Постанова

від 04.12.2014 по справі 826/14580/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14580/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишина В.М.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Маркетинг» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Маркетинг» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві в якому просив:

- визнати протиправними дій відповідача по проведенню зустрічних звірок позивача, за результатами яких складено акт від 24 червня 2014 року № 1770/26-55-22-09/39017252 «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «НЬЮ МАРКЕТИНГ», код ЄДРПОУ 39017252, з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2014 по 30.04.2014 року» та акт від 01 серпня 2014 року № 2199/26-55-22-09/39017252 «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «НЬЮ МАРКЕТИНГ», код ЄДРПОУ 39017252, з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.05.2014 по 30.06.2014 року»;

- визнати протиправними дій відповідача по формуванню в актах висновків з питань не підтвердження господарських взаємовідносин із платниками податків за період із 01 березня по 30 червня 2014 року та висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій із платниками податків за вказаний період;

- визнати протиправними дії відповідача щодо внесення коригувань чи будь-яких інших змін показників податкової звітності та облікових даних позивача як платника податків в АІС «Податковий блок», у тому числі у базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПС України», та у будь-яких інших інформаційних базах даних податкових органів, у частині відображення інформації, викладеної в актах;

- зобов'язати відповідача відновити показники податкової звітності та облікові дані позивача в АІС «Податковий блок», у тому числі у базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПС України», та у будь-яких інших інформаційних базах даних податкових органів та відобразити суми податкового кредиту і суми податкових зобов'язань, які позивач включив до податкових декларацій з податку на додану вартість за період із 01 березня по 30 червня 2014 року;

- заборонити відповідачу вносити коригування чи будь-які інші зміни показників податкової звітності та облікових даних позивача як платника податків в АІС «Податковий блок», у тому числі до бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПС України», та до будь-яких інших інформаційних баз даних податкових органів, у частині відображення інформації, викладеної в актах;

- заборонити відповідачу використовувати факти, викладені в актах, у якості достовірної інформації про виявлені порушення вимог податкового та іншого законодавства при проведенні перевірок контрагентів позивача за ланцюгами придбання та продажу товарів/надання послуг, зокрема, передавати та враховувати у результатах перевірок результати проведених зустрічних звірок.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2014 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалене рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Сторони, що були належним чином повідомлені, в судове засідання на апеляційний розгляд не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення клопотання, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем 24.06.2014 року складено акт №1770/26-55-22-09/39017252 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2014 року по 30.04.2014 року.

Також, відповідачем 01.08.2014 року складено акт № 2199/26-55-22-09/39017252 про неможливість проведення зустрічної звірки з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.05.2014 року по 30.06.2014 року.

Відповідно до зазначених актів контролюючим органом зафіксовано порушення позивачем: п. 187.1 статті 187, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з ПДВ за відповідні періоди.

За наслідками звірок податковий орган дійшов висновку, що правочини, укладені позивачем з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Вважаючи дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки неправомірними, позивач звернувся з позовом в суд.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до пп. 62.1.3 п. 6.2.1 ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно норми пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Пункт 73.5 статті 73 Податкового кодексу України зазначає, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначений Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1232 (далі -Порядок).

Відповідно до п. п. 2-4 Порядку - зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Пунктом 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Отже з викладеного вбачається, що єдиною підставою для проведення зустрічної звірки платника податків є встановлення, під час перевірки іншого платника податків сумнівів стосовно факту здійснення операцій між цими суб'єктами господарювання або ж розбіжностей задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З системного аналізу наведених вище правових норм також вбачається, що проведення звірки - це дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, за результатами здійснення яких складається довідка. Зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України та, відповідно її віднесенням законодавцем до глави 7 Податкового кодексу України «Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби». В той час, як функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно із п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Як встановлено судом першої інстанції, за результатами перевірки будь-які рішення, окрім складання акту про неможливість її проведення, відповідачем не приймалися.

Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки (зустрічної звірки) органу державної податкової служби не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання та сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків.

Будь-які висновки, викладені в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки, зокрема щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій, самі по собі не можуть порушувати права, свободи чи інтереси позивача.

Дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акта перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а сам акт перевірки є лише носієм інформації, встановленої під час проведення перевірки, та не порушують права платника.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача, що виразились у проведенні зустрічної звірки ТОВ «Нью Маркетинг», результати якої оформлені актами про неможливість проведення зустрічної звірки, задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 179.5 ст.179 Податкового кодексу України податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012 № 516, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою (п.4.9. Методичних рекомендацій). Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію (п.4.9. Методичних рекомендацій).

За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності (п.4.9. Методичних рекомендацій).

Таким чином, обов'язок платника податків подати декларацію з податку на додану вартість узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з податку на додану вартість з додатком № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, і повинні їм відповідати.

Відповідно до пп. 54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Отже, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, а у випадку заниження або завищення ним суми податкових зобов'язань, обов'язок визначати податкове зобов'язання платника податків або повідомляти про необхідність внесення відповідних змін до податкової звітності покладено на податковий орган шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, до інформаційних баз даних податкових органів мають включатися або дані, задекларовані платником податків (самостійно узгоджені), або показники, визначені контролюючим органом, але які пройшли відповідну процедуру узгодження в адміністративному чи судовому порядку.

Висновок щодо недостовірності задекларованих платником податку даних податкового обліку як підстави для внесення змін до баз даних може бути зроблений податковим органом після визначення платнику податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому порядку.

Відповідно, будь-які зміни до облікових даних платника податків, а також до інформаційних баз, якщо відповідні дані не співпадають із узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку є протиправними.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі висновків, викладених податковим органом в актах про неможливість проведення зустрічної звірки щодо завищення сум податкових зобов'язань, відповідачем внесено до інформаційної системи відомості щодо корегування сум ПДВ задекларованих позивачем у відповідні періоди (а.с.126-127 т.13). Правомірність здійснення такого коригування відповідачем не доведена.

За таких підстав, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, які полягають в самостійному корегуванні та внесенні відомостей до аналітично-інформаційних систем та зобов'язання відновити в електронних базах даних податкового органу показники податкових зобов'язань є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача утриматися від здійснення коригувань в АІС «Податкий блок» та заборону використовувати інформацію викладену в актах від 24.06.2014 року № 1770/26-55-22-09/39017252 та від 01.08.2014 року № 2199/26-55-22-09/39017252, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до вимог ст.ст.2, 3 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Використання податковим органом акту перевірки платника податків в межах, дозволених податковим законодавством, є виключною компетенцією податкового органу.

Суд не наділений повноваженнями підміняти собою суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач, при виконанні покладених на нього діючим законодавством повноважень.

А тому, позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.

Виходячи з аналізу встановлених фактичних обставин справи на підставі наведених норм законодавства, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Згідно пп. 1. 3. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанова суду першої інстанції - скасувати з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві - задовольнити частково .

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 жовтня 2014 року - скасувати в частині: визнання протиправними дії державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві по проведенню зустрічних звірок товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Маркетинг», за результатами яких складено акт від 24 червня 2014 року № 1770/26-55-22-09/39017252 «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «НЬЮ МАРКЕТИНГ», код ЄДРПОУ 39017252, з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2014 по 30.04.2014 року» та акт від 01 серпня 2014 року № 2199/26-55-22-09/39017252 «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «НЬЮ МАРКЕТИНГ», код ЄДРПОУ 39017252, з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.05.2014 по 30.06.2014 року»; визнання протиправними дії державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві по формуванню у зазначених актах висновків з питань не підтвердження господарських відносин товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Маркетинг» із платниками податків за період із 01 березня по 30 червня 2014 року та висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій із платниками податків за вказаний період; зобов'язання державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві утриматись від внесення коригування чи будь-яких інших змін показників податкової звітності та облікових даних товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Маркетинг» як платника податків до АІС «Податковий блок», у тому числі до бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПС України», та до будь-яких інших інформаційних баз даних податкових органів, у частині відображення інформації, викладеної у зазначених актах; зобов'язання державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві утриматись від використання фактів, викладених у зазначених актах, у якості достовірної інформації про виявлені порушення вимог податкового та іншого законодавства при проведенні перевірок контрагентів товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Маркетинг» за ланцюгами придбання та продажу товарів/надання послуг, зокрема, від передачі та врахування у результатах перевірок результати проведених зустрічних звірок- скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 08.12.14 р.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.