Постанова

від 13.10.2014 по справі 810/5590/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2014 року 810/5590/14

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Рибний Світ Компані" доГоловного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Головного управління Міндоходів у Київській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибний Світ Компані" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.07.2014 №000027/22-08.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується із висновками Акту Головного управління Міндоходів у Київській області від 25.06.2014 №0018/4/10-36-22-08/35001610, який став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки заявлена Товариством митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню відповідно до норм законодавства.

Відповідач проти адміністративного позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в Акті перевірки.

До початку розгляду справи по суті від представника позивача та представника ГУ Міндоходів у Київській області подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

ГУ ДФС у Київській області у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вимоги зазначеної статті, суд вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибний Світ Компані", код за ЄДРПОУ 35001610, зареєстровано як суб'єкт господарювання 03.04.2007, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД №091770.

Товариством в червні 2013 року здійснювалося ввезення товарів - "риби охолодженої - лосось атлантичний, патраний" на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічного договору.

Під час проведення митного оформлення вказаного товару позивачем були подані вантажні митні декларації та додаткові документи, а саме зовнішньоекономічний договір, додаткову угоду, рахунки, інвойси, декларації виробника, санітарні та ветеринарні сертифікати на рибу та рибопродукти, сертифікати про походження товару, сертифікати відповідності, дублікати ветеринарних свідоцтв.

В червні 2014 року робочою групою Головного управління Міндоходів у Київській області відповідно ст.ст. 336, 345, 351 Митного кодексу України, на підставі наказу від 05.06.2014 №258 проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання ТОВ "Рибний Світ Компані" вимог законодавства України з питань державної митної справи при ввезенні товару, який було оформлено у митному відношенні за МД від 04.06.2013 №125130003/2013/816540 та №125130003/2013/816541.

За результатами вказаної перевірки складено Акт від 25.06.2014 №0018/4/10-36-22-08/35001610, у висновках якого зазначено, що ТОВ "Рибний Світ Компані" були подані недостовірні відомості про визначення митної вартості при декларуванні товарів за МД від 04.06.2013 №125130003/2013/816540 та №125130003/2013/816541 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару "риба охолоджена - лосось атлантичний, патраний (salmo salar)" за МД від 04.06.2013 №125130003/2013/816540 та №125130003/2013/816541 до рівня 1031217,77 грн. та 954260,29 грн. відповідно.

Також, перевіркою встановлено заниження суми податкового зобов'язання за МД від 04.06.2013 №125130003/2013/816540 у розмірі 85819,39 грн. (по миту 0,00 грн., по ПДВ - 85819,39 грн.) та за МД від 04.06.2013 № 125130003/2013/816541 становить 92680,74 грн. (по миту 0,00 грн., по ПДВ - 92680,74 грн.).

Такі висновки відповідача ґрунтуються на тому, що від митної адміністрації Королівства Норвегії надійшла відповідь, згідно з якою повідомлено, що за отриманою інформацією стосовно товару "риба охолоджена - лосось та форель", який було ввезено за МД від 04.06.2013 №125130003/2013/816540 встановлено, що фактурна вартість товарів відрізняється від задекларованої під час митного оформлення.

Не погоджуючись з такими висновками, Товариство направило на адресу ГУ Міндоходів у Київській області заперечення на Акт перевірки, за результатом розгляду яких листом ГУ Міндоходів у Київській області від 11.07.2014 №1690/10/10-36-22-08 висновки цього акту залишено без змін.

Як вбачається з Акту перевірки підставою для висновків співробітників ГУ Міндоходів у Київській області про заниження сум податкового зобов'язання за МД від 04.06.2013 №125130003/2013/816540 та №125130003/2013/816541 відбулося нібито через заявлені декларантом неправдивих даних щодо вартості імпортованих товарів.

На підставі Акту перевірки ГУ Міндоходів у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 16.07.2014 №000027/22-08, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 223125,15 грн., у тому числі за основним платежем 178500,12 грн., штрафні (фінансові) санкції 44625,03 грн.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, Товариство направило на адресу Міністертва доходів і зборів України скаргу, яка рішенням Державної фіскальної служби України від 11.09.2014 №3204/6/99-99-10-01-06-15 залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 16.07.2014 №000027/22-08 без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку (п. 15 ч. 1 ст. 1 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Митного кодексу України (далі - МК) митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Статтею 49 МК встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Рибний Світ Компані" було укладено контракт № Vох-14/05/12 від 14.05.2012, згідно якого "VOXPORT SALES LLP" (Продавець) зобов'язується здійснити поставку замороженої риби в асортименті.

Пунктом 2.3 Контракту передбачено, що Товар поставляється окремими партіями, відповідно до інвойсів на конкретну партію товару.

Відповідно до пункту 5.2. Контракту Покупець (ТОВ "Рибний Світ Компані") здійснює оплату товару на умовах передплати або оплати за фактом постачання Товару.

Судом встановлено, що товар - "риба охолоджена - лосось атлантичний, патраний (salmo salar)" за МД від 04.06.2013 №125130003/2013/816540 та №125130003/2013/816541 було заявлено до митного оформлення ТОВ "Рибний Світ Компані" за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.

На підставі аналізу вище вказаних норм, суд приходить до можна прийти до висновків, що законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо документи місять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Принципи зазначених статей зобов'язують органи Міндоходів зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган Міндоходів повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митницею в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

Судом встановлено, що при розмитнені ТОВ "Рибний Світ Компані" товарів - риба охолоджена - лосось атлантичний, патраний (salmo salar)" жодних розбіжностей у наданих документах на товар не було виявлено та жодних додаткових документів не вимагалося органами Міндоходів, так як і сумнівів, щодо ціни та інших даних зазначених в деклараціях та документах на товар.

Міністерство доходів і зборів України в листі від 31.03.2014 №7420/7/99-99-24-02-04-17 "Щодо додержання законодавства України з питань визначення митної справи" зазначило, що перелік документів, які підтверджують митну вартість, визначений ч. 2 ст. 53 МК. Також визначений виключний перелік підстав для запиту додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. До них, згідно ч. 3 ст. 53 МК віднесено:

- наявність у документах, які підтверджують митну вартість товарів, розбіжностей;

- наявність у документах, які підтверджують митну вартість товарів, ознак підробки;

- відсутність у документах, які підтверджують митну вартість товарів, усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари.

Додаткові документи відповідно до ч. 4 ст. 53 МК запитуються органом доходів і зборів виключно у випадку наявності підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Інших підстав для запиту додаткових документів не встановлено.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено ст. 246 МК, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Статтею 318 МК закріплено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ст. 8 МК принципами здійснення державної митної справи визначено законність, презумпцію невинуватості, єдиний порядок переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Згідно положень ст. 257 МК декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати).

За змістом ст.ст. 49 та 50 МК митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ст. 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

У частині п'ятій цієї ж статті вказано, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За змістом ст.. 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК закріплено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 54 МК орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині третій статті 53 Митного кодексу України.

Крім того, пунктами 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України №3018-VІ "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур " , встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства.

Згідно вимог ч. 2 ст. 55 МК прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 нього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Також у постанові Верховного Суду України від 23 квітня 2013 року у справі №21- 85а13 зазначено, що у справі, яка розглядається, встановлено, що рішення про визначення митної вартості товару митниця прийняла того ж дня, коли декларант ознайомився із записом про необхідність надання додаткових документів. При цьому не застосувала жодного іншого методу, крім шостого (резервного), та не провела консультації з декларантом. Колегія суддів Верховного Суду України, за таких обставин, прийшла до висновку, що це свідчить про те, що митниця не дотримала передбаченого МК порядку визначення митної вартості товару.

Суд звертає увагу на те, що під час розмитнення позивачем товару "риба охолоджена - лосось атлантичний, патраний (salmo salar)" митним органом не витребовувалися додаткові документи для перевірки митної вартості, а також не зазначено підстав для направляння відповідних запитів до Королівства Норвегії, як і не подано доказів наявності обставин, які слугують підставами для такого витребування.

Крім того, органом Міндоходів під час розмитнення не було проведено консультацій із декларантом товариства.

Відсутні докази існування обмежень для визначення митної вартості задекларованих товарів за ціною договору, наведених у ст. 58 МК.

Таким чином, прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.07.2014 №000027/22-08 не відповідає положенням ч. 2 ст. 55 МК.

Крім того, суд звертає увагу на те, що ч. 7 ст. 54 МК визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

У той же час, у цьому випадку вимог такої норми МК органами Міндоходів дотримано не було.

Враховуючи викладене та звертаючи увагу на позицію викладену в листі Міндоходів і зборів України від 07.05.2014 №10441/7/99-99-10-03-01-17 "Щодо судових спорів стосовно визнання (коригування) митної вартості товарів", у рішенні про коригування митної вартості товарів повинно бути обов'язково зазначено визначені Кодексом підстави його прийняття, виключний перелік підстав який зазначений в ч. 3 ст. 53 МК.

З приводу отриманих від Королівства Норвегії інформації та направлення до нього запитів органів Міндоходів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

В Акті перевірки не зазначено законних підстав надіслання запитів до Королівства Норвегії, як країни експорту з вимогою надання копій документів таких як декларації на товар та інших листів, які в останньому були досліджені в рамках перевірки за деклараціями розмитнення, за якими пройшло більш ніж рік, з дати відповідного митного оформлення.

Враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем подано митного органу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 МК. Натомість коригування відповідачем митної вартості та прийняття спірних рішень щодо визначення додаткових зобов'язань здійснено неправомірно з порушенням ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 МК, ст. 54 ПК.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не виконав покладений на нього обов'язок КАС України, не надав достатніх та допустимих доказів в підтвердження обґрунтованості своїх дій, не навів обґрунтованих доводів в підтвердження правомірності спірних рішень.

Позивач надав суду всі докази для спростування висновків, викладених у акті перевірки та повністю довів правомірність власної позиції.

За таких обставин, суд, проаналізувавши сукупність зібраних доказів та матеріалів справи, встановивши, що висновки відповідача стосовно заниження позивачем митної вартості товару, і як наслідок сум ПДВ є необґрунтованими, не підтвердженими, та не відповідає фактичним обставинам справи, а податкове повідомлення-рішення від 16.07.2014 №000027/22-08 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, витрати по сплаті судового збору підлягають присудженню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибний Світ Компані" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Міндоходів у Київській області від 16.07.2014 №000027/22-08.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибний Світ Компані" (код ЄДРПОУ 35001610) витрати по сплаті судового збору в сумі 446 (чотириста сорок шість) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.