Постанова

від 08.10.2014 по справі 927/565/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2014 р. Справа№ 927/565/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Гончарова С.А.

суддів: Скрипки І.М.

Самсіна Р.І.

при секретарі судового засідання Климович М.І.

за участю представників:

від прокуратури : не з`явився;

від позивача-1 : Маркович А.Ю. за довіреністю;

від позивача- 2 : Вторих А.В. за довіреністю;

від відповідача-1 : не з`явився;

від відповідача-2 : не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Заступника Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.07.2014 року

у справі № 927/565/14 (суддя Репех В.М.)

за позовом Заступника Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі:

позивача-1: Військової частини НОМЕР_1

позивача-2: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Чернігова

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-С"

до відповідача-2: Фізичної особи-підприємеця Чубатого Сергія Сергійовича

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Заступник Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 та Квартирно-експлуатаційний відділ міста Чернігова звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-С" та Фізичної особи-підприємеця Чубатого Сергія Сергійовича про примусове звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки орієнтовною площею 5,75 га, загальною вартістю 51750,00 грн., яка розташованої на території військового містечка № НОМЕР_2 м. Прилуки, Чернігівської області, шляхом вивезення з території належного їм майна.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 03.07.2014 року у справі № 927/565/14 відмовлено в задоволенні позову Заступника Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернігова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-С" та Фізичної особи-підприємеця Чубатого Сергія Сергійовича про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки про визнання недійсним рішення та визнання договору укладеним.

Не погодившись з вказаним рішенням, Заступник Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги прокурора.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що на думку прокурора оскаржуване рішення прийнято при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи та з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга також вмотивована тим, що всупереч вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судом не враховано наявність у матеріалах справи акту перевірки наявності майна ТОВ «Олімп-С» та ФОП Чубатий С.С. на території складу паливно-мастильних матеріалів №2 військового містечка №11 м. Прилуки, складеного службовими особами військової частини НОМЕР_1 відповідно до якого комісією частини виявлено майно ТОВ «Олімп-С» та ФОП Чубатий С.С. самовільно розташоване на зазначеній земельній ділянці, серед якого наземні резервуари ПММ.

Апелянт також зазначає, що 20.09.2013 року під час передачі головному бухгалтеру ТОВ "Олімп С" на відповідальне зберігання майна, яке відповідно до протоколу огляду місця події від 16.08.2013 року описане на території військового містечка №11 території колишньої бази ПММ №2 розміром 266x220x180x180x86x40 метрів) старшим слідчим СУ УМВС України в Чернігівській області майором міліції Шевченко С.В. конкретне місце для зберігання цього майна не визначалось, що також підтверджує факт самовільного зайняття земельної ділянки для розміщення резервуарів ПММ.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 року справу призначено до розгляду, викликано повноважних представників сторін в судове засідання на 24.09.2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2014 року розгляд справи відкладено на 08.10.2014 року.

Прокурор та відповідачі до судового засідання, що відбулось 08.10.2014 року, не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників прокуратури та відповідачів не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності прокурора та відповідачів є можливим.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу Україниапеляційний господарський суд не зв`язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

02.01.2013 року між квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернігова та фізичною особою підприємцем Чубатим С.С. було укладено договір № 1/2013 щодо надання послуг по стоянці та збереженню чотирьох одиниць техніки на території військового містечка № НОМЕР_2 м. Прилуки (аеродром "Прилуки", територія колишньої бази ПММ №2). Термін дії договору до 31.12.2013 року.

19.08.2013 року договір № 1/2013 був розірваний в односторонньому порядку квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернігова, у відповідності до вимог п. 3.1 договору.

20.09.2013 року на адресу військової частини НОМЕР_1 надійшов лист від старшого слідчого СУ УМВС України в Чернігівській області майора міліції Шевченко С.В., в якому зазначено, що управлінням УМВС України у Чернігівській області ведеться досудове розслідування №12013260020000232 від 21.08.2013 року за ознаками кримінального правопорушення. Також у листі зазначено, що 20.09.2013 року старшим слідчим СУ УМВС України в Чернігівській області майором міліції Шевченко С.В. було передано майно, яке у відповідності до протоколу ОМП від 16.08.2013 року описане на території військового містечка № 11 територія колишньої бази ПММ №2 розміром 266х220х180х180х86х40 метрів), головному бухгалтеру ТОВ "Олімп С" на зберігання.

Дане майно передано старшим слідчим СУ УМВС України в Чернігівській області на відповідальне зберігання головному бухгалтеру ТОВ "Олімп-С" згідно акту прийому-передачі від 20.09.2013 року.

Листом від 25.06.2014 року 1852/9/25-01-09-01 Головне управління Міндоходів У Чернігівській області повідомило, що під час проведення обшуку на території військового містечка № НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 м. Прилуки встановлено, що на вказаній території знаходиться майно (наземні резервуари з ПММ, підземні резервуари, допоміжні прилади та інше).

Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв`язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.

Як зазначалось, позовними вимогами у даній справі є примусове звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки орієнтовною площею 5,75 га, загальною вартістю 51750,00 грн., яка розташованої на території військового містечка № НОМЕР_2 м. Прилуки, Чернігівської області, шляхом вивезення з території належного їм майна.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що товариством з обмеженою відповідальністю Олімп-С та Фізичною особою підприємецем Чубатим Сергієм Сергійовичем незаконно використовуються земельна ділянка, яка надана для потреб оборони, без відповідних правовстановлюючих документів. На думку прокурора, факт знаходження майна ТОВ "Олімп-С" та ФОП Чубатий С.С. на території військового містечка № 11 (територія колишньої бази ПММ№2) підтверджується актом перевірки наявності майна від 24 березня 2014 р., проведеної комісією військової частини НОМЕР_1 .

Прокурор та позивач заявляють, що, на даний час земельна ділянка, яка належить позивачу, розміром 266х220х180х86х40 метрів, орієнтовною площею 5,75 га та загальною віртістю 51750,00 грн. використовується саме ТОВ "Олімп-С" та ФОП Чубатий С.С. через розміщення належного їм майна без договірних зобов"язань та без дозволу землекористувача Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова та військової частини НОМЕР_3 , чим порушено п. 5 Земельного Кодексу України, статті 2 Закону України "Про використання земель оборони" від 11.12.2003 р. № 1377-IV.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади.

Відповідно до статті 2 Земельного кодексу України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Стаття 12 Земельного кодексу України встановлює повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин. Зокрема, до їх повноважень належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності; додержання земельного та екологічного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, обставини, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності вчиненого правочину і які можуть бути визначені як підстави для висновків про самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки у відповідності до наведених приписів Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель

і, як наслідок, до застосування положень ст. 212 Земельного кодексу України повинні бути доведені відповідними доказами.

Проте, позивачем, до матеріалів справи не надано належних доказів, які б свідчили про фактичне використання відповідачами спірної земельної ділянки та які б надали суду можливість встановити наявність обставин порушення відповідачами прав позивачів.

До того ж, прокурором взагалі не визначено та не доведено, за яких підстав він вважає зайнятою відповідачами земельну ділянку саме визначеної площі, та які обставини обґрунтовують, що така земельна ділянка знаходиться в межах площ спірної земельної ділянки .

Так, Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначені правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, та передбачено, що цей Закон спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Відповідно до ст.ст. 18-1, 19 Закону України «Про охорону земель», ст.ст. 5, 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 459/2011, Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Згідно з п. 4. наведеного положення Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, складати акти перевірок у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель.

З огляду на викладене суд робить висновок про те, що єдиним повноважним органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, зокрема, в частині перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо користування земельними ділянками є Державна інспекція сільського господарства України, а належним доказом порушення вимог земельного законодавства, має бути акт перевірки, складений державними інспекторами відповідного органу Держсільгоспінспекції.

Як вбачається з матеріалів справи, акт перевірки складений саме уповноваженим на це органом відсутній.

Натомість, акт перевірки наявності майна ТОВ «Олімп-С» та ФОП Чубатий С.С. на території складу паливно-мастильних матеріалів №2 військового містечка №11 м. Прилуки, складений комісією у складі: голова комісії підполковник Полтавський М.В., члени комісії майор Карленко О.Г., капітан Козаченко І.В., капітан юстиції Маркович А.Ю., який містить перелік майна виявленого комісією, не є належним доказом в розумінні наведених приписів спеціального законодавства.

Крім того, відповідно до п. 1 ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Позивачами та прокурором не додано до матеріалів справи жодного документу який би вказував на те що, якесь конкретно визначено майно знаходиться на конкретно визначеній частині земної поверхні,яка відповідає наведеним вимогам законодавства щодо визначення її, як земельної ділянки. Також, в матеріалах справи відсутні будь-які схеми, плани, викопіювання, описи, витяги з кадастрової документації які б могли свідчити про те, що будь-яку спірну земельну ділянку зайнято майном.

Посилання на договір №1/2013 від 02.01.2013 року, який на думку прокурора доводить, що майно яке знаходиться на території в/м №11 м. Прилуки належить саме відповідачам, судом спростовується, оскільки, дослідження цього договору свідчить, що він є договором зберігання 4 одиниць техніки DAF CB 8381 AO, DAF CB 8382 AO, DAF CB 0493 BP, MAЗ НОМЕР_4 , яке є автотранспортом. Матеріали справи, зокрема акт прийому передачі від 20.09.2013 року не містять у собі переліку вище вказаного автотранспорту. Інші докази які, хоча б якимось чином свідчили про наявність на території військової частини автотранспорту, відсутні, тому недоведеним є порушення прав позивача (через залишення свого майна) саме ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до вірного викновку відмовивши у задоволені позовних вимог до Чубатого С.С.

Це ж стосується і позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-С".

Так, матеріалами справи не підтверджується право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-С" на майно, що знаходиться на території військової частини. Також, з матеріалів справи не вбачається наявності будь яких інших прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-С" визначати долю цього майна, зокрема вільно розпоряджатись, користуватись і т. ін. Тобто, ніяким чином не доводиться наявність волі Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-С" на знаходження цього майна на території військової частини та порушення, у зв`язку з цим, прав позивача.

Щодо посилань на акт прийому-передачі від 20.09.2013 року, то він ніяким чином не свідчить про можливість Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-С" вільно розпоряджатися, користовуватись цим майном на свій розсуд, самостійно визначати його подальшу долю.

Наведений акт складено при проведені слідчих дій в межах кримінального провадження та може свідчити виключно про те, що майно передано на відповідальне зберігання головному бухгалтеру ОСОБА_2 . Таке жодним чином не доводить будь-яких інших, ніж обов`язок зберігання (встановленого кримінально-процесуальним законодавством), прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-С" та порушення земельних прав позивачів і обов`язку Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-С" звільнити земельну ділянку.

Крім того, визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель. За приписами цієї статті, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Як вбачаться з матеріалів справи, зокрема з листа №5/710-82 від 28.09.2013 року старшого слідчого СУ УМВС України в Чернігівській області майору міліції Шевченко С.В. до командира В/Ч НОМЕР_1 полковника Тітлова О.В., майно, що розташоване на території колишньої бази паливно-мастильних матеріалів №2, аеродрому, на території В/Ч НОМЕР_1 , військового містечка № НОМЕР_2 , м. Прилуки, Чернігівської області передане на відповідальне зберігання головному бухгалтеру Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-С" та повинне зберігатись за місцем знаходження до прийняття рішення по кримінальному провадженню.

Тобто, у будь якому випадку майно знаходиться на підставі, в межах та у порядку визначеному кримінальним законодавством, а тому відповідає винятковим обставинам передбаченим приписами ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель, а тому обставини на яких наполягає прокурор не можуть бути визнані за самовільне зайнятя земельної ділянки у розумінні передбачених законом обмежень.

З огляду на наведене, суд робить висновок про те, що факт самовільного зайняття відповідачами земельної ділянки орієнтовною площею 5,75 га, на який прокурор посилався в обґрунтування позовних вимог, та який би свідчив про порушення відповідачами вимог земельного законодавства і прав позивача, як землекористувача є таким, що недоведений.

З огляду на викладене позовні вимоги Заступника Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері є не обґрунтованими та такими, в задоволені яких вірно відмовлено судом першої інстанції.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, а тому рішення господарського суду Чернігівської області від 03.07.2014 року у справі № 927/565/14 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Заступника Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Заступника Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері на рішення господарського суду Чернігівської області від 03.07.2014 року у справі № 927/565/14 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері на рішення господарського суду Чернігівської області від 03.07.2014 року у справі № 927/565/14 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.07.2014 року у справі № 927/565/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 927/565/14 повернути до суду першої інстанції.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддяС.А. Гончаров

СуддіІ.М. Скрипка

Р.І. Самсін