Справа № 495/1606/13-ц
рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
03 вересня 2014 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі головуючого - судді Шевчук Ю.В.
при секретарі Мамончик К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському справу за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до Одеської обласної станції переливання крові, ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до відповідача про сплату страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги (регресу), вказуючи, що 18.09.2008 року у результаті ДТП, яке сталося з вини відповідача, був пошкоджений автомобіль «Ніссан», державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2. На підставі діючого законодавства, а саме закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ОСОБА_2 було виплачено страхове відшкодування у розмірі 8901,31 гривні. У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого ним відшкодування у розмірі 8901,31 гривень, а також сплачений позивачем судовий збір у розмірі 214,60 гривень, та витрати, понесені позивачем на правову допомогу у розмірі 1500,00 гривень.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Просить позов задовольнити та розглянути справу його відсутність.
Відповідач - ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки, причину своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.
Представник відповідача - Одеської обласної станції переливання крові у судове засідання не з'явився, надав на адресу суду заяву, згідно якої вказує, що не заперечує проти стягнення з Одеської обласної станції переливання крові та ОСОБА_1 суми шкоди у розмірі 8901, 31 гривня та суми судового збору, просить справу розглянути без його присутності.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню по наступних підставах.
У судовому засіданні встановлено, що 18.09.2008 року у м. Одеса, по провул. Слепньова, сталася дорожньо - транспортна пригода, у результаті якої відповідачем, який керував автомобілем „ВАЗ 2107", державний номер НОМЕР_2, був ушкоджений автомобіль марки «Ніссан», державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2.
За результатами ДТП Державтоінспекцією був складений адміністративний протокол і згідно постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі №3-23311 від 30.10.2008 року, відповідач ОСОБА_1 був визнаний винним у порушенні ст.. 124 КпАП України та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 17,00 гривень на користь держави. Ця постанова не була оскаржена відповідачем та набрала законної сили.
Внаслідок вищевказаної ДТП автомобіль «Ніссан», державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, отримав механічні ушкодження, що підтверджується звітом №62/09 від 30.11.2008 року про визначення вартості відновлювального ремонту та матеріальної шкоди, спричиненої автомобілю «Ніссан», державний номер НОМЕР_1.
Спричинена шкода винуватцем ДТП - відповідачем ОСОБА_1 відшкодована не була, на дату скоєння ДТП відповідач ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Власник пошкодженого автомобіля - ОСОБА_2 з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою.
Договірних зобов'язань між Моторним (транспортним) страховим бюро України, потерпілим ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_1 не виникало.
Згідно ст.. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Таким актом є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який містить спеціальні норми щодо регулювання даних відносин.
Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторно (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених вищевказаним Законом України, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Згідно ст.. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторно (транспортне) страхове бюро України відшкодовує у встановленому вищевказаним Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП.
Згідно ст.. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
У зв'язку з настанням події, передбаченої п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторно (транспортне) страхове бюро України 16.03.2009 року здійснило виплату відшкодування ОСОБА_2 у сумі 8901, 31 гривня, що підтверджується платіжним дорученням №1114 від 16.03.2009 року.
Згідно ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до ст. 993 ЦК України, та ст.. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача - Моторно (транспортного) страхового бюро України перейшло право вимоги до відповідача, ОСОБА_1 виплати суми відшкодування - 8901, 31 гривень.
Також у судовому засіданні встановлено, що згідно довідки Центру з надання послуг пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Білгород-Дністровського та Білгород-Дністровського району підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Одеській області № 7/4-323 від 11.03.2014 року, автомобіль марки «ВАЗ 2107», 1995 року випуску, державний номер НОМЕР_2 зареєстровано за «Одеською обласною станцією переливання крові», адреса : Одеська область, м. Одеса, Приморський район, пров. Бісквітний, 2 (а.с. 103).
Згідно копії трудової книжки ОСОБА_1, оригінал якої був оглянутий у судовому засіданні, ОСОБА_1 у період з 01.08.2008 року по 13.08.2009 року працював на посаді водія в Одеській обласній станції переливання крові (а.с. 95).
Згідно статті 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно п. 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожного руху України).
Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК України.
На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров'ю у зв'язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187 ЦК України).
Фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником при виконанні трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника - фактичного завдавача шкоди - у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК України).
Таким чином, приймаючи до уваги те, що під час здійснення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 у робочий час перебував за кермом службового автомобілю, виконуючи свої трудові обов'язки, суд вважає, що суму матеріальної шкоди, яку своїми діями завдав ОСОБА_1 має відшкодувати юридична особа, яка перебувала у трудових відносинах з ОСОБА_1 на час вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди - «Одеська обласна станція переливання крові», що відповідає вимогам статті 1172 ЦК України.
На підставі викладеного, суд вважає, що позов Моторно (транспортного) страхового бюро України до Одеської обласної станції переливання крові, ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на інформаційно-технічне забезпечення, витрати, пов'язані із залученням спеціалістів та проведенням судових експертиз (п.1, п. 4 ч. 3 ст.79 ЦПК України).
При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 214,60 гривень, що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.1); за надану позивачу правову допомогу позивачем було сплачено 1500,00 гривень (а.с. 31-35), які, як документально підтверджені позивачем, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача - Одеської обласної станції переливання крові.
Керуючись ст.ст. 993, 1167, 1172, 1187, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 79, 88, 209, 212, 213 - 215 ЦПК України,суд, -
ВИРІШИВ:
Задовольнити позовну заяву Моторно (транспортного) страхового бюро України.
Стягнути з Одеської обласної станції переливання, юридична адреса : 65039, м. Одеса, провулок Бісквітний, 2/3, МФО 828011, код 05480878, на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України, юридична адреса : м. Київ, Русанівський бульвар, 8, суму страхового відшкодування у розмірі 8901,31 гривень.
Стягнути з Одеської обласної станції переливання, юридична адреса : 65039, м. Одеса, провулок Бісквітний, 2/3, МФО 828011, код 05480878, на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України, юридична адреса : м. Київ, Русанівський бульвар, 8, суму витрат на правову допомогу у розмірі 1500,00 гривень.
Стягнути з Одеської обласної станції переливання, юридична адреса : 65039, м. Одеса, провулок Бісквітний, 2/3, МФО 828011, код 05480878, на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України, юридична адреса : м. Київ, Русанівський бульвар, 8, сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 214, 60 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя :
Суд | Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 03.09.2014 |
Оприлюднено | 21.10.2014 |
Номер документу | 40910688 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Шевчук Ю. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні