Постанова

від 13.10.2014 по справі 826/14580/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13 жовтня 2014 року 12 год. 39 хв. № 826/14580/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Левченко І.В., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Маркетинг" до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 13 жовтня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 22 вересня 2014 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Маркетинг" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про:

- визнання протиправними дій відповідача по проведенню зустрічних звірок позивача, за результатами яких складено акт від 24 червня 2014 року № 1770/26-55-22-09/39017252 "Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "НЬЮ МАРКЕТИНГ", код ЄДРПОУ 39017252, з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2014 по 30.04.2014 року" та акт від 01 серпня 2014 року № 2199/26-55-22-09/39017252 "Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "НЬЮ МАРКЕТИНГ", код ЄДРПОУ 39017252, з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.05.2014 по 30.06.2014 року" (далі - акти) ;

- визнання протиправними дій відповідача по формуванню в актах висновків з питань не підтвердження господарських взаємовідносин із платниками податків за період із 01 березня по 30 червня 2014 року та висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій із платниками податків за вказаний період;

- визнання протиправними дій відповідача щодо внесення коригувань чи будь-яких інших змін показників податкової звітності та облікових даних позивача як платника податків в АІС "Податковий блок", у тому числі у базі даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПС України", та у будь-яких інших інформаційних базах даних податкових органів, у частині відображення інформації, викладеної в актах;

- зобов'язання відповідача відновити показники податкової звітності та облікові дані позивача в АІС "Податковий блок", у тому числі у базі даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПС України", та у будь-яких інших інформаційних базах даних податкових органів та відобразити суми податкового кредиту і суми податкових зобов'язань, які позивач включив до податкових декларацій з податку на додану вартість за період із 01 березня по 30 червня 2014 року;

- заборону відповідачу вносити коригування чи будь-які інші зміни показників податкової звітності та облікових даних позивача як платника податків в АІС "Податковий блок", у тому числі до бази даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПС України", та до будь-яких інших інформаційних баз даних податкових органів, у частині відображення інформації, викладеної в актах;

- заборону відповідачу використовувати факти, викладені в актах, у якості достовірної інформації про виявлені порушення вимог податкового та іншого законодавства при проведенні перевірок контрагентів позивача за ланцюгами придбання та продажу товарів/надання послуг, зокрема, передавати та враховувати у результатах перевірок результати проведених зустрічних звірок.

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки дії відповідача та оформлені ним документи, зокрема, акти, суперечать нормам податкового законодавства та, як наслідок, порушують права та законні інтереси позивача як платника податків.

Ухвалою суду від 25 вересня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 29 вересня 2014 року відмовлено у задоволенні письмового клопотання законного представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

У ході судового розгляду справи представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю.

Представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову та доказах на їх обґрунтування, наданих суду у судовому засіданні 29 вересня 2014 року.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем 24 червня 2014 року складено акт, у якому зазначено, що згідно з п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України) , ним здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період із 01 березня по 30 квітня 2014 року.

Крім того, 01 серпня 2014 року відповідачем складено акт, у якому також зазначено, що відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України, ним здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період із 01 травня по 30 червня 2014 року.

Суд погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.

Так, згідно з п. 73.5 ст. 73 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) , з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, відповідно до п.п. 1, 2, 3, 7-9 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (далі - Порядок № 1232) , цей Порядок визначає механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у податкових деклараціях з ПДВ показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Довідка про проведення зустрічної звірки підлягає реєстрації в органах державної податкової служби (як ініціатора, так і виконавця).

Матеріали зустрічної звірки надсилаються до органу державної податкової служби (ініціатора).

Тобто, як вбачається з вище викладених норм, проведення зустрічних звірок направлено на співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин із платником податків, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Право на проведення зустрічної звірки у контролюючого органу виникає виключно у тому випадку, коли під час перевірки платника податків виникають сумніви стосовно факту здійснення операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у податкових деклараціях з ПДВ показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

До того ж, такі сумніви або розбіжності повинні виникати у контролюючого органу виключно у ході перевірки певного суб'єкта господарювання.

Слід зазначити, що у ході розгляду справи відповідачем не надано суду пояснень та їх документального підтвердження щодо підстав для здійснення заходів, направлених на проведення зустрічних звірок позивача. Такі підстави також не зазначені в актах.

При цьому, в акті від 24 червня 2014 року зазначено про те, що зустрічну перевірку позивача неможливо провести, оскільки позивач не знаходиться за місцезнаходженням, що виявлено відповідачем у ході вчинення дій, направлених на вручення позивачу копії наказу від 19 червня 2014 року № 1859 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "НЬЮ МАРКЕТИНГ" код за ЄДРПОУ 39017252".

Враховуючи вище викладені обставини, суд прийшов до висновку, що відповідач повинен був провести перевірку позивача, у той час як ним вчинено дії, направлені на проведення зустрічної звірки.

Згідно з п. 2.2 розділу 2, п. 4.4 розділу 4 наказу Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок" (далі - Методичні рекомендації) , необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби (далі - органи ДПС) за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у т.ч. від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у т.ч. від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - акт) (додаток 3), реєструє його у журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Як з'ясовано судом у ході розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, за результатами здійснення відповідних заходів з метою проведення зустрічних звірок позивача відповідачем складено акти.

Акти, за переконанням суду, не відповідають зразку форми акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, який є додатком 3 до Методичних рекомендацій, оскільки містить висновки щодо господарської діяльності позивача.

Зокрема, висновки контролюючого органу щодо правильності справляння платником податків сум податків і зборів за відображеними у податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Відображення таких висновків в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де повинні зазначатись тільки обставини, які спричинили таку неможливість, не передбачено чинним законодавством.

В акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання засвідчується тільки факт неможливості її проведення без відображення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин із платником податків, виду, обсягу та якості операцій і розрахунків, які здійснюються між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2014 року у справі № 826/17286/13-а (К/800/16973/14) зазначено про відсутність у контролюючого органу повноважень по здійсненню у рамках проведення зустрічних звірок контролю за додержанням податкового законодавства. Зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, у той час як функція контролюючого органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства реалізується шляхом проведення перевірок платників податків в порядку, визначеному ПК України.

До того ж, як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, наданих представниками позивача на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій за участю позивача та його контрагентів, такі операції дійсно є реальними та такими, що підтверджуються належними первинними документами.

Інформація про відсутність позивача за податковою адресою, за переконанням суду, є недостовірною, оскільки у матеріалах справи міститься копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР) , у якій зазначено, що місцезнаходженням позивача є: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 3, офіс 1, тобто адреса, за якою відповідачем здійснювався виїзд.

Крім того, у матеріалах справи міститься копія витягу з ЄДР від 26 вересня 2014 року № 19355703, з якого вбачається, що у ЄДР не міститься запису про відсутність позивача за юридичною адресою. Поряд з цим, у ЄДР міститься інформація про підтвердження відомостей про юридичну особу - позивача.

Відповідно до п. 45.2 ст. 45 ПК України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з ч. 5 ст. 17, ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Враховуючи вище викладені обставини, суд зазначає, що факт наявності інформації в автоматизованих базах даних та службових документах контролюючого органу про відсутність платників податків за юридичними адресами не може бути підставою для висновків відповідача про неправомірне формування позивачем податкових зобов'язань, якщо така адреса відповідає даним, які містяться у ЄДР.

Стосовно коригування відповідачем показників податкової звітності позивача суд зазначає наступне.

У ході судового розгляду справи представник відповідача не спростувала факт здійснення відповідачем коригування показників податкової звітності позивача у відповідних автоматизованих системах/інформаційних базах даних. При цьому, зазначила, що відображена в інформаційних системах податкова інформація використовується відповідачем виключно для власних функціональних потреб та має на меті проведення аналізу господарської діяльності позивача, правомірності формування ним податкового зобов'язання та податкового кредиту за операціями з його контрагентами.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який розроблено з метою реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 (далі - Порядок № 266) .

Порядок № 266 втратив чинність відповідно до наказу Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року № 165.

Згідно зі ст. 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Відповідно до п. 7 Методичних рекомендацій, результати проведеної зустрічної звірки суб'єкта господарювання підлягають врахуванню в результатах перевірки платника податків органом ДПС - ініціатором та долучаються до матеріалів такої перевірки.

При отриманні матеріалів зустрічної звірки після закінчення перевірки платника податків орган ДПС - ініціатор: у разі підтвердження реальності здійснення господарських відносин із суб'єктом господарювання (їх виду, обсягу, якості, розрахунків тощо) - долучає матеріали зустрічної звірки до матеріалів перевірки; у разі не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із суб'єктом господарювання (їх виду, обсягу, якості, розрахунків тощо) - здійснює заходи щодо проведення документальної позапланової перевірки такого платника податків з урахуванням вимог Кодексу.

Отже, результати зустрічної звірки суб'єкта господарювання враховуються у результатах перевірки платника податків контролюючим органом - ініціатором та долучаються до матеріалів такої перевірки.

Поряд з цим, такі результати не можуть бути підставою для внесення змін до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, а тому внесення відповідачем на підставі актів інформації стосовно позивача до автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" та інших інформаційних баз даних органів доходів і зборів, за переконанням суду, є протиправним.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, системно проаналізувавши вище викладені норми та обставини, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та, як наслідок, необхідність їх задоволення у повному обсязі.

При цьому, суд зазначає, що заявлені позивачем вимоги про заборону відповідачу вчиняти певні дії підлягають задоволенню шляхом зобов'язання відповідача утриматись від вчинення певних дій, а саме від внесення коригування чи будь-яких інших змін показників податкової звітності та облікових даних позивача як платника податків до АІС "Податковий блок", у тому числі до бази даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПС України", та до будь-яких інших інформаційних баз даних податкових органів, у частині відображення інформації, викладеної у зазначених актах, а також від використання фактів, викладених в актах, у якості достовірної інформації про виявлені порушення вимог податкового та іншого законодавства при проведенні перевірок контрагентів позивача за ланцюгами придбання та продажу товарів/надання послуг, зокрема, від передачі та врахування у результатах перевірок результати проведених зустрічних звірок, оскільки саме такий спосіб, за переконанням суду, є належним захистом порушених прав та законних інтересів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 11, 69-71, 86, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві по проведенню зустрічних звірок товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Маркетинг", за результатами яких складено акт від 24 червня 2014 року № 1770/26-55-22-09/39017252 "Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "НЬЮ МАРКЕТИНГ", код ЄДРПОУ 39017252, з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2014 по 30.04.2014 року" та акт від 01 серпня 2014 року № 2199/26-55-22-09/39017252 "Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "НЬЮ МАРКЕТИНГ", код ЄДРПОУ 39017252, з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.05.2014 по 30.06.2014 року".

3. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві по формуванню у зазначених актах висновків з питань не підтвердження господарських відносин товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Маркетинг" із платниками податків за період із 01 березня по 30 червня 2014 року та висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій із платниками податків за вказаний період.

4. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо внесення коригувань чи будь-яких інших змін показників податкової звітності та облікових даних товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Маркетинг" як платника податків в АІС "Податковий блок", у тому числі у базі даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПС України", та у будь-яких інших інформаційних базах даних податкових органів, у частині відображення інформації, викладеної у зазначених актах.

5. Зобов'язати державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві відновити показники податкової звітності та облікові дані товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Маркетинг" в АІС "Податковий блок", у тому числі у базі даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПС України", та у будь-яких інших інформаційних базах даних податкових органів та відобразити суми податкового кредиту і суми податкових зобов'язань, які товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Маркетинг" включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за період із 01 березня по 30 червня 2014 року.

6. Зобов'язати державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві утриматись від внесення коригування чи будь-яких інших змін показників податкової звітності та облікових даних товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Маркетинг" як платника податків до АІС "Податковий блок", у тому числі до бази даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПС України", та до будь-яких інших інформаційних баз даних податкових органів, у частині відображення інформації, викладеної у зазначених актах.

7. Зобов'язати державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві утриматись від використання фактів, викладених у зазначених актах, у якості достовірної інформації про виявлені порушення вимог податкового та іншого законодавства при проведенні перевірок контрагентів товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Маркетинг" за ланцюгами придбання та продажу товарів/надання послуг, зокрема, від передачі та врахування у результатах перевірок результати проведених зустрічних звірок.

8. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Маркетинг" (ідентифікаційний код 39017252) здійснений ним судовий збір у розмірі 74,00 грн. (Сімдесят чотири гривні 00 копійок) із Державного бюджету України.

Копії постанови у повному обсязі направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 16 жовтня 2014 року