків від загальної вартості товару , що поставляється . Решта суми - протягом 30 календарних днів від дати отримання товару , уповноваженою особою Покупця .

Розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування суми вартості товару у безготівковому порядку в гривнях на поточний банківський рахунок Постачальника . Загальна сума договору складає суму всіх накладних , на підставі яких здійснюється постачання продукції у відповідності із цим договором .

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю " Ферозіт " м. Теребовля поставило Товариству з обмеженою відповідальністю " Техно-Буд " м. Тернопіль товарно - матеріальні цінності в домовлених об'ємах та належної якості на загальну суму 260882,19 грн. в підтвердження чого позивач надав суду видаткові накладні про отримання товару:

-02.01.2013 року отримано товар на суму 2249,60 грн.,( Видаткова накладна № ТН000000001 від 02.01.2013 року ; Довіреність №1 на отримання матеріальних цінностей від 02.01.2013 року ;

-04.01.2013 року отримано товар на суму 2564,00 грн. ( Видаткова накладна № ТН000000022 від 04.02.2013 року та Довіреність № 4 на отримання матеріальних цінностей від 04.01.2013 року ;

-10.01.2013 року отримано товар на суму 15647,20 грн. ( Видаткова накладна № ТН000000030 від 10.01.2013 року ; Довіреність №6 на отримання матеріальних цінностей від 10.01.2013 року ;

-14.01.2013 року отримано товар на суму 5519,24 грн. ( Видаткова накладна № ТН000000051 від 14.01.2013 року ; Довіреність № 8 від 14.01.2013 року на отримання матеріальних цінностей ;

-16.01.2013 року отримано товар на суму 9310,08 грн. ,( Видаткова накладна № ТН000000054 від 16.01.2013 року , Довіреність №10 від16.01.2013 року на отримання матеріальних цінностей ;

-17.01.2013 року отримано товар на суму 750 грн. ( Видаткова накладна № ТН000000065 від 17.01.2013 року ;

-18.01.2013 року отримано товар на суму 7861,20 грн. ( Видаткова накладна № ТН000000072 від 18.01.2013 року ; Довіреність №14 від 18.01.2013 року на отримання матеріальних цінностей.

-29.11.2012 року отримано товар на суму 3620,80 грн. ( Видаткова накладна № 1248; Довіреність № 118 від 29.11.2012 року ;

-29.11.2012 року отримано товар на суму 1988,00 грн. ( Видаткова накладна № ТН000001664 , Довіреність №119 від 29.11.2012 року ;

-29.11.2012 року отримано товар на суму 36139,00 грн. ( Видаткова накладна № ТН000001665, Довіреність № 120 від 29.11.2012 року ;

-03.12.2012 року отримано товар на суму 21726,00 грн. , ( Видаткова накладна № ТН000001682 від 03.12.2012 року ,Довіреність № 122 від 03.12.2012 року ;

-03.12.2012 року отримано товар на суму 910,85 грн. ( видаткова накладна № ТН000001681;

- 05.12.2012 року отримано товар на суму 6572,56 ( Видаткова накладна № ТН000001693 , довіреність № 125 від 05.12.2012 року ;

-05.12.2012 року отримано товар на суму 327,62 грн. ( Видаткова накладна № ТН000001695, Довіреність № 125 від 05.12.2012 року ;

-06.12.2012 року отримано товар на суму 484,77 грн. ( Видаткова накладна № ТН000001702 , Довіреність № 125 від 05.12.2012 року ;

-10.12.2012 року отримано товар на суму 5693,05 грн. ( Видаткова накладна № ТН000001717 , Довіреність № 126 від 05.12.2012 року ;

-10.12.2012 року отримано товар на суму 1325.00 грн. ( Видаткова накладна № ТН000001718 , Довіреність № 126 від 05.12.2012 року ;

-12.12.2012 року отримано товар на суму 24895,08 грн. ( Видаткова накладна № ТН000001729, Довіреність № 139 від 12.12.2012 року ;

-12.12.2012 року отримано товар на суму 7094,64 грн. ( Видаткова накладна № ТН000001731, Довіреність № 140 від 12.12.2012 року ;

-14.12.2012 року отримано товар на суму 8520,00 грн. ( Видаткова накладна № ТН000001744 , Довіреність № 144 від 14.12.2012 року ;

-18.12.2012 року отримано товар на суму 17763,58 грн. ( Видаткова накладна № ТН000001750, Довіреність № 146 від 18.12.2012 року ;

-20.12.2012 року отримано товар на суму 12291,00 грн. ( Видаткова накладна №ТН000001751, Довіреність № 150 від 20.12.2012 року;

-25.12.2012 року отримано товар на суму 24654,70 грн. ( Видаткова накладна № ТН000001770, Довіреність № 158 від 25.12.2012 року ;

-27.12.2012 року отримано товар на суму 12672,80 грн. ( Видаткова накладна № ТН000001788, Довіреність № 163 від 27.12.2012 року ;

-27.12.2012 року отримано товар на суму 28184,22 грн. ( Видаткова накладна №ТН000001789 від 27.12.2012 року ;

-28.12.2012 року отримано товар на суму 2117,20 грн. ( Видаткова накладна № ТН000001799 від 28.12.2012 року , Довіреність № 165 від 28.12.2012 року ;

Відповідачем здійснено оплату за отриманий товар частково на суму 190257,02 грн. В підтвердження зазначеного позивач надав суду Виписку з банківського рахунку Товариства " Ферозіт " , з якого вбачається про отримання ним коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю " Техно-Буд " на суму 190257,02 грн. ( копія виписки знаходиться в матеріалах справи ) .

Таким чином , сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю " Техно-Буд " м. Тернопіль перед ТзОВ " Ферозіт " м. Теребовля на час подання позову до суду та на час розгляду справи по суті становить 70625,17 грн. .

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічна за змістом норма міститься і в ст.509 ЦК України.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З наведеною правовою нормою кореспондуються і положення ч.1 ст. 193 ГК України.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до вимог ст. ст. 525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Беручи до уваги доводи позивача, оцінені докази, суд дійшов висновку про те, що, між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Пунктом 1 статті 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання припиняються: виконанням , проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що Покупець: Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд", м. Тернопіль отримало від ТзОВ " Ферозіт ", м. Теребовля товар, повністю не оплатило його вартості на суму 70625,17 грн., що в силу ст.ст. 526 та 530 ЦК України є неприпустимим.

Пунктом 1 статті 692 ЦК України встановлено , що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзподільних документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В Інформаційному листі № 494-2012-р від 17.07.2012 року "Про практику застосування Вищим господарським судом України справ окремих норм матеріального права "Вищий господарський суд України щодо частини першої статті 692 ЦК України щодо визначення строку виконання боржником грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу (у співвідношенні з частиною другою статті 530 ЦК України) зазначив: якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього і положення частини другої статті 530 названого Кодексу , в якій ідеться про строк (термін (виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується ( постанова Вищого господарського суду України від 28.02.2012 року № 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних зобов'язань, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (постанова Вищого господарського суду України від 21.04.2011 року № 9/252-10).

Отже, відповідач у справі ТзОВ " Техно-Буд " м. Тернопіль зобов'язане була оплатити отриманий товар після прийняття товаророзподільних документів ( накладних ) .

Товариство з обмеженою відповідальністю " Ферозіт ", м. Теребовля визначило предметом позову стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю " Техно-Буд ", м. Тернопіль боргу саме в сумі 70625,17 грн. Вказана вимога є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи та такою, що підлягає до задоволення.

Пунктом 2 статті 625 Цивільного Кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, а нарахування 3% річних по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування грошовими коштами кредитора.

Передбачене законом право позивача вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у свої постанові від 08.04.2008 року у справі № 03/4190.

Відповідно до розрахунку ТОВ " Ферозіт " м. Теребовля просить суд стягнути з відповідача 3% річних , що становить 3182,67 грн. (70625,17 грн. х 3% х 297 днів ) .

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 40857.25 27.01.2013 - 27.01.2013 1 3 % 3.36 42974.45 28.01.2013 - 28.01.2013 1 3 % 3.53 37974.45 29.01.2013 - 29.01.2013 1 3 % 3.12 32974.45 30.01.2013 - 01.02.2013 3 3% 8.13 35224.05 02.02.2013 - 03.02.2013 2 3% 5.79 37788.05 04.02.2013 - 09.02.2013 6 3 % 18.64 53435.25 10.02.2013 - 13.02.2013 4 3 % 17.57 58954.49 14.02.2013 - 15.02.2013 2 3 % 9.69 68264.57 16.02.2013 - 16.02.2013 1 3 % 5.61 69014.57 17.02.2013 - 17.02.2013 1 3 % 5.67 76875.77 18.02.2013 - 26.03.2013 37 3% 233.79 74875.77 27.03.2013 - 18.04.2013 23 3 % 141.55 73875.77 19.04.2013 - 28.07.2013 101 3 % 613.27 70625.17 29.07.2013 - 27.07.2014 364 3 % 2112.95 Всього 27.01.2013 - 27.07.2014 547 3 % 3182.67

Розглянувши представлений розрахунок 3% річних, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3083.99 грн. 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення.

Відповідно до розрахунку ТОВ " Ферозіт " просить суд стягнути з відповідача індекс інфляції складає 8481,28 грн. ( період заборгованості : 29.07.2013 р. - 10.07.2014 року ; сума боргу : 70625,17 грн. х 1,120 ( сукупний індекс інфляції за вказаний період )= 8481,28 грн.

Розглянувши представлений розрахунок, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 8481,28 грн. індексу інфляції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення.

Відповідно до п. 5.2 Договору поставки товарів №РЕ/ТН/0061/12 від 23.11.2012 року у випадку порушення строків передбачених договором , винна сторона сплачує іншій пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки .

Позивач у справі надав суду Розрахунок суми пені за період з 27.01.2013 року по 22.07.2013 року , що становить 5079,37 грн.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 40857.25 27.01.2013 - 27.01.2013 1 7.5000 % 0.041 % 16.79 42974.45 28.01.2013 - 28.01.2013 1 7.5000 % 0.041 % 17.66 37974.45 29.01.2013 - 29.01.2013 1 7.5000 % 0.041 % 15.61 32974.45 30.01.2013 - 01.02.2013 3 7.5000 % 0.041 % 40.65 35224.05 02.02.2013 - 03.02.2013 2 7.5000 % 0.041 % 28.95 37788.05 04.02.2013 - 09.02.2013 6 7.5000 % 0.041 % 93.18 53435.25 10.02.2013 - 13.02.2013 4 7.5000 % 0.041 % 87.84 58954.49 14.02.2013 - 15.02.2013 2 7.5000 % 0.041 % 48.46 68264.57 16.02.2013 - 16.02.2013 1 7.5000 % 0.041 % 28.05 69014.57 17.02.2013 - 17.02.2013 1 7.5000 % 0.041 % 28.36 76875.77 18.02.2013 - 26.03.2013 37 7.5000 % 0.041 % 1168.93 74875.77 27.03.2013 - 18.04.2013 23 7.5000 % 0.041 % 707.73 73875.77 19.04.2013 - 09.06.2013 52 7.5000 % 0.041 % 1578.72 73875.77 10.06.2013 - 22.07.2013 43 7.0000 % 0.038 % 1218.44 Всього 27.01.2013 - 22.07.2013 177 7.5000 % 0.041 % 5079.37

Розглянувши представлений розрахунок, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 5079,37 грн. пені обґрунтованим та такими, що підлягає до задоволення.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно платіжного доручення № 9104 від 22.05.14 р. позивач вніс суму судового збору 2112 грн. 35 коп. замість 1827 грн.

В пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 р. №01-06/1625/2011 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» зазначено, що згідно з частиною 1 статті 7 Закону сплачена сума судового збору повертається у передбачених в цій частині випадках за ухвалою суду. При цьому, зазначене питання має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору.

З огляду на наведене, суд вважає, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" м. Теребовля, вул. Шевченка, 171,Тернопільської області (ідент. код 37961273) слід повернути з Державного бюджету України - 285 грн. 35 коп. судового збору, як зайво сплаченого.

Решта судових витрат, відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 32, 33, 43, 54, 82, 84,85, 116, 117 ГПК України, ст.ст. 20, 193,202,232 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11,207, 241,546, 625, 712 Цивільного Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити .

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Техно-Буд", 46008, м. Тернопіль вул. Шептицького ,1, ідентифікаційний код 35157560 на користь товариства з обмеженою відповідальністю " Ферозіт " , м. Теребовля вул. Шевченка ,171 Тернопільської області , ідентифікаційний код 37961273 - 70625,17 грн. основного боргу ; 5079,37 грн. - пені ; 3182,67 грн. три проценти річних від простроченої суми; 8481,28 грн. інфляційних втрат ; 1827.00 грн. в повернення сплаченого судового збору . Видати наказ.

3.Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" м. Теребовля, вул. Шевченка, 171,Тернопільської області (ідент. код 37961273) - 285 (двісті вісімдесят п'ять) гривень 35 коп. зайво сплаченого судового збору.

4.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його підписання.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

5.Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

6.Повне рішення складене та підписане 08 серпня 2014 року.

Суддя М.Є. Півторак