Ухвала

від 06.10.2014 по справі 820/12316/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2014 р.Справа № 820/12316/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2014р. по справі № 820/12316/14

за позовом Товариствоа з обмеженою відповідальністю "Восторг"

до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

27.06.2014, Товариство з обмеженою відповідльністю "Восторг" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Індустріальної об"єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач), в якому просить, пілся зміни, скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №00003722220 від 17.06.2014 року, яким позивачу збільшено грошове зобов"язання з податку на додану вартість у розмірі 790626,00 грн., із низ за основним платежем - 527084,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 263542,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2014 року позов задоволен.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.06.2014 року № 0000372220 відповідача.

Відповідач не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Подтакового кодексу України, фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку.

Працівниками податкового органу проведена позапланова виїзна перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ фірма "Антарес" за період з 01.05.2011 року по 01.11.2013 рік, із платниками податків за січень 2014 року, з ТОВ "Сервіс-трейд-груп" та з ТОВ "Торг-ленд" за лютий 2014 року, про що складений акт від 29.05.2014 року №1419/20-36-22-03-07/324337180.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.198.3 п.198.6 ст.198 ПК України, та встановлено заниження до сплати в бюджет суми податку на додану вартість всього у сумі 527084грн., у тому числі за січень 2014 року на суму 229864 грн., та за лютий 2014 року на суму 297220 грн.

За результатами перервірки прийнято податкове повідомлення-рішення відповідачем від 17.06.2014 року №0000372220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість у розмірі 790620,00 грн., із них за основним платежем - 527084,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 263542,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, дійшов до висновку про помилковість доводів податкового органу про відсутність реального характеру у господарських операціях між позивачем та ТОВ "Торг-Ленд", ТОВ "Сервіс Трейд Груп", та правильність віднесення до валових витрат витрат за господарськими операціями з даними контрагентами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Податковим органом ставиться під сумнів реальний характер та правильність віднесення до податкового кредиту сум сплачених позивачем в якості податку на додану вартість в ході господарських операцій з ТОВ "Торг-Ленд", ТОВ "Сервіс Трейд Груп" у розмірі 527084грн., у тому числі за січень 2014 року на суму 229864 грн., та за лютий 2014 року на суму 297220 грн..

Матеріали справи свідчать про те, що в ході своєї господарської діяльності позивач, основним видом діяльності якого є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами мав взаємовідносини з ТОВ "Сервис-Трейд-Груп", з яким укладений договір поставки №5 від 01.01.2014 року продуктів харчування; з ТОВ "Торг-Ленд". з яким укладений договір поставки №32 від 01.01.2014 року продуктів харчування;

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що надані до матеріалів справи, копії документів бухгалтерського обліку, а саме:

договір поставки №5 від 01.01.2014 року між позивачем та ТОВ "Сервіс-трейд-груп" на поставку продуктів харчування строком до 31.12.2015 року, здійснення якого підтверджується копіями: специфікацій, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, прибуткових накладних,генеральної довіреності, журналу обліку довіреностей, оборотно-сальдовою рахунку №631 (т.1 арк.с.46-168; т.2 арк.с. 50, 51, 146-148);

договір поставки №32 від 01.01.2014 року укладеного між позивачем та ТОВ "Торг-ленд" на поставку продуктів харчування строком до 31.12.2014 року, здійснення якого підтверджується копіями: специфікацій, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, прибуткових накладних,генеральної довіреності, журналу обліку довіреностей, оборотно-сальдовою рахунку №631 (т.1 а.с. 174-240; т.2 арк.с. 49, 52, 146-148) підтверджують фактичне здійснення позивачем даних господарських операцій.

Колегія суддів вважає, що зазначені документи відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" .

Так, у відповідності до частини 2 названої статті первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Стосовно доводів апеляційної скарги відповідача про те, що Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі отримано висновок від 12.05.14 № 1261/7/04-66-07 у якому вказано, що місцезнаходження платника не встановлено, підтвердити реальність здійснення фінансово-господарських взаємовідносин не надалось можливим. Враховуючи вищевикладене не є можливим надання документів, підтверджуючих господарські відносини із суб'єктами господарювання за лютий 2014 року; та зустрічну звірку провести неможливо у зв'язку з тим, що підприємство відсутнє за місцезнаходженням, перебуває на податковому обліку зі станом платника « 3» - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру), неможливо співставити данні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, а також підтвердження відносин, їх вид, обсяг, кількість та розрахунки, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку; та Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві отримано акт від 08.04.2014 року №1102/26-55-22-08/38979733 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТОР ПРЕСТИЖ» (податковий номер 38979733) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.01.2014р. по 28.02.2014р.» з висновками про не підтвердження задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року, а також не підтверджено задекларований податковий кредит з ПДВ за період з 01.01.2014 року по - 28.02.2014 року.

Окрім цього ТОВ «ТОРГ-ЛЕНД» отримало від ТОВ «АСТОР ПРЕСТИЖ» паперові носії за формою первинних документів, в яких наведені відомості, що не відповідають фактичним (реальним) обставинам справи, оскільки вони складені на підставі недійсності господарських операцій та відповідно не можуть бути підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку витрат; та звіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам - покупцям за лютий 2014 року».

Крім цього, від Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, на обліку якої знаходиться ТОВ «Сервіс-трейд-груп», було отримано акт від 21.05.2014 року №394/3/26-50- 22 - 03/10-38948595 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сервіс-трейд-груп», податковий номер 38948595 з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій за період з 01.12.2013 по 30.04.2014 року» в якому встановлено, що ТОВ «Сервіс Трейд Груп» не звітує про амортизаційні витрати, загальновиробничі витрати, витрати на збут та інші витрати неможливо встановити наявність у підприємства основних засобів, складських приміщень та інших нематеріальних активів. Оскільки відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Надані до матеріалів справи документи доказують наявність фактичного здійснення вказаних господарських операцій, відбуття руху активів та зміни у власному капіталі, що відбулись у позивача.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2014р. по справі № 820/12316/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Донець Л.О. Судді Бартош Н.С. Мельнікова Л.В.