Ухвала

від 02.10.2014 по справі 2а-9762/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 р. Справа № 49087/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Клюби В. В., Кухтея Р. В.;

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О. А.;

представника позивача - Плесканки О. В.;

представника відповідача - Пісної Р. Р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Альфабудсервіс» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року в справі за позовом приватного підприємства «Альфабудсервіс» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2010 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву приватного підприємства «Альфабудсервіс» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про визнання протиправними дій ДПІ у Пустомитівському районі та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000772350/0 від 03 серпня 2010 року.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що позивач включив суми податку на додану вартість до податкового кредиту відповідно до податкових накладних, отриманих від ТзОВ "Індустріальна компанія "Укрнеобуд" та ТзОВ "Лікмед".

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Зазначену постанову мотивовано тим, що ПП "Альфабудсервіс" перераховувались кошти контрагентам без мети реального настання правових наслідків, а з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачем - приватним підприємством «Альфабудсервіс», подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту. Також вказано, що судом при винесенні рішення не було враховано свободи договору.

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечила та просить таку залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що ПП "Альфабудсервіс" зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради як юридична особа та взяте на облік як платник податків в ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області, зареєстроване платником ПДВ.

На підставі направлень від 24 червня 2010 року № 293/232 та від 09 липня 2010 року № 314/232 згідно з п.1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області проведена планова виїзна перевірка ПП "Альфабудсервіс", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 27 липня 2010 року № 908/232/23953493.

Перевіркою було встановлено порушення вимог п.1.7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість в сумі 40224,00 грн., в тому числі: за березень 2008 року на суму 4060,00 грн.; за липень 2008 року на суму 8164,00грн.; за серпень 2008 року на суму 19667,00 грн. ; за вересень 2008 року на суму 8333,00 грн.

На підставі акту перевірки від 27 липня 2010 року № 908/232/23953493 ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 серпня 2010 року № 0000772350/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 60336,00 грн., у тому числі за основним платежем 40224,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 20112,00 грн.

Позивачем в адміністративному порядку оскаржено вказане податкове повідомлення-рішення, за наслідками якого податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення. За результатами розгляду скарги позивача ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 жовтня 2010 року № 0000772350/1.

Встановлено, що ПП "Альфабудсервіс" включило до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за березень, липень, серпень та вересень 2008 року податок на додану вартість в сумі 40224,00 грн., сплачений в складі вартості отриманих від ТзОВ "Індустріальною компанією "Укрнеобуд" та ТзОВ "Лікмед" послуг.

Відповідно до матеріалів справи, між ПП "Альфабудсервіс" та ТзОВ "Індустріальною компанією "Укрнеобуд" 11 серпня 2008 року, 05 серпня 2008 року, 18 березня 2008 року, 16 липня 2008 року укладено договори підряду, згідно з якими ПП "Альфабудсервіс" доручає, а ТзОВ "Індустріальна компанія "Укрнеобуд" бере на себе виконання робіт, а саме реконструкцію приміщень по договору від 11 серпня 2008 року - реконструкція приміщень за адресою Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Сокільники; по договору від 05 серпня 2008 року - реконструкція котельні за адресою м. Львів, вул. Дністерська, 8; по договору від 18 березня 2008 року - реконструкція приміщення за адресою м. Львів, вул. І.Франка,14; по договору від 05 серпня 2008 року - реконструкція приміщення за адресою м. Львів, вул. Курмановича, 2; по договору від 16 липня 2008 року - реконструкція ТЕЦ-1 за адресою м. Львів, вул. Козельницька, 5.

Відповідно до ст. 638 Цивільного Кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зі змісту вищенаведених договорів неможливо встановити, про які істотні умови виконання робіт сторони дійшли згоди, а саме - в договорах відсутній конкретизація та обсяг робіт, що належало виконати, порядок розрахунків за такі роботи, не зазначено, яким чином відбувалось формування ціни на роботи, відсутня відповідальність сторін за невиконання договору.

На підтвердження виконання договорів від 11 серпня 2008 року, 05 серпня 2008 року, 18 березня 2008 року, 16 липня 2008 року між ТзОВ "Індустріальна компанія "Укрнеобуд" та ПП "Альфабудсервіс" було підписано акти здачі-приймання робіт та видано відповідні податкові накладні: акт за серпень 2008 року на суму 45115,20 грн., акт за серпень 2008 року на суму 46234,09 грн., акт за серпень 2008 року на суму 14520,20 грн., акт за серпень 2008 року на суму 16630,80 грн., акт за березень 2008 року на суму 20299,92 грн., акт за серпень 2008 року на суму 16205,83 грн., акт за серпень 2008 року на суму 18345,60 грн. та ПН № 29-08-2 від 29 серпня 2008 року на суму 46234,09 грн.; ПН № 7189 від 31 серпня 2008 року на суму 14521,20 грн.; ПН № 718/7 від 31 серпня 2008 року на суму 16630,80 грн., ПН № 3095 від 31 серпня 2008 року на суму 24359,80 грн., ПН № 6289 від 31 липня 2008 року на суму 425322,60 грн.; ПН № 29-08-1 від 29 серпня 2008 року на суму 16205,83 грн.; ПН № 7188 від 31 серпня 2008 року на суму 18345,60 грн.; ПН № 29-08 від 29 серпня 2008 року на суму 174447,28 грн.

Крім того, ПП "Альфабудсервіс" перераховано на розрахунковий рахунок ТзОВ "Індустріальна компанія "Укрнеобуд" грошові кошти, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 169 від 19 березня 2008 року на суму 9600,00 грн.; № 186 від 02 квітня 2008 року на суму 49000,00 грн.; № 231 від 23 травня 2008 року на суму 74375,00 грн.; № 230 від 22 травня 2008 року на суму 20000,00 грн.; № 235 від 28 травня 2008 року на суму 45000,00; № 214 від 14 травня 2008 року на суму 15000,00 грн.; № 236 від 29 травня 2008 року на суму 24000,00 грн.; № 253 від 23 червня 2008 року на суму 10000,00 грн.; № 252 від 20 червня 2008 року на суму 24000,00 грн.; № 273 від 24 липня 2008 року на суму 297642,60 грн.; № 294 від 31 липня 2008 року на суму 127680,00 грн.; № 299 від 08 серпня 2008 року на суму 33600,00 грн.; № 321 від 20 серпня 2008 року на суму 40000,00 грн.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за № 168/704.

Відповідно до п.2.1 ст.2 даного Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Зі змісту Закону України «Про податок на додану вартість» право на податковий кредит, в тому числі на відшкодування податку виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Крім того, згідно з п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Закон України "Про податок на додану вартість" визначає лише два випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду. Так, відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Проте, згідно з пп. 7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість», підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, видана постачальником товарів (послуг), яка оформляється з дотриманням вимог пп. 7.2.1 Закону України "Про податок на додану вартість" та Порядку заповнення податкової накладної. Зокрема, у п. 18 Порядку зазначено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), і скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

На думку суду апеляційної інстанції, представлених позивачем документів не достатньо для того, що б зробити висновок про реальність операцій з "Індустріальна компанія "Укрнеобуд", а по взаєморозрахунках ПП "Альфабудсервіс" з ТОВ "Лікмед" первинні документи відсутні взагалі. Наявність у ТзОВ "Індустріальна компанія "Укрнеобуд" ліцензії на право здійснення будівельної діяльності не підтверджує факту надання послуг позивачу.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що податкове повідомлення-рішення № 0000772350/0 від 03 серпня 2010 року - відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Альфабудсервіс» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року в справі № 2а-9762/10/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: В. В. Клюба

Р. В. Кухтей

Ухвалу складено в повному обсязі 07 жовтня 2014 року.