Постанова

від 14.10.2014 по справі 910/13729/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2014 р. Справа№ 910/13729/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Доманської М.Л.

Шипка В.В.

за участі представників:

ТОВ "Дістриб'ютерська компанія "Еллада" (апелянт, відповідач-1) -

Рождєствіна-Смук Г.П., довір. б/н від 25.07.2014р.

ПП Науково-виробниче підприємство "Харчові продукти "Мультимікс"

(позивач) - Курзін О.П., довір. б/н від 17.09.2014р.

Державної служби інтелектуальної власності України (відповідач-2) -

Ресенчук В.М., довір. №2-8/3903 від 23.05.2013р.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою

відповідальністю "Дістрибьютерська компанія "Еллада"

на ухвалу господарського суду міста Києва

від 08.09.2014р. (суддя - Бондарчук В.В.)

у справі №910/13729/14

за позовом приватного підприємства Науково-виробниче підприємство

"Харчові продукти "Мультимікс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Дістриб'ютерська

компанія "Еллада"

та Державної служби інтелектуальної власності України

про дострокове припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.09.2014р. до прийняття рішення у справі №910/13729/14 та набрання ним законної сили судом з власної ініціативи вжито заходи до забезпечення позову, а саме:

1) заборонено Державній службі інтелектуальної власності України:

- реєструвати договори про передачу прав власності на знак для товарів і послуг "Изюминка" за свідоцтвом України №86988;

- вносити зміни, пов'язані зі зміною особи власника (власників) свідоцтва, до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо свідоцтва України №86988;

- вносити зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомостей про передачу частково або повністю права власності на вищезазначений спірний Знак за свідоцтвом України №86988;

- приймати відмову від прав на вищезазначений спірний знак за свідоцтвом України №86988;

2) заборонено ТОВ "Дістриб'юторська компанія "Еллада":

- передавати повністю або частково права інтелектуальної власності будь-яким особам на знак для товарів і послуг "Изюминка" за свідоцтвом України №86988;

- здійснювати дії (подавати заяви, клопотання тощо), пов'язані з внесенням до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг змін та зі зміною особи власника (власників) свідоцтва, відносно спірного знака за свідоцтвом України №86988;

- здійснювати дії (подавати заяви, клопотання), пов'язані з внесенням до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №86988;

- відмовлятися від права на вищевказаний спірний знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №86988;

- укладати з будь-якими особами ліцензійні договори на використання спірного знаку за свідоцтвом України №86988.

Не погодившись з ухвалою, ТОВ "Дістрибьютерська компанія "Еллада" звернулось до Київського апеляційного господарського суду, подавши апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 08.09.2014р. у справі №910/13729/14.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (в складі колегії суддів: головуючий суддя Верховець А.А., судді Остапенко О.М., Шипко В.В.) від 29.09.2014р. апеляційну скаргу ТОВ "Дістрибьютерська компанія "Еллада" на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.09.2014р. у справі №910/13729/14 було прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 14.10.2014р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2014р., враховуючи перебування судді Остапенка О.М. у відпустці, для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Верховця А.А., суддів Доманської М.Л., Шипка В.В.).

Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскарженої ухвали, апелянт посилався на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, за змістом скарги зазначав, що вона подається до отримання повного тексту оскарженої ухвали. В судовому засіданні 14.10.2014р. представником апелянта подано доповнення до апеляційної скарги, за змістом яких, отримавши повний текст оскарженої ухвали, скаржник дійшов висновку, що суд першої інстанції не здійснив оцінку обґрунтованості власних доводів з урахуванням інтересів відповідача-1 та ТОВ "Численість розумних людей", що і такі інтереси судом не розглядались, а також необґрунтовано дійшов висновку про можливість затягування розгляду справи внаслідок можливості виникнення необхідності заміни відповідачів належними у зв'язку з відчуженням спірних прав третім особам. Представник ТОВ "Дістрибьютерська компанія "Еллада" підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити з викладених у ній підстав, представник іншої сторони заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її необґрунтованість. В судовому засіданні представником позивача також подано письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких викладено доводи щодо необґрунтованості скарги, зазначено про те, що суд обґрунтовано дійшов висновку про можливість затягування розгляду справи внаслідок можливості виникнення необхідності заміни відповідачів належними у зв'язку з відчуженням спірних прав третім особам, вжив заходів забезпечення позову обґрунтовано і з урахуванням прав та законних інтересів сторін у справі. Зазначені вище доповнення та письмові пояснення до апеляційної скарги були долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, ухвала господарського суду міста Києва від 08.09.2014р. у справі №910/13729/14 підлягає залишенню без змін, зважаючи на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів, ПП Науково-виробниче підприємство "Харчові продукти "Мультимікс" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Дистриб'юторська компанія "Еллада" (далі - відповідач-1), Державної служби інтелектуальної власності України (далі - відповідач-2) про дострокове припинення дії свідоцтва України №86988 на знак для товарів і послуг "Изюминка" та зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про дострокове припинення свідоцтва України №86988 на знак для товарів і послуг "Изюминка" і опублікування в офіційному бюлетені "Промислова власність" відомостей про припинення дії свідоцтва України №86988 на знак для товарів і послуг "Изюминка". Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем-1 не використовується торговельна марка "Изюминка" за свідоцтвом України №86988. Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.07.2014р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/13729/14.

У судовому засіданні в суді першої інстанції 08.09.2014р. представник відповідача-1 подав відзив на позов, в якому зазначав, що відповідач-1 не вважає себе власником свідоцтва України №86988 від 25.01.2008р. на знак для товарів та послуг, оскільки відчужив його на користь ТОВ "Численність розумних людей". Про зазначені обставини представник відповідача-1 повторно зазначав і у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції 14.10.2014р. З тим, як вбачається із витягу з Бази даних зареєстрованих в Україні знаків для товарів і послуг станом на 08.09.2014р., власником спірного свідоцтва є відповідач-1 у справі.

Як відзначав суд першої інстанції у змісті мотивувальної частини оскарженої ухвали, відповідно до ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє певні дії по підготовці справи до розгляду, в тому числі вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову. Статтями 66, 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду за заявою сторони або зі своєї ініціативи вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується в тому числі й забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Вживаючи відповідні заходи, судом першої інстанції прийнято до уваги, що згідно ч. 7-9 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", власник свідоцтва може передавати будь-якій особі право власності на знак повністю або відносно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг, на підставі договору. Власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору. Договір про передачу права власності на знак і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами. Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" встановлено, що власник свідоцтва в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до Установи. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це в офіційному бюлетені Установи. При цьому ст. 22 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" передбачено, що ніхто інший, крім колишнього власника свідоцтва, не має права на повторну реєстрацію знака протягом трьох років після припинення дії свідоцтва згідно із пунктами 1-3 ст. 18 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 1114 Цивільного кодексу України, факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до цього Кодексу або іншого закону є чинними після їх державної реєстрації, підлягає державній реєстрації. Згідно п. 2.3. Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002р. №10 (далі - Положення), у процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості, зокрема, щодо зміни, пов'язаної зі зміною особи власника (власників) свідоцтва. У відповідності до п. 2.4. Положення підставою для внесення відомостей до реєстру є, зокрема, рішення Держдепартаменту, клопотання або заява власника (власників) свідоцтва.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" сформульована позиція про доцільність вирішення питання про вжиття забезпечувальних заходів саме на стадії підготовки справи до розгляду. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Аналогічний припис містить п. 15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності»: у вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів; наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і можливим предметом позовної вимоги; імовірності настання обставин, зазначених у статті 43-1 Господарського процесуального кодексу України; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Враховуючи, що власник спірних свідоцтв України на знак для товарів і послуг може в будь-який час відмовитись або передати іншій особі право власності на свідоцтво повністю, а також надати будь-якій третій особі виключну/або невиключну ліцензію на використання спірних знаків для товарів і послуг, приймаючи до уваги й посилання відповідача-1 на укладення договору відчуження спірних прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг "Изюминка" на користь ТОВ «Численність розумних людей» як підставу переходу прав інтелектуальної власності, що тягне за собою відповідні правові наслідки, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується висновком місцевого господарського суду щодо доцільності вжиття заходів забезпечення позову, з обґрунтованістю доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між обраним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, спроможністю вжитих заходів забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, вжиття таких заходів не порушує прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб, а обрані заходи до забезпечення позову не є тотожніми задоволенню позовних вимог. Відчуження відповідачем-1 спірного свідоцтва на знаки для товарів і послуг з наступним поданням до Державної служби інтелектуальної власності України заяви про реєстрацію відповідних змін, передання майнових прав іншим особам може спричинити затягування розгляду справи, ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у справі. Крім того, у випадку відмови відповідача-1 від спірного знаку для товарів і послуг ніхто інший, в тому числі і позивач, не матиме змоги протягом 3-х років здійснити повторну реєстрацію знаку після припинення дії свідоцтва.

В п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні. Такі правила повинні застосовуватись і до інших осіб, яким на підставі ст. 67 Господарського процесуального кодексу України забороняється вчинення дій щодо предмета спору. Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Так, зрештою, слід відзначити, рішенням господарського суду від 02.10.2014р. у справі №910/13729/14 задоволено позовні вимоги ПП Науково-виробниче підприємство "Харчові продукти "Мультимікс", достроково припинено дію свідоцтва України №86988 на знак для товарів і послуг "Изюминка" щодо товарів 29 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг. Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно дострокового припинення дії свідоцтва України №86988 на знак для товарів і послуг "Изюминка" щодо товарів 29 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Згідно ст. 103-104 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення. Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо: 1) справу розглянуто господарським судом у незаконному складі колегії суддів; 2) справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду; 3) господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі; 4) рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні; 5) рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглядала справу; 6) рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині третій статті 17 цього Кодексу; 7) рішення прийнято господарським судом з порушенням правил виключної підсудності.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, всебічно, повно і об'єктивно розглянувши в судовому процесі всі обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, за наслідками розгляду апеляційної скарги та перевіряння законності та обґрунтованості ухвали місцевого господарського суду у повному обсязі, повторно розглянувши справу, не вбачає наявність підстав задоволення апеляційної скарги, скасування або зміни оскарженої ухвали господарського суду міста Києва від 08.09.2014р. до прийняття рішення у справі №910/13729/14.

Керуючись ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дістрибьютерська компанія "Еллада" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 08.09.2014р. до прийняття рішення у справі №910/13729/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили

Повний текст постанови складено 15.10.2014р.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді М.Л. Доманська

В.В. Шипко