Рішення

від 16.10.2014 по справі 927/1510/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

14 жовтня 2014 року Справа № 927/1510/14.

Позивач: Державне підприємство "Чернігівський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України", вул. Красносільського, 89, м.Чернігів, 14026

Відповідач: Відділ освіти Новгород-Сіверської районної державної адміністрації, вул. Б.Майстеренка 6, м.Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000

про стягнення 6974,03 грн.

Суддя Ю.В. Федоренко

Представники сторін:

від позивача: Марченко Р.Г. довіреність №861 від 13.10.2014

від відповідача: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У:

Державним підприємством "Чернігівський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України" подано позов до відділу освіти Новгород-Сіверської райдержадміністрації про стягнення 5026грн.21коп. боргу за виконані роботи з проведення санітарно-гігієнічних досліджень для атестації робочих місць, 715,65грн. пені, 351,83грн. штрафу, 203,11грн. 5% річних, 677,23грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання в частині своєчасної оплати виконаних робіт, яке виникло на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору №3774 від 21.08.2013 про проведення санітарно-гігієнічних досліджень для атестації робочих місць.

Після порушення провадження у справі позивачем подано заяву №859 від 10.10.2014 про уточнення позовних вимог, в якій позивач повідомляє суд, що відділом освіти Новгород-Сіверської райдержадміністрації 26.09.2014 було сплачено суму основного боргу в розмірі 5026,21грн., в зв'язку з чим просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 715,65 грн., штраф в розмірі 351,83 грн., п'ять процентів річних від простроченої суми в розмірі 203,11 грн. та інфляційні втрати в розмірі 677,23грн. Крім того, просить включити до складу судових витрат понесені позивачем витрати на отримання Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в розмірі 54,40грн.

Вказана заява підписана начальником ДП „Чернігівський ЕТЦ" С.Б. Худотепний, підпис скріплений відбитком печатки підприємства.

До вказаної заяви додані Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.10.2014; копія платіжного доручення №1683 від 07.10.2014 на суму 54,40грн., копія виписки банку.

Суд розцінює вказану заяву позивача як заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Оскільки вказана заява не суперечить закону, не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін, вона приймається судом до розгляду. Спір вирішується з урахуванням вказаної заяви.

13.10.2014 від відповідача надійшов відзив №01-06/607 від 01.10.2014, в якому позовні вимоги відповідач визнає частково в розмірі 5906,55грн., лише в частині стягнення основного боргу в сумі 5026,21грн., нарахування п'яти відсотків річних від простроченої суми 203,11грн., інфляційних втрат 677,23грн. Відповідач визнає підписання 21.08.2013 договору №3774 між позивачем та відповідачем на виконання робіт з проведення санітарно-гігієнічних досліджень для атестації робочих місць, повідомляє, що в зв'язку з постійним дефіцитом коштів не змогли своєчасно здійснити оплату. Станом на 26.09.2014 погашена заборгованість в сумі 5026,21грн. за платіжним дорученням №132 від 25.09.2014.

В зв'язку з вищевикладеним відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову в частині стягнення з відділу освіти Новгород-Сіверської РДА 5026,21грн. основного боргу, 715,65грн. пені, 351,83грн. штрафу.

Крім того, просить суд справу розглянути без участі представника відповідача.

Вказаний відділ підписаний в.о. начальника відділу освіти Михайличенко О.М., підпис скріплений відбитком гербової печатки відділу освіти.

До вказаного відзиву додана копія Наказу №264 від 17.07.2014 про надання права підпису, копія Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія платіжного доручення №132 від 25.08.2014 на суму 5026,21грн.

Суд залучив до матеріалів справи вказаний відзив, клопотання про розгляд справи без участь представника відповідача задовольнив.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

21.08.2013 між сторонами було укладено договір №3774 на виконання робіт з проведення санітарно-гігієнічних досліджень для атестації робочих місць.

За умовами вказаного договору Замовник (відповідач) доручив, а Виконавець (позивач) прийняв до виконання наступні роботи: проведення санітарно-гігієнічних досліджень для атестації робочих місць (12 роб. м. кухаря) - 12 роб. м.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 2.1 договору вартість робіт визначається згідно діючих тарифів виконавця і складає 4188,51 грн., крім того ПДВ 837,70 грн., всього до сплати 5026,21 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору замовник здійснює оплату загальної вартості робіт на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт до 30.11.2013.

Відповідно до п. 2.3 договору розрахунки за роботи здійснюються замовником шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок виконавця.

Між сторонами підписано акт № 3774 приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 12.09.2013 на суму 5026,21грн.

Позивач підтверджує належне виконання зобов'язань по договору протоколами проведення досліджень важкості та напруженості праці №№293, 294, 295, 296, 297,298, 299, 300, 301, 302, 303, 304 та протоколами проведення досліджень метерологічних факторів №№ 150, 151, 152, 153, 154, 155, 156, 157, 158, 159, 160, 161 наявними в матеріалах справи.

Згідно з п.3.2 договору строк виконання робіт виконавцем становить не більше 30 календарних днів з моменту підписання сторонами даного договору.

Позивач звертався до відповідача з претензією №915 від 02.12.2013 з проханням оплатити борг, яка отримана відповідачем 06.12.2013, що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення № 1400300148737 (а.с.48).

14.01.2014 р. позивач вдруге звернувся до відповідача з претензією № 17 з проханням оплатити борг, яка була отримана відповідачем 17.01.2014, що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення № 1400300148915 (а.с.50).

Після порушення провадження у справі відповідачем сплачено 5026,21 грн. боргу відповідно до платіжного доручення №132 від 25.09.2014, яке додано відповідачем до відзиву №01-06/607 від 01.10.2014.

Сплату відповідачем суми основного боргу в розмірі 5026,21грн. підтверджується також і позивачем у заяві про зменшення позовних вимог та банківською випискою.

Відповідно до п. 5.4 договору у випадку порушення замовником строків оплати, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний календарний день прострочення зобов'язання, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної суми.

Відповідно до п. 5.6 договору строк визначений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України до сторін не застосовується, пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 715,65 грн. за період з 01.12.2013 по 21.09.2014 та штраф в розмірі 351,83грн.

Згідно з п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Як встановлено ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При вирішенні питання про стягнення пені та штрафу судом враховується, що відповідач є бюджетною установою, сума боргу в розмірі 5026,21грн. сплачена відповідачем в повному обсязі.

У своїй сукупності вказані обставини є винятковими в зв'язку з чим розмір пені та штрафу, який підлягає стягненню на користь позивача, слід зменшити на 50%, що становить 357,83 грн. пені та 175,92грн штрафу.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.7 договору за невчасно виконане грошове зобов'язання замовник також сплачує проіндексовані інфляційні втрати та 5 % річних за весь період прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути 5 % річних в сумі 203,11 грн. та індекс інфляції в сумі 677,23 грн. за період з 01.12.2013 по 31.08.2014, які є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 54,40грн. судових витрат, які понесені позивачем в зв'язку з отриманням Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

В зв'язку з тим, що надати Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було зобов'язано позивача ухвалами суду від 23.09.2014 та від 02.10.2014, позивачем вказаний Витяг з Єдиного державного реєстру та докази про понесені витрати пов'язані з оплатою за видачу вказаного Витягу представником позивача надано суду, судові витрати в розмірі 54,40 грн. підлягають стягненню на з відповідача на користь позивача.

Судовий збір в розмірі 1827,00 грн. покладається на відповідача з вини якого виник спір відповідно до ч. 2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарський санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.12 №11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечетків та Оліус проти України" від 18.10.2005.

В зв'язку з цим, підстави заперечення позову відповідачем не заслуговують на увагу.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85, 83 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу освіти Новгород-Сіверської районної державної адміністрації, (вул. Б.Майстеренка 6, м.Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000 код 02147486, на користь Державного підприємства "Чернігівський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України" , (вул. Красносільського, 89, м. Чернігів, 14026 код 22825669, р/р 26007000110792 в філії АТ „Укрексімбанк" м.Чернігів, МФО 353549) 357,83 грн. пені, 175,92 грн. штрафу, 203,11 грн. 5 % річних, 677,23 грн. індексу інфляції, 54,40 грн. судових витрат, 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 16.10.2014.

Суддя Ю.В. Федоренко