Ухвала

від 23.07.2014 по справі 2а-3770/09/1470

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" липня 2014 р. м. Київ К/9991/86623/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2011 року

у справі № 2а-3770/09/1470

за позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Алва-Сервіс»,

2. ОСОБА_1,

3. Державного реєстратора виконавчого комітету Миколаївської міської ради

про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації з моменту реєстрації та припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державна податкова інспекція у Центральному районі міста Миколаєва (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алва-Сервіс» (далі - відповідач-1), ОСОБА_1 (далі - відповідач-2), Державного реєстратора Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (далі - відповідач-3) про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ «Алва-Сервіс», внесеного до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 02 жовтня 2008 року, з дати внесення - 02 жовтня 2008 року; припинення ТОВ «Алва-Сервіс» (код ЄДРПОУ 36143407), зареєстрованого Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 02 жовтня 2008 року (в редакції клопотання про зміну позовних вимог від 17 листопада 2009 року).

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 липня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2011 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 липня 2010 року скасовано. Провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ «Алва-Сервіс» закрито. Прийнято по справі нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог в частині припинення ТОВ «Алва-Сервіс» як юридичної особи відмовлено.

В касаційній скарзі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2011 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що Законом України «Про державну податкову службу в Україні» передбачений вичерпний перелік випадків, коли органи державної податкової служби в межах компетенції та у порядку, встановленому Законами України, мають право звертатись у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою), до яких не відноситься позов про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації підприємства з моменту реєстрації. Також, суд виходив з того, що частиною 2 статті 110 Цивільного кодексу України встановлено, що вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини 1 цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, який здійснив державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи, тоді як податковий орган не відноситься до такого кола осіб.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що в ході розгляду справи податковим органом не надано належних доказів існування будь-якої з обставин, з якими закон пов'язує можливість постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи. Закриваючи провадження у справі в решті позовних вимог, суд виходив з того, що в Законі України «Про державну податкову службу в Україні» не передбачено повноважень органів державної податкової служби на звернення до суду з позовними вимогами до платника податків про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації з наведених підстав.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 Законом України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням вимог податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Враховуючи наведене, органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення суб'єктів господарювання не в усіх випадках, визначених статтями 38 та 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», а лише в тих, коли діють на реалізацію своєї владної компетенції.

Позивач підставою для постановлення судового рішення при припинення юридичної особи визначив частину 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» - визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

В обґрунтування позову посилався на те, що засновник товариства не має відношення до його фінансово-господарської діяльності, яка спрямована на завдання шкоди економічним інтересам держави і ведеться від імені товариства невстановленими особами.

Враховуючи те, що податковий орган не довів в судах попередніх інстанцій існування вказаних ним обставин, не надав доказів неподання товариством протягом року податкових декларацій, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку. З яким погоджується суд касаційної інстанції, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позовна вимога про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та, як наслідок, наявність підстав для закриття провадження у справі в цій частині.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва підлягає залишенню без задоволення, а постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2011 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

А.М. Лосєв

---

Т.М. Шипуліна